Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineNeuroGlobal


UkraineNeuroGlobal

Международный неврологический журнал Том 18, №5, 2022

Вернуться к номеру

Гіпнос не любить Пана

Авторы: Орос М.М.
Ужгородський національний університет, м. Ужгород, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Статтю присвячено одному з найчастіших розладів у сучасних пацієнтів — порушенням сну. Докладно розглянуті можливі причини інсомнії, приділено увагу стресу й психоемоційним навантаженням як одній з найпоширеніших її причин, що особливо актуально нині для більшості населення України. Подані рекомендації щодо призначення комбінованого засобу Сонріза Про Салют пацієнтам з розладами сну і підвищеною тривожністю.

The article deals with one of the most frequent disorders in modern patients — sleep disorders. The possible causes of insomnia are considered in detail, attention is paid to stress and mental load as one of its most common causes, which is especially relevant nowadays for the majority of the population of Ukraine. Recommendations for the administration of the combination drug Sonriza Pro Salut to the patients with sleep disorders and increased anxiety are presented.


Ключевые слова

сон; інсомнія; тривога; депресія; лікування

sleep; insomnia; anxiety; depression; treatment

Сон — основна біологічна вимога, критично важлива для здоров’я і довголіття людини. Сон має динамічні цілющі властивості. Він забезпечує здоровий стан мозку й збереження когнітивних функцій, метаболічних процесів в організмі, сприяє імунітету, фізіологічному стану серцево-судинної системи, емоційному здоров’ю і регулюванню настрою.
Інсомнія (безсоння) — повторювані порушення ініціації, тривалості, консолідації або якості сну, що трапляються, незважаючи на наявність достатньої кількості часу і умов для сну, і проявляються порушеннями денної діяльності різного виду: сонливістю, втратою енергії, дратівливістю і пригніченим настроєм, що може стати причиною збільшення ризику дорожньо-транспортних пригод, призвести до проблем з увагою і навчанням.
Гіпнос — бог сну, Морфей — бог сновидінь, Пан — бог тривоги. Сон і сновидіння — це зовсім різні речі. І якщо Морфей може любити Пана, то Гіпнос Пана не любить. Тому найкращий сон — це сон без сновидінь. Коли ми пробуджуємося у фазі швидкого сну, то пам’ятаємо сни, а якщо сновидінь немає, то це нормальний сон.
Циркадний ритм є природним внутрішнім процесом, який регулює цикл «сон — неспання» і повторюється приблизно кожні 24 години. Цей ритм впливає на процес сну, неспання, метаболізм, відчуття голоду, рівень енергії через нейропептиди і нейтротрансмітери, у тому числі через гормони мелатонін і кортизол. Також у багатьох дослідженнях доведена роль ендогенного нуклеозиду аденозину в регуляції сну. Аденозин є побічним продуктом обміну речовин у клітинах, який починає виділятися в активний період людини і збільшуватися протягом дня. Він зменшує мозкову активність, змушує нас відчувати сонливість. Блокування аденозину відбувається через аденозинові рецептори кофеїном. Під час дрімоти відбувається очищення організму від аденозину і зниження артеріального тиску, що важливо для охорони праці й обумовлює її продуктивність.
Згідно з висновками Американської академії медицини сну [1], для підтримки оптимального здоров’я і гарного самопочуття будь-яка людина старше від 18 років повинна спати не менше за 7–9 год на добу. Однак 33 % людей сплять менше за 6 год на ніч. Як правило, вони відчувають себе втомленими і сонливими, у них знижується розумова пильність, координація рук і очей, підвищується ризик ожиріння, цукрового діабету, захворювань серця, знижується концентрація уваги й зосередженість, спостерігається мікросон.
Крім того, позбавлення сну знижує здатність вивчати нову інформацію, зменшує енергію для вправ, супроводжується підвищенням артеріального тиску, скорочує тривалість життя.
Причинами порушення сну можуть бути проблеми з правильним положенням хребта й щелепи, гормональні коливання, старіння, травми. Також безсоння може викликатися апное сну, ліками, серцево-судинними захворюваннями, дисбактеріозом, порушенням здоров’я зубів, травлення, імунітету, ендотелію, печінки, психічними розладами. Воно може виникати внаслідок болю і запалення, дії токсинів, дисфункції гіпоталамо-гіпофізарної системи, стресу, екологічних факторів.
Порушення сну має статевий відтінок [2]. Так, у жінок причинами поганого сну найчастіше є припливи, судоми, біль, депресія, румінні думки, дієта, у чоловіків — апное сну і порушення циркадного ритму. 
Скарги на поганий сон із суб’єктивними наслідками наступного дня щонайменше 3 рази на тиждень протягом 3 місяців або більше мають 4–10 % усього населення. 74 % хворих з безсонням зараз мають безсоння протягом 1 року, у 13 % розвивається велика депресія протягом року, у 46 % безсоння зберігається протягом двох-трьох років спостереження [3].
Найбільш частими причинами інсомнії є порушення гігієни сну (пізній відхід до сну, раннє пробудження, недостатність сну, нерегулярний сон, неправильне харчування, гіподинамія); зміни в навколишньому середовищі (зміна часового поясу, змінна робота з порушенням циклічного ритму сну і неспання); органічне ураження структур мозку, що беруть участь у регуляції циклу «сон — неспання» (пухлини, запальні захворювання); соматичні й нейроендокринні захворювання (артеріальна гіпертензія, хронічна серцева недостатність, обструктивні захворювання легенів, гіпертиреоз); психічні захворювання невротичного і психотичного рівня.
Однак найчастіше причиною порушень сну є адаптаційна інсомнія — розлад сну, що виникає на тлі гострого стресу, конфлікту або зміни оточення. Унаслідок цього підвищується загальна активність нервової системи, що спричиняє порушення входження в сон при вечірньому засинанні або після нічних пробуджень. При цій формі порушень сну можна з великою впевненістю встановити їх причину. Тривалість адаптаційної інсомнії не перевищує 3 місяця. 
Однією з причин психофізіологічної інсомнії є вплив алкоголю на сон. Спочатку алкоголь дає седативний ефект і може викликати сомнолентність, але залежність від алкоголю надалі призводить до порушення сну. Відомо, що алкоголь пригнічує REM-фазу сну, дає ефект відміни вночі, унаслідок чого розвиваються інсомнії.
Синдром уповільненого періоду сну можна відокремити від інших форм безсоння. Хворі не можуть заснути в години, необхідні для дотримання відповідного режиму роботи або навчання; зазвичай вони врешті-решт засинають вночі між 2-ю і 6-ю годиною. Однак у тому випадку, коли необхідності дотримуватися суворого режиму немає (наприклад, у вихідні дні, свята і під час відпустки), хворий спить нормально, якщо в нього є можливість лягати спати й вставати в зручний для нього час. У таких людей відзначають нормальну тривалість сну, проте має місце порушення вибору часу сну протягом доби. 
За Міжнародною класифікацією порушень сну (ISSD-2) розроблені наступні діагностичні критерії інсомній:
А. Скарги на проблеми з засинанням, глибину сну, надто раннє прокидання або сон, який не задовольняє пацієнта за якістю і не приносить відчуття відпочинку.
В. Указані проблеми виникають усупереч належно створеним умовам для сну.
С. Наявність щонайменше одного симптому, який проявляється протягом дня і спричинений проблемами з нічним сном:
— відчуття втоми й нездужання;
— зниження концентрації, уваги чи пам’яті;
— дезадаптація соціального, професійного чи навчального характеру;
— порушення настрою і дратівливість;
— сонливість протягом дня;
— зниження мотивації, ініціативності чи енергійності;
— надмірна схильність до помилок або нещасних випадків на роботі чи під час водіння автотранспорту;
— відчуття напруження, головний біль чи шлунково-кишкові симптоми у відповідь на відсутність сну;
— загальне занепокоєння або з приводу проблем зі сном.
Лікування інсомній необхідно починати зі збору анамнезу, який дозволяє виявити такі причини ситуаційного безсоння, про які не знає навіть сам хворий. Це допомагає пацієнту змінити щось у своєму житті, і сон налагоджується. Іноді лікарю досить сказати хворому, що можливо без шкоди для здоров’я трошки не поспати: краще почитати книгу, послухати спокійну музику, подивитися фільм по телевізору, ніж мучити себе безплідними думками про те, що «необхідно заснути».
Хворий заспокоюється, і, якщо тільки він не спить вдень, з часом накопичується втома і відновлюється нормальний нічний сон. Іноді корисними є прості поради щодо підготовки до сну:
— не лягайте і не намагайтеся заснути, якщо не хочете спати;
— намагайтеся не спати вдень, навіть якщо хочеться;
— не лягайте занадто рано;
— дотримуйтесь режиму харчування (не переїдайте перед сном, але і не лягайте спати на порожній шлунок). Після 16:00 не вживайте напоїв з кофеїном (шоколад, кава, чай, тонізуючі напої);
— хоча б 2–3 рази на тиждень займайтеся фізичними вправами, у той же час уникайте інтенсивних навантажень за 4–5 год до сну. Корисно ввечері прогулятися пішки, прийняти теплу ванну, зробити масаж, дихальну гімнастику (при цьому дихання має бути повільним, глибоким, черевним) — це діє заспокійливо.
Формується нефармакологічний метод контролю стимулів, заснований на припущенні, що інсомнія пов’язана з формуванням неправильного умовного рефлексу на ті параметри часу і фактори навколишнього середовища, які в нормі повинні, навпаки, провокувати сон [6]. Даний метод поведінкової терапії спрямований на переасоціацію ліжка як місця для сну і особливо ефективний при інсомнії, пов’язаній із проблемним засинанням.
У процесі терапії за допомогою методу контролю стимулів хворого інструктують про те, що він повинен покинути спальню в тому випадку, якщо не здатний заснути протягом 20 хвилин. Пацієнт може повернутися в спальню лише тоді, коли буде перебувати в стані вираженої сонливості. Причому ця послідовність дій повин-
на повторюватися протягом ночі стільки разів, скільки буде необхідно.
Пацієнтам заборонено займатися діяльністю, несумісною зі сном, у той час, коли вони знаходяться в ліжку (читання або перегляд телевізора). 
Для кращого сну слід уникати їжі приблизно за 3 год до сну, а також їжі, яка заважає спати: алкоголь, кофеїн, жирні, смажені, гострі страви. Сну сприяють: горіхи й насіння, яблуко з горіховим маслом, гарбуз, солодка і біла картопля, біла квасоля, йогурт (з обмеженою кількістю цукру), канталупа, ківі, гарячі напої та чаї.
Дослідження, яке було опубліковано в Journal of Clinical Sleep, показало, що людям, які сидять на дієті з високим вмістом цукру і рафінованих вуглеводів, зазвичай потрібно більше часу, щоб заснути, і вони частіше прокидаються вночі. Поганий сон впливає на харчування. Часткове обмеження сну тривалістю менш за 5,5 год на добу збільшує споживання жирів, білків і вуглеводів.
У другому дослідженні було виявлено, що люди, які добре спали (n = 87), значно більше дотримувались середземноморської дієти, мали нижчий індекс маси тіла і меншу окружність талії порівняно з пацієнтами, які погано спали і не дотримувалися дієти (n = 85) [7].
Крім дієти й психотерапевтичної допомоги, у лікуванні інсомній важливе місце відводиться рослинним засобам.
Для подолання тривоги можливо призначати сухий екстракт хмелю, ефективна дія якого доведена в досліджені I. Kyrou (2017) [8]. При використанні сухого екстракту хмелю спостерігалося значне зниження показників тривоги, депресії і стресу DASS-21 після 4 тижнів лікування. При цьому його призначення не викликало жодних істотних змін у масі тіла і складі або ранковому циркулюючому кортизолі, як і при використанні плацебо.
Ксантогумол — це специфічний пивний поліфенол, що міститься тільки в хмелі. Він відомий як антимікробний, антиканцерогенний, протидіабетичний і протизапальний засіб, який також використовують при лікуванні аутизму. Ксантогумол пригнічує неконтрольоване виробництво медіаторів запалення, відповідальних за серцево-судинні захворювання, нейродегенерацію і пухлини. Крім того, вважається, що він обмежує адипогенез і контролює ожиріння, зосереджуючись на основних білках — маркерах адипоцитів (Aggarwal D. et al., 2021) [9].
У метааналізі (Shinijyo N. et al., 2020) [10], що включав 10 досліджень, проведених з 2000 по 2019 рік, було доведено, що оптимальним засобом для покращання якості сну є Valeriana officinalis.
У систематичному огляді (Savage K. et al., 2017) [11] вивчалась ефективність і безпека ГАМК-модулюючих фітопрепаратів для лікування тривоги. Було визначено, що серед 10 фітопрепаратів, які пройшли доклінічні дослідження і демонстрували взаємодію з системою ГАМК (кава, валеріана, копійка, хміль, ромашка, гінкго білоба, пасифлора, ашваганда, шоломниця, меліса), найбільша кількість доказів модуляції ГАМК і покращання сну пов’язана з коренем валеріани. 
У дослідженні D.L. Zhang (2004) [12] було виявлено, що флавоноїди глоду чинили антиоксиданту дію за рахунок поглинання супероксиду аніону, впливали на біохімічні маркери: збільшували кількість біодоступного NO, знижували концентрацію нітритів/нітратів, рівень фактора некрозу пухлини альфа і ядерного фактора каппа В, підвищували рівень мРНК NOS. Крім того, флавоноїди глоду зменшували апоптоз клітин мозку (цитологічний маркер).
Хміль (60 мг), валеріана (40 мг) і глід (75 мг) входять до складу комбінованого засобу Сонріза Про Салют (БФК «Салютаріс»), який створений для покращання сну і рекомендований при підвищеному психоемоційному навантаженні. Також Сонріза Про Салют включає екстракт трави пасифлори інкарнатної (70 мг), яка має заспокійливі властивості, сприяє покращанню сну, нормалізації артеріального тиску, допомагає розрідженню крові, нормалізації роботи серця і судин, покращує пам’ять, чинить антидепресивну дію. Екстракт трави пустирника серцевого (собачої кропиви) (Leonurus cardiaca) 30 мг стабілізує серцевий ритм і зміцнює міокард, виявляє спазмолітичну дію, знижує артеріальний тиск, сприяє нормалізації рівня холестерину в крові. Меліса лікарська справляє гіпотензивну, заспокійливу дію, сприяє сповільненню серцевих скорочень, має помірні сечогінні властивості.
Усі ці компоненти в сукупності сприяють нормалізації функціонування серцево-судинної і нервової системи і помірному зниженню артеріального тиску, підвищенню працездатності, запобігають розвитку аритмії, мають м’які заспокійливі властивості й покращують сон.
Сонріза Про Салют призначається дорослим пацієнтам по 1–2 капсули двічі на день після їжі, з метою покращення засинання і сну — по 1–2 капсулі за 1 годину до сну. Тривалість споживання: 1–4 тижні, у подальшому тривалість споживання узгоджується з лікарем.

Список литературы

Список літератури знаходиться в редакції


Вернуться к номеру