Мобильная версия

Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №3, 2022

Модуляція ліпопероксидації та енергетичного обміну в слизовій оболонці шлунка як механізм активності кріоекстракту плаценти в загоєнні стрес-індукованого ерозивно-виразкового ушкодження

Авторы: Кошурба І.В. (1), Гладких Ф.В. (2, 3), Чиж М.О. (2)
(1) — Комунальне некомерційне підприємство «Чернівецький обласний перинатальний центр», м. Чернівці, Україна
(2) — Інститут проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук України, м. Харків, Україна
(3) — Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор’єва
Національної академії медичних наук України», м. Харків, Україна

Рубрики: Гастроэнтерология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Виразкова хвороба посідає провідне місце в загальній структурі захворювань органів травлення: її поширеність становить 6,00–10,0 % серед населення розвинених країн, а смертність коливається від 6 до 9,7 на 100 тис. населення. Важливим етіологічним чинником зазначеної патології виступає нервово-психічний фон, насамперед стрес, що при повторному впливі стає ініціюючим фактором порушення фізіологічної рівноваги між елементами «агресії» та «захисту» слизової оболонки шлунка (СОШ). Мета: встановити механізми захисної активності кріоекстракту плаценти (КЕП) за даними біохімічних показників перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту в слизовій оболонці шлунка на моделі стрес-індукованого ерозивно-виразкового ушкодження. Матеріали та методи. Дослідження проведені на 28 нелінійних лабораторних щурах-самцях масою 200–220 г. Стрес-індуковану виразку шлунка моделювали в умовах водно-іммобілізаційного стресу у щурів за методикою Takagi K.Y. et al. Вміст реактантів з тіобарбітуровою кислотою у СОШ визначали спектрофотометрично за методом Asakawa Т. et al., активність каталази у СОШ — спектрофотометрично за методом Королюка М.А. та співавт., вміст відновленого глутатіону у СОШ — спектрофотометрично за методом Beutler E.D. et al., вміст аденілових нуклеотидів у СОШ — хроматографічним методом. Енергетичний заряд розраховували за формулою Atkinson D.E. Результати. Профілактичне п’ятиденне застосування КЕП призвело до ослаблення вираженості стрес-індукованих процесів ПОЛ та енергетичного дисбалансу у СОШ. Так, встановлено, що у щурів, яким вводили КЕП, відмічено статистично вірогідне (р < 0,001) підвищення вмісту аденозинтрифосфату на 73,3 %, аденозиндифосфату (р < 0,001) — на 37,3 % та зниження вмісту аденозинмонофосфату (р < 0,001) на 47,6 %, які загалом призвели до підвищення енергетичного заряду (р < 0,001) на 35,1 % відносно показників щурів, підданих водно-іммобілізаційному стресу без корекції (контрольна група). Установлено, що введення КЕП призвело до статистично вірогідного (р < 0,001) зростання антиоксидантно-прооксидантного індексу в 3,1 раза відносно показників контрольної групи, що становив 26,60 ± 0,96 і 8,60 ± 0,43 відповідно. Висновки. Профілактичне п’ятиденне введення КЕП призводить до відновлення балансу в системі аденілових нуклеотидів та відповідно до статистично вірогідного (р < 0,001) зростання енергетичного заряду на 35,1 % відносно показників тварин контрольної групи. Пригнічення стрес-індукованої гіперактивації ПОЛ у СОШ виступає одним із механізмів його гастропротективної активності.

Background. Peptic ulcer disease has a leading place in the overall structure of digestive diseases: its prevalence is 6.00–10.0 % of the population in developed countries, and mortality ranges from 6 to 9.7 per 100 thousand population. An important etiological factor of this pathology is the neuropsychological background, primarily stress, which under repeated exposure becomes the initiating factor of physiological imbalance between the elements of aggression and protection of the gastric mucosa. The purpose was to establish the mechanisms of the protective activity of placental cryoextract based on the biochemical indicators of lipid peroxidation and antioxidant protection in the gastric mucosa on a model of stress-induced erosive-ulcerative damage. Materials and methods. Studies were performed on 28 nonlinear laboratory male rats weighing 200–220 g. Stress-induced gastric ulcer was modeled under water-immobilization stress in rats according to the K.Y. Takagi et al. In the gastric mucosa, the content of reactants with thiobarbituric acid was determined spectrophotometrically by the method of T. Asakawa et al., catalase activity — spectrophotometrically by the method of M.A. Korolyuk et al., the content of reduced glutathione — spectrophotometrically by the method of E.D. Beutler et al., the level of adenyl nucleotides was determined using chromatographic method. Energy charge was calculated by D.E. Atkinson equation. Results. The prophylactic five-day use of placental cryoextract led to a decrease in the severity of stress-induced lipid peroxidation and energy imbalance in the gastric mucosa. Thus, it was found that rats who received placental cryoextract had a statistically significant (p < 0.001) increase in adenosine triphosphate content by 73.3 %, an increase in adenosine diphosphate (p < 0.001) by 37.3 % and a decrease in adenosine monophosphate (p < 0.001) by 47.6 % that led to an increase in energy charge (p < 0.001) by 35.1 % compared to rats exposed to water-immobilization stress without correction (control group). It was shown that the use of placental cryoextract led to a statistically significant (p < 0.001) increase in the antioxidant-prooxidant index by 3.1 times versus control group, which was (26.60 ± 0.96) and (8.60 ± 0.43), respectively. Conclusions. Prophylactic five-day administration of placental cryoextract leads to the restoration of balance in the system of adenyl nucleotides and, accordingly, to a statistically significant (p < 0.001) increase in the energy charge by 35.1 % compared to the control animals. Inhibition of stress-induced hyperactivation of lipid peroxidation in the gastric mucosa is one of the mechanisms of its antiulcer activity.

Ключевые слова

ерозивно-виразкове ушкодження, кріоконсервований екстракт плаценти, водно-іммобілізаційний стрес, противиразкова активність, енергетичний заряд, перекисне окиснення ліпідів

peptic ulcer disease; cryopreserved placenta extract; water-immobilization stress; antiulcer activity; energy charge; lipid peroxidation

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.56.3.2022.503

Вступ

Виразкова хвороба (ВХ) посідає провідне місце в загальній структурі захворювань органів травлення. Від цього захворювання страждають 6,0–10,0 % населення розвинених країн, а смертність коливається від 6 до 9,7 на 100 тис. населення. Для України характерними є висока захворюваність та частота рецидивування (20–25 %) порівняно з іншими європейськими країнами [1].

Серед етіопатогенетичних механізмів розвитку ерозивно-виразкових ушкоджень слизової оболонки (рис. 1) на сьогодні виділяють ацидопептичний фактор, інфекцію, викликану Helicobacter pylori, імунологічні та метаболічні порушення, зокрема процеси вільнорадикального окиснення, та ін. Важливим етіологічним чинником патологічного процесу виступає нервово-психічний фон, насамперед стрес, що при повторному впливі стає ініціюючим фактором порушення фізіологічної рівноваги між елементами «агресії» та «захисту» слизової оболонки травного тракту. Відомо, що ульцерогенна дія стресу реалізується двома шляхами: гормональним та нейрогенним — так звана кортико-вісцеральна теорія патогенезу ВХ. Перший призводить до посилення шлункової секреції й циркуляторної ішемії слизової оболонки шлунка (СОШ) внаслідок підвищення рівня стероїдних гормонів та порушення їх співвідношення з адренокортикотропним гормоном, другий реалізується за допомогою гіперактивації гіпоталамуса та ядер блукаючого нерва (n. vagus) [2–4]. Таким чином, патогенетичний каскад стрес-індукованих ерозивно-виразкових ушкоджень включає: дія стресового чинника → виразкування СОШ → вогнищева ішемія СОШ → порушення резистентності до кислотно-пептичного фактора шлункового соку [5–7].

Окреме значення у патогенезі патологічного процесу має накопичення в тканинах проміжних продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів клітинних мембран, які здатні гальмувати проліферативні процеси та тим самим знижувати регенеративний потенціал СОШ. Індукція перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) призводить до підвищення проникності біологічних мембран, витоку ферментів із лізосом, інактивації ензимів аеробного окиснення та роз’єднання окисного фосфорилювання, що сприяє ослабленню механізмів автоцитопротекції СОШ [4–7].

Окреме значення має дискоординація діяльності циклаз у СОШ. Порушення діяльності циклазних систем клітин СОШ спричиняють недостатність простагландинів, здатність активувати гуанілатциклазу, а зниження активності аденілатциклази пов’язане з впливом гіпоксії, зокрема, внаслідок зменшення кількості аденозинтрифосфату, що відіграє ключову роль у підтримці клітинного гомеостазу СОШ [4–6].

У лікуванні знайшли застосування препарати різних фармакологічних груп, які впливають на окремі низки етіології та патогенезу захворювання. Особливу увагу привертають дані про гастропротективну дію (противиразкову активність) вітчизняного біотехнологічного засобу з полівекторним механізмом дії — препарату кріоконсервованого екстракту плаценти (КЕП) людини, який створено фахівцями Інституту проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук України (ІПКіК НАН України) [9–12].

Мета дослідження: встановити механізми захисної активності КЕП за даними біохімічних показників перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в СОШ на моделі стрес-індукованого ерозивно-виразкового ушкодження.

Матеріали та методи

Дослідження проведені на 28 нелінійних лабораторних щурах-самцях масою 200–220 г, розподілених на 4 групи: І — інтактні щури (n = 7); ІІ група (контрольна група) — щури зі стрес-індукованим ураженням СОШ (n = 7); ІІІ група (n = 7) — щури зі стрес-індукованим ураженням СОШ, яким у профілактичному режимі вводили внутрішньом’язово (в/м) КЕП («Кріоцелл-кріоекстракт плаценти» (Державне підприємство «Міжвідомчий науковий центр кріобіології і кріомедицини НАН, НАМН та МОЗ України», м. Харків, Україна); ІV група (n = 7) — щури зі стрес-індукованим ураженням СОШ, яким у профілактичному режимі за схемою, аналогічною введенню КЕП, внутрішньошлунково вводили інгібітор протонної помпи езомепразол у дозі 50 мг/кг [14–16].

Препарат КЕП «Кріоцелл-кріоекстракт плаценти» згідно з інструкцією застосовується у пацієнтів парентерально в разовій дозі 1,8 мл. Відповідно разова доза для щурів становить: (1,8 мл/70 кг) × 6,35 = 0,16 мл/кг маси тіла або відповідно 0,02 мл/100 г маси тіла щура [13, 15]. Перед застосуванням препарату «Кріоцелл-кріоекстракт плаценти» разову дозу (0,16 мл/кг) екстемпорально (ex tempore — за потребою) розводили у 0,9% р-ні NaCl (ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», Україна) із розрахунку 0,1 мл 0,9% р-ну NaCl/100 г маси тіла та вводили в/м у профілактичному режимі 1 р/д упродовж 5 днів [10, 11].

Стрес-індуковане виразкове ушкодження СОШ моделювали в умовах водно-іммобілізаційного стресу (ВІС) у щурів, який на рівні патобіохімічних змін у травній системі є відповідником гострого стресу в людини [7, 17]. ВІС моделювали за методикою Takagi K.Y. et al. [17]. Щурів іммобілізували в індивідуальних плексигласових пеналах за методом Когана О.Х. та вертикально занурювали до рівня яремної ямки у воду, температура якої становила 23,0 ± 0,5 °C. Тварин витримували у воді протягом 5 год, після чого виводили з експерименту шляхом цервікальної дислокації під інгаляційним рауш-наркозом. Екстирповані шлунки розкривали по великій кривизні (curvatura ventriculi major), промивали у 0,9% р-ні NaCl. Для отримання гомогенату СОШ перфузували холодним (+4 °С) буферним розчином та гомогенізували при 3000 об/хв (тефлон-скло).

Вміст реактантів із тіобарбітуровою кислотою (ТБК-РП) у СОШ визначали спектрофотометрично за методом Asakawa Т. et al. [18]. Активність каталази у СОШ визначали спектрофотометрично за методом Королюка М.А. та співавт. [18]. Антиоксидантно-прооксидантний індекс (АПІ) розраховували за формулою: АПІ = (активність каталази × 100)/вміст ТБК-РП. Вміст відновленого глутатіону (ВГ, G-SH) у СОШ визначали спектрофотометрично за методом Beutler E.D. et al. [18] за реакцією з 5,5-дитіо-біс-2-нітробензойною кислотою. Вміст аденілових нуклеотидів у СОШ (аденозинмонофосфорної кислоти (АМФ); аденозиндифосфорної кислоти (АДФ); аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ)) досліджували в депротеїнізованому гомогенаті СОШ хроматографічним методом [19]. Вміст аденілових нуклеотидів виражали в мкмоль/г сухої тканини. Енергетичний заряд (ЕЗ) розраховували за формулою Atkinson D.E. [19]: ЕЗ = (2 × АТФ + АДФ)/(2 × × (АТФ + АДФ + АМФ)).

Для проведення патоморфологічних досліджень фрагменти шлунка фіксували в 10,0% розчині нейтрального формаліну. Гістологічні зрізи товщиною 5–7 мкм забарвлювали гематоксиліном та еозином.

Біоетичні аспекти дослідження. Усі експериментальні дослідження над лабораторними тваринами виконані з урахуванням вимог належної лабораторної практики Good Laboratory Practice, відображених у настанові «Лікарські засоби. Належна лабораторна практика», затвердженої наказом МОЗ України № 95 від 16 лютого 2009 р. і з дотриманням основних положень Конвенції Ради Європи про охорону хребетних тварин, що використовуються в експериментах та в інших наукових цілях від 18 березня 1986 р., Директиви Європейського парламенту та Ради ЄС 2010/63/ЄС від 22 вересня 2010 р. про захист тварин, які використовуються для наукових цілей, Наказу МОЗ України від 14 грудня 2009 р. № 944 «Про затвердження Порядку проведення доклінічного вивчення лікарських засобів та експертизи матеріалів доклінічного вивчення лікарських засобів», Закону України від 21 лютого 2006 р. № 3447-IV «Про захист тварин від жорстокого поводження». До початку експерименту щури впродовж 14 діб перебували в умовах карантину (Наказ № 755 від 12.08.1997 р. «Структура та утримання експериментальних біологічних клінік»), після чого проводилась рандомізація на групи по 7 особин у кожній із подальшим утриманням в умовах стандартного водно-харчового раціону (Наказ № 163 від 10.03.1996 р. «Про добові норми годування лабораторних тварин та продуцентів») із вільним доступом (ad libitum) до води та їжі [15]. Комплексну програму досліджень розглянуто та погоджено Комітетом з біоетики при ІПКіК НАН України (витяг із протоколу № 2 від 3 січня 2022 р.).

Статистична обробка результатів. Статистичну обробку одержаних результатів проведено з використанням прикладної програми для роботи з електронними таблицями Microsoft Office Excel 2003; 2013. Оцінку характеру розподілу величин проводили з використанням W-критерію Шапіро — Уїлка. Однорідність дисперсій визначали за критерієм Левена. При нормальному розподілі незалежних величин відмінності між групами визначали попарно за t-критерієм Стьюдента. При ненормальному розподілі принаймні однієї з груп незалежних величин відмінності між ними визначали попарно за непараметричним ранговим U-критерієм Манна — Уїтні. Вірогідність відмінностей між відсотковими частками якісних параметрів в альтернативній формі визначали за значенням F-критерію кутового перетворення Фішера (F-test). Цифрові дані в разі нормального розподілу величин наведені у вигляді M ± m (M ± SE), де M — середнє арифметичне значення, m (SE) — стандартна похибка середнього арифметичного, або М (95% ДІ: 5–95 %), де 95% ДІ — 95% довірчий інтервал (Confidence interval). При ненормальному розподілі отриманих величин дані наведені у вигляді Ме [LQ; UQ], де Ме — медіана, [LQ; UQ] — верхня межа нижнього (першого) квартиля (lower quartile — LQ) та нижня межа верхнього (третього) квартиля (upper quartile — UQ) [20].

Результати та обговорення

Дослідження показало, що на тлі ВІС у всіх тварин контрольної групи відмічаються виражені ерозивно-виразкові ушкодження СОШ, що узгоджувалось зі встановленими патобіохімічними змінами у системі ПОЛ та енергетичного обміну (табл. 1). Так, на тлі ВІС у СОШ відмічене статистично вірогідне (р < 0,001) зростання вмісту ТБК-РП на 81,0 % та відповідне зниження (р < 0,001) активності каталази на 59,1 %, що призвело до зниження (р < 0,001) АПІ на 77,5 % відносно показників інтактних щурів. Ці зміни підтверджувались статистично вірогідним (р < 0,001) зменшенням вмісту G-SH на 37,4 % щодо показників інтактних тварин (табл. 1).

Ерозивно-виразкове ушкодження СОШ під дією ВІС мало патоморфологічне підтвердження, на що вказували дефекти епітелію з руйнуванням залоз шлунка з формуванням вогнищ некрозу (рис. 2).

Крім встановленої активації процесів ПОЛ на тлі ВІС нами показане статистично вірогідне (р < 0,001) зниження значення енергетичного заряду в СОШ (рис. 3) на 28,9 % відносно показників інтактних щурів, що обумовлене зниженням вмісту АТФ (р < 0,001) на 46,9 %, АДФ (р < 0,001) — на 25,6 % та підвищенням АМФ (р < 0,001) у 2,2 раза відносно показників інтактних щурів, що узгоджувалось із даними літератури [21].

Профілактичне п’ятиденне застосування КЕП призвело до ослаблення вираженості стрес-індукованих процесів ПОЛ та енергетичного дисбалансу в СОШ (табл. 1, 2). Як відомо, продукти ПОЛ сприяють агрегації тромбоцитів, зменшенню синтезу гастропротекторних простагландинів, формуванню синдрому цитолізу, виходу факторів згортання крові та пригніченню поділу та регенерації клітин. ТБК-РП виступають ендогенними альдегідами, які є клініко-лабораторними маркерами оксидативного стресу та широко застосовуються для контролю ефективності лікування цілої низки захворювань. Установлено, що у тварин, підданих ВІС, яким превентивно вводили КЕП, відмічено статистично вірогідне (р < 0,001) у 3,1 раза вище значення АПІ в гомогенатах СОШ, що лише на 30,9 % було нижче за показники інтактних шурів та перевищувало за ефективністю езомепразол: показник АПІ у щурів, яким вводили вказаний кислотосупресивний препарат, на 45,8 % був нижче (р < 0,001) за показники інтактних тварин. Крім того, застосування КЕП призвело до вираженішого порівняно із застосуванням езомепразолу нівелювання стрес-індукованого зниження вмісту G-SH (табл. 2). Так, вміст G-SH у щурів, яким вводили КЕП, становив 3,70 ± 0,09 (95% ДІ: 3,5–3,8) мкмоль/г тканини, а у тварин, яким у профілактичному режимі вводили езомепразол, — 3,00 ± 0,06 (95% ДІ: 2,9–3,1) мкмоль/г тканини, що відповідно на 5,2 та 23,0 % було нижче за показники інтактних щурів (3,90 ± 0,09 (95% ДІ: 3,7–4,0) мкмоль/г тканини).

Отримані дані вказують на здатність КЕП нівелювати стрес-індуковану активацію процесів ПОЛ у СОШ за умов профілактичного режиму застосування.

Оцінка впливу профілактичного введення КЕП на енергетичний обмін у СОШ на тлі ВІС показала здатність досліджуваного кріоекстракту модулювати стрес-індуковані зрушення вмісту аденілових нуклеотидів (табл. 2). Так, установлено, що в щурів, яким вводили КЕП, відмічено статистично вірогідне (р < 0,001) підвищення вмісту АТФ на 73,3 %, АДФ (р < 0,001) — на 37,3 % та зниження вмісту АМФ (р < 0,001) на 47,6 %, що загалом призвело до підвищення енергетичного заряду (р < 0,001) на 35,1 % (рис. 4) відносно показників щурів, підданих ВІС без корекції (контрольна група).

Висновки

1. До числа патобіохімічних змін у СОШ у результаті стрес-індукованого ерозивно-виразкового ушкодження слизової оболонки належать активація ПОЛ та дисбаланс енергетичного обміну, на що вказувало статистично вірогідне (р < 0,001) зниження АПІ на 77,5 % та енергетичного заряду — на 28,9 % відносно показників інтактних тварин.

2. Профілактичне п’ятиденне введення КЕП призводить до відновлення балансу в системі аденілових нуклеотидів та відповідно до статистично вірогідного (р < 0,001) зростання енергетичного заряду на 35,1 % відносно показників тварин контрольної групи.

3. Пригнічення стрес-індукованої гіперактивації ПОЛ у СОШ виступає одним із механізмів його гастропротективної активності. Установлено, що введення КЕП призвело до статистично вірогідного (р < 0,001) зростання АПІ в 3,1 раза відносно показників контрольної групи, що становив 26,60 ± 0,96 та 8,60 ± 0,43 відповідно.

Перспективи подальших досліджень. Отримані результати біохімічних досліджень гомогенатів слизової оболонки шлунка вказують на доцільність проведення подальшого вивчення механізмів гастропротективної активності кріоконсервованого екстракту плаценти на інших моделях виразкової хвороби.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Інформація про фінансування. Фінансування видатками Державного бюджету України. Роботу виконано в рамках відомчої науково-дослідної роботи відділу експериментальної кріомедицини ІПКіК НАН України «Особливості перебігу деструктивно-запальних та репаративних процесів під впливом низьких температур та кріоекстрактів органів ссавців» (термін виконання: 2022–2026 рр., керівник — в.о. завідувача відділу експериментальної кріомедицини ІПКіК НАН України, к.м.н., старший дослідник Чиж М.О.).

Внесок авторів. Кошурба І.В. — ідея роботи, розробка концепції дослідження, проведення експериментальних досліджень, статистична обробка отриманих результатів, аналіз та узагальнення даних, написання тексту рукопису; Гладких Ф.В. — участь в розробці дизайну дослідження та аналізі отриманих результатів, редагування тесту рукопису; Чиж М.О. — загальне керівництво роботою, формулювання мети роботи, редагування тексту рукопису.

Отримано/Received 26.07.2022

Рецензовано/Revised 10.08.2022

Прийнято до друку/Accepted 15.08.2022

Список литературы

Kizlova N.M., Komar O.M., Trylevych O.D. Features of morbidity and prevalence of a peptic ulcer of stomach and duodenum among the population with the analysis of the main indicators of the provided medical aid in Vinnytsya region and Ukraine. Reports of Vinnytsia National Medical University. 2017. № 21(2). Р. 524-529.
Iskra І., Bіlyaev A. The frequency of stress ulcers and their dependence on the acidity of gastric contents in the perioperative period in children. Ukrainian Scientific Medical Youth Journal. 2017. № 1(99). Р. 31-36.
Bereda G. Peptic Ulcer Disease: Definition, Pathophysiology, and Treatment. Journal of Biomedical and Biological Sciences. 2022. № 1(2). Р. 1-10.
Pandey A., Saraswat N., Wal P., Pal R.S., Wal A., Maurya D.M. A detailed review on: recent advances, pathophysiological studies and mechanism of peptic ulcer. Research Journal of Pharmacology and Pharmacodynamics. 2019. № 11(4). Р. 165-170.
Morgaenko O.O., Maidanyuk A.V., Dvorschenko K.O. Adenine nucleotides in the tissues of the stomach and blood plasma of rats under conditions of stress-induced lesions of the mucous membrane. Problems of ecological and medical genetics and clinical immunology. 2012. № 5(113). Р. 317-126.
Shell E.J. Pathophysiology of peptic ulcer disease. Physician Assistant Clinics. 2021. № 6(4). Р. 603-611.
Danyliak O., Marynets S.A., Zayachkivska O. Evolution of knowledge about stress: from Hans Selye to modern achievements. Proceedings of the Scientific Society. Shevchenko. Medical sciences. Medical collection. 2016. № 45 (28). Р. 27-40.
Yakovleva L.V., Chikitkina V.V. Correction of lipid peroxidation processes and functional state of the antioxidant system with Propoltin capsules in the conditions of experimental gastric ulcer. Medical Chemistry. 2003. № 5 (1). Р. 23-27.
Hladkykh F.V. Antiulcer activity of placental cryoextract in experimental indomethacin-induced ulcerogenesis. Acta Medica Leopoliensia. 2021. № 27(3–4). Р. 68-83.
Hladkykh F.V. Gastrocytoprotective properties of cryopreserved placenta extract in combined action of low temperatures and inhibition of cyclooxygenase. Acta Facultatis Medicae Naissensis. 2022. № 39(1). Р. 48-56.
Hladkykh F.V., Chyzh M.O. Correction of ulcerogenic action of nonsteroidal antiinflammatory drugs by using of cryopreserved placenta extract. Modern medicine and pharmacology, innovations and perspectives: collective monograph. International Science Group. Boston: Primedia eLaunch. 2021. P. 117-21.
Pan S.Y., Chan M.K., Wong M.B., Klokol D., Chernykh V. Placental therapy: An insight to their biological and therapeutic properties. Journal of Medicine and Therapeutics. 2017. № 1(3). Р. 1-6.
Hladkykh F.V. Modulation of meloxicam-induced changes in gastrointestinal and motor activity of the stomach by applying placenta cryoextract. Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences. 2021. № 61(1). Р. 84-94.
Pogozhykh O., Prokopyuk V., Figueiredo C., Pogozhykh D. Placenta and placental derivatives in regenerative therapies: experimental studies, history, and prospects. Stem Cells International. 2018. № 2018. Р. 1–14.
Stefanov O.V. Preclinical studies of drugs: guidelines. Kyiv: Avicenna. 2001. 527 p.
Wei Xie, Xielin Huang, Renpin Chen, Ruru Chen, Tang Li, Wei Wu, Zhiming Huang. Esomeprazole alleviates the damage to stress ulcer in rats through not only its antisecretory effect but its antioxidant effect by inactivating the p38 MAPK and NF-κB signaling pathways. Drug Design, Development and Therapy. 2019. № 22(13). Р. 2969-2984.
Takagi K.Y., Kayuya Y., Watanabe K. Studies on drugs for peptic ulcer. A reliable method for producing stress ulcers in rats. Chemical and Pharmaceutical Bulletin. 1964. № 12. Р. 465-472.
Kamyshnikov V.S. Handbook of clinical and biochemical research and laboratory diagnostics. MEDpress-inform. 2009. 896 p.
Atkinson D.E. Citrate and citrate cycle in regulation of energy metabolism. The metabolic roles of citrate. London and New Jork. 1968. P. 23-40.
Zar J.H. Biostatistical analysis (5 ed.). Prentice-Hall, Englewood. 2014. 960 р.
Gadiliya O.P., Tymoshenko M.O., Dvorschenko K.O., Ostapchenko L.I., Vereshchak V.V. Influence of 2- (2-hydroxyphenoxy) sodium acetyl-L-prolinate on pro- and antioxidant status in the gastric mucosa of rats under stress. Physiological Journal. 2014. № 60(3). Р. 60-66.