Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Международный неврологический журнал Том 20, №7, 2024

Вернуться к номеру

Нейропсихологія синдрому хронічної втоми в цивільного населення в умовах війни

Нейропсихологія синдрому хронічної втоми в цивільного населення в умовах війни

Авторы: Матяш М.М. (1), Луньов В.Є. (1), Прудка Л.М. (1), Руденко Я.В. (2), Прінц В.А. (2)
(1) - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) - Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

У цьому дослідженні вивчається вплив хронічної втоми на когнітивне, нейрокогнітивне і психічне функціонування в цивільних осіб, які живуть в Україні в умовах тривалого стресу, спричиненого теперішньою війною. У дослідженні взяли участь 487 осіб віком від 27 до 38 років, серед яких 63 % — жінки та 37 % — чоловіки. Для вимірювання рівня втоми використовувалась шкала оцінки втоми (FAS-10), водночас когнітивна активність, пасивна нейрокогнітивна активність і психічні здібності оцінювались за допомогою трьох валідованих шкал, які дають змогу проаналізувати критичні аспекти психічного функціонування. У нашому дослідженні кореляційний аналіз виявив важливі гендерні відмінності. У жінок найсильніший зв’язок спостерігався між втомою і психічними здібностями. Жінки з вищим рівнем втоми також демонстрували зниження когнітивних здібностей. Слабший, проте значущий зв’язок був виявлений між втомою і пасивною нейрокогнітивною активністю, що свідчить про те, що пасивні когнітивні процеси, зокрема самоаналіз, дещо менше піддаються впливу втоми. У чоловіків спостерігалась схожа картина, втім, з дещо іншими акцентами. Кореляція між втомою і когнітивною активністю була помірною, і це вказує на те, що когнітивні показники чоловіків знижуються зі зростанням втоми, але не так сильно, як у жінок. Зв’язок між втомою і пасивною нейрокогнітивною активністю був сильнішим, ніж у жінок. Ці результати узгоджуються з попередніми дослідженнями щодо різного впливу втоми і стресу на когнітивні та психічні функції, особливо у постраждалих від конфлікту людей. Теорії нейро-психологічної реакції на тривалу травму припускають, що мережа пасивного режиму (DMN), яка відповідає за пасивні когнітивні процеси, є дуже чутливою до стресу і втоми, особливо у чоловіків, тоді як жінки, як правило, відчувають більш значні порушення в лобно-тім’яній мережі (FPN), яка підтримує виконавчу діяльність й емоційну регуляцію. Ці висновки підкреслюють необхідність гендерно-чутливих терапевтичних втручань. Наші висновки свідчать про те, що заходи з подолання втоми повинні бути адаптовані до унікальних потреб чоловіків і жінок, з акцентом на поліпшенні психічної стійкості та когнітивних функцій. Для жінок будуть доречними втручання, спрямовані на емоційну регуляцію й управління стресом, тоді як чоловіки можуть потребувати допомоги у підтриманні пасивного когнітивного функціонування та рефлексивного мислення. Майбутні дослідження повинні вивчити нейробіологічні механізми, що лежать в основі цих гендерних особливостей, щоб розробити більш ефективні терапевтичні стратегії для груп населення, які відчувають хронічну втому в умовах високого рівня стресу.

This study examines the impact of chronic fatigue on cognitive, neurocognitive, and mental functioning in civilians living in Ukraine under the prolonged stress of the current war. The study involved 487 people aged 27 to 38 years, 63 % women and 37 % men. The Fatigue Assessment Scale was used to measure fatigue, while cognitive activity, passive neurocognitive activity, and mental abilities were evaluated using three validated scales that allow for the analysis of critical aspects of mental functioning. In our study, correlation analysis revealed important gender differences. In women, the strongest relationship was observed between fatigue and mental capacity. Women with higher levels of fatigue also demonstrated a decrease in cognitive abilities. A weaker but still significant correlation was found between fatigue and passive neurocognitive activity, suggesting that passive cognitive processes, such as introspection, are somewhat less affected by fatigue. Men showed a similar pattern, but with slightly different emphases. The correlation between fatigue and cognitive performance was moderate, indicating that men’s cognitive function declines with increasing fatigue, but not as much as women’s. The relationship between fatigue and passive neurocognitive activity was stronger in men than in women. These findings are consistent with previous research on the differential impact of fatigue and stress on cognitive and mental functions, especially in conflict-affected people. Theories of the neuropsychological response to prolonged trauma suggest that the default mode network, which is responsible for passive cognitive processes, is highly sensitive to stress and fatigue, especially in men, while women tend to experience more significant impairments in the frontoparietal network, which supports executive functioning and emotional regulation. These findings emphasize the need for gender-sensitive therapeutic interventions. Our findings suggest that fatigue interventions should be tailored to the unique needs of men and women, with a focus on improving mental resilience and cognitive function. For women, interventions aimed at emotional regulation and stress management may be appropriate, while men may need help maintaining passive cognitive functioning and reflective thinking. Future research should examine the neurobiological mechanisms underlying these gender differences in order to develop more effective therapeutic strategies for populations experiencing chronic fatigue under high stress conditions.


Ключевые слова

нейропсихологія; хронічна втома; когнітивна активність; пасивна нейрокогнітивна активність; психічні здібності; гендер; війна; стрес; травма

neuropsychology; chronic fatigue; cognitive activity; passive neurocognitive activity; mental abilities; gender; war; stress; trauma

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.20.7.2024.1118

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Deumer U.S., Varesi A., Floris V., Savioli G., Mantovani E., López-Carrasco P., Ricevuti G. Myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome (ME/CFS): an overview. Journal of Clinical Medicine. 2021. Vol. 10. No. 20. Article ID: 4786. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm10204786. 
2. Morris G., Maes M. A neuro-immune model of myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome. Metabolic Brain Disease. 2013. Vol. 28. No. 4. P. 523-540. DOI: https://doi.org/10.1007/s11011-013-9364-8.
3. Nacul L., O’Boyle S., Palla L., Nacul F.E., Mudie K., Kingdon C.C., Lacerda E.M. How myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome (ME/CFS) progresses: the natural history of ME/CFS. Frontiers in Neurology. 2020. Vol. 11. Article ID: 826. DOI: https://doi.org/10.3389/fneur.2020.00826. 
4. Lim E.J., Son C.G. Review of case definitions for myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome (ME/CFS). Journal of Translational Medicine. 2020. Vol. 18. P. 1-10. DOI: https://doi.org/10.1186/s12967-020-02302-1. 
5. Bjørklund G., Dadar M., Pivina L., Doşa M.D., Semenova Y., Maes M. Environmental, neuro-immune, and neuro-oxidative stress interactions in chronic fatigue syndrome. Molecular Neurobiology. 2020. Vol. 57. P. 4598-4607. DOI: https://doi.org/10.1007/s12035-020-01954-0. 
6. Kang H.K., Natelson B.H., Mahan C.M., Lee K.Y., Murphy F.M. Post-traumatic stress disorder and chronic fatigue syndrome-like illness among Gulf War veterans: A population-based survey of 30,000 veterans. American Journal of Epidemiology. 2003. Vol. 157. No. 2. P. 141-148. DOI: https://doi.org/10.1093/aje/kwf187. 
7. Marks D.F. The rise and fall of the psychosomatic approach to medically unexplained symptoms, myalgic encephalomyelitis and chronic fatigue syndrome. Public Health Research. 2022. Vol. 1. P. 97-144. DOI: https://doi.org/10.1108/PHR.2022.0001. 
8. Murga Gandasegui I., Aranburu Laka L., Gargiulo P.Á., Gómez-Esteban J.C., Lafuente Sánchez J.V. Myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome: A neurological entity? Medicina. 2021. Vol. 57. No. 10. Article ID: 1030. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina57101030. 
9. Thoma M., Froehlich L., Hattesohl D.B., Quante S., Jason L.A., Scheibenbogen C. Why the psychosomatic view on myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome is inconsistent with current evidence and harmful to patients. Medicina. 2023. Vol. 60. No. 1. Article ID: 83. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina60010083. 
10. Morris G., Berk M., Galecki P., Maes M. The emerging role of autoimmunity in myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome (ME/CFS). Molecular Neurobiology. 2014. Vol. 49. No. 2. P. 741-756. DOI: https://doi.org/10.1007/s12035-013-8553-0. 
11. Hvidberg M.F., Brinth L.S., Olesen A.V., Petersen K.D., Ehlers L. The health-related quality of life for patients with myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome (ME/CFS). PLOS ONE. 2015. Vol. 10. No. 7. Article ID: e0132421. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0132421. 
12. Tiersky L.A., Johnson S.K., Lange G., Natelson B.H., Deluca J. Neuropsychology of chronic fatigue syndrome: A critical review. Journal of Clinical and Experimental Neuropsychology. 1997. Vol. 19. No. 4. P. 560-586. DOI: https://doi.org/10.1080/01688639708403745. 
13. Johnson S.K., Lange G., DeLuca J., Korn L.R., Natelson B.H. The effects of fatigue on neuropsychological performance in patients with chronic fatigue syndrome, multiple sclerosis, and depression. Applied Neuropsychology. 1997. Vol. 4. No. 3. P. 145-153. DOI: https://doi.org/10.1207/s15324826an0403_1. 
14. Baraniuk J.N. Review of the midbrain ascending arousal network nuclei and implications for myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome (ME/CFS), Gulf War Illness (GWI), and Postexertional Malaise (PEM). Brain Sciences. 2022. Vol. 12. No. 2. Article ID: 132. DOI: https://doi.org/10.3390/brainsci12020132. 
15. Addiego F.M., Zajur K., Knack S., Jamieson J., Rayhan R.U., Baraniuk J.N. Subcortical brain segment volumes in Gulf War illness and myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome. Life Sciences. 2021. Vol. 282. Article ID: 119749. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lfs.2021.119749. 
16. Smith M.R., Chai R., Nguyen H.T., Marcora S.M., Coutts A.J. Comparing the effects of three cognitive tasks on indicators of mental fatigue. The Journal of Psychology. 2019. Vol. 153. No. 8. P. 759-783. DOI: https://doi.org/10.1080/00223980.2019.1611530. 
17. Lunov V., Matiash M., Abdriakhimova T., Pavlov A., Dzeruzhynska N. Integrated Health and Personality Adaptation Model (IHPAM) for men amidst Russia-Ukraine conflict: Navigating Psychosomatic Health. Health of Man. 2024. No. 1. P. 49-57. DOI: https://doi.org/10.30841/2786-7323.1.2024.303827. 
18. Lunov V., Lytvynenko O., Maltsev O., Zlatova L. The impact of Russian military aggression on the psychological health of Ukrainian youth. American Behavioral Scientist. 2022. Vol. 67. No. 3. P. 426-448. DOI: https://doi.org/10.1177/00027642221144846.
19. Lunov V., Maltsev O., Matiash M., Mosiichuk V., Tkach B. Psychological underpinnings of terror awareness: A comprehensive dive into Ukrainians’ perception of terrorist threats amidst war tensions. American Behavioral Scientist. 2023. DOI: https://doi.org/10.1177/00027642231214083. 
20. Шкала оцінки втоми (FAS) [Електронний ресурс]. EzTests.xyz. URL: https://www.eztests.xyz/tests/fatigue_fas/. 
21. Sereda S., Lunov V. Scale of Cognitive Assessment of Executive Network Activity. In: Matyash M., Maksymenko S., Lunov V., Pavlov A., Tkach B., Sereda S. Integrative Foundations of Medical Psychology: Normogenesis, Neuroscience, and Health Behavior: Textbook. Kyiv: Ludmila Publishing, Bogomolets National Medical University, 2024. Р. 69-70.
22. Sereda S., Lunov V. Scale of Assessment of Passive Neurocognitive Activity. In: Matyash M., Maksymenko S., Lunov V., Pavlov A., Tkach B., Sereda S. Integrative Foundations of Medical Psychology: Normogenesis, Neuroscience, and Health Behavior: Textbook. Kyiv: Ludmila Publishing, Bogomolets National Medical University, 2024. Р. 70.
23. Sereda S., Lunov V. Scale of Psychological Assessment of Abi–lity for Objective Cognitive Evaluation. In: Matyash M., Maksymenko S., Lunov V., Pavlov A., Tkach B., Sereda S. Integrative Foundations of Medical Psychology: Normogenesis, Neuroscience, and Health Behavior: Textbook. Kyiv: Ludmila Publishing, Bogomolets National Medical University, 2024. Р. 71.

Вернуться к номеру