Международный эндокринологический журнал Том 20, №8, 2024

Актуальність. Гострий панкреатит — запальне захворювання екзокринної частини підшлункової залози, що супроводжується різними ускладненнями й подальшим розвитком некрозу залози та парапанкреатичної клітковини з можливим приєднанням вторинної інфекції. Вивчення експериментальних моделей показує, що ацинарні клітини, які оточують острівці Лангерганса, залишаються відносно інтактними. Це свідчить про те, що ендогенний інсулін є захисним фактором для паренхіми підшлункової залози. Мета: визначити залежність рівня ендогенного інсуліну від ступеня ураження паренхіми підшлункової залози. Матеріали та методи. Проспективний аналіз рівня ендогенного інсуліну проведений у 51 хворого на гострий панкреатит. Результати. Порівняння середніх значень ендогенного інсуліну виявило, що в пацієнтів із некротичним панкреатитом медіана була статистично вірогідно нижчою, ніж в осіб без панкреонекрозу (p < 0,001). Крім того, при панкреонекрозі визначений рівень ендогенного інсуліну не перевищував 9 мкОД/мл, а в 7 (13,7 %) хворих був нижче референтних значень. ROC-аналіз показав, що низький рівень ендогенного інсуліну є фактором ризику панкреонекрозу. Визначено порогове значення ендогенного інсуліну, при якому найчастіше діагностували панкреонекроз, — 5,3 мкОД/мл, AUC 0,96 (95% ДІ 0,92–1,00) (чутливість 91,89 % (95% ДІ 78,09–98,3 %), специфічність 71,43 % (95% ДІ 41,9–91,61 %), PPV 89,47 % (95% ДІ 78,69–95,14 %), NPV 76,92 % (95% ДІ 51,74–91,2 %)). Висновки. Виявлено статистично значущу різницю середніх значень інсуліну залежно від об’єму та локалізації ушкоджень паренхіми підшлункової залози (p < 0,001). В осіб без панкреонекрозу рівень ендогенного інсуліну був статистично вірогідно вищим, ніж у пацієнтів із панкреонекрозом (p < 0,001). Біномний логістичний регресійний аналіз показав, що розвиток панкреонекрозу у хворих на гострий панкреатит значною мірою залежить від вмісту ендогенного інсуліну при госпіталізації. Рівень ендогенного інсуліну може бути додатковим показником тяжкості гострого панкреатиту й формування некротичних змін у тканині підшлункової залози, що дозволить правильно розпочати лікування.

Background. Acute pancreatitis is an inflammatory disease of the exocrine part of the pancreas, accompanied by various complications and further development of necrosis of the gland and parapancreatic tissue with possible secondary infection. The study of experimental models shows that the acinar cells surrounding the islets of Langerhans remain relatively intact, indicating that endogenous insulin is a protective factor for the pancreatic parenchyma. The purpose of the study was to determine the dependence of endogenous insulin levels on the extent of pancreatic parenchymal damage. Materials and methods. Prospective analysis of endogenous insulin levels in 51 patients with acute pancreatitis. Results. Comparison of the mean values of endogenous insulin revealed that in patients with necrotizing pancreatitis, the median value was statistically significantly lower than in patients without pancreatic necrosis (p < 0.001). Moreover, in pancreatic necrosis, the determined level of endogenous insulin did not exceed 9 mcIU/ml and in 7 (13.7 %) patients, insulin was below the reference values. ROC analysis showed that low endogenous insulin is a risk factor for pancreatic necrosis. The threshold value of endogenous insulin, at which pancreatic necrosis was most often diagnosed, was determined, cut-off value of 5.3 mcIU/ml, AUC of 0.96 (95% CI 0.92–1.00) (sensitivity 91.89 % (95% CI 78.09–98.3 %), specificity 71.43 % (95% CI 41.9–91.61 %), PPV 89.47 % (95% CI 78.69–95.14 %), NPV 76.92 % (95% CI 51.74–91.2 %)). Conclusions. There was a statistically significant difference between the mean insulin values depending on the volume and location of pancreatic parenchymal damage (p < 0.001). In patients without pancreatic necrosis, endogenous insulin was statistically significantly higher than in those with pancreatic necrosis (p < 0.001). Binomial logistic regression analysis showed that the development of pancreatic necrosis in patients with acute pancreatitis significantly depended on the values of endogenous insulin at hospitalization. The level of endogenous insulin may be an additional indicator of the acute pancreatitis severity and the formation of necrotic changes in the pancreatic tissue, which will allow for correct initiation of treatment.

гострий панкреатит; некроз; ендогенний інсулін; ступінь тяжкості

acute pancreatitis; necrosis; endogenous insulin; severity

1. Petrov MS, Yadav D. Global epidemiology and holistic prevention of pancreatitis. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2019;16(3):175-184. doi: 10.1038/s41575-018-0087-5.
2. Iannuzzi JP, King JA, Leong JH, Quan J, Windsor JW, et al. Global Incidence of Acute Pancreatitis Is Increasing Over Time: A Systematic Review and Meta-Analysis. Gastroenterology. 2022 Jan;162(1):122-134. doi: 10.1053/j.gastro.2021.09.043.
3. Wen L, Husain SZ. Endogenous insulin directly protects pancreatic acinar cells in pancreatitis. Cell Calcium. 2021 Dec;100:102485. doi: 10.1016/j.ceca.2021.102485.
4. Banks PA, Bollen TL, Dervenis C, Gooszen HG, Johnson CD, et al.; Acute Pancreatitis Classification Working Group. Classification of acute pancreatitis — 2012: revision of the Atlanta classification and definitions by international consensus. Gut. 2013 Jan;62(1):102-11. doi: 10.1136/gutjnl-2012-302779.
5. Dronov OI, Kovalska IO, Horlach AI, Shchyhel IA, Ivanets TY. Abdominal perfusion pressure in prediction of the terms of acute necrotizing pancreatitis infection. Wiad Lek. 2023;76(3):554-559. doi: 10.36740/WLek202303114.
6. Kovalska I, Dronov O, Zemskov S, Deneka E, Zemskova M. Patterns of pathomorphological changes in acute necrotizing pancreatitis. Int J Inflam. 2012;2012:508915. doi: 10.1155/2012/508915.
7. Zerem E, Kurtcehajic A, Kunosić S, Zerem Malkočević D, Ze–rem O. Current trends in acute pancreatitis: Diagnostic and therapeutic challenges. World J Gastroenterol. 2023 May 14;29(18):2747-2763. doi: 10.3748/wjg.v29.i18.2747.
8. Singh RG, Nguyen NN, DeSouza SV, Pendharkar SA, Petrov MS. Comprehensive analysis of body composition and insulin traits associated with intra-pancreatic fat deposition in healthy individuals and people with new-onset prediabetes/diabetes after acute pancreatitis. Diabetes Obes Metab. 2019 Feb;21(2):417-423. doi: 10.1111/dom.13523.
9. Dhindsa S, Sharma A, Al-Khazaali A, Sitaula S, Nadella S, et al. Intravenous Insulin Versus Conservative Management in Hypertriglyceridemia-Associated Acute Pancreatitis. J Endocr Soc. 2019 Nov 18;4(1):bvz019. doi: 10.1210/jendso/bvz019.
10. Chaudhary A, Iqbal U, Anwar H, Siddiqui HU, Alvi M. Acute Pancreatitis Secondary to Severe Hypertriglyceridemia: Management of Severe Hypertriglyceridemia in Emergency Setting. Gastroenterology Res. 2017 Jun;10(3):190-192. doi: 10.14740/gr762e.
11. Tang L, Jia Q, Liu N, Liu Q, Pan K, Lei L, Huang X. Lipid metabolism for predicting the recurrence of hypertriglyceridemic acute pancreatitis. Heliyon. 2023 Jun 18;9(6):e17443. doi: 10.1016/j.heliyon.2023.e17443.
12. Tysoe O. A protective role for insulin in acute pancreatitis. Nat Rev Endocrinol. 2021 Oct;17(10):577. doi: 10.1038/s41574-021-00547-5.
13. Bruce JIE, Sánchez-Alvarez R, Sans MD, Sugden SA, Qi N, James AD, Williams JA. Insulin protects acinar cells during pancreatitis by preserving glycolytic ATP supply to calcium pumps. Nat Commun. 2021 Jul 19;12(1):4386. doi: 10.1038/s41467-021-24506-w.
14. Kovalska I, Dronov O, Ivanets T, Roshchyna L. Risk factors for pancreatic necrosis in acute pancreatitis in obese patients. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2023;19(7):471-477. doi: 10.22141/2224-0721.19.7.2023.1322.
15. Campbell JE, Newgard CB. Mechanisms controlling pancreatic islet cell function in insulin secretion. Nat Rev Mol Cell Biol. 2021 Feb;22(2):142-158. doi: 10.1038/s41580-020-00317-7.