Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Міжнародний ендокринологічний журнал Том 17, №6, 2021

Повернутися до номеру

Покращення інтраопераційної верифікації навколощитоподібних залоз через визначення їх автофлуоресценції в інфрачервоному спектрі

Автори: Горобейко М.Б. (1, 2), Дінець А.В. (1, 2), Хоперія В.Г. (1), Абдалла К.М. (2)
(1) — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
(2) — Verum Expert Clinic, м. Київ, Україна

Рубрики: Ендокринологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Виявлення навколощитоподібних залоз методом спектроскопії їх автофлуоресценції в ближній інфрачервоній ділянці (АФБІЧ) розцінюється як перспективний метод інтраопераційної детекції в комплексі з візуальною ідентифікацією. Мета цього дослідження — оцінити роль спектроскопії АФБІЧ за допомогою двох різних візуалізаційних систем для ідентифікації навколощитоподібних залоз під час операцій з приводу доброякісних та злоякісних утворень щитоподібної та навколощитоподібних залоз. Матеріали та методи. У дослідження були залучені 62 пацієнти, у яких під час оперативного втручання була проведена верифікація АФБІЧ навколощитоподібних залоз за допомогою двох різних систем візуалізації, оснащених камерою БІЧ. Для посилення АФБІЧ-сигналу використовувалось внутрішньовенне введення флуорофору індоціаніну зеленого. Результати. Нормальні навколощитоподібні залози були ідентифіковані та мобілізовані після візуального контролю у 50 пацієнтів (80 %), що підтвердилося оцінкою спектроскопії АФБІЧ навколощитоподібних залоз. Визначення АФБІЧ навколощитоподібних залоз та їх диференціація від лімфатичних вузлів були досягнуті у 8 (13 %) пацієнтів з папілярним раком щитоподібної залози. У 3 (5 %) пацієнтів навколощитоподібні залози були ідентифіковані у ділянці післяопераційних рубцевих змін за допомогою АФБІЧ, але не при візуальній ідентифікації. У 2 (3 %) випадках визначалось збереження сигналу, проте зі зниженням інтенсивності сигналу АФБІЧ від навколощитоподібних залоз при їх випадковому видаленні. Краща інтенсивність сигналу АФБІЧ відзначалася від навколощитоподібних залоз після зміни положення БІЧ-камери при використанні апарата Fluobeam 800 на кут приблизно 45–65° щодо ділянки ймовірного розташування навколощитоподібної залози. Апарат Fluobeam LX продемонстрував задовільний сигнал АФБІЧ без будь-яких специфічних змін у позиції камери. АФБІЧ-сигнал визначався в тканині токсичних аденом щитоподібної залози. АФБІЧ-сигнал зниженої інтенсивності відмічався при інвазії карциноми в капсулу щитоподібної залози. При оцінці сигналу АФБІЧ не отримано сигналу від метастатичних та нормальних лімфатичних вузлів. ­Висновки. Застосування технології спектроскопії АФБІЧ навколощитоподібних залоз дозволяє покращити їх візуалізацію та верифікацію як додатковий метод до оцінки навколощитоподібних залоз неозброєним оком під час оперативного втручання на шиї. Практична цінність спектроскопії АФБІЧ навколощитоподібних залоз підвищується у випадку повторного хірургічного втручання через ризик випадкового видалення навколощитоподібних залоз, а також для диференціальної діагностики між навколощитоподібною залозою та метастатичними лімфатичними вузлами.

Background. Detection of parathyroid glands by spectroscopy of their autofluorescence in the near-infrared spectrum (NIRAF) is considered a promising intraoperative tool in addition to their verification with visual identification. The study was aimed to evaluate the role of NIRAF by using two different imaging systems to confirm parathyroid glands during operations for benign and malignant thyroid and parathyroid tumors. Materials and methods. The study included 62 patients who underwent verification of NIRAF by using two different imaging systems equipped with a near-infrared (NIR) camera during surgery. Intravenous fluorophore of indocyanine green was applied to amplify the NIRAF signal. Results. Normal parathyroid glands were identified and mobilized after a visual inspection in 50 patients (80 %), which was subsequently confirmed by evaluation with NIRAF spectroscopy. Determination of NIRAF in the parathyroid glands and their differentiation from lymph nodes was achieved in 8 (13 %) patients with papillary thyroid carcinoma. In 3 (5 %) patients, the parathyroid gland was identified in the area of the postoperative scar, using NIRAF but not by the visual identification. In 2 (3 %) cases, the appearance of the signal was determined but with a decrease in the intensity of the NIRAF from the parathyroid glands during their unintentional removal. The strong NIRAF signal intensity was observed from the parathyroid gland after changing the position of the NIR camera when using the Fluobeam 800 device at an angle of approximately 45–65° to the area of the parathyroid gland location. The Fluobeam LX demonstrated a satisfactory NIRAF signal without any specific changes in camera position. NIRAF signal was determined in the tissue of toxic thyroid adenomas. NIRAF signal of the low intensity was detected in the invasion of thyroid carcinoma in a capsule of a thyroid gland. No NIRAF signal was observed from metastatic and normal lymph nodes. Conclusions. The use of NIRAF parathyroid spectroscopy technology allows improving their imaging and verification as an additional method during surgery of the neck. The practical value of NIRAF spectroscopy of the parathyroid gland is increased in the case of reoperations due to the risk of accidental removal of the parathyroid gland as well as for differential diagnosis between the parathyroid gland and metastatic lymph nodes.


Ключові слова

автофлуоресценція навколощитоподібної залози; автофлуоресценція в ближній інфрачервоній ділянці; гіпопаратиреоз; ідентифікація навколощитоподібних залоз

parathyroid autofluorescence; near-infrared fluorescence; hypoparathyroidism; parathyroid identification

Вступ

Можливими ускладненнями хірургічного лікування доброякісних та злоякісних пухлин щитоподібної залози може бути пошкодження зворотного гортанного нерва (ЗГН) та навколощитоподібних залоз [1–3]. Також ризик ураження навколощитоподібних залоз підвищується у випадках дисекції шиї, що є рутинним етапом хірургічного лікування раку щитоподібної залози [4]. Застосування інтраопераційного нейромоніторингу дозволяє уникнути пошкодження ЗГН, у той час як ідентифікація та збереження навколощитоподібних залоз залишаються під візуальним контролем хірургів [4, 5]. Доцільно відзначити, що для досвідченого ендокринного хірурга ідентифікація навколощитоподібних залоз є завданням, що можливе для вирішення в більшості випадків за умови первинного хірургічного втручання на шиї [6]. Однак анатомічна локалізація навколощитоподібних залоз складна при оперативному втручанні з приводу рецидиву раку щитоподібної залози, гіперпаратиреозу та при мультигландулярній хворобі навколощитоподібних залоз чи при їх інтратиреоїдному розташуванні, або інших анатомічних варіаціях [7, 8]. Передопераційна верифікація аденоми навколощитоподібних залоз здійснюється за допомогою сцинтиграфії з 99mTc-MIBI чи застосуванні комп’ютерної томографії. Рівень паратгормону в ранньому післяопераційному періоді (в межах 45–120 хв) є індикатором повного видалення аденоми навколощитоподібної залози або післяопераційного гіпопаратиреозу [1, 9]. Також інтраопераційна диференціальна діагностика метастатичних лімфовузлів та навколощитоподібних залоз ускладнена у пацієнтів з рецидивним раком щитоподібної залози, що підвищує ризик видалення навколощитоподібних залоз. При цьому помилкове визначення метастатичного лімфатичного вузла як навколощитоподібної залози і тим більше можлива його автотрансплантація можуть мати катастрофічні клінічні наслідки.
Дані багатьох досліджень свідчать про необхідність впровадження діагностичної технології або адаптації наявної методики інтраопераційної верифікації навколощитоподібних залоз. У зв’язку з цим візуалізація навколощитоподібних залоз за допомогою визначення їх автофлуоресценції в ближній інфрачервоній ділянці (АФБІЧ) є перспективною [1]. Як показано в дослідженні М. Gorobeiko та співавт. [1], верифікація навколощитоподібних залоз АФБІЧ є перспективним методом разом з візуальною ідентифікацією неозброєним оком. Слід також зазначити, що у дослідженні C. Paras et al. [10] АФБІЧ навколощитоподібних залоз розглядається як флуоресцент-керована хірургія. Навколощитоподібна залоза демонструє більш сильну АФБІЧ при довжині хвилі 800–820 нм, якщо порівнювати з сигналами від оточуючих тканин [6]. Ця унікальна особливість навколощитоподібної залози продукувати сигнал АФБІЧ присутня як у васкуляризованій, так і в деваскуляризованій залозі, що може трапитися при випадковому видаленні [11, 12]. Сучасні системи візуалізації автофлуоресценції обладнані лазерною камерою для визначення сигналу в ближній інфрачервоній ділянці (БІЧ) та консоллю для регулювання сигналу БІЧ. Дані досліджень також свідчать про користь застосування контрасту при флуоресцент-керованому хірургічному втручанні, що в комбінації з БІЧ також має високу інформативність щодо диференціації тканин. Для визначення навколощитоподібних залоз найбільш вживаним флуороформним контрастом є індоціанін зелений. 
Згідно з даними опублікованих досліджень, використання таких систем візуалізації підвищує чутливість та специфічність, проте тільки разом з візуальною ідентифікацією навколощитоподібних залоз ендокринним хірургом [1, 5]. Також слід зважати, що широке застосування сучасних медичних технологій може бути лімітоване через проблеми фінансування галузі [13]. Хоча автофлуоресцентна візуалізація навколощитоподібних залоз все частіше застосовується в рутинних умовах у центрах ендокринної хірургії, існують суперечливі відомості щодо клінічної доцільності використання АФБІЧ з посиленням контрастною речовиною або без нього.
Мета дослідження — оцінити роль спектроскопії АФБІЧ за допомогою двох різних візуалізаційних систем для ідентифікації навколощитоподібних залоз під час операцій з приводу доброякісних та злоякісних утворень щитоподібної та навколощитоподібних залоз.

Матеріали та методи

Спектроскопія АФБІЧ була застосована у 62 пацієнтів, які проходили хірургічне лікування з приводу доброякісних та злоякісних новоутворень щитоподібної та навколощитоподібної залоз на клінічній базі кафедри хірургії Київського національного університету імені Тараса Шевченка в Verum Expert Clinic (м. Київ, Україна). Передопераційне обстеження пацієнтів містило гормональні дослідження, загальноклінічні аналізи крові, біохімічні дослідження крові, визначення іонізованого кальцію. Ультразвукове дослідження щитоподібної залози було проведено в усіх пацієнтів. Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія була проведена пацієнтам з вогнищевою патологією щитоподібної залози з подальшою цитологічною верифікацією відповідно до класифікації Bethesda. Рівень іонізованого кальцію вимірювався перед операцією та через 24 години після операції, а рівень паратгормону (ПТГ) був визначений через 48 годин після операції. У пацієнтів з підозрою на медулярний рак щитоподібної залози визначали кальцитонін. Під час усіх оперативних втручань застосовувалась техніка капсульної дисекції. Під час операцій були ідентифіковані та мобілізовані всі навколощитоподібні залози, візуалізовані обидва зворотні гортанні нерви [14]. У випадку деваскуляризації навколощитоподібної залози її залишали на первинній анатомічній локалізації та уникали видалення для автотрансплантації в м’язи шиї. Автотрансплантація проводилась при випадковому видаленні навколощитоподібної залози. Усім пацієнтам з високодиференційованим раком щитоподібної залози призначалась ТТГ-супресивна терапія левотироксином та клінічне спостереження. Діагноз верифіковано патогістологічно відповідно до класифікації ендокринних пухлин Всесвітньої організації охорони здоров’я [15].
Під час оперативного втручання візуальна ідентифікація навколощитоподібних залоз проводилась неозброєним оком, з подальшим аналізом операційного поля за допомогою однієї з доступних систем візуалізації. Підтвердження візуально ідентифікованих навколощитоподібних залоз, а також інші сигнали АФБІЧ були проаналізовані інтраопераційно та враховані при прийнятті хірургічних рішень. Оцінка АФБІЧ проводилась за допомогою систем Fluobeam 800 або Fluobeam LX (Fluoptics, Франція), оснащених лазерною БІЧ-камерою, консоллю для регулювання сигналу БІЧ та монітором із сенсорним екраном. Оцінка АФБІЧ проводилась після вимкнення освітлення в операційній кімнаті. Для поліпшення сигналу АФБІЧ використовувалось внутрішньовенне введення флуорофору індоціанін зелений. Ангіографічна оцінка індоціаніну зеленого у навколощитоподібних залозах проводилась через 1–2 хвилини після внутрішньовенного введення. Оцінка АФБІЧ навколощитоподібних залоз проводилась при ручному наведенні БІЧ-камери над зоною операційного поля на відстані 20 см.

Результати

У дослідження були залучені 62 пацієнти, серед яких було 42 (67 %) жінки та 20 (33 %) чоловіків. Середній вік пацієнтів становив 44,5 року (діапазон 27–77 років). Карцинома щитоподібної залози була діагностована у 26 (42 %) пацієнтів: класичний варіант папілярної карциноми щитоподібної залози — 18 випадків, фолікулярний варіант папілярної карциноми щитоподібної залоз — 4 випадки, медулярна карцинома щитоподібної залози — 4 випадки. Доброякісні утворення представлені фолікулярною аденомою щитоподібної залози в 8 (13 %) випадках, дифузний токсичний зоб — у 4 (7 %) випадках, токсична аденома щитоподібної залози — у 8 (13 %) випадках, аденома навколощитоподібної залози (оксифільноклітинна аденома) — у 16 (13 %) випадках. Повторне оперативне втручання проведене у 4 випадках з приводу гіперпаратиреозу.
Нормальні навколощитоподібні залози точно визначені та мобілізовані під візуальним контро-лем неозброєного оком у 50 (81 %) випадків, що було підтверджено АФБІЧ навколощитоподібних залоз. Чітка ідентифікація навколощитоподібних залоз шляхом візуальної оцінки неозброєним оком була спірною у 12 (19 %) випадках. Проблематичною була ідентифікація нижніх навколощитоподібних залоз у 8 випадках через проведення шийної дисекції з приводу папілярної карциноми щитоподібної залози. Для впевненого розпізнавання обох нижніх навколощитоподібних залоз та їх відмінності від лімфатичних вузлів у цих випадках застосовувалась АФБІЧ навколощитоподібних залоз.
У 3 (5 %) пацієнтів навколощитоподібні залози були ідентифіковані у ділянці післяопераційних рубцевих змін за допомогою АФБІЧ, але не при візуальній ідентифікації. В одного пацієнта спостерігався рецидив гіперпаратиреозу з локалізацією аденоми в обох правих навколощитоподібних залозах, при цьому в анамнезі у цього пацієнта було видалення верхньої лівої аденоми навколощитоподібної залози в іншій спеціалізованій установі ендокринної хірургії за 1 рік до рецидиву. Ідентифіковані аденоми навколощитоподібних залоз були підтверджені за допомогою АФБІЧ (рис. 1). Хоча рубцювання тканин було незначним у цього пацієнта, ідентифікація залишених навколощитоподібних залоз була складна тільки під візуальним контролем. Однак оцінка АФБІЧ дозволила чітко ідентифікувати та верифікувати всі навколощитоподібні залози (рис. 1). Доцільно також зазначити, що ліва нижня навколощитоподібна залоза в описаному випадку рецидиву гіперпарати-реозу знаходилась у зоні попереднього оперативного втручання, тож ми не змогли візуально ідентифікувати всі навколощитоподібні залози. Проте оцінка АФБІЧ підтвердила, що ліва нижня навколощитоподібна залоза знаходилась в ділянці лівого нижнього полюса щитоподібної залози у вигляді фрагментів тканини (рис. 1). 
В одного пацієнта з аденомою навколощитоподібної залози після візуальної оцінки та подальшої верифікації за допомогою АФБІЧ був введений флуорофор індоціанін зелений. У цьому випадку був визначений рівномірний розподіл сигналу в БІЧ як у щитоподібній залозі, так і в аденомі навколощитоподібної залози. Однак через 15–20 хвилин після введення індоціаніну зеленого тканина щитоподібної залози демонструвала більш сильний сигнал порівняно з аденомою навколощитоподібної залози. Це спостереження вказує на те, що АФБІЧ у поєднанні з індоціаніном зеленим може бути корисним для ідентифікації прихованих аденом навколощитоподібних залоз, які знаходяться в атипових анатомічних місцях, але протягом обмеженого періоду часу — до 20 хвилин після впливу контрастної речовини.
Слабкий сигнал був виявлений від нормальної щитоподібної залози, а також від доброякісних пухлин навколощитоподібних залоз та щитоподібної залози за допомогою флуоресценції з застосуванням контрастування та без нього. Менш інтенсивний сигнал в БІЧ-спектрі також був виявлений у 12 випадках навколощитоподібних залоз, під час операцій при доброякісних пухлинах щитоподібної залози, що вказує на можливу деваскуляризацію навколощитоподібних залоз (рис. 2), що згодом було підтверджено низьким рівнем ПТГ після операції. Під час спостереження за цими пацієнтами рівень ПТГ відновився до нормальних меж у період шести тижнів. Також сигнал зі зниженою інтенсивністю визначався у навколощитоподібних залозах через випадкове видалення в двох випадках: в одному випадку оперативне втручання виконувалось з приводу рецидивного багатовузлового зоба після попередньої субтотальної резекції щитоподібної залози, а в другому випадку — при дисекції шиї в загрудинній ділянці. Використання флуорофору індоціаніну зеленого покращувало ідентифікацію АФБІЧ навколощитоподібних залоз у 28 (47 %) випадках після їх мобілізації. Попередньо всі навколощитоподібні залози були ідентифіковані неозброєним оком, з подальшим підтвердженням їх АФБІЧ без контрастування індоціаніном зеленим. Інтенсивніший БІЧ-сигнал визначався в навколощитоподібних залозах після контрастування індоціаніном зеленим порівняно з випадками без використання контрасту. 
Неочікувано для нас відзначався інтенсивніший сигнал від навколощитоподібних залоз після зміни кута нахилу до 45–65° БІЧ-камери Fluobeam 800 щодо ділянки локалізації навколощитоподібної залози в операційному полі в усіх випадках порівняно з розташуванням камери під кутом 90°. Виконавши такий маневр, ми локалізували навколощитоподібні залози поряд зі щитоподібною залозою, а також навколощитоподібні залози у тканині тимуса в 10 випадках. Однак при застосуванні апарата Fluobeam LX хороший сигнал БІЧ був визначений у всіх випадках без специфічних змін у куті розташування БІЧ-камери, що пов’язано з кращою впевненістю у розпізнаванні сигналу АФБІЧ хірургічною командою.
АФБІЧ-сигнал визначався в тканині 8 токсичних аденом щитоподібної залози. У всіх наведених клінічних випадках ми також оцінювали сигнали БІЧ при різних злоякісних пухлинах щитоподібної залози. Сигнал зниженої інтенсивності був відмічений у випадку інвазії карциноми щитоподібної залози в капсулу. Сигнал від щитоподібних залоз, уражених злоякісним процесом, відрізнявся від нормальної щитоподібної залози, проте все одно був нижчої інтенсивності порівняно з сигналом від навколощитоподібних залоз. 
У 8 пацієнтів з раком щитоподібної залози з інвазією в м’язи шиї після введення індоціаніну зеленого було отримано сигнал зниженої інтенсивності. Не було отримано флуоресцентного сигналу від метастатичних лімфовузлів та незмінених лімфовузлів.

Обговорення

У цьому дослідженні ми оцінювали системи візуалізації для виявлення АФБІЧ за допомогою двох систем ідентифікації БІЧ без контрасту та із застосуванням флуорофору індоціаніну зеленого для ідентифікації навколощитоподібних залоз у пацієнтів з доброякісними та злоякісними новоутвореннями щитоподібної та навколощитоподібної залоз. 
Аналіз клінічних випадків продемонстрував доцільність використання АФБІЧ як додаткового методу та компонента флуоресцент-керованого хірургічного втручання для інтраопераційної ідентифікації навколощитоподібних залоз. 
Так само як і інші автори, ми ідентифікували всі навколощитоподібні залози у більшості випадків візуально, користуючись анатомічними орієнтирами [1, 4, 6, 7, 16]. Тим не менше ми не були впевнені щодо розташування навколощитоподібних залоз у 12 (19 %) випадках, що відповідає загальносвітовим показникам [6, 12]. 
Слід також зазначити, що в цьому оригінальному дослідженні було продемонстровано низьку частоту випадково видалених навколощитоподібних залоз при застосуванні технології АФБІЧ за допомогою апаратів Fluobeam, що підтверджується даними інших подібних досліджень флуоресцент-керованого хірургічного втручання з використанням БІЧ або без нього. Незважаючи на низьку пропорцію випадкового видалення навколощитоподібних залоз, ми визначали транзиторний післяопераційний гіпопаратиреоз, який, ймовірно, був пов’язаний з порушенням кровопостачання навколощитоподібних залоз, з подальшим відновленням нормального рівня ПТГ упродовж шести тижнів після операції.
Дані цього дослідження підтверджують також результати, опубліковані T.S. Papavramidis et al., у яких також повідомляється про зниження частоти післяопераційного гіпопаратиреозу, але не повну його відсутність при застосуванні АФБІЧ [17].
У цьому дослідженні ми також описали проблему візуальної ідентифікації нижніх навколощитоподібних залоз під час центральної дисекції шиї при злоякісних новоутвореннях щитоподібної залози. Одна з проблем хірургії раку щитоподібної залози полягає в розпізнаванні лімфовузлів, що потенційно уражені метастазами, та відрізняти їх від навколощитоподібних залоз під час центральної дисекції шиї [1, 6]. Іншою проблемою була ідентифікація навколощитоподібних залоз серед центральних структур шиї при повторних оперативних втручаннях. У такій ситуації оцінка АФБІЧ є додатковим та важливим інструментом для збереження навколощитоподібних залоз від ненавмисного видалення [18].
На нашу думку, оцінка АФБІЧ навколощитоподібних залоз не пов’язана з їх 100% успішною ідентифікацією, оскільки інші тканини також можуть демонструвати сигнал, створюючи сильний фон. З іншого боку, навколощитоподібні залози не завжди демонструють інтенсивний сигнал АФБІЧ. Під час проведення оцінки АФБІЧ навколощитоподібних залоз ми також помітили сигнал від щитоподібної залози та від токсичної аденоми щитоподібної залози. Такий самий сигнал ми описували в нашому попередньому дослідженні, а також подібні особливості спектроскопії були описані раніше L. Cui et al. [19] та H. Idogawa et al. [20], які запропонували терміни White out та Black out для оцінки АФБІЧ. У цьому дослідженні ми розглядали сигнал вищої інтенсивності від щитоподібної залози порівняно з навколощитоподібними залозами як White out. Навпаки, Black out був описаний як відсутність сигналу АФБІЧ. В цілому флуоресцентний сигнал високої інтенсивності, як і відсутність сигналу, можуть розглядатися як лімітуючі фактори у використанні АФБІЧ. Проведена оцінка двох систем візуалізації показала, що краща ідентифікація навколощитоподібних залоз на екрані досягалася при положенні БІЧ-камери апарата Fluobeam 800 під кутом приблизно 45–65° щодо ділянки інтересу. Така зміна кута нахилу могла обумовити потрапляння БІЧ-промінів на більшу кількість флуороформної ділянки у навколощитоподібних залозах та їх різну локалізацію. До цього цей специфічний факт був описаний в нашому попередньому дослідженні, та ми вважаємо його зручною клінічною підказкою при проведенні АФБІЧ [1]. Проте під час використання іншої спеціальної системи візуалізації Fluobeam LX відмічався сигнал достатньої інтенсивності без будь-яких специфічних змін у позиціонуванні камери.
Ми визнаємо, що наше дослідження може мати більше обмежень. Наприклад, ми проводили дослідження, використовуючи дві системи візуалізації, хоча інші прилади могли б відобразити відмінні результати у цій когорті. Згідно з опублікованими дослідженнями, усі інші системи візуалізації мали схожі характеристики, окрім системи волоконних зондів, а саме PTeye, для якої необхідна м’яка взаємодія між наконечником зонда та тканинами мішенями.
Ми також відзначали однакову практичну цінність застосування технології оцінки АФБІЧ з контрастуванням індоціаніну зеленого та без нього. Результати цього дослідження свідчать про не-однозначність застосування індоціаніну зеленого. Згідно з даними опублікованих досліджень, посилення сигналу за допомогою індоціаніну зеленого перевищує автофлуоресценцію у випадку відсутніх навколощитоподібних залоз, через поглинання індоціаніну зеленого щитоподібною залозою, що створює сильний фоновий сигнал [6, 21]. Така ситуація може виникнути при різній анатомічній локалізації навколощитоподібних залоз, при мультигландулярній хворобі навколощитоподібних залози або при повторному оперативному втручанні на шиї. Проте L. Cui та співавт. запропонували використовувати АФБІЧ з контрастним підсиленням у випадку вторинного гіперпаратиреозу при аденомі навколощитоподібної залози [19]. 

Висновки 

Використання АФБІЧ навколощитоподібних залози підвищує їх кращу ідентифікацію та збереження. Застосування АФБІЧ навколощитоподібних залози розглядається як корисний, але додатковий спосіб їх візуальної оцінки у випадку первинного хірургічного втручання. 
Практична цінність візуалізації АФБІЧ навколощитоподібних залози підвищується при повторних оперативних втручаннях через зміщення анатомічних орієнтирів, підвищений ризик ненавмисного видалення навколощитоподібних залоз та їх диференціації від лімфовузлів при злоякісних процесах. Контрастування індоціаніном зеленим не покращує ідентифікацію навколощитоподібних залоз. 
Під час використання різних систем візуалізації необхідно розглянути зміну кута нахилу камери.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Інформація про фінансування. Дослідження не отримало фінансування.
Інформація про внесок кожного автора: Горобейко М.Б. — концепція і дизайн дослідження; Дінець А.В. — аналіз отриманих даних, написання тексту; Хоперія В.Г. — аналіз та інтерпретація даних, пошук та аналіз літератури; Абдалла К.М. — збирання матеріалів, пошук та аналіз літератури.
 
Отримано/Received 06.09.2021 
Рецензовано/Revised 22.09.2021
Прийнято до друку/Accepted 30.09.2021

Список літератури

  1. Gorobeiko M., Dinets A. Intraoperative detection of parathyroid glands by autofluorescence identification using image-based system: report of 15 cases. J. Med. Case Rep. 2021. 15(1). 414. Epub 20210809. doi: 10.1186/s13256-021-03009-8. PubMed PMID: 34365979.
  2. Sichinava R., Larin O., Cherenko S., Gorobeiko M. Algorithm for providing medical care to patients with nodular thyroid neoplasms. Military health problems. 2014. 42(1). 401-8. (in Ukrainian)
  3. Palamarchuk V., Larin O., Gorobeiko M. Application of spectral analysis of vowels to predict the dynamics of neuromuscular laryngeal stenosis in the early postoperative period. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2008. 2. 24. (in Ukrainian)
  4. Cherenko S.M., Larin O.S., Gorobeyko M.B., Sichynava R.M. Clinical analysis of thyroid cancer in adult patients exposed to ionizing radiation due to the Chernobyl nuclear accident: 5-year comparative investigations based on the results of surgical treatment. World J. Surg. 2004. 28(11). 1071-4. doi: 10.1007/s00268-004-7561-7. PMID: 15490064.
  5. Alesina P.F., Meier B., Hinrichs J., Mohmand W., Walz M.K. Enhanced visualization of parathyroid glands during video-assisted neck surgery. Langenbecks Arch. Surg. 2018. 403(3). 395-401. Epub 2018/03/13. doi: 10.1007/s00423-018-1665-2. PMID: 29536247.
  6. Kose E., Rudin A.V., Kahramangil B., Moore E., Aydin H., Donmez M. et al. Autofluorescence imaging of parathyroid glands: An assessment of potential indications. Surgery. 2020. 167(1). 173-9. Epub 2019/09/13. doi: 10.1016/j.surg.2019.04.072. PMID: 31526579.
  7. Cherenko S.M., Dinets A., Bandura G.V., Sheptuha S.A., Larin O.S. Multiglandular parathyroid gland disease: an incidental discovery in normocalcemic patients during thyroid surgery. Acta Endocrinologica. 2017. 8(3). 349-55. doi: 10.4183/aeb.2017.349.
  8. Barczyński M., Bränström R., Dionigi G., Mihai R. Sporadic multiple parathyroid gland disease — a consensus report of the European Society of Endocrine Surgeons (ESES). Langenbecks Arch. Surg. 2015. doi: 10.1007/s00423-015-1348-1. PMID: 26542689.
  9. Palmhag D., Brydolf J., Zedenius J., Bränström R., Nilsson I.L. A Single Parathyroid Hormone Measurement Two Hours after a Thyroidectomy Reliably Predicts Permanent Hypoparathyroidism. Scand. J. Surg. 2020. 1-7. Epub 2020/04/09. doi: 10.1177/1457496920913666. PMID: 32268827.
  10. Paras C., Keller M., White L., Phay J., Mahadevan-Jansen A. Near-infrared autofluorescence for the detection of parathyroid glands. J. Biomed. Opt. 2011. 16(6). 067012. doi: 10.1117/1.3583571. PMID: 21721833.
  11. Solórzano C.C., Thomas G., Berber E., Wang T.S., Randolph G.W., Duh Q.Y. et al. Current state of intraoperative use of near infrared fluorescence for parathyroid identification and preservation. Surgery. 2021. 169(4). 868-78. Epub 2020/11/01. doi: 10.1016/j.surg.2020.09.014. PMID: 33139065; PMCID: PMC7987670.
  12. McWade M.A., Sanders M.E., Broome J.T., Solórzano C.C., Mahadevan-Jansen A. Establishing the clinical utility of autofluorescence spectroscopy for parathyroid detection. Surgery. 2016. 159(1). 193-202. Epub 2015/10/09. doi: 10.1016/j.surg.2015.06.047. PMID: 26454675; PMCID: PMC4836056.
  13. Dinets A., Nykytiuk O., Gorobeiko M., Barabanchyk O., Khrol N. Milestones and pitfalls in strategic planning of healthcare in capital city in transition. Georgian Med. News. 2021. 315. 189-95. PMID: 34365449.
  14. Cheren’ko S.M., Horobeĭko M.A., Vas’ko V.V., Larin O.S., Ivanov M.A. The choice and substantiation of optimal strategies in the surgical treatment of thyroid cancer. Klin. Khir. 2000. 8. 50-3. PMID: 11036317. (in Ukrainian)
  15. Lloyd R., Osamura R., Klöppel G. Other encapsulated follicular-patterned thyroid tumours. Classification of tumours of endocrine organs 4th ed. Lyon, France: World Health Organization. 2017. 75-80.
  16. Orloff L.A., Wiseman S.M., Bernet V.J., Fahey T.J., Shaha A.R., Shindo M.L. et al. American Thyroid Association Statement on Postoperative Hypoparathyroidism: Diagnosis, Prevention, and Management in Adults. Thyroid. 2018. 28(7). 830-41. Epub 2018/06/29. doi: 10.1089/thy.2017.0309. PMID: 29848235.
  17. Papavramidis T.S., Chorti A., Tzikos G., Anagnostis P., Pantelidis P., Pliakos I. et al. The effect of intraoperative autofluorescence monitoring on unintentional parathyroid gland excision rates and postoperative PTH concentrations-a single-blind randomized-controlled trial. Endocrine. 2021. 72(2). 546-52. Epub 2021/01/11. doi: 10.1007/s12020-020-02599-5. PMID: 33432503.
  18. Ladurner R., Lerchenberger M., Al Arabi N., Gallwas J.K.S., Stepp H., Hallfeldt K.K.J. Parathyroid Autofluorescence-How Does It Affect Parathyroid and Thyroid Surgery? A 5 Year Experience. Molecules. 2019. 24(14). Epub 2019/07/14. doi: 10.3390/molecules24142560. PMID: 31337096; PMCID: PMC6680977.
  19. Cui L., Gao Y., Yu H., Li M., Wang B., Zhou T. et al. Intraoperative Parathyroid Localization with Near-Infrared Fluorescence Imaging Using Indocyanine Green during Total Parathyroidectomy for Secondary Hyperparathyroidism. Sci. Rep. 2017. 7(1). 8193. Epub 2017/08/15. doi: 10.1038/s41598-017-08347-6. PMID: 28811539; PMCID: PMC5557759.
  20. Idogawa H., Sakashita T., Homma A. A novel study for fluorescence patterns of the parathyroid glands during surgery using a fluorescence spectroscopy system. Eur. Arch. Otorhinolaryngol. 2020. 277(5). 1525-9. Epub 2020/02/20. doi: 10.1007/s00405-020-05849-4. PMID: 32078027.
  21. Zaidi N., Bucak E., Okoh A., Yazici P., Yigitbas H., Berber E. The utility of indocyanine green near infrared fluorescent imaging in the identification of parathyroid glands during surgery for primary hyperparathyroidism. J. Surg. Oncol. 2016. 113(7). 771-4. Epub 2016/04/04. doi: 10.1002/jso.24240. PMID: 27039880.

Повернутися до номеру