Архив офтальмологии Украины Том 11, №3, 2023

Актуальність. При синдромі мілкої передньої камери (СМПК) виникають певні складнощі при виконанні ФЕК, як відмітив L. Buratto (1999), що пов’язані з відсутністю достатнього простору для проведення маніпуляцій, а також з дією фізичних факторів. Відмічене можливе пошкодження ендотеліальних клітин (ЕК) рогівки, тому особливості ЕК відображають ступінь хірургічної травми. Мета: дослідити на очах хворих на катаракту із синдромом мілкої передньої камери залежність щільності ендотелію рогівки після операції факоемульсифікації від доопераційних глибини ПК та щільності ЕК та можливість збереження кількісних та якісних показників ендотелію рогівки. Матеріали та методи. Проаналізований стан 128 хворих на катаракту із СМПК, що були розділені на 2 групи: група 1 (61 око) — комбінована операція: задня мікровітректомія та ФЕК (КОЗМВЕФЕК; патент № 80762), група 2 (68 очей) — загальноприйнятий метод ФЕК. Обстеження до та після операції: візус, поле зору, внутрішньоочний тиск, біомікроскопія, сонографія; ЕК рогівки досліджували за допомогою ендотеліального мікроскопа SP-3000P (Topcon). Результати. Проведені дослідження показали, що ефективність КОЗМВЕФЕК та стандартної ФЕК суттєво не відрізняється. При порівнянні ускладнень відмічено, що через 1–3 місяці і 6–12 місяців після запропонованої операції КОЗМВЕФЕК (група 1) більшою мірою зберігається щільність ендотеліального шару рогівки: втрата ЕК менше в 2 рази (р < 0,05), менші прояви полімегатизму та поліморфізму ЕК (р < 0,05), ніж при стандартній ФЕК. Висновки. 1. Визначено залежність показника щільності ендотелію (ЕК) після операції від доопераційних глибини ПК (r = 0,54, p < 0,05) та щільності ендотелію (ЕК) до операції (r = 0,63, p < 0,05). Втрата ЕК після операції залежала від щільності ЕК до операції (r = 0,51, p < 0,05). Ці дані мають значення при плануванні хірургічного втручання. 2. Оцінюючи рівень травматичності хірургічного втручання на очах із СМПК, визначили, що умови маніпуляцій у ПК при КОЗМВЕФЕК та ФЕК за рахунок поглиблення ПК сприяли кращому збереженню ендотеліального шару рогівки, ніж при стандартній методиці ФЕК. Показники при порівнянні характеризують менш виражені прояви полімегатизму (р < 0,05) та поліморфізму (р < 0,05) ЕК рогівки при збереженні щільності клітин (р < 0,05).

Background. In shallow anterior chamber (SAC), there are certain difficulties in performing phacoemulsification (FEC), which are associated with a lack of sufficient space for manipulations, as well as with the effect of physical factors. A possible damage to the endothelial cells (EC) of the cornea was noted; therefore, EC features reflect the degree of surgical trauma. The aim is to investigate the dependence of the corneal endothelial density after phacoemulsification surgery on the preoperative anterior chamber depth and EC density and the possibility of preserving the quantitative and qualitative parameters of the corneal endothelium in the eyes of cataract patients with shallow anterior chamber syndrome. Materials and methods. The status of 128 cataract patients with SAC was analyzed. They were divided into 2 groups: group 1 (61 eyes) — a combined operation KOZMVEFEK (patent No. 80762), group 2 (68 eyes) — the generally accepted FEC method. Examination before and after surgery: visual acuity value, field of vision, intraocular pressure, biomicroscopy, sonography; EC of the cornea were studied using an endothelial microscope SP-3000P (Topcon), statistical methods were used as well. Results. The conducted studies showed that the effectiveness of the KOZMVEFEK operation and standard FEC does not differ significantly. Comparison of complications demonstrated that 1–3 and 6–12 months after the proposed KOZMVEFEK surgery (group 1), the density of the endothelial layer of the cornea is preserved to a greater extent: EC loss was 2 times lower (p < 0.05), manifestations of polymegatism and EC polymorphism (p < 0.05) were less significant than with standard FEC. Conclusions. 1. There was a dependence of the EC density index after surgery on the preoperative depth of anterior chamber (r = 0.54, p < 0.05) and EC density before surgery (r = 0.63, p < 0.05). EC loss after surgery depended on EC density before the procedure (r = 0.51, p < 0.05). These data are important when planning surgical intervention. 2. When evaluating the level of surgical trauma to the eyes with SAC, it was found that the conditions of manipulation in the anterior chamber during the KOZMVEFEK operation contributed to a better preservation of the endothelial layer of the cornea than with the standard FEC technique due to the deepening of the anterior chamber. When compared, the indicators characterize less pronounced manifestations of polymegatism (p < 0.05) and polymorphism (p < 0.05) of corneal EC while maintaining cell density (p < 0.05).

катаракта; факоемульсифікація; синдром мілкої передньої камери; ендотеліальні клітини рогівки

cataract; phacoemulsification; shallow anterior chamber syndrome; corneal endothelial cells

1. Егорова Э.В., Полянская Е.Г., Морозова Т.А., Узунян Д.Г. Анатомо-топографические особенности переднего сегмента артифакичного глаза на фоне псевдоэксфолиативного синдрома по данным ультразвуковой биомикроскопии. Офтальмохирургия. 2011. № 2. С. 54-58. 
2. Буратто Л. Хирургия катаракты. Переход от экстракапсулярной экстракции катаракты к факоэмульсификации. Fabiano Editore, 1999. 472 с. 
3. Луценко Н.С., Завгородняя Н.Г., Исакова О.А. Сравнительный анализ морфометрических характеристик эндотелия роговицы при хирургическом лечении катаракты в возрастном аспекте. Офтальмология. Вост. Европа. 2013. № 2(17). С. 8-14.
4. Риков С.О., Лаврик Н.С., Шулежко І.А., Гуржий Ю.М. Пат. на кор. модель № 80762. Спосіб хірургічного лікування катаракти. Зареєстровано 10.06.2013.
5. Малюгин Б.Э., Франковска-Герлак М.З., Чубарь В.С. [и др.]. Роль топографии анатомических структур передней камеры в развитии нарушений гидродинамики у пациентов с осложненной катарактой на фоне псевдоэксфолиативного синдрома. Современные технологии в офтальмологии: Мат-лы XVII науч.-практ. конф. М., 2016. № 5. С. 65-67. 
6. Сергиенко Н.М., Косуба С.И. Механическая факофрагментация катаракты. Офтальмол. журнал. 2008. № 2. С. 71-74.
7. Рыков С.А., Лаврик Н.С., Шулежко И.А., Гуржий Ю.М., Корнилов Л.В., Новак Л.П. Соотношения биометрических показателей, определяющие структурные особенности глаз с катарактой. Зб. наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. Київ. 2012. Вип. 21. Кн. 1. С. 359-364.
8. Тахчиди Х.П., Егорова Э.В., Узунян Д.Г. Ультразвуковая биомикроскопия в диагностике патологии переднего сегмента глаза. М., 2007. 128 с. 
9. Риков С.О., Биць Ю.Ю., Могілевський С.Ю., Досенко В.Є. Частота та функціональне значення поліморфізму промотору (G-47 A) гену y-кристаліну у хворих на вікову катаракту. Мат-ли наук.-практ. конф. з міжнар. участю «Філатовські читання-2015», присвяч. 140-річчю з дня народж. акад. В.П. Філатова. Одеса, 2015. С. 39.
10. Kelman C.D. Phacoemulsification and aspiration. A report of 500 consecutive cases. Am. J. Ophthalmol. 1973. Vol. 75. № 5. P. 764-768.
11. Roibeard O'hEineachain. Shallow anterior chamber. Evrotimes. 2011. Vol. 16. № 6. P. 14.
12. Wilczynski М., Supady Е., Loba Р., Synder А., Palenga-Pydyn D., Omulecki W. Comparison of early corneal endothelial cell loss after coaxial phacoemulsification through 1.8 mm microincision and bimanual phacoemulsification through 1.7 mm microincision. J. Cataract. Refract. Surg. 2009. Vol. 35. P. 1570-1574.