Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Почки» Том 13, №2, 2024

Вернуться к номеру

Оцінка індексу резистентності та екскреції уромодуліну у пацієнтів з додіалізною ХХН з урахуванням індексу коморбідності

Авторы: Денова Л.Д.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Нефрология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Метою роботи було дослідити екскрецію уромодуліну сечі (uUMOD), реактивність вегетативної нервової системи та порушення ниркового кровообігу у пацієнтів з додіалізною хронічною хворобою нирок (ХХН), вплив антиоксидантної терапії на ці показники. Матеріали та методи. У дослідженні ROLUNT (UROmoduLin UbiquinoNe GlutaThione) взяли участь пацієнти з ХХН 1–5-ї ст. (n = 91), середній вік яких становив 47,00 ± 12,12 року. 30 (32,97 %) чоловіків та 61 (67,03 %) жінка були розподілені на дві групи, які були репрезентативними за віковим та гендерним складом: перша група (n = 46) — пацієнти з ХХН 1–5-ї ст., які мали індекс коморбідності Чарлсона ≤ 2, друга група (n = 45) — пацієнти з ХХН 1–5-ї ст., які мали індекс коморбідності Чарлсона ≥ 3. Перша і друга групи ділились на підгрупи А і Б. Підгрупи А включали пацієнтів з порушенням вегетативного статусу, підгрупи Б — без порушення вегетативного статусу. Перша А і друга Б підгрупи приймали глутатіон по 100 мг 2 рази на добу, під час вживання їжі, протягом 3 місяців, перша Б і друга А підгрупи приймали убіхінон по 100 мг 1 раз на добу, під час вживання їжі, протягом 3 місяців. Результати. Результати парного t-тесту показали, що існує значна велика різниця між показниками на початку і в кінці дослідження. Результати кореляції Пірсона показали, що в першій групі (підгрупа А) існує значний середній позитивний зв’язок між показниками uUMOD і рШКФ (r(21) = 0,418, p = 0,047); у першій групі (підгрупа Б) існує значний великий позитивний зв’язок між показниками uUMOD і Hb (r(21) = 0,513, p = 0,012); значущий дуже малий негативний зв’язок між показниками uUMOD і САК (r(21) = 0,441, p = 0,035); у другій групі (підгрупа А) існує значущий дуже малий негативний зв’язок між показниками uUMOD та індексом Кердо (r(20) = 0,427, p = 0,048); у другій групі (підгрупа Б) існує значущий дуже малий негативний зв’язок між показниками uUMOD та анкетою Ю.М. Чернова (r(21) = 0,421, p = 0,045). Висновки. Антиоксидантна терапія глутатіоном і убіхіноном суттєво впливає на показники обстеження пацієнтів із ХХН. Враховуючи безпеку і ефективність антиоксидантної терапії, ми пропонуємо включити антиоксидантну терапію в протоколи лікування пацієнтів із ХХН. Для розроблення стандартного протоколу рекомендовано подальші дослідження.

Background. The purpose of this study was to investigate urinary uromodulin (uUMOD) excretion, reactivity of the autonomic nervous system and impaired renal blood circulation in patients with predialysis chronic kidney disease (CKD), the effect of antioxidant therapy on these parameters. Materials and me­thods. Ninety-one patients with CKD stage 1–5 whose ave­rage age was 47.00 ± 12.12 years took part in the ROLUNT (UROmoduLin UbiquinoNe GlutaThione) study. Thirty (32.97 %) men and 61 (67.03 %) women were divided into two groups, which were representative in terms of age and gender composition: group 1 (n = 46) — patients with CKD stage 1–5 who had a Charlson comorbidity index ≤ 2, group 2 (n = 45) — patients with CKD stage 1–5 who had a Charlson comorbidity index ≥ 3. Both groups were divided into subgroups A and B. Subgroups A included patients with impaired vegetative status, subgroups B — those without impaired vegetative status. The first A and second B subgroups took glutathione 100 mg twice a day with food for 3 months, the first B and se­cond A subgroups took ubiquinone 100 mg once a day with food for 3 months. Results. The results of the paired t-test showed that there is a significant difference between the indicators at baseline and at the end of the study. The Pearson correlation results showed that in the group 1 (subgroup A), there is a significant average positive relationship between uUMOD and estimated glomerular filtration rate (r(21) = 0.418, p = 0.047); in the group 1 (subgroup B), there is a significant large positive relationship between uUMOD and Hb indicators (r(21) = 0.513, p = 0.012); a significant very small negative relationship between uUMOD and albumin-creatinine ratio (r(21) = 0.441, p = 0.035); in the group 2 (subgroup A), there is a significant very small negative relationship between uUMOD indicators and Kérdö  index (r(20) = 0.427, p = 0.048); in the group 2 (subgroup B), there is a significant very small negative relationship between the uUMOD indicators and Yu.M. Chernov’s questionnaire (r(21) = 0.421, p = 0.045). Conclusions. Antioxidant therapy with glutathione and ubiquinone significantly affects the examination parameters in patients with CKD. Considering the safety and effectiveness of antioxidant therapy, we suggest including it in the treatment protocols for patients with CKD. Further research is re­commended to develop a standard protocol.


Ключевые слова

хронічна хвороба нирок; кольорова дуплексна допплерографія; нирковий кровообіг; убіхінон; глутатіон; уромодулін; вегетативний статус

chronic kidney disease; color duplex dopplerography; renal circulation; ubiquinone; glutathione; uromodulin; vegetative status


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Rydén A, Nolan S, Maher J, Meyers O, Kündig A, Bjursell M. Understanding the patient experience of chronic kidney disease stages 2-3b: a qualitative interview study with Kidney Disease Quality of Life (KDQOL-36) debrief. BMC Nephrol. 2022 Jun 1;23(1):201. doi: 10.1186/s12882-022-02826-3. PMID: 35641914; PMCID: PMC9155979.
2. Денова Л.Д., Іванов Д.Д. Якість життя хворих з додіалізною хронічною хворобою нирок, її зв’язок з оксидантним стресом і екскрецією уромодуліну. Нирки. 2023. 12(1). doi: https://doi.org/10.22141/2307-1257.12.1.2023.389/.
3. Денова Л.Д. Принципи біоетики в лікуванні та реабілітації пацієнтів з хронічною хворобою нирок. Нирки. 2022. 11(4). doi: 10.22141/2307-1257.11.4.2022.382.
4. Денова Л.Д. Значення протеомних досліджень новітніх маркерів ураження нирок у сечі для оцінки перебігу, прогресування й ускладнень у пацієнтів із ХХН. Нирки. 2022. 11(2). doi: https://doi.org/ 10.22141/2307-1257.11.2.2022.363.
5. Денова Л.Д. Уромодулін як потенційний кандидат-маркер прогнозування перебігу хронічної хвороби нирок. Нирки. 2021. 10(4). doi: 10.22141/2307-1257.10.4.2021.247898.
6. Денова Л.Д., Іванов Д.Д, Андруневич Р.Р., Корж О.М., Красюк Е.К. Нефрологічна допомога в умовах воєнного стану в Україні. Нирки. 2022. 11(3). doi: 10.22141/2307-1257.11.3.2022.372.
7. Denova L.D., Ivanov D.D. Influence of oxidative, carbo–nyl, and nitrosative stresses on the course of chronic kidney disease (analytical review). J. Kidneys. 2022. 11(1). doi: 10.22141/2307-1257.11.1.2022.360.
8. Lightfoot CJ, Howell M, Smith AC. How to assess quality of life in persons with chronic kidney disease. Curr Opin Nephrol Hypertens. 2021 Nov 1;30(6):547-554. doi: 10.1097/MNH.0000000000000740. PMID: 34433189.
9. De Las Cuevas C, Peñate W. Psychometric properties of the eight-item Morisky Medication Adherence Scale (MMAS-8) in a psychiatric outpatient setting. Int J Clin Health Psychol. 2015 May-Aug;15(2):121-129. doi: 10.1016/j.ijchp.2014.11.003. Epub 2014 Dec 25. PMID: 30487829; PMCID: PMC6224788.
10. Несен А.О., Чернишов В.А., Грунченко М.М., Шкапо В.Л., Чирва О.В., Валентинова І.А. Коморбідність при хронічних неінфекційних захворюваннях у пацієнтів стаціонару з високим кардіоваскулярним ризиком. Український терапевтичний журнал. 2015. 4. 47-55.
11. Кропачова О.С., Землянська О.А., Добровольський А.Б., Панченко О.П. Прогностична значимість індексу SAMe-TT2 R2 та індексу коморбідності Charlson щодо недосягнення цільового рівня антикоагуляції та ризику розвитку тромботичних подій у хворих, які отримують терапію варфарином (результати проспективного 10-річного спостереження). Кардіологічний вісник. 2019. 1. doi: 10.17116/Cardiobulletin20191401123.
12. Petrucci I, Clementi A, Sessa C, Torrisi I, Meola M. Ultrasound and color Doppler applications in chronic kidney disease. J Nephrol. 2018 Dec;31(6):863-879. doi: 10.1007/s40620-018-0531-1. Epub 2018 Sep 6. PMID: 30191413.
13. Iida N, Seo Y, Sai S, Machino-Ohtsuka T, Yamamoto M, Ishizu T, Kawakami Y, Aonuma K. Clinical Implications of Intrarenal Hemodynamic Evaluation by Doppler Ultrasonography in Heart Failure. JACC Heart Fail. 2016 Aug;4(8):674-82. doi: 10.1016/j.jchf.2016.03.016. Epub 2016 May 11. PMID: 27179835.
14. Viazzi F, Leoncini G, Derchi LE, Pontremoli R. Ultrasound Doppler renal resistive index: a useful tool for the management of the hypertensive patient. J Hypertens. 2014 Jan;32(1):149-53. doi: 10.1097/HJH.0b013e328365b29c. PMID: 24172238; PMCID: PMC3868026.
15. Lotfinejad M, Rashedi A, Amirkhanlou S. The Survey of Relationship Between Resistance Index of Renal Artery and Albuminuria in Diabetic Patients Referring to Shahid Sayyad Shirazi Hospital, 2017 to 2018. Iran J Kidney Dis. 2020 Sep;14(5):358-364. PMID: 32943590.
16. Venables HK, Wiafe YA, Adu-Bredu TK. Value of Doppler ultrasound in early detection of diabetic kidney disease: A systematic review and meta-analysis. Ultrasound. 2021 Aug;29(3):141-149. doi: 10.1177/1742271X20977051. Epub 2020 Dec 8. PMID: 34567226; PMCID: PMC8366222.
17. Delsart P, Vambergue A, Ninni S, Machuron F, Lelievre B, Ledieu G, et al. Prognostic significance of the renal resistive index in the primary prevention of type II diabetes. J Clin Hypertens (Greenwich). 2020 Feb;22(2):223-230. doi: 10.1111/jch.13819. Epub 2020 Jan 31. PMID: 32003935; PMCID: PMC8029971.
18. Jinadu YO, Raji YR, Ajayi SO, Salako BL, Arije A, Kadiri S. Resistivity index in the diagnosis and assessment of loss of renal function in diabetic nephropathy. Cardiovasc J Afr. 2022 Jan-Feb 23;33(1):26-32. doi: 10.5830/CVJA-2021-032. Epub 2021 Jul 26. PMID: 34309616; PMCID: PMC9198679.
19. Lin J, Liu G, Lin Y, Wei C, Liu S, Xu Y. Ultrasonography Combined with Blood Biochemistry on the Early Diagnosis of Diabetic Kidney Disease. Dis Markers. 2022 Oct 5;2022:4231535. doi: 10.1155/2022/4231535. PMID: 36246564; PMCID: PMC9556206.
20. Брюханов А.В. Ефективність феварину (флувоксаміну) в лікуванні вегетативних порушень, коморбідних невротичних станів. Міжнародний неврологічний журнал. 2008. 1(17). 27-31.
21. Баусова О.Б., Коляда Т.І., Коляда О.М., Трач О.О. Реактивність вегетативної нервової системи у студентів ХНМУ. Український журнал медицини, біології та спорту. 2017. 1. 66-69.

Вернуться к номеру