Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

Ukrainian journal of surgery 4 (35) 2017

Back to issue

Особливості діагностики та лікування травм артерій у дітей

Authors: Петров В.Ф.
Львівська обласна клінічна лікарня, м. Львів, Україна

Categories: Surgery

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У роботі наведені дані літератури щодо особливостей діагностики та лікування травм артерій у дітей. Клінічний огляд, допплерографія, ангіографія та томографія дозволяють оцінити стан артеріального русла та характер ушкоджень. Наслідки окремих травм артерій у дітей нерідко нівелюються природною здатністю до колатералізації кровообігу та можуть лікуватись консервативно. Травми артерій з подальшою життєзагрозливою кровотечею чи ішемією потребують хірургічних втручань.

В работе представлены данные литературы об особенностях диагностики и лечения травм артерий у детей. Клинический осмотр, допплерография, ангиография и томография позволяют оценить состояние артериального русла и характер повреждений. Последствия отдельных травм артерий у детей нередко нивелируются естественной способностью к коллатерализации кровообращения и могут лечиться консервативно. Травмы артерий с последующими жизнеугрожающими кровотечениями или ишемией нуждаются в хирургических вмешательствах.

The literature review presents the peculiarities of the diagnosis and treatment of arterial trauma in children. Clinical examination, Doppler examination, angiography and tomography allow assessing the condition of the arterial bed and the nature of the injuries. Effects of certain arterial traumas in children are often neglected by the natural ability of collateralization of the circulation and can be treated conservatively. Arterial injuries with subsequent life threatening bleeding or ischemia require surgical interventions.


Keywords

травма артерій в дітей; посткатетеризаційна оклюзія; автовенозне протезування; огляд

травма артерий у детей; посткатетеризационная окклюзия; аутовенозное протезирование; обзор

arterial trauma in children; postcatheterization occlusion; autovenous grafting; review

Вступ

Травми артерій у дітей стаються нечасто, однак супроводжуються високою інвалідизацією та летальністю [1, 13, 22, 27, 47]. Смертність при травмах з ушкодженням судин у дитячому віці становить від 12 до 25 %, вона в шість разів більша, ніж при травмах дітей у цілому [1, 2, 13, 49]. Зупинка артеріальних кровотеч та реваскуляризації в подальшому ще не гарантують повного одужання через стенозування чи оклюзії судинних анастомозів та дилатацію автовенозних протезів [9, 11, 18, 29, 49]. Зауважимо, що загальноприйнятих протоколів лікування травм артерій у дітей на сьогодні немає [1, 8, 22, 27, 36, 38, 46, 49].
Мета — проаналізувати особливості діагностики та лікування травм артерій у дітей.

Матеріали та методи

Проведено аналіз публікацій за період 1978–2017 роки. Відібрано 51 джерело, що відображає особливості клініки, діагностики та лікування травм артерій у дітей.

Результати й обговорення

Малята перших років життя отримують травми артерій переважно під час діагностичних та лікувальних втручань — це ендоваскулярні процедури, артеріопункції, канюляції для екстракоропоральної мембранної оксигенації, абдомінальні, торакальні, онкологічні та інші операції [4, 8, 28, 29, 33, 44, 51]. Значну частку серед ушкоджень артерій становлять ендоваскулярні процедури, особливо в перші місяці життя [3, 31, 46, 48]. Неятрогенні ушкодження в цьому віці стаються рідко, проте з ростом дитини та її зростаючою активністю збільшується ймовірність падінь, спортивних і побутових травм, травматизму в школі, вогнепальних пошкоджень, участі в дорожньо-транспортних пригодах [20, 22]. На думку Bambini (2000), 80 % неятрогенних пошкоджень артерій у дітей стаються у віці старше від 5 років. Іншими словами, у дітей перших років життя ушкодження артерій переважно настають від ятрогенних, а в старшому віці — від неятрогенних травм [3, 6, 27, 29, 31, 38, 46, 49].
Враховуючи характер і причини ушкоджень у дітей раннього віку, відмітимо більш часті ураження судин ніг малят. У той же час серед неятрогенних травм переважають артерії верхньої кінцівки [15, 27, 46, 49].
Труднощі діагностики травм артерій у дітей зумовлені їх госпіталізацією без батьків або дорослих, недооцінкою ними власного стану й чутливості, гіперемоційністю [28, 29]. Отже, дитячий вік унеможливлює розпізнання деяких ознак ішемії [8, 33]. Абсолютні та відносні симптоми травм артерій наведені в таблиці 1.
Під час огляду дітей Ammar (2016) спостерігав абсолютні ознаки травм артерій у 83,3 % випадків і відносні ознаки — у 16,7 %, а Jaipura et al. (2014) — гостру ішемію в 41 %, хронічну ішемію — у 20 %, артеріовенозні фістули — у 15 % і кровотечі — у 12 % пацієнтів. У спостереженні Beşir et al. (2017) гостру ішемію кінцівок мали 5,8 % дітей, ішемію з кровотечею — 29,4 %. У спостереженні травм артерій ніг Sciarretta et al. (2014) виявили втрату чи зменшення периферичної пульсації в 94,4 % дітей, симптоми ішемії — в 61,1 %, зростаючі гематоми — у 27,8 %, у 6 % — систоло-діастолічне тремтіння, і в 6 % не було симптомів. Пульс на артерії може визначатися одразу після травми, згодом він зникає через прогресуючу дисекцію стінок судин і тромбоз [8, 12]. У дітей відсутність пульсу на периферичних артеріях не завжди свідчить про критичну ішемію завдяки колатералізації кровотоку [28].
Допплерографію все частіше застосовують у діагностиці травм артерій у дітей [8, 23, 25, 33, 36]. На думку Downey et al. (2013), у поєднанні клінічний огляд і дуплексне сканування дозволяють диференціювати травму артерії й спазм як причини ішемії нижньої кінцівки в дитячому віці.
Серед інструментальних методів діагностики ангіографія до останнього десятиліття залишалась золотим стандартом. Це втручання доцільне в складних випадках, наближає лікаря до фізіології кровотоку, під час процедури виконують емболізацію чи стентування [40, 49]. Застерігаємо, що в дітей катетеризація може ускладнитись тромбозом і травмою артерії в місці пункції, а результати прохідності стентів, встановлених у дитячому віці, часто незадовільні [6, 41]. На сьогодні артеріографію використовують у 14–20 % випадків, переважно в дітей віком понад 10 років [13, 14, 20, 36, 41].
Останнім часом МРТ і КТ-ангіографія відіграють усе більшу роль, витісняючи інвазивну ангіографію. Частота застосування КТ у діагностиці сягає 30 % [8, 17, 27, 35, 43]. Чутливість і вірогідність КТ-досліджень для оцінки судинних пошкоджень у дітей становить 95–98 %, окрім немовлят — через невелику кількість спостережень [13, 22, 24, 25, 35]. Недоліком КТ є труднощі в оцінці функції колатералей та діагностиці судинного спазму [13, 22, 24, 35]. Встановлена кореляція між результатами КТ і дуплексного сканування при травмах у дітей [22].
Кісточково-плечовий індекс, як показник стану артеріального кровотоку, у здорових дітей першого року життя становить 0,88–0,9 [23, 26]. У дітей артерії більш еластичні, у віці до 10 років особливо схильні до спазму, що зумовлено дрібним діаметром судин та більшою кількістю волокон еластину й гладком’язових клітин медії [7, 45]. Гістологічні відмінності та схильність ендотелію до відшарування сприяє локальному тромбозу артерій після травм [21, 32]. Водночас у дитячому віці швидше активується колатеральний кровотік [11, 42].
Близько половини дітей із травмами артерій не потребують операцій на судинах [6, 37, 47]. Зокрема, спазм артерій виявляють у 9–25 % травмованих дітей, що дозволяє уникнути судинних втручань [13, 22, 45, 49]. Вазоспазм, асоційований із переломами кісток, переважно зникає після репозиції уламків, а спазм, виявлений інтраопераційно, усувається іригацією розчином папаверину гідрохлориду, нітрогліцерину, лідокаїну, теплим фізіологічним розчином, декомпресією й підтримкою належного об’єму циркулюючої крові [8, 19, 22, 36, 41]. Варто зауважити, що природна схильність до колатералізації нерідко дозволяє уникнути критичної ішемії, наприклад, при травмах плечових артерій дистальніше від відходження щитошийного стовбура або травмах стегнових артерій проксимальніше від відходження глибокої стегнової артерії [6, 36, 45].
Хірургічні втручання необхідні, якщо присутні абсолютні ознаки ішемії або коли консервативне лікування протягом 6–8 год неефективне [8, 18, 49]. Основні види операцій наведені в таблиці 2.
Аналізуючи таблицю 2, відмічаємо різні співвідношення хірургічних методик, що пов’язано з неоднорідністю клінічного матеріалу. Наприклад, дані Sciaretta et al. (2014) стосуються лише травм ніг, Jaipura et al. (2014) і Shah et al. (2009) — рук і ніг, Allen et al. (2015), Corneille et al. (2011), Klinker et al. (2007), Wahlgren & Kragsterman (2015) — пошкоджень усього тулуба. У серії Jaipura et al. (2014) переважають проникаючі травми, Klinker et al. (2007) — непроникаючі. У спостереженні Jaipura et al. (2014) вогнепальних поранень було 3 %, Shah et al. (2009) — 13 %, Silva et al. (2012) — 35 %, Sciarretta et al. (2014) — 78 %, а повідомлення Dua et al. (2013) охоплює бойові травми в дітей Іраку.
Автовенозні протезування дітям частіше виконуються після тупих і вогнепальних травм, оскільки обсяг судинних пошкоджень більший, ніж від ріжучих травм артерій; лікування останніх переважно обмежу–ється прямим ушиванням, анастомозом «кінець у кінець» чи пластикою із застосуванням синтетичних чи автовенозних латок [13, 14]. Для успішного накладання анастомозу «кінець у кінець» діастаз країв не повинен перевищувати кількох сантиметрів, виграшу в довжині можна досягнути мобілізацією артерії — вивільнення трьох сантиметрів судини додає один сантиметр мобільності [39].
Довжина діастазу, що перевищує 3–5 см, неминуче потребує судинного протезування, для цього застосовують перевернуті вени рук, велику чи малу підшкірну вену, поверхневу стегнову вену з непошкоджених ділянок [11, 16, 29]. Велика підшкірна вена в дітей менша й тендітніша, ніж у дорослих, а її виділення супроводжується вираженими травмами медії та інтими, тому фахівці рекомендують виділяти судину максимально акуратно, без розтягів, зберігати в теплій гепаринізованій крові [11]. Прохідність великої підшкірної вени в нижній кінцівці в дітей сягає 93 % (13 із 14 оперованих дітей) протягом 10,7 року [11, 29]. Поряд з цим велика підшкірна вена може розширюватись до аневризм — серед 14 дітей, яким виконали стегново-підколінні шунтування, через 1–25 років у 36 % пацієнтів вена не змінилась в діаметрі, у 50 % — розширилась і в 14 % — досягла розмірів аневризм [11]. Автовенозні протезування, виконані в заочеревинній ділянці, показують вищу схильність до дилатації [9]. Штучні протези доцільно застосовувати лише в старшому дитячому віці або для артерій великого діаметра через схильність до проліферації неоінтими в дітей [22, 34, 49].
Реконструктивні операції рідко проводять дітям віком до двох років, надаючи перевагу консервативному лікуванню гепаринами. Гепаринізація сприяє відновленню прохідності та запобігає тромбозу колатералей, які при достатньому артеріальному тиску забезпечать кровопостачання кінцівки [36]. Якщо з ростом у дитини виникає затримка у довжині кінцівки чи симптоми артеріальної недостатності, виконують магістралізацію кровотоку [11, 50]. Набутий дефіцит росту усувається, коли магістралізація виконана в період до завершення окостеніння, тобто до 11–14-річного віку [5, 11]. Наприклад, у ранньому періоді після посткатетеризаційного тромбозу стегнових артерій у немовлят Cardneau et al. (2011) обмежувались консервативним лікуванням, а через 2–11 років виконували протезування стегнових артерій великою підшкірною веною і досягали відмінних показників росту ніг.
Судини в дітей чутливі до висушування, торкань інструментами, розтягів, від чого відшаровується інтима і медія, виникають пристінкові тромбози [32, 41]. Судинні шви накладають перервними монофіламентними нитками 6-0 або 7-0 [8, 16, 19]. Застосування безперервних швів у дитячому віці може призвести до звуження анастомозу, хоча клінічних порівнянь безперервних і вузлових швів у дітей не проводилось [23]. Краї судин слід ретельно очистити до здорових тканин, їх доцільно підрізати під кутом, це збільшує довжину шва анастомозу й зменшує ризик стенозування [29]. Окремі автори вважають, що в дітей якісна підготовка країв судин під кутом (spatulation) більш важлива, ніж спосіб шва — безперервний чи вузловий [11, 41]. Під час накладання швів варто користуватись збільшуючою оптикою [19, 42]. Для відновлення цілісності судин діаметром кілька міліметрів необхідне застосування мікрохірургічних методик, оптики 10–20-кратного збільшення і ниток від 8-0 до 10-0, проте віддалені результати цих анастомозів у дітей невідомі [18, 30]. У післяопераційному періоді застосовують постійну інфузію гепарину 10 ОД/кг/год, а при стабільній гемодинаміці — підшкірне введення низькомолекулярних гепаринів 100 ОД/кг/12 год [28, 33, 41].
Лише половина дітей, оперованих на артеріях у віці до одного року, мали успішний результат судинного анастомозу [18]. Задовільні результати прохідності артеріальних анастомозів отримані, якщо вік дитини старший від трьох-шести років [8, 29]. Отже, у дітей перших років життя в половині випадків вдається відновити периферичну пульсацію [3, 29]. Малятам частіше застосовують пластику автовенозною латкою — у 30 % віком 2–6 років і в 7,8 % віком понад 12 років, а старшим дітям — автовенозні протезування: 20 % у віці 2–6 років і 49 % — старше від 12 років [36, 49].
Ендоваскулярні втручання в дітей з травмами артерій застосовуються у 2–3 % випадків травм [1, 49]. Виконують емболізацію артеріовенозних нориць і пошкоджених артерій в анатомічно важкодоступних ділянках, дезартеріалізацію псевдоаневризм, стентування великих артерій [5, 8, 13, 46, 49]. Описані випадки вдалих ендоваскулярних зупинок кровотеч у дітей, хворих на гемофілією, або як паліатив перед майбутньою магістралізацією [46].
Первинні ампутації кінцівок виконують у 1–16 % дітей після травм артерій, переважно від пошкоджень підколінної артерії або коли безпечний період від початку ішемії до реваскуляризації втрачений [6, 13, 19, 36, 46, 49]. Іноді кінцівки ампутують після автовенозного протезування, якщо операція виконана пізно чи ускладнилась тромбозом протезу [19, 22, 49]. У дітей, як і серед дорослих із травмами артерій, застосовують тимчасові шунти, тромбектомії, а також проводять фасціотомії, частіше ніг [6, 13, 19, 22, 43].
Післяопераційний тромбоз анастомозу спостерігають у 12–14 %, виразки — у 4,5 % [36, 49]. Деколи трапляються сероми, інфікування, псевдоаневризми, тромбоз глибоких вен [13, 14, 22, 43]. У віддаленому періоді після оклюзії магістральної артерії може спостерігатись відставання в рості кінцівки понад два сантиметри [11, 22, 27, 29, 42].

Висновки

Травми артерій у дітей стаються нечасто, однак супроводжуються підвищеною летальністю та інвалідизацією. У дітей перших років життя артерії переважно пошкоджуються від ятрогенних чинників, у старших дітей — травм. Характер ушкоджень і анатомо-фізіологічні особливості дитячого віку іноді дозволяють обмежитись консервативним лікуванням малят. Діагностична й хірургічна тактика дітей старшого віку відтворює підходи, розроблені для дорослих пацієнтів.
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Bibliography

1. Allen C.J. Pediatric vascular injury: experience of a level 1 trauma center / C.J. Allen, R.J. Straker, J. Tashiro, L.F. Teisch, J.P. Meizoso, J.J. Ray, N. Namias, J.E. Sola // Journal of Surgical Research. — 2015. — Vol. 196, № 1. — P. 1-7.
2. Allison N.D. Outcomes of truncal vascular injuries in children / N.D. Allison, C.M. Anderson, S.K. Shah, K.P. Lally, A. Hayes-Jordan, K.-T. Tsao, R.J. Andrassy, C.S. Cox // Journal of Pediatric Surgery. — 2009. — Vol. 44, № 10. — P. 1958-1964.
3. Ammar A.A.R. Peripheral arterial injuries in pediatric age group / A.A.R. Ammar // Journal of Trauma and Injury. — 2016. — Vol. 29, № 2. — P. 37-42.
4. Andraska E.A. Natural history of iatrogenic pediatric femoral artery injury / E.A. Andraska, H. Chen, T.O. Jackson, K.A. Gallagher, J.L. Eliason, D.M. Coleman // Abstracts Accepted for Presentation during the 25th Annual Winter Meeting Vascular and Endovascular Surgery Society. — 2015. — Vol. 29, № 4. — P. 634-635.
5. Angiletta D. Blunt femoropopliteal trauma in a child: Is stenting a good option? / D. Angiletta, G. Impedovo, F. Pestri–chella, V. Marotta, F. Perilli, G. Regina // Journal of Vascular Surgery. — 2006. — Vol. 44, № 1. — Р. 201-225.
6. Bambini D.A. Vascular injuries // Arensman R.M. Bambini, D.A. Almond P.S. Pediatric Surgery. — Landes Bioscience, 2000. — ISBN: 1-57059-499-6.
7. Bendeck M.P. Perinatal accumulation of arterial wall constituents: relation to hemodynamic changes at birth / M.P. Bendeck, F.W. Keeley, B.L. Langille // American Journal of Physiology. — 1994. — Vol. 267, № 6. — Р. 2268-2279.
8. Bergqvist D. Paediatric arterial trauma / D. Bergqvist, S. Karacagi, B. Westman // European Journal of Surgery. — 1998. — Vol. 164, № 10. — Р. 723-731.
9. Berkowitz H.D. Renovascular hypertension in children: surgical repair with special reference to the use of reinforced vein grafts / H.D. Berkowitz, J.A. O’Neill // Journal of Vascular Surgery. — 1989. — Vol. 9, № 1. — Р. 46-55.
10. Beşir Y. A surgical approach to iatrogenic vascular injuries in pediatric cases / Y. Beşir, O. Gökalp, B. Eygi, B.B. Lafc, G. Gökalp, L.Yılık, H. İner, A. Gürbüz // Turkish Journal of Trauma and Emergency Surgery. — 2017. — Vol. 23, № 3. — Р. 217-222.
11. Cardneau J.D. Efficacy and durability of autogenous saphenous vein conduits for lower extremity arterial reconstructions in preadolescent children / J.D. Cardneau, P.K. Henke, G.R. Upchurch, T.W. Wakefield, L.M. Graham, L.A. Jacobs, L.J. Greenfield, A.G. Coran, J.C. Stanley // Journal of Vascular Surgery. — 2001. — Vol. 34, № 1. — Р. 34-40.
12. Copley L.A. Vascular injuries and their sequelae in pediatric supracondylar humeral fractures: Toward a goal of prevention / L.A. Copley, J.P. Dormans, R.S. Davidson // Journal of Pediatric Orthopedics. — 1996. — Vol. 16, № 1. — Р. 99-103.
13. Corneille M.G. Pediatric vascular injuries: acute management and early outcomes / M.G. Corneille, T.M. Gallup, C. Villa, J.M. Richa, S.E. Wolf, J.G. Myers, D.L. Dent, R.M. Stewart // The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care. — 2011. — Vol. 70, № 4. — Р. 823-828.
14. Costa C. de A. Pediatric vascular trauma in Manaus, Amazon — Brazil / C. de A. Costa, J.E. Souza, A.O. de Araújo, F. Melo, I.N. Costa, P.H. Klein // Journal of the Brazilian College of Surgeons. — 2016. — Vol. 43, № 5. — Р. 320-326.
15. Cox C.S. Operative treatment of truncal vascular injuries in children and adolescents / C.S. Cox, C.T. Black, J.H. Duke, C.S. Cocanour, F.A. Moore, K.P. Lally, R.J. Andrassy // Journal of Pediatric Surger. — 1998. — Vol. 33, № 3. — Р. 462-467.
16. Dalsing M.C. Open surgical repair of children less than 13 years old with lower extremity vascular injury / M.C. Dal–sing, D.F. Cikrit, A.P. Sawchuk // Journal of Vascular Surgery. — 2005. — Vol. 41, № 6. — Р. 983-998.
17. De Virgilio C. Noniatrogenic pediatric trauma: a ten year experience at a level I trauma center / C. De Virgilio, P.D. Mercado, T. Arnell, C. Donayre, F. Bongard, R. White // The American Journal of Surgery. — 1997. — Vol. 63, № 9. — Р. 781-784.
18. Downey C. An algorithmic approach to the management of limb ischemia in infants and young children / C. Downey, O. Aliu, S. Nemir, B. Naik-Mathuria, D.A. Hatef, J.M. Bullocks, J.D. Friedman // Plastic and Reconstructive Surgery. — 2013. — Vol. 131, № 3. — Р. 573-581.
19. Dua A. Early management of pediatric vascular injuries through humanitarian surgical care during U.S. military operations / A. Dua, K.A. Via, P. Kreishman, J.F. Kragh, P.C. Spinella, B. Patel, D.L. Gillespie, P. Mahoney, C.J. Fox // Journal of Vascular Surgery. — 2013. — Vol. 58, № 3. — Р. 695-700.
20. Gans I. A lower extremity musculoskeletal and vascular trauma protocol in a children’s hospital may improve treatment response times and appropriate microvascular coverage / I. Gans, K.D. Baldwin, L.S. Levin, M.L. Nance, B. Chang, S.J. Kovach, J.M. Serletti, J.M. Flynn // Journal of Orthopaedic Trauma. — 2015. — Vol. 29, № 5. — Р. 239-244.
21. Green N.E. Skeletal trauma in children / N.E. Green, M.F. Swiontkowski. — 4th Edition. — Saunders Elsevier, 2009. ISSN 1633-8065.
22. Jaipuria J. Paediatric extremity vascular injuries — experience from a large urban trauma centre in India / J. Jaipuria, S. Sagar, M. Singhal, A. Bagdia, A. Gupta, S. Kumar, B. Mishra // Injury, International Journal of the Care of the Injured. — 2014. — Vol. 45, № 1. — Р. 176-182.
23. Heinzerling N.P. Pediatric vascular injuries / N.P. Heinzerling, T.T. Sato // Dua A. Clinical Review of Vascular Trauma / A. Dua, S.S. Desai, J.B. Holcomb, A.R. Burgess, J.A. Freischlag (Editors). — Springer-Verlag Berlin Heidelberg, 2014. ISBN 978-3-642-39099-9
24. Hogan A.R. Value of computed tomographic angiography in neck and extremity pediatric vascular trauma / A.R. Hogan, E.B. Lineen, E.A. Perez, H.L. Neville, W.R. Thompson, J.E. Sola // Journal of Pediatric Surgery. — 2009. — Vol. 44, № 6. — Р. 1236-1241.
25. Hsu C.S. CT angiography in pediatric extremity trauma: preoperative evaluation prior to reconstructive surgery / C.S. Hsu, J.C. Hellinger, G.C. Rubin, J. Chang // Hand. — 2007. — Vol. 3, № 2. — Р. 139-145.
26. Katz S. The ankle-brachial index in normal neonates and infants is significantly lower than in older children and adults / S. Katz, A. Globerman, M. Avitzour, T. Dolfib // Journal of Pediatric Surgery. — 1997. — Vol. 32, № 2. — Р. 269–271.
27. Klinker D.B. Pediatric vascular injuries: patterns of injury, morbidity, and mortality / D.B. Klinker, M.J. Arca, B.D. Lewis, K.T. Oldham, T.T. Sato // Journal of Pediatric Surgery. — 2007. — Vol. 42, № 1. — Р. 178-183.
28. Kumar R. A study of vascular injuries in pediatric supracondylar humeral fractures / R. Kumar, V. Trikha, R. Malhotra // Journal of Orthopaedic Surgery. — 2001. — Vol. 9, № 2. — Р. 37-40.
29. Lazarides M.K. Operative and nonoperative management of children aged 13 years or younger with arterial trauma of the extremities / M.K. Lazarides, G.S. Georgiadis, T.T. Papas, S. Gardikis, C. Maltezos // Journal of Vascular Surgery. — 2006. — Vol. 43, № 1. — Р. 72-76.
30. LaQuaglia M.P. Microvascular reconstruction of major arteries in neonates and small children / M.P. LaQuaglia, J. Upton, J.W. May // Journal of Pediatric Surgery. — 1991. — Vol. 26, № 9. — Р. 1136-1140.
31. Lin P.H. Surgical intervention for complications caused by femoral artery catherization in pediatric patients / P.H. Lin, T.F. Dodson, R.L. Bush // Journal of Vascular Surgery. — 2001. — Vol. 34, № 6. — Р. 1071-1078.
32. Mansfield P.B. The care of vascular endothelium in pediatric surgery / P.B. Mansfield, D.G. Hall, G. Di Benedetto, L.R. Sauvage, A.R. Wechezak // Annals of Surgery. — 1978. — Vol. 188, № 2. — Р. 216-228.
33. Matos J.M. Evidence for nonoperative management of acute limb ischemia in infants / J.M. Matos, A. Fajardo, M.C. Dalsing, R. Motaganahalli, G.A. Akingba, M.P. Murphy // Journal of Vascular Surgery. — 2012. — Vol. 55, № 4. — Р. 1156-1159.
34. Milas Z.L. Pediatric blunt trauma resulting in major arterial injuries / Z.L. Milas, T.F. Dodson, R.R. Ricketts // The American Surgeon. — 2004. — Vol. 70, № 5. — Р. 443-447.
35. Miller-Thomas M.M. Diagnosing traumatic arterial injury in the extremities with CT angiography: pearls and pitfalls / M.M. Miller-Thomas, O.C. West, A.M. Cohen // RadioGraphics. — 2005. — Vol. 25, № 1. — Р. S133-S142.
36. Mommsen P. Traumatic extremity arterial injury in children: epidemiology, diagnostics, treatment and prognostic value of Mangled Extremity Severity Score / P. Mommsen, C. Zeckey, F. Hildebrand, M. Frink, N. Khaladj, N. Lange, C. Krettek, C. Probst // Journal of Orthopaedic Surgery and Research. — 2001. — № 5. — Р. 25.
37. Myers S.I. Noniatrogenic pediatric vascular trauma / S.I. Myers, M.K. Reed, C.T. Black, K.J. Burkhalter, P.A. Lowry // Journal of Vascular Surgery. — 1989. — Vol. 10, № 3. — Р. 258-265.
38. Nazem M. Non iatrogenic paediatric vascular trauma of the extremities and neck / M. Nazem, A.-A. Beigi, A.M.-M. Sadeghi, H. Masoudpour // African Journal of Paediatric Surgery. — 2009. — Vol. 6, № 1. — Р. 35-39.
39. Nguyen T. Management of civilian and military vascular trauma: lessons learned / T. Nguyen, J. Kalish, J. Woodson // Seminars in Vascular Surgery. — 2011. — Vol. 23, № 4. — Р. 235-242.
40. Puapong D. Angiography and the pediatric trauma patient: a 10-year review / D. Puapong, C.V.R. Brown, M. Katz, G. Kasotakis, H. Applebaum, A. Salim, P. Rhee, D. Demetriades // Journal of Pediatric Surgery. — 2006. — Vol. 41, № 11. — Р. 1859-1863.
41. Peter S.D. A review of vascular surgery in the pediatric population / S.D. Peter, D.J. Ostlie // Pediatric Surger International. — 2007. — Vol. 23, № 1. — Р. 1-10.
42. Rodríguez-Montalbán A. Traumatismos vasculares en edad pediátrica. Características singulares y evolución a largo plazo / A. Rodríguez-Montalbán, M. Lobato-Andrés, E. Acosta-Espeleta, E. Gesto-Castromil // Angiologia. — 2007. — Vol. 59, № 2. — Р. 65-76.
43. Sciarretta J.D. Management of lower extremity vascular injuries in pediatric trauma patients: A single Level I trauma center experience / J.D. Sciarretta, F.I.B. Macedo, E.L. Chung, C.A. Otero, L.R. Pizano, N. Namias // Journal of Trauma and Acute Care Surgery. — 2014. — Vol. 76, № 6. — Р. 1386-1389.
44. Seidel A.C. Iatrogenic arteriovenous fistula in childhood / A.C. Seidel, F. Miranda, L. Toda // Jornal Vascular Brasileiro. — 2005. — Vol. 4, № 2. — Р. 209-211.
45. Shah S.R. Pediatric peripheral vascular injuries: a review of our experience / S.R. Shah, P.D. Wearden, B.A. Gaines // Journal of Surgical Research. — 2009. — Vol. 153, № 1. — Р. 162-166.
46. Silva M.A.M. Trauma vascular na população pediátrica / M.A.M. Silva, M.C. Burihan, O.C. Barros, F. Nasser, F.A. de Assis, F.C. Ingrund, A. Neser // Jornal Vascular Brasileiro. — 2012. — Vol. 11, № 3. — Р. 199-205.
47. Tshifularo N. Surgical intervention in vascular trauma in children / N. Tshifularo, S.W. Moore // Pediatric Surgery International. — 2012. — Vol. 28, № 4. — Р. 375-378.
48. Vitiello R. Complications associated with pediatric cardiac catheterization / R. Vitiello, B.W. McCrindle, D. Nykanen, R.M. Freedom, L.N. Benson // Journal of the American College of Cardiology. — 1998. — Vol. 32, № 5. — Р. 1433-1440.
49. Wahlgren C.-M. Management and outcome of pediatric vascular injuries / C.-M. Wahlgren, B. Kragsterman // Journal of Trauma and Acute Care Surgery. — 2015. — Vol. 79, № 4. — Р. 563-567.
50. Walter P.K. Diminished epiphyseal growth following iatrogenic vascular trauma / P.K. Walter, W. Hoffman // European Journal of Vascular and Endovascular Surgery. — 2000. — Vol. 20, № 2. — Р. 214-216.
51. Yilmaz M. Pseudoaneurysm of the popliteal artery in a child: an unusual complication of reconstruction of traumatic tibial fracture using Kirschner wire / M. Yilmaz, O.F. Dogan, M. Guvener, T. Serterr // Turkish Journal of Trauma and Emergency Surgery. — 2010. — Vol. 16, № 1. — Р. 90-91.

Back to issue