Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 21, №5, 2025

Актуальність. Медичні помилки є серйозною проблемою громадського здоров’я в усьому світі та однією з провідних причин смертності. Незважаючи на це, правові наслідки неналежної медичної діяльності в Україні вивчені недостатньо. Метa: встановити правові наслідки недоліків медичної допомоги в Україні. Матеріали та методи. Здійснено комплексний аналіз офіційних статистичних даних щодо медичних злочинів, зафіксованих у Єдиному звіті про кримінальні правопорушення в Україні з 2013 року, а також судових рішень за період 2007–2024 років. Застосовано методи контент-аналізу та описової статистики. Отримані дані були узагальнені, систематизовані та підготовлені для подальшої обробки за допомогою табличного процесора Microsoft Excel. Проаналізовано приналежність обвинувачених медичних працівників до певної лікарської спеціальності, особливості судових рішень у справах про притягнення до відповідальності лікарів у випадках неналежного виконання професійних обов’язків, види покарань, які були призначені. Результати. За останні 12 років в Україні відкрито 6739 кримінальних проваджень за статтею 140 Кримінального кодексу України «Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником». Лише 0,47 % з них були направлені до суду. Найбільш ризикованими щодо судових позовів є наступні спеціальності: акушерство та гінекологія, хірургія, анестезіологія, терапія і травматологія. У кожній другій справі, пов’язаній із неналежною медичною допомогою, яка дійшла до суду, вина медичного працівника була підтверджена судом. Зокрема, у 152 (55,47 %) із 274 справ вина медичних працівників була доведена. У 28 випадках (10,22 %) суд ухвалив виправдувальний вирок, ще 23 справи (8,39 %) були повернуті на додаткове розслідування через процесуальні порушення або недостатність доказів. Серед справ, у яких вина була встановлена, у 113 випадках (74,34 %) обвинувачені лікарі звільнені від кримінальної відповідальності. Лише 34 справи (22,37 %) завершились обвинувальним вироком. Найпоширенішими підставами для звільнення були амністія (47 випадків, 30,92 %) і закінчення строків давності (33 випадки, 21,71 %). Інші підстави включали примирення сторін, дійове каяття або смерть обвинуваченого. Висновки. Кримінальні провадження проти медичних працівників в Україні рідко завершуються судовим розглядом (0,47 % від усіх випадків лікарських справ). Найбільш ризикованими спеціальностями є акушерство-гінекологія, хірургія, терапія та анестезіологія. У половині справ, що потрапляють до суду, вина лікаря підтверджується. Однак покарання застосовуються нечасто, що свідчить про поблажливість української судової практики у справах про притягнення лікарів до кримінальної відповідальності. Перехід до цивільного судочинства із запровадженням ефективніших механізмів компенсації пацієнтам і більшої правової прозорості краще відповідатиме міжнародним стандартам.

Background. Medical errors are a serious issue of public health in the world and belong to leading causes of deaths. Despite this, legal consequences of medical malpractice in Ukraine have been studied insufficiently. This study aimed to identify the legal consequences of medical malpractice in Ukraine. Materials and methods. Official statistical data concerning medical crimes registered in the Unified Report on Criminal Offences Nationwide since 2013 and decisions of Ukrainian courts in 2007–2024 were fully analyzed and processed using descriptive statistical methods. The study employed a content analysis approach and descriptive statistical techniques. Data were manually extracted, categorized, and tabulated in Microsoft Excel for further processing. The following variables were collected and analyzed: year of registration, medical specialty of the defendant, type of final judgment and nature of the imposed punishment. Results. During last 12 years, 6,739 criminal cases have been initiated in Ukraine under Article 140 “Improper performance of professional duties by a medical or pharmaceutical worker” of the Criminal Code of Ukraine. Only 0.47 % of such cases were brought to the court. Obstetrics and gynecology, surgery, anesthesiology, therapy and traumatology are in the top list of high-risk medical specialties. In every second criminal case related to improper medical care and submitted to court, the guilt of the medical worker was fully confirmed by the court decision. In 152 (55.47 %) of the 274 court cases, the guilt of the healthcare professional was confirmed. In 28 cases (10.22 %), the court issued an acquittal. Another 23 cases (8.39 %) were returned for further investigation due to procedural errors or insufficient evidence. Among the cases where guilt was established, 113 defendants (74.34 %) were released from criminal liability. Only 34 (22.37 %) resulted in convictions. The most frequent reason for exemption was amnesty (47 cases, 30.92 %), followed by the expiration of the statute of limitations (33 cases, 21.71 %). Additional grounds included reconciliation between parties, sincere repentance, or death of the accused. Conclusions. Criminal cases against medical professionals in Ukraine proceed to trial very rarely (0.47 % of malpractice cases). Obstetrics-gynecology, surgery, therapy and anesthesiology are high-risk medical specialties in Ukraine. In every second criminal case against doctors that reaches trial, the court confirms the guilt of the medical professional. Punitive measures are seldom applied, and Ukrainian judicial practice tends toward leniency in adjudicating medical malpractice cases. Transitioning from criminal to civil adjudication, accompanied by improved mechanisms for patient compensation and legal clarity, would better align Ukrainian practices with international standards.

медичні помилки; лікарські справи; судові рішення; судова медицина; судово-медична експертиза

medical errors; medical malpractice; court decision; forensic medicine; forensic medical examination

1. Statement on Criminalization of Medical Errors. American Society of Anesthesiologists. Available from: https://www.asahq.org/standards-and-practice-parameters/statement-on-criminalization-of-medical-errors.
2. Aggarwal G, Agarwal SK, Khatri P. Court judgements on expert opinion in medical negligence cases — systematic review. J Indian Med Assoc. 2023;121(12):59-63.
3. Medical Malpractice Attorneys of New Jersey. 43 million medical errors occurring worldwide, study suggests. Available from: http://www.medmalnj.com/legal-articles/43-million-medical-errorsoccurring-worldwide-study-suggests.
4. Ademe Y, Deneke A, Bekele A. Malpractice awareness among surgeons and surgical trainees in Ethiopia. Ethiop J Health Sci. 2022;32(1):117-126. doi: 10.4314/ejhs.v32i1.13.
5. Mahmoud HS, Ali EA, Khalil DM, et al. Concept of medical malpractice among Egyptian physicians and their attitude to medical errors through their ethical knowledge. Int J Med Toxicol Leg Med. 2021;24(3–4):246-250.
6. Bolcato M, Fassina G, Sanavio M, Aprile A. Seventeen-year medical professional liability experience in a level III university hospital. Curr Pharm Biotechnol. 2021;22(15):1985-1993. doi: 10.2174/1389201021666201015145311.
7. AlBalushi AA, Al-Asmi A, Al-Shekaili W, et al. Medical malpractice in Oman: a 12-year retrospective record review. PLoS One. 2023;18(8):e0290349. doi: 10.1371/journal.pone.0290349.
8. Almannie R, Almuhaideb M, Alyami F, et al. The status of medical malpractice litigations in Saudi Arabia: analysis of the annual report. Saudi J Anaesth. 2021;15(2):97-100. doi: 10.4103/sja.SJA_908_20.
9. Thomas B, Paudyal V, MacLure K, et al. Medication errors in hospitals in the Middle East: a systematic review of prevalence, nature, severity and contributory factors. Eur J Clin Pharmacol. 2019;75(9):1269-1282. doi: 10.1007/s00228-019-02689-y.
10. Delduque MC, Montagner M, Alves SM, et al. Medical error in the courts: an analysis of the decisions of the Court of Justice of the Brazilian Federal District. Saude Soc. 2022;31(3). doi: 10.1590/S0104-12902022220144pt.
11. Makary AM, Daniel M. Medical error — the third leading cause of death in the US. BMJ. 2016;353:21-39. doi: 10.1136/bmj.i2139.
12. Sameera V, Bindra A, Rath GP. Human errors and their prevention in healthcare. J Anaesthesiol Clin Pharmacol. 2021;37(3):328-335.
13. Ahsani-Estahbanati E, Gordeev VS, Doshmangir L. Interventions to reduce the incidence of medical error and its financial burden in health care systems: a systematic review of systematic reviews. Front Med (Lausanne). 2022;9:875426. doi: 10.3389/fmed.2022.875426.
14. Rodziewicz TL, Houseman B, Vaqar S, et al. Medical error reduction and prevention. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK499956/.
15. World Health Organization. Patient safety, overview. 2021. Available from: https://www.who.int/health-topics/patient-safety#tab=tab_1.
16. World Health Organization. Patient safety, data and statistics: WHO Regional Office for Europe. 2021. Available from: https://www.euro.who.int/en/health-topics/Health-systems/patient-safety/data-and-statistics.
17. Yanchuk AO, Zaporozhchenko AO, Katerynchuk IP, et al. Legal consequences, measures of prevention and reduction of medical malpractice cases (errors). Pathologia. 2019;1. doi: 10.14739/2310-1237.2019.1.166616.
18. Shevchuk O, Matyukhina N, Davydenko S, et al. Forensic examination in cases on the protection of human rights in the sphere of healthcare in Ukraine: legal issues. Tribuna Juridica. 2022;12(4):552-565. doi: 10.24818/TBJ/2022/12/4.08.
19. Unified State Register of Court Decisions. Available from: http://www.reyestr.court.gov.ua.
20. Office of the Prosecutor General of Ukraine. On registered criminal offenses and the results of their pre-trial investigation: 2025. Available from: https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kri-minalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2 (in Ukrainian).
21. Criminal Code of Ukraine. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?lang=en#Text.
22. Tumelty ME. Plaintiff aims in medical negligence disputes: limitations of an adversarial system. Med Law Rev. 2023;31(2):226-246. doi: 10.1093/medlaw/fwac037.
23. Russa LR, Viola RV, D’Errico S, et al. Analysis of inade-quacies in hospital care through medical liability litigation. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(71):3425. doi: 10.3390/ijerph18073425.
24. Traina F. Medical malpractice: the experience in Italy. Clin Orthop Relat Res. 2009;467(2):434-442. doi: 10.1007/s11999-008-0582-z.
25. Knaak JP, Parzeller M. Court decisions on medical malpractice. Int J Legal Med. 2014;128(6):1049-1057. doi: 10.1007/s00414-014-0976-2.
26. Gil-Hernndez E, Carrillo I, Tumelty ME, et al. How different countries respond to adverse events whilst patients’ rights are protected. Med Sci Law. 2024;64(2):96-112. doi: 10.1177/00258024231182369.
27. Franchuk VV, Myroshnychenko MS, Hnatjuk MS, et al. Implementation of the decision tree method in expert analysis of the medical errors in obstetric practice. Pol Merkur Lek. 2023;51(2):128-134. doi: 10.36740/Merkur202302104.
28. Franchuk VV. The forensic medical aspects of the inappropriate medical care in the modern-day Ukraine. Sud Med Ekspert. 2018;61(2):48-52. doi: 10.17116/sudmed201861248-52.
29. Franchuk VV, Trach Rosolovska SV, Selskyy PR, et al. Ana–lysis of final judgements in cases of medical negligence occurred in Ukraine. Wiad Lek. 2018;71(3 pt 2):757-760.
30. Myers LC, Einbinder J, Camargo CA, et al. Characteristics of medical malpractice claims involving emergency medicine physicians. J Healthc Risk Manag. 2021;41(1):9-15. doi: 10.1002/jhrm.21450.
31. Myers LC. Medical malpractice claims involving physicians in the intensive care unit: a cohort study. J Intensive Care Med. 2021;36(12):1417-1423. doi: 10.1177/0885066620957946.