Международный эндокринологический журнал Том 20, №5, 2024

Цукровий діабет (ЦД) — це хронічне захворювання, яке потребує постійного самоконтролю рівня глікемії. Зазвичай стан компенсації вуглеводного обміну оцінюється за допомогою рівня глікованого гемо­глобіну. Проте він не завжди допомагає встановити істинну причину неоптимального глікемічного контролю. Пристрої безперервного моніторингу рівня глюкози дозволяють оцінювати рівень глікемії у реальному часі та встановити неочевидні причини гіпер- та гіпоглікемії. На досягнення цільових рівнів глікемії впливають багато факторів: вік пацієнтів, тривалість ЦД, харчові звички та розлади харчової поведінки (РХП), рівень освіти, розуміння перебігу ЦД пацієнтом. Однією з причин недосягнення цільових рівнів глікемії можуть бути гіперфагічні РХП, як-от синдром нічного переїдання (СНП). Згідно з класифікацією Американської психіатричної асоціації, СНП належить до категорії «Інші уточнені розлади харчової поведінки». До діагностичних критеріїв, які включає цей синдром, належать: вживання > 25 % їжі від добового раціону після вечері або щонайменше 2 випадки на тиждень вживання їжі вночі; усвідомлення цих епізодів; та принаймні 3 із наступних ознак: ранкова анорексія; нестримне бажання їсти у проміжку між вечерею і сном або ж вночі; переконаність в тому, що вживання їжі допоможе заснути або повернутися до сну; безсоння та/або поганий настрій зранку. Поширеність СНП у загальній популяції становить 1,1 %, а у тих, хто звертається до спеціалістів із метаболічної хірургії, — 2–20 %. Наявність СНП у пацієнтів із ЦД негативно впливає на метаболічний контроль та ускладнює ведення цих пацієнтів, зокрема, вони мають вищі рівні HbA1с, артеріального тиску та індексу маси тіла порівняно з особами, які не страждають на цей РХП. У цій статті ми описуємо клінічний випадок пацієнта з незадовільним глікемічним контролем, якому був встановлений пристрій безперервного моніторингу рівня глюкози, завдяки чому у нього був діагностований синдром нічного переїдання, що допомогло змінити його лікування та досягти нормоглікемії у вечірній та нічний час.

Diabetes is a chronic condition that requires constant blood glucose self-monitoring. The carbohydrate metabolism compensation is usually assessed by the level of glycated hemoglobin. But it does not always help reveal the true cause of poor glycemic control. The devices for continuous glucose monitoring allows to assess blood glucose level in real time and find unusual causes of hyper- and hypoglycemia. Achieving target glycemic levels is influen­ced by many factors: age of patients, duration of diabetes, eating habits and eating disorders, level of education, patient’s understan­ding of the diabetes course. One of the reasons for not reaching the target levels of glycemia can be hyperphagic eating disorders, such as night eating syndrome. According to the American Psychiatric Association classification, night eating syndrome belongs to the category of “Other specified eating disorders”. Diagnostic criteria in this syndrome include consumption of > 25 % of food from the daily diet after dinner or at least 2 cases per week of food consumption at night; awareness of these episodes; and at least 3 of the following: morning anorexia, uncontrollable desire to eat between dinner and sleep or at night, conviction that eating will help you fall asleep or return to sleep, insomnia and/or bad mood in the morning. The prevalence of night eating syndrome in the general population is 1.1 %, and in those who refer to metabolic surgery specialists, it is 2–20 %. The presence of night eating syndrome in diabetes adversely affects metabolic control and complicates the management of these patients, in particular, they have higher levels of HbA1c, blood pressure and body mass index compared to individuals without such eating disorder. In this case report, we describe a patient with poor glycemic control who used continuous glucose monitor and was diagnosed with night eating syndrome that helped change management and achieve normoglycemia in the evening and nighttime.

цукровий діабет; синдром нічного переїдання; безперервне моніторування рівня глюкози

diabetes mellitus; night eating syndrome; continuous glucose monitoring

1. Sun H, Saeedi P, Karuranga S, Pinkepank M, Ogurtsova K, Duncan BB, et al. IDF Diabetes Atlas: Global, regional and country-level diabetes prevalence estimates for 2021 and projections for 2045. Diabetes Res Clin Pract. 2022 Jan;183:109119. doi: 10.1016/j.diabres.2021.109119. Epub 2021 Dec 6. Erratum in: Diabetes Res Clin Pract. 2023 Oct;204:110945. doi: 10.1016/j.diabres.2023.110945. PMID: 34879977; PMCID: PMC11057359.
2. https://diabetesatlas.com.ua/ua/diabet-v-ukraini/
3. López-Díez R, Egaña-Gorroño L, Senatus L, Shekhtman A, Ramasamy R, Schmidt AM. Diabetes and Cardiovascular Complications: The Epidemics Continue. Curr Cardiol Rep. 2021 Jun 3;23(7):74. doi: 10.1007/s11886-021-01504-4. PMID: 34081211; PMCID: PMC8173334.
4. Pashkovska N, Tsaryk I. Latent autoimmune diabetes in adults: current data (review of literature and own data). International Journal оf Endocrinology (Ukraine). 2024;20(3):163-172. https://doi.org/10.22141/2224-0721.20.3.2024.1384.
5. American Diabetes Association Professional Practice Committee. 6. Glycemic Goals and Hypoglycemia: Standards of Care in Diabetes-2024. Diabetes Care. 2024 Jan 1;47(Suppl 1):S111-S125. doi: 10.2337/dc24-S006. PMID: 38078586; PMCID: PMC10725808.
6. Pasyechko N, Naumova L, Krytskyy T, Savchenko I. Modern methods for assessing compensation of diabetes mellitus. Effect of continuous glucose monitoring on glycemic control in patients with type 2 diabetes. International Journal оf Endocrinology (Ukraine). 2024;19(8):592-597. https://doi.org/10.22141/2224-0721.19.8.2023.1343.
7. Regier DA, Kuhl EA, Kupfer DJ. The DSM-5: Classification and criteria changes. World Psychiatry. 2013 Jun;12(2):92-8. doi: 10.1002/wps.20050. PMID: 23737408; PMCID: PMC3683251.
8. Schaefer LM, Crosby RD, Machado PPP. A systematic review of instruments for the assessment of eating disorders among adults. Curr Opin Psychiatry. 2021 Nov 1;34(6):543-562. doi: 10.1097/YCO.0000000000000746. PMID: 34475351; PMCID: PMC8645259.
9. Sayed Ahmed HA, Abo El-Ela SG, Joudeh AI, Moawd SM, El Hayek S, Shah J, Eldahshan NA. Prevalence and Correlates of Night Eating Syndrome, Insomnia, and Psychological Distress in Primary Care Patients with Obesity: A Cross-Sectional Study. Obes Facts. 2024;17(3):274-285. doi: 10.1159/000538341. Epub 2024 Mar 14. PMID: 38484714; PMCID: PMC11149973.
10. Ivezaj V, Lawson JL, Lydecker JA, Duffy AJ, Grilo CM. Exa–mination of night eating and loss-of-control eating following bariatric surgery. Eat Weight Disord. 2022 Feb;27(1):207-213. doi: 10.1007/s40519-021-01156-x. Epub 2021 Mar 17. PMID: 33730344; PMCID: PMC8925302.
11. Goode RW, Watson HJ, Masa R, Bulik CM. Prevalence and contributing factors to recurrent binge eating and obesity among black adults with food insufficiency: findings from a cross-sectional study from a nationally-representative sample. J Eat Disord. 2021 Nov 25;9(1):154. doi: 10.1186/s40337-021-00509-2. PMID: 34823600; PMCID: PMC8620158.