Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 13, №3, 2023

Вернуться к номеру

Характеристика переломів кісток верхніх кінцівок у пацієнтів з COVID-19

Авторы: Танасієнко П.В. (1), Скобенко Є.О. (2)
(1) — Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
(2) — ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Лікування переломів кісток різних ділянок скелета в пацієнтів з COVID-19 з огляду на новизну даної проблеми є одним з найбільш важливих завдань сучасної травматології та ортопедії. Мета: визначення клініко-нозологічних пошкоджень кісток верхньої кінцівки в пацієнтів з переломами на тлі COVID-19 і порівняння їх з доковідним періодом. Матеріали та методи. У дослідженні ретроспективно проаналізовано лікування 136 пацієнтів з травмами верхніх кінцівок, які отримували стаціонарне лікування з 2019 по 2021 рік. У дослідженні для клініко-нозологічної характеристики переломів нами використано загальноприйняту класифікацію переломів АО/ASIF. Результати. Під час епідемії COVID-19 найчастіше виявляли переломи дистального відділу передпліччя (28,8 %), ключиці (17,8 %) і проксимального відділу плечової кістки (15,1 %). Серед пошкоджень сегментів у пацієнтів на тлі COVID-19 переважали переломи передпліччя, що було виявлено у 42,5 % випадків, і плеча (у 35,6 % випадків); прості переломи типу А (72,6 %) і значно менше уламкових типу В (21,9 %) і багатоуламкових переломів типу С (5,5 %). Варто відзначити значне зменшення кількості травм кисті в період пандемії COVID-19 — майже в 7 разів. На нашу думку, це пов’язано з уведеним владою України локдауном, що значно зменшило кількість виробничих травм серед масиву дослідження. Висновки. Очевидно, що пандемія COVID-19 суттєво вплинула на клініко-нозологічну структуру і характеристику переломів кісток верхньої кінцівки. Проведений аналіз випадків довів, що такі зміни в клініко-нозологічній структурі переломів верхньої кінцівки пов’язані зі зміною життєдіяльності в період пандемії та більш характерні для побутової травми.

Background. Treatment of the fractures in patients with COVID-19, given the novelty of this problem, is one of the most difficult tasks of modern traumatology and orthopedics. The purpose of this study was to determine the peculiarities of the course of the traumatic process in victims with fractures of the upper limbs against the background of COVID-19. Materials and methods. To carry out our research, we retrospectively analyzed the treatment of 136 trauma patients who underwent inpatient treatment in one of the city hospitals of Kyiv from 2019 to 2021. In our study, we used the generally accepted AO/ASIF classification of fractures to determine the clinical and nosological characteristics of injuries in patients with COVID-19. Results. During the COVID-19 epidemic, fractures to the distal part of the forearm (28.8 %), clavicle (17.8%) and proximal part of the shoulder (15.1 %) were most often detected. Among segmental injuries in patients with COVID-19, forearm (in 42.5 % of cases) and shoulder (in 35.6 % of cases) fractures predominated. Also, simple fractures of type A (72.6 %) were more common, and much less fragmentary fractures of type B (21.9 %) and multifragmentary type C fractures (5.5 %) were present. It is worth noting a significant decrease in the number of hand injuries during the COVID-19 pandemic by almost 7 times. In our opinion, this is due to the lockdown introduced by the authorities of Ukraine, which significantly reduced the number of industrial injuries among the research sample. Conclusions. We concluded that the COVID-19 pande­mic significantly affected the clinical and nosological structure and characteristics of bone fractures of the upper limb girdle, the analysis of cases proved that such changes in the clinical and nosological structure of fractures of the upper limb girdle are associated with changes in life activities during the pandemic and more typical for domestic trauma.


Ключевые слова

верхня кінцівка; переломи; COVID-19; пандемія

upper extremity; fractures; COVID-19; pandemic


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Андрейчин М.А., Ничик Н.А., Завіднюк Н.Г., Йосик Я.І., Іщук І.С. Лікування хворих з COVID-19 на сучасному етапі. Інфекційні хвороби. 2020. № 3(101). 5-17. doi: 10.11603/1681-2727.2020.3.11548. 
  2. COVID 19: Considerations for Optimum Surgeon Protection Before, During, and After Operation. https://www.facs.org/covid-19/clinical-guidance/ surgeon-protection.
  3. Massey P.A., McClary K., Zhang A.S., Savoie F.H., Barton R.S. Orthopaedic Surgical Selection and Inpatient Paradigms During the Coronavirus COVID-19 Pandemic. J. Am. Acad. Orthop. Surg. 2020. 28(11). 436-450. doi: 10.5435/JAAOS-D-20-00360.
  4. American College of Surgeons Joint statement: roadmap for resuming elective surgery after COVID-19 pandemic (17.04.2020). https://www.facs.org/covid-19/clinical-guidance/roadmap-elective-surgery.
  5. Guo X., Wang J., Hu D. et al. Survey of COVID-19 Disease Among Orthopedic Surgeons in Wuhan, People’s Republic of China. J. Bone. Joint. Surg. Am. 2020 Apr 8. doi: 10.2106/JBJS.20.00417.
  6. Barahona M., Infante C.A., Palet M.J., Barahona M.A., Barrientos C., Martinez A. Impact of the –COVID-19 Outbreak on Orthopedic Surgery: A Nationwide Analysis of the First Pandemic Year. Cureus. 2021 Aug 17. 13(8). e17252. doi: 10.7759/cureus.17252.
  7. Carkci E., Polat B., Polat A., Peker B., Öztürkmen Y. The Effect of the Coronavirus 2019 (COVID-19) Pandemic on the Number and Characteristics of Orthopedic Trauma Patients in a Tertiary Care Hospital in Istanbul. Cureus. 2021 Jan 8. 13(1). e12569. doi: 10.7759/cureus.12569. PMID: 33447493; PMCID: PMC7802601.
  8. Kumar Jain V., Lal H., Kumar Patralekh M., Vaishya R. Fracture management during COVID-19 pandemic: a systematic review. J. Clin. Orthop. Trauma. 2020 11. S431-S441. doi: 10.1016/j.jcot.2020.06.035.
  9. Coimbra R., Edwards S., Kurihara H. et al. European Society of Trauma and Emergency Surgery (ESTES) recommendations for trauma and emergency surgery preparation during times of COVID-19 infection. Eur. J. Trauma. Emerg. Surg. 2020 Apr 17. 1-6. doi: 10.1007/s00068-020-01364-7.
  10. Menendez M.E., Jawa A., Haas D.A., Warner J.J.P. Orthopedic surgery post COVID-19: an opportunity for innovation and transformation. J. Shoulder. Elbow. Surg. 2020. 29(6). 1083-1086. doi: 10.1016/j.jse.2020.03.024.
  11. Лакин Г.Ф. Биометрия. Учебное пособие, 3-е изд. Москва: Высшая школа, 1980. 293 с.
  12. Клінічне ведення пацієнтів з COVID-19. «Жива» клінічна настанова. Київ, 2021. 141 с. https://www.dec.gov.ua/wpcontent/uploads/2021/01/2021_01_kn_covid-19.pdf. 
  13. Turgut A., Arlı H., Altundağ Ü., Hancıoğlu S., Egeli E., Kalenderer Ö. Effect of COVID-19 pandemic on the fracture demographics: Data from a tertiary care hospital in Turkey. Acta Orthop. Traumatol. Turc. 2020 Jul. 54(4). 355-363. doi: 10.5152/j.aott.2020.20209. PMID: 32812872.
  14. Benazzo F., Rossi S.M.P., Maniscalco P. et al. The orthopaedic and traumatology scenario during Covid-19 outbreak in Italy: chronicles of a silent war. Int. Orthop. 2020. 44(8). 1453-1459. doi: 10.1007/s00264-020-04637.
  15. Garcia-Portabella M., Nuñez J.H., Batalla L., Plomer M., Lakhani K., Massons J. Patient outcomes after humeral fracture surgery during the COVID-19 outbreak in Spain. J. Shoulder. Elbow. Surg. 2020 Aug. 29(8). 1513-1521. doi: 10.1016/j.jse.2020.06.001. Epub 2020 Jun 10. PMID: 32534210; PMCID: PMC7286239.
  16. Jain V.K., Vaishya R. COVID-19 and orthopedic surgeons: the Indian scenario. Tropical Doctor. 2020. 50(2). 108-110. doi: 10.1177/0049475520921616.
  17. Giuntoli M., Bonicoli E., Bugelli G., Valesini M., Manca M., Scaglione M. Lessons learnt from COVID 19: an Italian multicentric epidemiological study of orthopaedic and trauma services. J. Clin. Orthop. Trauma. 2020. 11(4). 721-727. doi: 10.1016/j.jcot.2020.05.021.
  18. Nuñez J.H., Sallent A., Lakhani K. Impact of the COVID-19 pandemic on an emergency traumatology service: experience at a tertiary trauma centre in Spain. Injury. 2020. 51(7). 1414-1418. doi: 10.1016/j.injury.2020.05.016.
  19. Probert A.C., Sivakumar B.S., An V. et al. Impact of COVID-19-related social restrictions on orthopaedic trauma in a level 1 trauma centre in Sydney: the first wave. ANZ J. Surg. 2021 Jan. 91(1–2). 68-72. doi: 10.1111/ans.16375.
  20. Menendez M.E., Jawa A., Haas D.A., Warner J.J.P. Orthopedic surgery post COVID-19: an opportunity for innovation and transformation. J. Shoulder Elbow Surg. 2020. 29(6). 1083-1086. doi: 10.1016/j.jse.2020.03.024.

Вернуться к номеру