Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Здоровье ребенка» Том 20, №4, 2025

Вернуться к номеру

Вплив повсякденної сімейної активності на депресію, тривогу та якість життя в дітей із харчовою алергією

Вплив повсякденної сімейної активності на депресію, тривогу та якість життя в дітей із харчовою алергією

Авторы: M. Syahrezki (1), A.M. Putera (1, 2), Irwanto (1, 2)
(1) - Faculty of Medicine, Airlangga University, Surabaya, Indonesia
(2) - Dr. Soetomo General Academic Hospital, Surabaya, Indonesia

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Харчова алергія є хронічним захворюванням, її поширеність в Азії становить 3,4–11,1 %. Через обмежену доступність етіотропного лікування основним методом залишається уникнення алергенів. Це може призводити до обмежень і порушення активності дітей та їхніх родин, спричиняючи психосоціальні проблеми в усіх. Матеріали та методи. Проведено обсерваційне поперечне дослідження за участю дітей віком 7–17 років із харчовою алергією, яких спостерігали в педіатричній алергологічній клініці медичного закладу Dr. Soetomo General Hospital (Сурабая, Індонезія). Кожен учасник заповнив опитувальники PedsQL, RCADS та FAIS. Для оцінки впливу змінних проведено логістичний регресійний аналіз з використанням програми SPSS (версія 23.0); значущими вважали результати при p < 0,05. ­Результати. Загалом у дослідженні взяли участь 65 респондентів. Чотирнадцять пацієнтів (21,5 %) зазнали порушень у повсякденній сімейній активності. Результати логістичного регресійного аналізу зв’язку між щоденними сімейними зай­няттями, депресією і тривогою були статистично вірогідні: p = 0,00 для депресії та тривоги. Аналіз також продемонстрував, що повсякденна сімейна активність і тривога мали статистично значущий вплив на якість життя (p = 0,00 та 0,01 відповідно), тоді як вплив депресії був незначним (p = 1,234). Висновки. Повсякденна сімейна активність вірогідно впливає на депресію, тривогу та якість життя в дітей із харчовою алергією.

Background. Food allergy is a chronic disease with a prevalence of 3.4–11.1 % in Asia. The limited availability of causative treatments means that the primary management approach is avoidance, which can lead to restrictions and disruptions in the activities of children and their families, potentially causing psychosocial problems for both the family and the child. Materials and methods. This was an observational cross-sectional study conducted on children aged 7–17 years with food allergies at the pediatric allergy clinic of the Dr. Soetomo General Hospital, Surabaya. Each subject completed the PedsQL, RCADS, and FAIS questionnaires. Logistic regression analysis was conducted using SPSS version 23.0 to assess the impact of variables, with p < 0.05 considered statistically significant. Results. A total of 65 children met the inclusion and exclusion criteria and participated in the study. Fourteen patients (21.5 %) experienced disruptions in daily family activities. Logistic regression analysis of the correlation of daily family activities with depression and anxiety revealed significant results, with p = 0.00 for both depression and anxiety. The analysis demonstrated that daily family activities and anxiety had a statistically significant impact on quality of life (p = 0.00 and 0.01, respectively), whereas the influence of depression was not significant (p = 1.234). Conclusions. Daily family activities significantly impact depression, anxiety, and quality of life in children with food allergies.


Ключевые слова

харчова алергія; депресія; тривога; якість життя

food allergy; depression; anxiety; quality of life

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.20.4.2025.1848

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

Drakouli A, Kontele I, Poulimeneas D, Saripanagiotou S, Grammatikopoulou MG, Sergentanis TN, et al. Food allergies and quality of life among school-aged children and adolescents: a systematic review. Nutrients. 2023;15(6):1-25.
Loh W, Tang MLK. The epidemiology of food allergy in the global context. Int J Environ Res Public Health. 2018;15(9).
Tanukusumah M, Kurniati N, Novie Amelia C. Prevalensi alergi makanan pada anak usia kurang dari 3 tahun di Jakarta berbasis survei dalam jaringan/online. Sari Pediatr. 2016;16(5):365-70.
Klinnert MD, McQuaid EL, Fedele DA, Faino A, Strand M, Ro–binson J, et al. Children’s food allergies: development of the food allergy management and adaptation scale. J Pediatr Psychol. 2014;40(6):572-80.
Bollinger M, Dahlquist LM, Mudd K, Sonntag C, Dillinger L, McKenna K. The impact of food allergy on the daily activities of children and their families. Ann Allergy Asthma Immunol. 2006;96(3):415-21. doi: 10.1016/S1081-1206(10)60908-8.
Kelly C, Gangur V. Sex disparity in food allergy: evidence from the PubMed database. J Allergy. 2009;2009:1-7.
Vininski MS, Rajput S, Hobbs NJ, Dolence JJ. Understanding sex differences in the allergic immune response to food. AIMS Allergy Immunol. 2022;6(3):90-105.
Ebisawa M, Ito K, Fujisawa T, Aihara Y, Ito S, Imai T, et al. Japa–nese guidelines for food allergy 2020. Allergol Int. 2020;69(3):370-86.
Sicherer SH. Epidemiology of food allergy. J Allergy Clin Immunol. 2011;127(3):594-602. doi: 10.1016/j.jaci.2010.11.044.
Cummings AJ, Knibb RC, King RM, Lucas JS, Lucas J, Wellcome SH. The psychosocial impact of food allergy and food hypersensiti–vity in children, adolescents and their families: a review. Allergy. 2010;65:933-45.
Herbert L, Shemesh E, Bender B. Clinical management of psychosocial concerns related to food allergy. J Allergy Clin Immunol Pract. 2016;4(2):205-13. doi: 10.1016/j.jaip.2015.10.016.
Sicherer SH, Sampson HA. Food allergy: epidemiology, pathoge–nesis, diagnosis, and treatment. J Allergy Clin Immunol. 2014;133(2):291-307.e5. doi: 10.1016/j.jaci.2013.11.020.
Goodwin RD, Rodgin S, Goldman R, Rodriguez J, deVos G, Se–rebrisky D, et al. Food allergy and anxiety and depression among ethnic minority children and their caregivers. J Pediatr. 2017;187:258-64.e1. doi: 10.1016/j.jpeds.2017.04.055.
Walkner M, Warren C, Gupta RS. Quality of life in food allergy patients and their families. Pediatr Clin North Am. 2015;62(6):1453-61.
Polloni L, Muraro A. Anxiety and food allergy. Clin Exp Allergy. 2019;50(4):420-41.
Stensgaard A, Bindslev-Jensen C, Nielsen D, Munch M, DunnGalvin A. Quality of life in childhood, adolescence and adult food allergy: patient and parent perspectives. Clin Exp Allergy. 2017;47(4):530-9.
Miller J, Blackman AC, Wang HT, Anvari S, Joseph M, Davis CM, et al. Quality of life in food allergic children: results from 174 quality-of-life patient questionnaires. Ann Allergy Asthma Immunol. 2020;124(4):379-84. doi: 10.1016/j.anai.2019.12.021.
Frachette C, Blok F, Fina A, Fontas E, Donzeau D, Hoflack M, et al. Health-related quality of life of food-allergic children compared with healthy controls and other diseases. Pediatr Allergy Immunol. 2022;33(1):1-10.
Antolín-Amérigo D, Manso L, Caminati M, de la Hoz Caballer B, Cerecedo I, Muriel A, et al. Quality of life in patients with food allergy. Clin Mol Allergy. 2016;14(1):1-10.
Nguyen DTI, Pitts K, Staggers KA, Davis CM. Quality of life is lower in food allergic adolescents compared to young children at a community educational symposium. Allergy Asthma Clin Immunol. 2023;19(99):1-4. doi: 10.1186/s13223-023-00853-9.
Española S, Clínica DI, Kılıç N, Kaya Ş, Taşçı G, Özsoy F, et al. Quality of life in children with food allergies, psychiatric symptoms, and caregiving burden of their mothers. Allergol Immunopathol. 2023;51(6):48-56.

Вернуться к номеру