Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
Зала синя Зала жовта
Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
Зала синя Зала жовта
Журнал «» 3(23) 2012
Вернуться к номеру
Зв’язок покращення швидкості клубочкової фільтрації на фоні терапії аторвастатином і зниження частоти госпіталізацій із приводу серцевої недостатності (від імені дослідників the Treatingto New Targets [TNT] Study)
![Зв’язок покращення швидкості клубочкової фільтрації на фоні терапії аторвастатином і зниження частоти госпіталізацій із приводу серцевої недостатності (від імені дослідників the Treatingto New Targets [TNT] Study)](/media/uploads/article_images/serdc.jpg)
Авторы: Ho J.E., Waters D.D., Kean A., Wilson D.J., Demicco D.A., Breazna A., Wun C.C., Deedwania P.C., Khush K.K.
Рубрики: Семейная медицина/Терапия, Кардиология, Терапия
Разделы: Новости
Версия для печати
Порушення функціонування нирок часто супроводжується розвитком серцевої недостатності (СН), що призводить до погіршення прогнозу. Даний спеціальний аналіз, проведений після дослідження the Treating to New Targets [TNT] Study, розглядає питання про те, чи пов’язане зменшеннякількості госпіталізаційз приводу СН, яке спостерігалося в дослідженні, із терапією високими дозами аторвастатину порівняно з лікуванням нижчими дозами, із покращенням функції нирок. Серед10 001 учасника, яких було включено в дослідження TNT, у 9376 осіб провели оцінку швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) на початку дослідження та черезрік, їх і було включено в даний аналіз. Зв’язок між ШКФ через один рік і частотою подальших госпіталізаціїз приводу СН було оцінено за допомогою моделірегресії Кокса. Загалом 218 учасників були надалі госпіталізовані з приводу СН. Незначназміна в ШКФ відбуласяпротягомодногороку в групі аторвастатину в дозі 10 мг, натой час як ШКФ покращилася на1,48 мл/хв/1,73 м2 у групі дозування 80 мг(2) (95% ДІ 1,29–1,67, р<0,0001).Подальшому розвитку СН у хворих передувало зниження ШКФ протягом року на відміну від пацієнтів, у яких спостерігалось помірне покращення ШКФ без подальшого розвитку (–0,09 ± 7,89 проти 0,81 ± 6,90 мл/хв/1,73 м2(2),р = 0,0015). Після корегування за вихідним рівнем ШКФ збільшення ШКФ на кожні 5 мл/хв/1,73 м2 (2) через рік призвело до зниження ризику госпіталізацій з приводу СН (відношення ризиків 0,85, 95% ДІ 0,77–0,94, р = 0,002). Це співвідношення не залежить від ефектів терапії або зміни концентрації холестерину ліпопротеїдів низької щільності протягом року. На завершення зазначимо, що лікування за допомогою високих доз аторвастатину порівняно з низькими дозами призвело до поліпшення ШКФ протягом року, що, у свою чергу, спричинило зменшення частоти наступних госпіталізацій з приводу СН. Це свідчить про те, щопризначення високих доз аторвастатину приводить до покращення діяльності нирок і до зменшення необхідності стаціонарного лікування СН.
American Journal of Cardiology. — Mar 2012.