Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Международный эндокринологический журнал 6(18) 2008
Вернуться к номеру
Від редактора
Рубрики: Эндокринология
Версия для печати
/8/1.jpg)
Ми прощаємося з 2008 роком, що був для нас сповнений буденних клопотів, чергових випробувань і, незважаючи ні на що, нових успіхів і досягнень. У році, що минає, доброго все ж було більше: адже ми постійно набували нового досвіду та знань, зустрічалися з цікавими людьми, знаходили нових друзів, раділи своїм і чужим успіхам.
Як наголошувалося на нещодавньому ХІІІ Міжнародному конгресі ендокринологів, ендокринологія зробила вагомий крок від етапу простого нагромадження фактів до запровадження концепції доказової медицини й фактично здійснює переоцінку цінностей. Тому основними завданнями нашого журналу й надалі залишатимуться знайомство зі світовими тенденціями в ендокринології та оцінка прийнятності нового з позицій доказової медицини.
Можна бути впевненим, що новий рік висуває перед нами й нові вимоги, передусім — бути справжніми господарями у власній країні, у власному домі, на власному робочому місці. Усі ми прагнемо позитивних змін в ендокринології, очікуємо з боку держави уваги до тих проблем, що хвилюють наших пацієнтів і зачіпають наші власні інтереси.
Люди сподіваються на диво в новорічну ніч, немовби ця ніч не така, як інші. Вона й насправді не така, вона — особлива. Ми посміхаємося один одному і говоримо теплі слова. І здається, що всі побажання, які ми проголосимо цієї ночі, неодмінно збудуться. Що цікаво, вони справді здійсняться, адже дива трапляються з тими, хто в них щиро вірить. «Хочеш бути щасливим — будь ним!» — говорили в давнину, і в цьому велика мудрість життя. Усі ми прагнемо щастя, адже в новорічну ніч воно наповнює наші серця, ніби цілющий бальзам, відганяючи біль розчарувань і втрат.
На порозі Новий рік, Різдво Христове, і для нас у Новому році багато що може виглядати як у тумані й не мати чіткого зображення. Але ми повинні вірити, що як із мряки виринає постать Сина Божого над берегом Атлантичного океану в Ріо-де-Жанейро, так оживуть за всіма турботами, переживаннями й хвилюваннями наші сподівання на краще, на добро, на щастя.
Цього й бажаю щиро всім нашим читачам у 2009 році!
З повагою й любов’ю,
головний редактор
професор Володимир Іванович Паньків