Журнал «» Том 17, №3, 2024
Вернуться к номеру
Статини: що неправильно сприймають лікарі та пацієнт
Авторы: Paauw D.
University of Washington, Seattle
Рубрики: Кардиология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Нещодавно моя пацієнтка була госпіталізована з болем у грудях. Їй встановили діагноз «гострий коронарний синдром», і вона почала приймати статини на додаток до бета-блокатора, аспірину та клопідогрелю. Після виписки у неї були симптоми запаморочення та рецидивуючого болю в грудях, і її першою думкою було припинити прийом статину, оскільки вона вважала, що її симптоми були побічними ефектами статинів. Я хочу розглянути декілька тверджень, асоційованих із терапією на основі існуючих настанов, у яких, на мою думку, є деякі непорозуміння щодо статинів.
Статини нешкідливі для печінки
Коли ловастатин вперше став доступним для рецептів у 1980-х роках, було рекомендовано частий моніторинг трансаміназ. Пацієнти та медичні працівники звикли до частих тестів печінки для моніторингу токсичності статинів, і донині деякі медичні працівники все ще проводять тести функції печінки з цією метою.
Але чи є причина для цього? M.A. Pfeffer та його колеги повідомили про результати понад 112 000 осіб, залучених до дослідження захисту від коронарних ускладнень на заході Шотландії, і виявили, що відсоток пацієнтів з будь-яким порушенням функції печінки був подібним (АЛТ більше ніж у 3 рази перевищує верхню межу норми) для пацієнтів, які приймали правастатин (1,4 %), і для пацієнтів, які приймали плацебо (1,4 %) [1]. Група експертів із захворювань печінки погодилася, що пов’язане зі статинами підвищення рівня трансаміназ не є однозначною ознакою пошкодження або дисфункції печінки [2]. Крім того, вони відзначили, що хронічні захворювання печінки та компенсований цироз не є протипоказаннями до застосування статинів.
У невеликому дослідженні використання низьких доз аторвастатину у пацієнтів із неалкогольним стеатогепатитом поліпшило показники трансаміназ у 75 % пацієнтів, а показники активності стеатозу печінки та неалкогольної жирової хвороби печінки були значно поліпшені за результатами біопсії у більшості пацієнтів [3]. У 2012 році Управління з контролю за продуктами й ліками США (FDA) скасувало рекомендації щодо регулярного моніторингу функції печінки для пацієнтів, які приймають статини [4].
Статини не викликають м’язового болю у більшості пацієнтів
Більшість м’язових болів, що виникають у пацієнтів, які приймають статини, не спричинені їх прийомом, хоча пацієнти стурбовані тим, що біль у м’язах є поширеним явищем. У метааналізі 19 великих досліджень статинів 27,1 % учасників, які отримували статин, повідомили про принаймні один епізод м’язового болю або слабкості протягом середнього періоду 4,3 року порівняно з 26,6 % учасників, які отримували плацебо [5]. Біль у м’язах з будь-якої причини є поширеним явищем, і пацієнти, які приймають статини, можуть припинити терапію через ці неспецифічні симптоми.
D.E. Cohen і його колеги провели опитування колишніх і поточних користувачів статинів щодо м’язових симптомів [6]. Про побічні ефекти, пов’язані з м’язами, повідомили 60 % колишніх користувачів статинів і 25 % тих, хто їх зараз використовує.
Herrett і його колеги провели широку серію випробувань n-of-1 за участю 200 пацієнтів, які припинили або розглядали можливість припинити прийом статинів через м’язові симптоми [7]. Учасники отримували або 2-місячні курси аторвастатину по 20 мг, або 2-місячні курси плацебо, шість разів. Вони оцінювали свої м’язові симптоми за візуальною аналоговою шкалою в кінці кожного курсу. Не було різниці щодо м’язових симптомів між періодами прийому статинів і плацебо.
F.A. Wood і його колеги пішли ще далі, коли запланували випробування n-of-1, яке включало статини, плацебо та відсутність лікування [8]. Кожен учасник отримав чотири пляшки аторвастатину по 20 мг, чотири пляшки плацебо та чотири порожні пляшки. Щомісяця вони використовували лікування з пляшок на основі випадкової послідовності та повідомляли про щоденні оцінки симптомів. Середня оцінка інтенсивності симптомів становила 8,0 протягом місяців без таблеток, 15,4 протягом місяців плацебо (P < 0,001 порівняно з місяцями без таблеток) і 16,3 протягом місяців статинів (P < 0,001 порівняно з місяцями без таблеток; P = 0,39 порівняно з плацебо).
Статини можуть бути корисними людям похилого віку
Чи варто використовувати статини для первинної профілактики у наших дуже старих пацієнтів? Протягом багатьох років відповідь була «ні» через брак доказів. Пацієнти віком 80 років часто не брали участі у клінічних дослідженнях. Часто використовуваний калькулятор ризику Американської кардіологічної асоціації закінчується на віці 79 років. Беручи до уваги поширеність ішемічної хвороби серця у пацієнтів після досягнення ними 80 років, чи не буде первинна профілактика насправді вторинною? W. Xu та його колеги в нещодавньому дослідженні порівняли результати для пацієнтів, які отримували статини для первинної профілактики, з групою, яка їх не приймала. У пацієнтів віком 75–84 роки спостерігалося зниження ризику серйозних серцево-судинних подій на 1,2 % протягом 5 років, а для пацієнтів віком 85 років і старше зниження ризику становило 4,4 %. Важливо відзначити, що не було істотно підвищених ризиків міопатій і дисфункції печінки в обох вікових групах.
Dr. Paauw є професором медицини у відділенні загальної внутрішньої медицини Вашингтонського університету в Сіетлі, а також працює директором відділу студентів-медиків третього курсу Вашингтонського університету.
Оригінал статті: https://www.mdedge.com/
internalmedicine/article/270206/cardiology/statins-
somisunderstood
Список литературы
1. Pfeffer MA, Keech A, Sacks FM, et al. Safety and tolerability of pravastatin in long-term clinical trials: prospective Pravastatin Pooling (PPP) Project. Circulation. 2002 May 21;105(20):2341-6. doi: 10.1161/01.cir.0000017634.00171.24.
2. Cohen DE, Anania FA, Chalasani N; National Lipid Association Statin Safety Task Force Liver Expert Panel. An assessment of statin safety by hepatologists. Am J Cardiol. 2006 Apr 17;97(8A):77C-81C. doi: 10.1016/j.amjcard.2005.12.014.
3. Hyogo H, Tazuma S, Arihiro K, Iwamoto K, Nabeshima Y, Inoue M, Ishitobi T, Nonaka M, Chayama K. Efficacy of ator-vastatin for the treatment of nonalcoholic steatohepatitis with dyslipidemia. Metabolism. 2008 Dec;57(12):1711-8. doi: 10.1016/j.metabol.2008.07.030.
4. Marcum ZA, Vande Griend JP, Linnebur SA. FDA drug safety communications: a narrative review and clinical considerations for older adults. Am J Geriatr Pharmacother. 2012 Aug;10(4):264-71. doi: 10.1016/j.amjopharm.2012.05.002.
5. Cholesterol Treatment Trialistsʼ Collaboration. Effect of statin therapy on muscle symptoms: an individual participant data meta-analysis of large-scale, randomised, double-blind trials. Lancet. 2022 Sep 10;400(10355):832-845. doi: 10.1016/S0140-6736(22)01545-8.
6. Cohen JD, Brinton EA, Ito MK, Jacobson TA. Understan-ding Statin Use in America and Gaps in Patient Education (USAGE): an internet-based survey of 10,138 current and former statin users. J Clin Lipidol. 2012 May-Jun;6(3):208-15. doi: 10.1016/j.jacl.2012.03.003.
7. Herrett E, Williamson E, Brack K, et al. Statin treatment and muscle symptoms: series of randomised, placebo controlled n-of-1 trials. BMJ. 2021;372. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.n135.
8. Wood FA, Howard JP, Finegold JA, et al. N-of-1 Trial of a Statin, Placebo, or No Treatment to Assess Side Effects. N Engl J Med. 2020 Nov 26;383(22):2182-2184. doi: 10.1056/NEJMc2031173.
9. Xu W, Lee AL, Lam CLK, et al. Benefits and Risks Associated With Statin Therapy for Primary Prevention in Old and Very Old Adults: Real-World Evidence From a Target Trial Emulation Study. Ann Intern Med. 2024;177:701-710. [Epub 28 May 2024]. doi: 10.7326/M24-0004.