Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

International neurological journal Том 17, №4, 2021

Back to issue

Pain type and intensity in long-term spinal cord injury

Authors: Нехлопочин О.С., Вербов В.В., Цимбалюк Я.В.
ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», м. Київ, Україна

Categories: Neurology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Біль є одним із найпоширеніших вторинних станів, що спостерігаються у пацієнтів, які перенесли хребетно-спинномозкову травму (ХСМТ). Від 65 до 85 % пацієнтів з ХСМТ мають больові відчуття, причому у третини реєструють сильний/нестерпний біль. Незважаючи на велику кількість досліджень, низка питань, що мають принципове значення для вибору терапії больових відчуттів, практично не вивчена. Мета дослідження: визначити типи, підтипи й інтенсивність больових відчуттів у пацієнтів, які перенесли ХСМТ шийного відділу хребта на субаксіальному рівні. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в Інституті нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України в період з 2010 до 2020 р. з приводу травматичного пошкодження шийного відділу хребта на субаксіальному рівні. Оцінювали стан через 12–18 міс. після травми. Функціональний клас неврологічних розладів визначали з застосуванням шкали ASIA. Больові відчуття характеризували з використанням Міжнародної класифікації болю при ушкодженні спинного мозку. Інтенсивність больових відчуттів оцінювали з використанням цифрової рейтингової шкали. Результати. Стійкі больові відчуття через 12–18 міс. після перенесеної ХСМТ на субаксіальному рівні шийного відділу хребта зареєстровані у 86,42 % із 81 постраждалого, із них один підтип болю відзначався у 38,57 % пацієнтів з больовими відчуттями, два підтипи — у 40,0 %, три підтипи — у 21,43 %. Елементи ноцицептивного болю відзначались у 54,32 % потерпілих, нейропатичного — у 71,6 %. Розподіл за підтипами болю був таким: скелетно-м’язовий біль зафіксували у 54,32 % (95% довірчий інтервал (ДІ) 44,44–66,16) обстежених, нейропатичний на рівні травми — у 51,85 % (95% ДІ 41,98–63,77), нейропатичний біль нижче за рівень травми — у 43,21 % (95% ДІ 33,33–54,91). Ноцицептивний вісцеральний та інший нейропатичний біль реєстрували епізодично — у 4,94 % (95% ДІ 1,23–9,09) і 3,7 % (95% ДІ 1,23–7,94) пацієнтів відповідно. При зіставленні характеру болю та функціонального класу за ASIA виявлено, що частотний патерн розподілу підтипів болю статистично значуще корелював з рівнем неврологічних розладів. Найбільша інтенсивність больових відчуттів відзначалась у пацієнтів з функціональним класом неврологічних розладів C за ASIA. Висновки. Отримані дані дали змогу виявити закономірності клінічної картини у потерпілих з різним рівнем неврологічних розладів, що має практичне значення для розроблення оптимальних схем фармакологічної дії.

Background. Pain is one of the most common secondary symptoms seen in patients with spinal cord injury (SCI). Approximately 65 to 85 % of all SCI patients complaining of pain, with a third having severe/excruciating pain. Despite a large number of studies, some aspects that are fundamental for the choice of pain therapy remain practically unexplored. The purpose of our study was to determine the types, subtypes, and intensity of pain in subaxial cervical spine SCI patients. Materials and methods. We performed a retrospective analysis of the patients’ database admitted in Romodanov Neurosurgery Institute of National Academy of Medical Sciences of Ukraine from 2010 to 2020 with subaxial cervical spine traumatic injury. The patients’ state was assessed within 12–18 months after the injury. We determined the functional class of neurological disorders using the ASIA scale. Pain sensation was characterized using International Spinal Cord Injury Pain Classification. The Numeric Rating Scale was the instrument for pain intensity assessment. Results. Persistent pain sensations in 12–18 months after subaxial cervical SCI are recorded in 86.42 % of 81 analyzed victims, whereas one subtype of pain is noted in 38.57 % of all patients with pain, two subtypes — in 40 % and three — in 21.43 % subjects. Elements of nociceptive pain were registered in 54.32 % of all patients, and neuropathic pain was recorded in 71.6 % of cases. When assessing pain subtypes, musculoskeletal pain was observed in 54.32 % (95% CI: 44.44–66.16) of all subjects, neuropathic pain at the trauma level in 51.85 % (95% CI: 41.98–63.77), and neuropathic pain below the trauma level was noted in 43.21 % patients (95% CI: 33.33–54.91). Nociceptive visceral and other neuropa-thic types of pain were reported sporadically — in 4.94 % (95% CI: 1.23–9.09) and 3.7 % (95% CI: 1.23–7.94) patients, respectively. When comparing the nature of pain and the ASIA functional class, we determined that the frequency pattern of the pain distribution statistically significantly correlates with the level of neurological disorders. The greatest intensity of pain was observed in patients with the ASIA functional class C of neurological disorders. Conclusions. The obtained results allowed us to reveal the regularities of the clinical picture in patients with different levels of neurological disorders, which is of practical importance for the development of optimal pharmacological treatment schemes.


Keywords

біль; інтенсивність; міжнародна класифікація; травма шийного відділу; неврологічний дефіцит

pain; intensity; international classification; cervical trauma; neurological disorders


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Siddall P.J., Loeser J.D. Pain following spinal cord injury. Spinal Cord. 2001. 39(2). 63-73. doi: 10.1038/sj.sc.3101116. PMID: 11402361.
2. de Miguel M., Kraychete D.C. Pain in patients with spinal cord injury: a review. Revista brasileira de anestesiologia. 2009. 59(3). 350-357. doi: 10.1590/s0034-70942009000300011. PMID: 19488549.
3. Tran J., Dorstyn D.S., Burke A.L. Psychosocial aspects of spinal cord injury pain: a meta-analysis. Spinal Cord. 2016. 54(9). 640-648. doi: 10.1038/sc.2016.66. PMID: 27163453.
4. Schomberg D., Miranpuri G., Duellman T., Crowell A., Vemuganti R., Resnick D. Spinal cord injury induced neuropathic pain: Molecular targets and therapeutic approaches. Metabolic Brain Disease. 2015. 30. 645-658. doi: 10.1007/s11011-014-9642-0. PMID: 25588751.
5. Tsymbaliuk V.I., Yaminskyi Y. Rezultaty khirurhichnoho likuvannia nevropatychnoho bolovoho syndromu u khvorykh iz naslidkamy travmatychnoho ushkodzhennia spynnoho mozku. International neurological journal. 2011. 42(4). 71-75.
6. Alles S.R.A., Smith P.A. Etiology and Pharmacology of Neuropathic Pain. Pharmacol. Rev. 2018. 70(2). 315-347. doi: 10.1124/pr.117.014399. PMID: 29500312.
7. Finnerup N.B. Neuropathic pain and spasticity: intricate consequences of spinal cord injury. Spinal Cord. 2017. 55(12). 1046-1050. doi: 10.1038/sc.2017.70. PMID: 28695904.
8. Vaccaro A.R., Koerner J.D., Radcliff K.E., Oner F.C., Reinhold M., Schnake K.J. et al. AOSpine subaxial cervical spine injury classification system. Eur. Spine J. 2016. 25(7). 2173-2184. doi: 10.1007/s00586-015-3831-3. PMID: 25716661.
9. Fehlings M.G., Tetreault L.A., Wilson J.R., Kwon B.K., Burns A.S., Martin A.R. et al. A Clinical Practice Guideline for the Management of Acute Spinal Cord Injury: Introduction, Rationale, and Scope. Global Spine J. 2017. 7(Suppl. 3). 84S-94S. doi: 10.1177/2192568217703387. PMID: 29164036.
10. Maynard F.M., Jr., Bracken M.B., Creasey G., Ditun-no J.F. Jr., Donovan W.H., Ducker T.B. et al. International Standards for Neurological and Functional Classification of Spinal Cord Injury. American Spinal Injury Association. Spinal Cord. 1997. 35(5). 266-274. doi: 10.1038/sj.sc.3100432. PMID: 9160449.
11. Bryce T.N., Biering-Sorensen F., Finnerup N.B., Cardenas D.D., Defrin R., Lundeberg T. et al. International spinal cord injury pain classification: part I. Background and description. March 6–7, 2009. Spinal Cord. 2012. 50(6). 413-417. doi: 10.1038/sc.2011.156. PMID: 22182852.
12. Ferreira-Valente M.A., Pais-Ribeiro J.L., Jensen M.P. Vali–dity of four pain intensity rating scales. Pain. 2011. 152. 2399-2404. doi: 10.1016/j.pain.2011.07.005. PMID: 21856077.
13. Melzack R. The short-form McGill Pain Questionnaire. Pain. 1987. 30(2). 191-197. doi: 10.1016/0304-3959(87)91074-8. PMID: 3670870.
14. Siddall P.J., Yezierski R.P., Loeser J.D. Pain following spinal cord injury: clinical features, prevalence, and taxonomy. International Association for the Study of Pain Newsletter. 2000. 3. 3-7.
15. Cardenas D.D., Turner J.A., Warms C.A., Marshall H.M. Classification of chronic pain associated with spinal cord injuries. Arch. Phys. Med. Rehabil. 2002. 83(12). 1708-1714. doi: 10.1053/apmr.2002.35651. PMID: 12474174.
16. Bryce T.N., Dijkers M.P., Ragnarsson K.T., Stein A.B., Chen B. Reliability of the Bryce/Ragnarsson spinal cord injury pain taxonomy. J. Spinal. Cord. Med. 2006. 29(2). 118-132. doi: 10.1080/10790268.2006.11753865. PMID: 16739555.
17. Bryce T.N., Biering-Sorensen F., Finnerup N.B., Cardenas D.D., Defrin R., Ivan E. et al. International Spinal Cord Injury Pain (ISCIP) Classification: Part 2. Initial validation using vignettes. Spinal Cord. 2012. 50(6). 404-412. doi: 10.1038/sc.2012.2. PMID: 22310319.
18. Shaikh A., Phadke C.P., Ismail F., Boulias C. Relationship Between Botulinum Toxin, Spasticity, and Pain: a Survey of Patient Perception. The Canadian journal of neurological sciences. 2016. 43(2). 311-315. doi: 10.1017/cjn.2015.321. PMID: 26691344.
19. Brown A., Weaver L.C. The dark side of neuroplasticity. Experimental neurology. 2012. 235(1). 133-141. doi: 10.1016/j.expneurol.2011.11.004. PMID: 22116043.
20. Sjölund B.H. Pain and rehabilitation after spinal cord injury: the case of sensory spasticity? Brain research reviews. 2002. 40(1–3). 250-256. doi: 10.1016/s0165-0173(02)00207-2. PMID: 12589923.
21. Braid J.J., Kirker S.G., Baguley I.J. Spasticity increases during pregabalin withdrawal. Brain Inj. 2013. 27(1). 120-124. doi: 10.3109/02699052.2012.729285. PMID: 23252443.
22. Canavero S., Bonicalzi V. Intravenous subhypnotic propofol in central pain: a double-blind, placebo-controlled, crossover study. Clinical neuropharmacology. 2004. 27(4). 182-186. doi: 10.1097/01.wnf.0000138635.42121.9e. PMID: 15319705.
23. Cardenas D.D., Warms C.A., Turner J.A., Marshall H., Brooke M.M., Loeser J.D. Efficacy of amitriptyline for relief of pain in spinal cord injury: results of a randomized controlled trial. Pain. 2002. 96(3). 365-373. doi: 10.1016/s0304-3959(01)00483-3. PMID: 11973011.
24. Finnerup N.B., Attal N., Haroutounian S., McNicol E., Ba-ron R., Dworkin R.H. et al. Pharmacotherapy for neuropathic pain in adults: a systematic review and meta-analysis. The Lancet Neurology. 2015. 14(2). 162-173. doi: 10.1016/s1474-4422(14)70251-0. PMID: 25575710.
25. Siddall P.J., McClelland J.M., Rutkowski S.B., Cousins M.J. A longitudinal study of the prevalence and characteristics of pain in the first 5 years following spinal cord injury. Pain. 2003. 103(3). 249-257. doi: 10.1016/s0304-3959(02)00452-9. PMID: 12791431.
26. Mahnig S., Landmann G., Stockinger L., Opsommer E. Pain assessment according to the International Spinal Cord Injury Pain classification in patients with spinal cord injury referred to a multidisciplinary pain center. Spinal Cord. 2016. 54(10). 809-815. doi: 10.1038/sc.2015.219. PMID: 26754471.
27. Siddall P.J., Taylor D.A., McClelland J.M., Rutkowski S.B., Cousins M.J. Pain report and the relationship of pain to physical factors in the first 6 months following spinal cord injury. Pain. 1999. 81(1–2). 187-197. doi: 10.1016/s0304-3959(99)00023-8. PMID: 10353507.
28. Finnerup N.B., Norrbrink C., Trok K., Piehl F., Johannesen I.L., Sørensen J.C. et al. Phenotypes and predictors of pain following traumatic spinal cord injury: a prospective study. The journal of pain. 2014. 15(1). 40-48. doi: 10.1016/j.jpain.2013.09.008. PMID: 24268112.

Back to issue