Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №4, 2022
Вернуться к номеру
Клініко-лабораторні особливості гострих ларинготрахеїтів у дітей із SARS-CoV-2 та іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями
Авторы: Литвин Г.О. (1), Дибас І.В. (1), Гладченко О.І. (1), Стасів М.В. (1), Короляк О.Я. (2), Кармазин Г.М. (3)
(1) — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
(2) — КНП ЛОР «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ»
(3) — КНП ЛОР «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня», м. Львів, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Інфекційні захворювання дихальних шляхів посідають провідне місце в структурі захворюваності дітей раннього віку. Основними збудниками гострих респіраторних вірусних інфекцій, які викликають симптоми гострого стенозуючого ларинготрахеїту (ГСЛТ), є парагрип, аденовірус, бокавірус, грип. Пандемія коронавірусної інфекції внесла свої корективи в етіологічну структуру хвороб, які ускладнюються ГСЛТ. Попередні штами COVID-19 спричиняли легкий перебіг захворювання, подібний до ГРВІ, або з відсутністю клінічної симптоматики. Проте в 0,8–1 % пацієнтів діагностовані тяжкі ураження легень із гострим респіраторним дистрес-синдромом. При появі штаму омікрон змінилася клінічна симптоматика коронавірусної хвороби: все частіше спостерігалися висока гарячка, що погано коригувалася антипіретиками та розвиток ГСЛТ.
Мета роботи. Провести клініко-лабораторний аналіз ГСЛТ різної етіології в дітей, госпіталізованих до КНП ЛОР «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» (ЛОІКЛ) та КНП ЛОР «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ».
Матеріали та методи дослідження. Упродовж грудня — січня 2021–2022 рр. під спостереженням перебували 49 дітей з ознаками ларинготрахеїту та ГСЛТ. У львівський «ОХМАТДИТ» госпіталізовано 21 дитину з COVID-19, ускладненим гострим ларинготрахеїтом та ГСЛТ. Діагноз підтверджено виявленням РНК вірусу SARS-CoV-2 методом ПЛР у мазках із носа та ротоглотки. У ЛОІКЛ лікувалися 28 дітей із ГРВІ, ускладненими ГСЛТ. Діагностичними критеріями включення до групи були відсутні фрагменти РНК SARS-CoV-2 у мазках. Етіологію ГРВІ підтверджено методом ПЛР із визначенням наявності нуклеїнових кислот респіраторних вірусів. Ступінь стенозу гортані встановлено за шкалою W. Westley.
Результати та обговорення. Етіологічними чинниками ГРВІ в дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в ЛОІКЛ, були: вірус грипу А у 11 дітей (39,29 %), аденовірус — у 6 (21,43 %), бокавірус — у 6 (21,43 %) та вірус парагрипу — у 5 (17,86 %). Середній вік пацієнтів становив 22,39 ± 8,75 міс. (6–36 міс.). Вірогідно старшими були діти з COVID-19, ускладненим ларинготрахеїтом, середній вік яких становив 28,45 ± 9,97 міс. (6–84 міс.) (р < 0,05).
У пацієнтів із ГРВІ різної етіології найчастіше спостерігався ГСЛТ ІІ ст. — у 13 дітей (46,46 %), дещо в меншої кількості осіб встановлений ГСЛТ І ст. — у 12 (42,86 %), без ознак стенозу ларинготрахеїт перебігав у 3 дітей (10,71 %).
На відміну від попередньо описаної групи пацієнтів у дітей із діагнозом COVID-19 ларинготрахеїт мав легший перебіг: без ознак стенозу — у 16 дітей (80,95 %). Іншим пацієнтам діагностований ГСЛТ І ст., і тільки у 2 — ГСЛТ ІІ ст.
Показники насичення крові киснем у пацієнтів обох груп вірогідно не відрізнялися і становили: 97,04 ± 0,86 % у дітей із ГРВІ і ГСЛТ та 96,87 ± 0,79 % — у пацієнтів із COVID-19 та ларинготрахеїтом. Проте тривалість сухого кашлю була довшою у хворих із коронавірусною інфекцією і становила в середньому 5,75 ± 1,34 дня (у дітей із ГРВІ, ускладненою ГСЛТ, — 3,95 ± 1,20 дня).
При проведенні загального аналізу крові встановлено, що середнє значення лейкоцитіву дітей із ГРВІ, ускладненою ГСЛТ, становило 8,69 ± 2,47 × 109/л, (4,0 × 109/л–15,2 × 109/л), паличкоядерних нейтрофілів — 9,58 ± 4,2 %, сегментоядерних нейтрофілів — 50,69 ± 11,68 %, лімфоцитів — 33,18 ± 11,09 %. На противагу у хворих на COVID-19 із ларинготрахеїтом середнє значення кількості лейкоцитів у периферійній крові становило 5,75 ± 1,46 × 109/л. Відмінними також були середні значення відносної кількості лімфоцитів та сегментоядерних нейтрофілів: 48,96 ± 10,65 %, та 29,39 ± 8,07 % відповідно.
Висновки. Гострий ларинготрахеїт є одним із найчастіших ускладнень ГРВІ. У дітей із ГСЛТ, етіологічними чинниками якого є віруси грипу, аденовірусу, бокавірусу, парагрипу, ознаки стенозу гортані є більш вираженими, ніж у пацієнтів із коронавірусною інфекцією. Майже в половини пацієнтів, хворих на ГРВІ, із гострим ларинготрахеїтом встановлений ІІ ступінь стенозу гортані, також у цих пацієнтів виявлені вищі значення лейкоцитів та сегментоядерних нейтрофілів у загальному аналізі крові порівняно з пацієнтами, хворими на коронавірусну інфекцію.
У період можливого епідеміологічного підйому захворюваності на сезонний грип слід проводити ретельнішу диференціальну діагностику з SARS-CoV-2-інфекцією та іншими ГРВІ.