


Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
UkraineNeuroGlobal
UkraineCardioGlobal
Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології
Актуальні інфекційні захворювання
Травма та її наслідки
UkraineOncoGlobal
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
UkrainePediatricGlobal
Національна школа терапевтів України
день перший
день другий
день третій
Жінка та війна: формули виживання
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Український журнал хірургії 1-2 (30-31) 2016
Повернутися до номеру
Інтраопераційні зміни гемостазу при реконструктивних операціях на атеросклеротично уражених магістральних артеріях
Автори: Венгер І.К., Костів С.Я., Вайда А.Р., Буднік Д.Ю. - ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна
Рубрики: Хірургія
Розділи: Клінічні дослідження
Версія для друку
Реконструктивні операції на магістральних артеріях супроводжуються посиленням гіперкоагуляційних та агрегаційних властивостей системи крові, рівень яких досягає максимальних значень на кінцевому етапі хірургічного втручання або ж в перші 2–3 год післяопераційного періоду. Вказані процеси перебігають на фоні депресії фібринолітичної ланки гемостазу. Тромбопрофілактику реконструктивних оперативних втручань необхідно проводити, застосовуючи введення нефракціонованого гепарину, який переважно діє на ІІа-фактор, відразу після закінчення оперативного втручання внутрішньовенним шляхом та в перші 3–5 діб післяопераційного періоду і продовжувати тромбопрофілактику низькомолекулярними гепаринами, які переважно діють на Ха-фактор, згідно з галузевими протоколами.
Реконструктивные операции на магистральных артериях сопровождаются усилением гиперкоагуляционных и агрегационных свойств крови, уровень которых достигает максимальных значений на конечном этапе хирургического вмешательства или в первые 2–3 ч послеоперационного периода. Указанные процессы происходят на фоне депрессии фибринолитического звена гемостаза. Тромбопрофилактику реконструктивных оперативных вмешательств необходимо проводить, используя введение нефракционированного гепарина, который преимущественно воздействует на IIа-фактор, сразу по окончании оперативного вмешательства внутривенным путем и в первые 3–5 суток послеоперационного периода и продолжать тромбопрофилактику низкомолекулярными гепаринами, которые преимущественно воздействуют на Ха-фактор, согласно отраслевым протоколам.
Reconstructive surgery on the major arteries is accompanied by increased hypercoagulation and aggregation properties of the blood system, whose level reaches the maximum values at the final stage of the surgery or in the first 2–3 hours of the postoperative period. These processes occur on the background of depressed fibrinolytic hemostasis. Thromboprophylaxis of reconstructive surgeries should be carried out using introduction of unfractionated heparin, which influences predominantly factor IIa, immediately after the surgery by intravenous route and in the first 3–5 days of the postoperative period, and to continue the thromboprophylaxis with low molecular weight heparins, which exhibit a predominant effect on factor Xa, according to industry protocols.
атеросклеротична оклюзія, артеріальна реконструкція, тромбоз сегмента реконструкції.
атеросклеротическая окклюзия, артериальная реконструкция, тромбоз сегмента реконструкции.
аtherosclerotic occlusion, arterial reconstruction, reconstruction of thrombosis segment.
Статтю опубліковано на с. 11-14
Актуальність проблеми
Матеріал і методи
Результати та обговорення
Висновок
1. Вайда А.Р. Венозні тромбози після артеріальних реконструкцій / А.Р. Вайда, П.Я. Боднар // Шпитальна хірургія. — 2009. — № 2. — С. 72-74.
2. Белов Ю.В., Степаненко А.Б. Повторные реконструктивные операции на аорте и магистральных артериях. — М.: Медицинское информационное агентство, 2009. — 176 с.
3. Губка В.А. Повторные реконструкции у больных облитерирующим атеросклезом с отдаленными осложнениями / В.А. Губка // Патология. — 2012. — № 2. — С. 43-45.
4. Кобза І.І. Хірургічне лікування пацієнтів при інфікуванні протезів аортостегнової зони / Кобза І.І., Сорока Т.Г., Жук Р.А. // Клінічна хірургія. — 2004. — № 4–5. — С. 89-90.
5. Ковальчук Л.Я. Первентивна реконструкція дистального анастомозу аорто/клубово-стегнового алошунта/протеза у віддаленому післяопераційному періоді / Ковальчук Л.Я., Венгер І.К., Вайда А.Р., Костів С.Я. // Шпитальна хірургія. — 2014. — № 4. — С. 27-29.
6. Ковальчук Л.Я., Венгер І.К., Левицький А.В., Шідловський О.В., Шкробот Л.В. Гемостаз при реконструкції атеросклеротичної оклюзії артерій стегно-підколінного сегмента // Шпитальна хірургія. — 2001. — № 3. — С. 8-13.
7. Русин В.І. Повторні реконструктивні операції при реоклюзії судин стегно-підколінно-тібіального сегмента / Русин В.І., Корсак В.В., Левчан Ю.А. // Клінічна хірургія. — 2004. — № 4–5. — С. 104-105.
8. Angelides N.S. Deep venous thrombosis in patients having aorto-iliac reconstruction / N.S. Angelides et al. // British Journal of Surgery. — 1977. — V. 64. — P. 517-518.