Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 20, №7, 2024

Актуальність. Інфекційний ендокардит (ІЕ) пов’язаний з певними ризиками й ускладненнями, які можна контролювати лише за допомогою хірургічного втручання. Існує обмежена кількість рекомендацій щодо анестезіологічного ведення пацієнтів з ІЕ під час кардіохірургічного втручання або в післяопераційному періоді у відділенні інтенсивної терапії Мета: визначити особливості інтраопераційного анестезіологічного забезпечення в пацієнтів з ІЕ, ускладненим гострою серцевою недостатністю (ГСН). Матеріали та методи. У дослідження були включені клінічні дані 72 пацієнтів з ІЕ, ускладненим доопераційною ГСН, які пройшли кардіохірургічне лікування в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України» з 01.01.2019 по 30.12.2022. Діагноз ІЕ був встановлений відповідно до критеріїв Duke. Усі пацієнти були віднесені до ІV класу за NYHA. Результати. У групі пацієнтів з ІЕ, ускладненим доопераційною ГСН, 72 пацієнти (100,0 %), були доставлені в операційну з відділення реанімації та інтенсивної терапії в тяжкому стані й прооперовані в екстреному порядку за життєвими показаннями. Індекс оксигенації на вихідному етапі становив 196,9 (123,8–287,5). Тяжкий ступінь дихальної недостатності на доопераційному етапі мали 25 % пацієнтів з ІЕ, ускладненим ГСН. Пацієнти характеризувались значної потребою у відновленні об’єму циркулюючої крові: медіана значення інтраопераційно перелитої еритроцитарної маси становила 688 (470–1092) мл. Оцінка вихідного рівня С-реактивного протеїну виявила медіану значень 52,61 (22,94–109,31) нг/мл. На етапі завершення оперативного втручання рівень С-реактивного протеїну становив 69,33 (45,89–120,64) нг/мл. Багатокомпонентна (призначення добутаміну й норадреналіну) підтримка роботи серцево-судинної системи в пацієнтів з ІЕ, ускладненим доопераційною ГСН, була зареєстрована в 42 (58,3 %) випадках. Однокомпонентна підтримка включала ізольоване використання одного з препаратів і становила 30 (41,7 %) випадків. Висновки. Проведене дослідження висвітлює основні проблемні питання, які виникають в анестезіологів під час проведення кардіохірургічних втручань в умовах штучного кровообігу в цих хворих. Обмежена кількість рекомендацій щодо інтраопераційного ведення пацієнтів з ІЕ, ускладненим доопераційною ГСН, спонукає до подальших досліджень.

Background. Infective endocarditis (IE) is associated with certain risks and complications that can be controlled only by surgery. There is a limited number of recommendations on the anesthetic management of patients with IE during cardiovascular surgery or in the postoperative period in the intensive care unit. The aim of the study: to determine the peculiarities of intraoperative anesthetic management in patients with IE complicated by acute heart failure (AHF). Materials and methods. The study included clinical data of 72 patients with IE complicated by preoperative AHF who underwent cardiac surgery at the State Institution “Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” from January 1, 2019, to December 30, 2022. The diagnosis of IE was made in accordance with the Duke criteria. All patients had NYHA class IV. Results. In the group with IE complicated by preoperative AHF, 72 patients (100.0 %) were brought into the operating room from the intensive care unit in a critical condition and underwent urgent surgery for vital signs. The oxygenation index at baseline was 196.9 (123.8–287.5). A severe degree of respiratory failure at the preoperative stage was observed in 25 % of patients with IE complicated by HF. Patients were characterized by a significant need to restore the volume of circulating blood: the median value of intraoperatively transfused red blood cell mass was 688 ml (470–1092). Assessment of the baseline level of C-reactive protein revealed a median of 52.61 ng/ml (22.94–109.31). At the stage of completion of the surgical intervention, the content of C-reactive protein was 69.33 ng/ml (45.89–120.64). Multicomponent (administration of dobutamine and norepinephrine) support of the cardiovascular system was recorded in 42 (58.3 %) patients with IE complicated by preoperative AHF. Single-component support included the isolated use of one of the drugs in 30 (41.7 %) cases. Conclusions. The study highlights the main issues that anesthesiologists face during cardiac surgeries with bypass in these patients. The limited number of recommendations for the intraoperative management of patients with IE complicated by preoperative AHF encourages further research.

сепсис; гемодинаміка; симпатоміметична підтримка; анестезіологічне ведення; серцево-судинна хірургія

sepsis; hemodynamics; sympathomimetic support; ­anesthetic management; cardiovascular surgery

1. Pericàs JM, Hernández-Meneses М, Muñoz P, Martínez-Sellés М et al.; Spanish Collaboration on Endocarditis — Grupo de Apoyo al Manejo de la Endocarditis Infecciosa en España (GAMES). Characteristics and outcome of acute heart failure in infective endocarditis: Focus on cardiogenic shock. Clin Infect Dis. 2021;73:765-74.
2. Delgado V, Ajmone Marsan N, de Waha S et al. ESC Scientific Document Group. 2023 ESC Guidelines for the management of endocarditis: Developed by the task force on the management of endocarditis of the European Society of Cardiology (ESC) Endorsed by the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS) and the European Association of Nuclear Medicine (EANM). European Heart Journal. 2023;44(39):3948-4042. 
3. Hermanns H, Eberl S, Terwindt LE et al. Anesthesia Considerations in Infective Endocarditis. Anesthesiology. 2022;136:633-656. 
4. Breel J, Wensing А, Eberl S et al. Patients with infective endocarditis undergoing cardiac surgery have distinct ROTEM profiles and more bleeding complications compared to patients without infective endocarditis. PLoS One. 2023;18. Article e0284329.
5. Müller-Werdan U, Prondzinsky R, Werdan K. Effect of inflammatory mediators on cardiovascular function. Curr Opin Crit Care. 2016;22:453-63.
6. Araújo IR, Ferrari TC, Teixeira-Carvalho A, Campi-Azevedo AC, Rodrigues LV, Guimarães Júnior MH et al. Cytokine signature in infective endocarditis. PLoS One. 2015;10:e0133631.
7. Diab M, Tasar R, Sponholz C, Lehmann T, Pletz MW, Bauer M, Brunkhorst FM, Doenst T. Changes in inflammatory and vasoactive mediator profiles during valvular surgery with or without infective endocarditis: A case control pilot study. PLoS One. 2020;15:e0228286.
8. Ris T, Teixeira-Carvalho A, Coelho RMP, Brandao-de-Resende C, Gomes MS, Amaral LR et al. Inflammatory biomarkers in infective endocarditis: Machine learning to predict mortality. Clin Exp Immunol. 2019;196:374-82.
9. Ortoleva J, Shapeton A, Vanneman M, Dalia AA. Vasoplegia during cardiopulmonary bypass: Current literature and rescue therapy options. J Cardiothorac Vasc Anesth. 2020;34:2766-75.
10. Belletti A, Jacobs S, Affronti G, Mladenow A, Landoni G, Falk V, Schoenrath F. Incidence and predictors of postoperative need for high-dose inotropic support in patients undergoing cardiac surgery for infective endocarditis. J Cardiothorac Vasc Anesth. 2018;32:2528-36.
11. Cho JS, Song JW, Na S, Moon JH, Kwak YL. Effect of a single bolus of methylene blue prophylaxis on vasopressor and transfusion requirement in infective endocarditis patients undergoing cardiac surgery. Korean J Anesthesiol. 2012;63:142-8
12. Guarracino F, Habicher M, Treskatsch S, Sander M, Szekely A, Paternoster G et al. Vasopressor therapy in cardiac surgery — An experts’ consensus statement. J Cardiothorac Vasc Anesth. 2021;35:1018-29.
13. John SG, William P, Murugapandian S, Thajudeen B. Outcome of patients with infective endocarditis who were treated with extracorporeal membrane oxygenation and continuous renal replacement therapy. Clin Pract. 2014;4:670.
14. van den Brink FS, van Tooren R, Sonker U, Klein P, Waanders F, Zivelonghi C et al. Veno arterial-extra corporal membrane oxygenation for the treatment of cardiac failure in patients with infective endocarditis. Perfusion. 2019;34:613-7.