Архив офтальмологии Украины Том 11, №3, 2023

Актуальність. Захворюваність на гемофтальм (ГО), у тому числі при гіпертонічній хворобі (ГХ), невпинно зростає, що обумовлює необхідність виявлення і систематизації його факторів ризику. Мета наших досліджень — визначення факторів ризику і розробка системи прогнозування гемофтальму при гіпертонічній хворобі й синдромі Терсона. Матеріали та методи. Обстежено 100 пацієнтів (200 очей), 54 жінки і 46 чоловіків, віком 30–82 роки з діагнозом гіпертонічної ретинопатії (ГР) і 40 пацієнтів (80 очей), 18 жінок і 22 чоловіки, віком 18–75 років з внутрішньочерепним крововиливом (ВЧК) різної етіології та локалізації. Була проаналізована частота виникнення ГО з урахуванням статі, віку, стажу ГХ, рівня артеріального тиску (АТ), прийому антигіпертензивних препаратів (АГП) і антикоагулянтів, наявності гіпертонічних кризів (ГК) в анамнезі, ступеня тяжкості ГР. Для статистичних досліджень використано програмні пакети MedStat і MedCalc v. 15.1 (MedCalc Software bvba). Результати. Аналіз частоти ГО в пацієнтів з ГХ показав, що факторами ризику ГО були належність до старшої вікової групи (понад 50 років), стаж хвороби понад 10 років, АТ на рівні 140–159/90–99 мм рт.ст. і вище, IV стадія ГР, наявність ГК в анамнезі, відсутність прийому АГП. Регулярний прийом АГП запобігав ГО. За даними дискримінантного аналізу, найбільшою мірою розвиток ГО був пов’язаний з рівнем АТ (F = 180,12), прийомом АГП (F = 51,98) і наявністю ГК в анамнезі (F = 34,90). Аналіз частоти синдрому Терсона в пацієнтів з ВЧК показав, що факторами ризику були жіноча стать, нетравматичний ВЧК, а також наявність в анамнезі коми й нейрохірургічного втручання. За даними дискримінантного аналізу, найбільшою мірою розвиток ГО був пов’язаний з наявністю в анамнезі коми (F = 15,99), нейрохірургічного втручання (F = 9,40), причиною ВЧК (F = 7,17) і статтю (F = 7,17). Розроблено систему математичних рівнянь і алгоритми розрахунку ризиків ГО при ГХ і синдромі Терсона, які дозволяють на підставі оцінки загальноклінічних показників відібрати пацієнтів з високим ризиком ГО для подальшого спеціалізованого обстеження в офтальмолога. Висновки. Виявлені й статистично ранжовані фактори ризику ГО, що дозволило створити відповідну систему прогнозування.

Background. The incidence of hemophthalmos (HO), including that in hypertension, is steadily increasing, which makes it necessary to identify and systematize its risk factors. The purpose was to detect risk factors and develop systems for hemophthalmos prediction in hypertension and Terson syndrome. Materials and methods. One hundred patients (200 eyes), 54 women and 46 men aged 30–82 years, with a diagnosis of hypertensive retinopathy (HR), and 40 patients (80 eyes), 18 women and 22 men aged 18–75 years, with intracranial hemorrhage (ICH) were examined. The frequency of HO occurrence was analyzed taking into account gender, age, history of hypertension, level of blood pressure, administration of antihypertensive drugs (AHD) and anticoagulants, the presence of hypertensive crises, and the degree of HR severity. MedStat and MedCalc v. 15.1 software packages (MedCalc Software bvba) were used for statistical research. Results. Analysis of the HO frequency in patients with hypertension showed that the risk factors for HO were an older age (above 50 years), duration of hypertension of more than 10 years, blood pressure at the level of 140–159/90–99 mm Hg and higher, HR stage IV, a history of hypertensive crises, absence of AHD administration. Regular intake of AHD prevented HO. According to the data of the discriminant analysis, the deve­lopment of HO was mostly associated with the level of blood pressure (F = 180.12), administration of AHD (F = 51.98) and a history of hypertensive crises (F = 34.90). Analysis of the Terson syndrome frequency in patients with ICH showed that risk factors were female gender, non-traumatic ICH, as well as a history of coma and neurosurgery. According to the data of the discriminant analysis, the development of HO was mostly associated with a history of coma (F = 15.99), neurosurgical intervention (F = 9.40), the cause of ICH (F = 7.17) and gender (F = 7.17). A system of mathematical equations and algorithms for calculating the risks of HO in hypertension and Terson syndrome have been developed, which allow, based on the assessment of general clinical indicators, to select patients at high risk of HO for further specialized examination by an ophthalmologist. Conclusions. The risk factors for HO were identified and statistically ranked, which made it possible to create an appropriate prediction system.

фактори ризику гемофтальму; артеріальний тиск; вік; гіпертонічна ретинопатія; внутрішньочерепний крововилив

hemophthalmos risk factors; blood pressure; age; hypertensive retinopathy; intracranial hemorrhage

1. Salcedo-Villanueva G., Trujillo-Alvarez M., Becerra-Revollo C., Ibarra-Elizalde E., Mayorquín-Ruiz M., Velez-Montoya R. et al. A Proposed Method to Quantify Vitreous Hemorrhage by Ultrasound. Clin. Ophthalmol. 2019 Dec 2. 13. 2377-2384. doi: 10.2147/OPTH.S229857.
2. Wang C.Y., Cheang W.M., Hwang D.K., Lin C.H. Vitreous haemorrhage: a population-based study of the incidence and risk factors in Taiwan. Int. J. Ophthalmol. 2017 Mar 18. 10(3). 461-466. doi: 10.18240/ijo.2017.03.21.
3. Salcedo-Villanueva G., Trujillo-Alvarez M., Becerra-Revollo C., Ibarra-Elizalde E., Mayorquín-Ruiz M., Velez-Montoya R. et al. A Proposed Method to Quantify Vitreous Hemorrhage by Ultrasound. Clin. Ophthalmol. 2019 Dec 2. 13. 2377-2384. doi: 10.2147/OPTH.S229857.
4. Mishra P., Dash N., Sahu S.K., Kanaujia V., Sharma K. Malignant Hypertension and the Role of Ophthalmologists: A Review Article. Cureus. 2022 Jul 22. 14(7). e27140. doi: 10.7759/cureus.27140.
5. Gamal El-Deen A.M., Gamal-Edeen A.M. Triple retinal arterial macroaneurysms in a hypertensive patient with hypothyroidism. BMC Ophthalmol. 2023 May 10. 23(1). 207. doi: 10.1186/s12886-023-02953-x.
6. Speilburg A., Klemencic S. Ruptured retinal arterial macro–aneurysm: Diagnosis and management. Journal of Optometry. 2013. 7. doi: 10.1016/j.optom.2013.08.002.
7. Lima-Fontes M., Leuzinger-Dias M., Rodrigues R., Barros-Pereira R., Falcão M., Fernandes V. et al. Terson Syndrome — Clinical Presentation, Management, and Visual Outcomes in a Tertiary Centre. Clin. Ophthalmol. 2023. 17. 351-359. doi: 10.2147/OPTH.S396781.
8. Hayreh S.S. Pathogenesis of Terson syndrome. Indian J. Ophthalmol. 2022 Dec. 70(12). 4130-4137. doi: 10.4103/ijo.IJO_1359_22.
9. Czorlich P., Skevas C., Knospe V., Vettorazzi E., Westphal M., Regelsberger J. Terson's syndrome-Pathophysiologic considerations of an underestimated concomitant disease in aneurysmal subarachnoid hemorrhage. J. Clin. Neurosci. 2016. 33. 182-186.
10. Srinivasan S., Kyle G. Subinternal limiting membrane and subhyaloid haemorrhage in Terson syndrome: the macular ‘double ring’ sign. Eye (Lond.). 2006 Sep. 20(9). 1099-101.
11. Gress D.R., Wintermark M., Gean A.D. A case of Terson syndrome and its mechanism of bleeding. J. Neuroradiol. 2013. 40. 312-314.
12. Hansen J.B., Killough E.F., Moffatt M.E., Knapp J.F. Retinal Hemorrhages: Abusive Head Trauma or Not? Pediatr. Emerg. Care. 2018 Sep. 34(9). 665-670.
13. Chopra A., Sharma A., Singh S., Bahl V. Changing Perspectives in Classifications of Hypertensive Retinopathy. Journal of Dental and Medical Sciences (IOSR-JDMS). 2014. 13(6). 51-54. 
14. Гур’янов В.Г., Лях Ю.Є., Парій В.Д., Короткий О.В., Чалий О.В., Чалий К.О., Цехмістер Я.В. Посібник з біостатистики. Аналіз результатів медичних досліджень у пакеті EZR (R-statistics). Київ: Вістка, 2018. 208 с.