Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
день перший день другий

UkraineNeuroGlobal


UkraineCardioGlobal

Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології

Актуальні інфекційні захворювання день перший день другий

Травма та її наслідки

UkraineOncoGlobal

UkrainePediatricGlobal

Національна школа терапевтів України
день перший ЗАЛА СИНЯ
день перший ЗАЛА БОРДО
день другий ЗАЛА СИНЯ <
день другий ЗАЛА БОРДО

Жінка та війна: формули виживання

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Журнал "Травма" Том 23, №6, 2022

Повернутися до номеру

Градаційне дозування місцевого анестетика для проведення спінальної анестезії при ортопедо-травматологічних операціях на нижніх кінцівках

Автори: Козловська І.Ю.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Рубрики: Травмотологія та ортопедія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Розробка чіткого алгоритму дозування місцевого анестетика при проведенні спінальної анестезії під час операцій на нижніх кінцівках є актуальним питанням, навіть після століття використання цього методу знеболювання. Мета дослідження: підвищити ефективність та безпеку спінальної анестезії під час оперативних втручань на нижніх кінцівках у пацієнтів ортопедичного та травматологічного профілю шляхом розробки алгоритму дозування місцевого анестетика. Матеріали та методи. Проведене дослідження ґрунтується на аналізі методик білатеральної спінальної анестезії у 75 хворих І–ІІ ступеня операційного ризику за ASA під час ортопедо-травматологічних операцій на нижніх кінцівках, розділених на 3 групи. Спінальна анестезія виконувалася спінальною формою 0,5% бупівакаїну, із розробленим нами алгоритмом дозування анестетика відповідно до зросту пацієнта у групі 3 та стандартним рекомендованим дозуванням у групі 1 (пацієнти низького зросту) і групі 2 (зріст пацієнтів > 180 см). Результати. При дослідженні показників гемодинаміки під час оперативного втручання було встановлено, що частота серцевих скорочень (ЧСС) у хворих до початку операції становила: в 1-й групі 73 ± 8 уд/хв, у 2-й групі 78 ± 6 уд/хв, у 3-й групі 79,32 ± 14,47 уд/хв. Через 30 хв після введення анестетика ЧСС становила: у 1-й групі 68 ± 5 уд/хв, у 2-й групі 79 ± 7 уд/хв, у 3-й групі 71,56 ± 14,14 уд/хв. Через 3 год після введення анестетика ЧСС становила: в 1-й групі 71 ± 9 уд/хв, у 2-й групі 84 ± 9 уд/хв, у 3-й групі 71,280 ± 9,002 уд/хв. Дані систолічного артеріального тиску (САТ) у хворих до початку операції були такі: у 1-й групі 139,6 ± 12,3 мм рт.ст., у 2-й групі 136,0 ± 9,6 мм рт.ст., у 3-й групі 138,40 ± 16,18 мм рт.ст. Протягом оперативного втручання показники артеріального тиску в 1-й групі становили: через 30 хв після введення анестетика — 113,0 ± 7,1 мм рт.ст., через 3 год після введення анестетика — 122 ± 14 мм рт.ст.; у 2-й групі ці показники були 138,0 ± 10,2 мм рт.ст. та 141,0 ± 12,5 мм рт.ст. відповідно; у 3-й групі вони становили 102,48 ± 13,47 мм рт.ст. і 118,2 ± 10,0 мм рт.ст. відповідно. Середня тривалість сенсорного блока у пацієнтів 1-ї групи становила 182,5 ± 17,2 хв, моторного блока — 130,0 ± 24,8 хв; у пацієнтів 2-ї групи сенсорний блок тривав 70,6 ± 13,1 хв, а моторний блок — 23,3 ± 6,7 хв; у пацієнтів 3-ї групи тривалість сенсорного блока становила 252,20 ± 74,32 хв, моторного блока — 198,2 ± 59,0 хв. Висновки: 1. Застосування малих доз гіпербаричного бупівакаїну не порушує гемодинамічних показників, але погіршує якість і зменшує тривалість анестезії у пацієнтів високого зросту. 2. Частота виникнення ускладнень під час проведення спінальної анестезії не зростає при збільшенні об’єму місцевого анестетика у пацієнтів високого зросту. 3. Підбір градаційної дози дозволяє більш прогнозовано та якісно застосовувати спінальну анестезію під час ортопедо-травматологічних операцій.

Background. The development of a clear dosage algorithm for local anesthetics in spinal anesthesia during surgeries on the lower extremities is an urgent issue, even after a century of using this method of analgesia. The aim of our study is to improve the efficiency and safety of spinal anesthesia during lower extremity surgery in orthopedic and trauma patients by developing a local anesthetic dosage algorithm. Materials and methods. The conducted study is based on the analysis of the methods for bilateral spinal anesthesia in 75 patients with ASA class I–II during orthopedic and traumatological operations on the lower extremities who were divided into 3 groups. Spinal anesthesia was performed with 0.5% bupivacaine using the anesthetic dosage algorithm developed by us depending on the height of patients in group 3 and on the standard recommended dosage in groups 1 (patients with short stature) and 2 (patients’ height ˃ 180 cm). Results. The study of hemodynamic indicators during surgery revealed that heart rate of patients in group 1 before the operation was 73 ± 8 beats/min; in group 2, 78 ± 6 beats/min; in group 3, 79.32 ± 14.47 beats/min. Thirty minutes after the injection of an anesthetic, the heart rate in group 1 was 68 ± 5 beats/min, 3 hours after, 71 ± 9 beats/min. In group 2, these parameters were 79 ± 7 and 84 ± 9 beats/min, respectively; in group 3 — 71.56 ±
± 14.14 and 71.280 ± 9.002 beats/min. Systolic blood pressure before the start of the operation was 139.6 ± 12.3 mmHg in group 1; 136.0 ± 9.6 mmHg in group 2; 138.40 ± 16.18 mmHg in group 3. During the surgical intervention, blood pressure 30 minutes after the introduction of an anesthetic in group 1 was 113.0 ± 7.1 mmHg, 3 hours after, 122 ± 14 mmHg; in group 2, these parameters were 138.0 ± ± 10.2 and 141.0 ± 12.5 mmHg, respectively; in group 3 — 102.48 ± ± 13.47 and 118.2 ± 10.0 mmHg. The average duration of the sensory block in patients of group 1 was 182.5 ± 17.2 min, of the motor block, 130.0 ± 24.8 min, in group 2, 70.6 ± 13.1 and 23.3 ± 6.7 min, respectively, and in group 3, 252.20 ± 74.32 and 198.2 ± 59.0 min. Conclusions. 1. The use of small doses of hyperbaric bupivacaine does not affect hemodynamic parameters, but reduces the quality and duration of anesthesia in tall patients. 2. The frequency of complications during spinal anesthesia does not increase with an increase in the volume of local anesthetic in tall patients. 3. Selection of graded dosing allows for more predictable and qualitative application of spinal anesthesia during orthopedic and traumatological operations.


Ключові слова

спінальна анестезія; місцевий анестетик

spinal anesthesia; local anesthetic


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. Хвисюк О.М., Фесенко В.С., Завеля М.І., Хвисюк О.М. Анестезія в ортопедії та травматології: навчальний посібник. Х.: Прапор, 2006. 416 с. 
2. Миллер Р. Анестезия Рональда Миллера. 7-е изд. В 2 т. 2015. 3377 с.
3. Галушко О.А., Шлапак І.П. Спосіб визначення дози місцевого анестетика при спинномозковій анестезії. Патент на корисну модель. Бюл № 1, 2005.
4. Глумчер Ф.С., Трещинский А.И. Руководство по анестезиологии: Учебное пособие. Киев: Медицина, 2008. 608 с.
5. John T. Sullivan, Sharon Grouper, Matthew T. Walker, Todd B. Parrish, Robert J. McCarthy, Cynthia A. Wong. Lumbosacral cerebrospinal fluid volume in humans using three-dimensional magnetic resonance imaging. Anesth. Analg. 2006 Nov. 103(5). 1306-10. DOI: 10.1213/01.ane.0000240886.55044.47.
6. Young-Eun Jang, Joon-Hee Lee, Yun-Seok Seo, Hee-Chul Yoon, Hyun-Sung Lee et al. Lumbosacral and thoracolumbosacral cerebrospinal fluid volume changes in neonates, infants, children, and adolescents: A retrospective magnetic resonance imaging study. American Journal of Neuroradiology. May 2017. 38(5). 1061-1067. DOI: https://doi.org/10.3174/ajnr.A5134.
7. Quinn H. Hogan, Robert Prost, Alexander Kulier, Mary Lou Taylor, Spencer Liu, Leighton Mark. Magnetic Resonance Imaging of Cerebrospinal Fluid Volume and the Influence of Body Habitus and Abdominal Pressure. Anesthesiology. June 1996. Vol. 84. 1341-1349. DOI: https://doi.org/10.1097/00000542-199606000-00010.
8. Enk D., Prien T., Van Aken H., Mertes N. Success rate of unilateral spinal anesthesia is dependent on injection flow. Reg. Anesth. Pain Med. 2001. Vol. 26. № 5. P. 420-427.
9. Serpell M.G., Gray W.M. Flow dynamics through spinal needles. Anaesthesia. 1997. Vol. 52. № 3. P. 229-236.
10. Casati A., Moizo E., Marchetti C., Vinciguerra F. Prospective, randomized, double-blind comparison of unilateral spinal anesthesia with hyperbaric bupivacaine, ropivacaine, or levobupivacaine for inguinal herniorrhaphy. Anesth. Analg. 2004. Vol. 99. № 5. P. 1387-1392.
11. Casati A., Fanelli G., Cappelleri G., Borghi B. Low dose hyperbaric bupivacaine for unilateral spinal anaesthesia. Can. J. Anaesth. 1998. Vol. 45. № 9. P. 850-854.
12. Ali Bestemi Kepekci, Hatice Pınar Yavasca, Hayrettin Daskaya, Volkan İnal. The Levels and Duration of Sensory and Motor Blockades of Spinal Anesthesia in Obese Patients That Underwent Urological Operations in the Lithotomy Position. BioMed Research International. Vol. 2015 (Article ID 453939); https://doi.org/10.1155/2015/453939. 
13. Barbara Lisowska, Tomasz Wiśniewski, Małgorzata Olszewska, Barbara Małdyk, Renata Ćwiek, Iwona Słowińska, Paweł Małdyk. Znieczulenie podpajęczynówkowe — ocena porównawcza dwóch preparatów bupiwakainy, czy to samo to znaczy identyczne, czy tylko podobne? Anestezjologia i Ratownictwo. 2011. 5. 28-39.
14. Snezana B. Milosavljevic, Aleksandar P. Pavlovic, Sladjana V. Trpkovic, Aleksandra N. Ilić, Ana D. Sekulic. Influence of Spinal and General Anesthesia on the Metabolic, Hormonal, and Hemodynamic Response in Elective Surgical Patients. Med. Sci. Monit. 2014. 20. 1833-1840. DOI: 10.12659/MSM.890981.
15. Thitima Chinachoti, Thara Tritrakarn. Prospective Study of Hypotension and Bradycardia during Spinal Anesthesia with Bupivacaine: Incidence and Risk Factors, Part Two. J. Med. Assoc. Thai. Vol. 90. № 3. 2007. Р. 492-501.

Повернутися до номеру