Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
Зала синя Зала жовта
Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
Зала синя Зала жовта
Журнал «» 3(23) 2012
Вернуться к номеру
Збільшення загального ризику смертності в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу, які отримували монотерапію гліпізидом, глібуридом або глімепіридом, порівняно з метформіном: ретроспективний аналіз
Авторы: PantaloneK.M., KattanM.W., YuC., WellsB.J., ArrigainS., JainA., AtrejaA., ZimmermanR.S.
Рубрики: Семейная медицина/Терапия, Кардиология, Терапия
Разделы: Новости
Версия для печати
Мета та завдання. Залишається неясним питання про те, чи існують відмінності в ризику смертності при лікуванні препаратами сульфонілсечовини, особливо у хворих із наявною ішемічною хворобою серця (ІХС). Метою даного дослідження було оцінити загальний ризик смертності при застосуванні окремих препаратів сульфонілсечовини порівняно із метформіном у великої кількості пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу.
Матеріали і методи. Це ретроспективне когортне дослідження, що було проведене шляхом використання медичних записів корпоративних електронних систем наукового центру здоров’я (ЕСЗ), серед яких було виявлено дані 23 915 пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу, які розпочали лікування з монотерапії метформіном (n = 12 774), гліпізидом (n= 4325), глібенкламідом (n = 4279) або глімепіридом (n = 2537), вже ≥ 18 років тому, без наявної ІХС в анамнезі, які не перебували на інсуліні або на неінсулінових ін’єкційних препаратах на початку лікування. Серед даної групи пацієнтів оцінювали рівень смертності, задокументованої у ЕСЗ, а також індекс смертності і соціальної безпеки. Для порівняння когорт використовували багатопараметричну модель Кокса зі спорідненістю аналізу.
Результати. Збільшення загального ризику смертності спостерігалося у всій групі гліпізиду (ВР 1,64; 95% ДІ 1,39–1,94), глібенкламіду (ВР 1,59; 95% ДІ 1,35–1,88) і глімепіриду (ВР 1,68; 95% ДІ 1,37–2,06) порівняно з метформіном, однак у хворих із наявною ІХС достовірно значне збільшення загального ризику смертності спостерігалося лише в групі гліпізиду (ВР 1,41; 95% ДІ 1,07–1,87) і глібенкламіду (ВР 1,38; 95% ДІ 1,04–1,83) порівняно з метформіном.
Висновок. Відмічається збільшення ризику загальної смертності на тлі прийому гліпізиду, глібенкламіду та глімепіриду порівняно із метформіном. Отримані результати показують, що в умовах необхідності контролю рівня глікемії препаратами групи сульфонілсечовини у хворих із ІХС варто надавати перевагу глімепіриду.
Diabetes, Obesity& Metabolism. — Apr2012