Український журнал хірургії 1-2 (30-31) 2016

Мета дослідження: вивчити температуру органів черевної порожнини у хворих на інтерстиціальний панкреатит при лапароскопічній контактній термометрії та визначити маркери цієї форми захворювання. Матеріал та методи. У 27 пацієнтів віком від 28 до 76 років з інтерстиціальним панкреатитом виконана лапароскопія, семіотика якої ґрунтувалась на непрямих ознаках, що утруднювало діагностику. Точний діагноз встановлений з урахуванням результатів клінічного обстеження, лабораторно-біохімічних показників, оглядової рентгеноскопії грудної та черевної порожнини, ЕКГ, УЗД, ФЕГДС. Гострий інтерстиціальний панкреатит алкогольної етіології діагностований у 10 (37 %) хворих, біліарний — у 8 (29,6 %), травматичний — у 4 (14,8 %), причина не встановлена — у 5 (18,5 %). Від супутніх захворюваннь страждали 24 (88,9 %) пацієнта, з яких у 22 (91,1 %) було від 2 до 6 захворювань. У подальшому здійснена лапароскопічна контактна термометрія органів черевної порожнини з використанням електротермометра ТПЭМ-М та сконструйованого нами зонда з датчиком на кінці. Обробку результатів здійснювали в базі Statistica 6.0, оцінювали середні значення показників (М), медіани (Ме), помилки середнього (m), статистичну вірогідність відмінностей середніх значень (p). Результати та обговорення. Отримані результати лапаро­скопічної контактної термометрії показали, що найбільш високі показники температури діагностовані в ділянці сальникового отвору (38,1 ± 0,2 °С), корені брижі поперечної ободової кишки (37,80 ± 0,16 °С) та малого сальника (37,70 ± 0,13 °С). Ці анатомічні ділянки найбільш близько знаходяться до підшлункової залози, у якій розвивається гострий патологічний процес, що характеризується самопереварюванням та гострим запаленням. Найбільш висока температура виявлена в ділянці сальникового отвору (38,1 ± 0,2 °С), а найбільш низька — у червоподібному відростку (36,40 ± 0,13 °С), що склало різницю температур в 1,7 °С (p < 0,001). Наступний клінічний перебіг та результати додаткових методів обстеження в динаміці підтвердили діагноз інтерстиціального панкреатиту. Усі хворі одужали. Висновки. Лапароскопічна семіотика інтерстиціального панкреатиту представлена лише його непрямими ознаками й тому утруднена. Діагностичні можливості методу розширює лапароскопічна контактна термометрія органів черевної порожнини. Найбільш високі показники температури виявлені в ділянці підшлункової залози (вінслів отвір, корень брижі поперечної ободової кишки, малий сальник), що слід вважати маркерами інтерстиціального панкреатиту.

Цель исследования: изучить температуру органов брюшной полости у больных интерстициальным панкреатитом при лапароскопической контактной термометрии и выявить маркеры этой формы заболевания. Материал и методы. У 27 пациентов в возрасте от 28 до 76 лет с интерстициальным панкреатитом выполнена лапароскопия, семиотика которой основывалась на косвенных признаках, что затрудняло диагностику. Точный диагноз установлен с учетом результатов клинического обследования, лабораторно-биохимических показателей, обзорной рентгеноскопии грудной и брюшной полости, ЭКГ, УЗИ, ФЭГДС. Острый интерстициальный панкреатит алкогольной этиологии диагностирован у 10 (37 %) больных, билиарный — у 8 (29,6 %), травматический — у 4 (14,8 %), причина не установлена — у 5 (18,5 %). Сопутствующими заболеваниями страдали 24 (88,9 %) пациента, из которых у 22 (91,1 %) было от 2 до 6 заболеваний. В дальнейшем осуществлена лапароскопическая контактная термометрия органов брюшной полости с использованием электротермометра ТПЭМ-М и сконструированного нами зонда с датчиком на конце. Результаты и обсуждение. Полученные результаты лапароскопической контактной термометрии показали, что наиболее высокие показатели температуры диагностированы в области сальникового отверстия (38,1 ± 0,2 °С), в корне брыжейки поперечной ободочной кишки (37,80 ± 0,16 °С) и малом сальнике (37,70 ± 0,13 °С). Эти анатомические области наиболее близко прилежат к поджелудочной железе, в которой развивается острый патологический процесс, характеризующийся самоперевариванием и острым воспалением. Наиболее высокая температура выявлена в области сальникового отверстия (38,1 ± 0,2 °С), а наиболее низкая — в червеобразном отростке (36,40 ± 0,13 °С), что составило разницу температур в 1,7 °С. Последующее клиническое течение и результаты дополнительных методов исследования в динамике подтвердили диагноз интерстициального панкреатита. Все больные выздоровели. Выводы. Лапароскопическая семиотика интерстициального панкреатита представлена лишь его косвенными признаками и поэтому трудна. Диагностические возможности метода расширяет лапароскопическая контактная термометрия органов брюшной полости. Наиболее высокие показатели температуры выявлены в области поджелудочной железы (винслово отверстие, корень брыжейки поперечной ободочной кишки, малый сальник), что следует считать маркерами интерстициального панкреатита.

The purpose of the study: to study the temperature of the abdominal cavity in patients with interstitial pancreatitis ­using laparoscopic contact thermometry and to identify markers of this form of the disease. Material and methods. Laparoscopy was performed to 27 patients, aged from 28 to 76 years old (median of 67 years old) with interstitial pancreatitis the nature of which was unclear that made it difficult to diagnose. The accurate diagnosis was base on the results of clinical examination, biochemical indices, parameters of chest and abdominal X-ray, ECG, USD, EGDS, Acute interstitial pancreatitis was diagnosed of alcoholic origin was diagnosed in 10 (37 %) patients, biliar one was found in 8 (29.6 %) persons, traumatic — in 4 (14.8 %) patients, of unclear origin — in 5 (18.5 %) patients. Twenty four (88.9 %) patients had concomitant diseases, among them 22 persons had 2–6 pathologies. Further laparoscopic contact thermometry was carried out using electrothermometer TPEM-M and probe with sensor on it designed by us. The results were analyzed by «Statistica 6.0», mean parameters (M)
and medians (ME), standard eror (m), statistic significance of mean parameters discrepancy (p). Results and discussion. The results of laparoscopic contact thermometry demonstra­ted the highest temperature in foramen epiploicum (38.1 ± 0.2 °С), me­senteric root of traverse colon (37.80 ± 0.16 °С) and omentum minus (37.70 ± 0.13 °С). These anatomic areas are close to pancreatic gland with acute pathologic process characte­rized by self-digestion and acute inflammation. The highest temperature was found in foramen epiploicum (38.1 ± 0.2 °С), and the least temperature was determined in vermicular appendix (36.40 ± 0.13 °С) with temperature difference in 1.7 °С (p < 0.001). Further clinical manifestations and the results of additional examination in dyna­mics confirmed the diagnosis of interstitial pancreatitis. All patients recovered. Conclusions. Laparoscopic symptomatology of interstitial pancreatitis is pre­sents by the indirect signs only and thus it is complicated. Diagnostic potential of the method is widened due to the abdominal lapascopic contact thermometry. The highest temperature was found in pancreatic area (foramen epiploicum, mesenteric root of traverse colon, omentum minus) that could be a marker of interstitial pancreatitis.

панкреатит, лапароскопія, діагностика.

панкреатит, лапароскопия, диагностика.

pancreatitis, laparoscopy, diagnosis.