Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 17, №2, 2021

Вернуться к номеру

Аналіз випадків смертельних отруєнь наркотичними та психотропними речовинами в Україні за результатами епідемічних, клінічних, судово-медичних і лабораторних досліджень (2015–2019 рр.)

Авторы: Курділь Н.В.
ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. На сьогодні в Україні гострі отруєння наркотичними та психотропними речовинами є вкрай актуальною медико-соціальною проблемою, далекою від вирішення. Мета дослідження — аналіз випадків смертельних отруєнь наркотичними та психотропними речовинами, спрямований на пошук заходів з підвищення ефективності системи охорони здоров’я з надання медичної допомоги при гострих побутових отруєннях. Матеріали та методи. Досліджено медичні дані пацієнтів з діагнозом «гостре наркотичне отруєння» (Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду: Т40.0–Т40.3); дані Державної служби статистики України та Центру медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України; звіти бюро судово-медичних експертиз. Лабораторні дослідження здійснено за допомогою імунохроматографічного аналізу і хромато-мас-спектрометрії (прилад — Aligent 6850/5973N, колонка — HP-5MS). Використана програма Statistica 12.6 (Windows 10/7). Результати. За 2015–2019 рр. в лабораторії Київського токсикологічного центру було виявлено більше 40 груп речовин, що призвели до гострих отруєнь, а кількість позитивних тестів зросла в 2,3 раза. Лідерами в структурі наркотиків визначені метадон, героїн і морфін. За 2014–2018 рр. в Україні зареєстровано 1365 смертей внаслідок отруєнь наркотичними та психотропними речовинами, зокрема у 2018 році — 399 випадків, 90,5 % становили чоловіки (361 випадок) та 9,5 % — жінки (38 випадків). Серед 355 випадків смертей отруєння опіоїдами становили 153 (кодеїн та морфін — 54 випадки (43,1 %), метадон — 76 випадків (21,4 %), опій — 15 випадків (4,2 %), синтетичні опіоїди — 8 випадків (2,3 %)). Серед 144 випадків смертей від отруєнь іншими наркотиками 31 (21,5 %) — отруєння психодислептиками (галюциногенами), 2 (1,4 %) — отруєння кокаїном та 5 (3,5 %) — отруєння психостимуляторами. Кількість смертей у 2018 році порівняно з даними 2017 року зросла в 1,5 раза, отруєння метадоном — у 2,5 раза, а отруєння неідентифікованими наркотиками — у 3 рази. В Україні у 2018 році частота смертей, пов’язаних зі вживанням наркотичних та психотропних речовин, та отруєнь ними серед населення віком від 15 до 64 років становила 10 осіб на кожен 1 000 000 населення. Висновки. Результати досліджень, здійснених різними державними установами в період 2014–2019 рр., свідчать про загрозливу динаміку збільшення як числа випадків отруєнь наркотичними та психотропними речовинами, так і збільшення їх різноманіття, наслідком чого є прогресивне зростання показників летальності і смертності, переважно серед населення чоловічої статі віком 25–44 років.

Background. Today in Ukraine, acute poisoning by narcotic drugs and psychotropic substances is an extremely urgent medical and social problem, which is far out of being solved, that’s why there is a need for in-depth study of the causes of deaths from poisoning to prevent them. The purpose of this study is to analyze the cases of fatal poisonings by narcotic and psychotropic substances with the involvement of epidemic, clinical, forensic, and laboratory research methods, aimed at finding measures to improve the health care system for acute domestic poisoning. Materials and methods. There were studied the medical data of patients treated with the diagnosis: “Acute drug poisoning” (ICD-10: T40.0–T40.3) in the Kyiv Toxicological Center, the statistical data of the State Statistics Service of Ukraine, the Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine, the data from reports of the Bureau of Forensic Medical Examinations. The laboratory studies of narcotic and psychotropic substances in the biological environment were performed using immunochromatographic analysis and chromatography-mass spectrometry (device — Aligent 6850/5973N, column — HP-5MS). The statistical analysis was performed using the program Statistica 12.6 (Windows 10/7): the reliability of the difference in indicators in the study groups was assessed using Student’s t-test with a significance level of p < 0.05. Results. In the last 5 years, the most common narcotic and psychotropic substances are synthetic and semi-synthetic opioids, psychostimulants, smoking mixtures, sedatives, or hypnotics. At the same time, the number of poiso-nings associated with the combined use of drugs and psychotropic substances, pharmaceuticals, and ethanol is increasing. During the period 2015–2019, more than 40 groups of substances that led to acute poisoning were found in the laboratory of the Kyiv Toxicological Center. The number of positive tests increased 2.3 times during the study period. The leaders in the structure of opioid drugs are methadone, heroin, and morphine. According to the State Statistics Service of Ukraine, in 2014–2018, 1365 deaths were registered as a result of poisoning by narcotic and psychotropic substances. In 2018, a total of 399 cases of deaths related to narcotic and psychotropic substances use and poisoning were recorded in Ukraine. Of these, 64 (16.04 %) cases were related to mental and behavioral disorders due to drug and psychotropic substance abuse and 335 (98.82 %) cases were related to external causes of death related to poisoning or overdose. Among those who died in 2018, there were 90.5 % men (361 cases) and 9.5 % women (38 cases). The largest number of deaths, 340 cases (85.2 %), occurred in the age group from 25 to 44 years, 13 ca-ses — in the age group from 15 to 24 years, and 46 cases — from 45 years and older. Three hundred and fifty-five cases of death from poisoning by psychotropic substances were investigated, it was established that opioid poisoning occurred in 153 cases (codeine and morphine — 54 cases (43.1 %), methadone — 76 cases (21.4 %), opium — 15 cases (4.2 %), synthetic opioids — 8 cases (2.3 %)). One hundred and forty-four cases of death from other drug poisonings were studied, including 31 (21.5 %) cases of psychodysleptic poisoning (hallucinogens), 2 (1.4 %) cases of cocaine poisoning, and 5 (3.5 %) cases of psychostimulant poisoning. According to state statistics, the number of deaths from poisoning in 2018 compared to 2017 increased by half and much. In particular, methadone poisoning increased 2.5 times, and unidentified drug poisoning was three-fold increased. According to the intent, the deaths were distributed as follows: 268 deaths — accidental poisoning; 66 deaths — poisoning by indefinite intent; one case — self-poisoning. The opioid poisoning accounted for 28 % of all cases of the psychotropic substances revealed in biological material, 24.4 % cases were drugs containing narcotic and psychotropic substances or precursors, 15 % — of unidentified substances, the rest consisted of other psychoactive substan-ces. The age characteristics of the group of deaths resulted from narcotic and psychotropic substances revealed in the biological material, and in the group of deaths from overdose are the same (p ≤ 0.05). It means that in the samples of both groups, the age group of 25–44 years presented over 75 % of cases. In Ukraine in 2018, the frequency of deaths related to drug and psychotropic substance abuse and poisoning among the population aged 15 to 64 was 10 people per 1,000,000. Conclusions. The results of the epidemic, clinical, forensic, and laboratory studies conducted by various government agencies in the period 2014–2019, demonstrate a threatening dynamic of increasing both the number of cases of narcotic and psychotropic poisoning and their diversity, resulting in a progressive increase in lethality and mortality, mainly among the male population aged 25–44 years. The main way of the use of narcotic and psychotropic substances in Ukraine continues to be the injection of opioids (methadone, heroin, buprenorphine, etc.) and amphetamine-type stimulants. There has been an increase in the number of deaths associated with the simultaneous use of several narcotic and psychotropic substances (methadone, amphetamine, marijuana, benzodiazepines, ethanol, etc.) in various combinations.


Ключевые слова

гострі отруєння; наркотики; психотропні речовини; смертність

acute poisoning; drugs; psychotropic substances; mortality

Вступ

Постійна зміна глобального ринку наркотиків, де щороку з’являються сотні різних речовин з новим хімічним складом і властивостями, є справжнім викликом для державних систем моніторингу та регулювання в сфері контролю наркотичних речовин. Щорічне зростання числа наркотичних та психотропних речовин і їх хімічна різноманітність значно ускладнюють процес моніторингу й оцінки цього явища та є предметом наукової дискусії в США, країнах Європейського Союзу (ЄС) та багатьох інших країнах світу [1–5]. 
За даними Київського токсикологічного центру, останніми роками суттєво зросла кількість отруєнь, обумовлених прийомом нелегального метадону, героїну, бупренорфіну, інших опіоїдів одночасно з бензодіазепінами, амфетаміном, кокаїном, різними психотропними речовинами та етанолом [6, 7]. Різноманіття наркотичних та психотропних речовин (далі — НПР) та їх комбінацій обумовлюють появу нетипових симптомів у постраждалих, що суттєво ускладнює медичну допомогу й обумовлює смертельні наслідки.
Сучасна ситуація потребує суттєвого посилення потужностей клінічних і судово-медичних токсикологічних лабораторій у здійсненні токсиколого-аналітичного скринінгу із залученням сучасних високоефективних методів хроматографії та хромато-мас-спектрометрії для ідентифікації нових НПР та їх біомаркерів. На жаль, технічні та фінансові обмеження дозволяють здійснювати ідентифікацію лише обмеженого спектра НПР, що є причиною низького рівня виявлення та несвоєчасного оповіщення державних органів про появу нових НПР з небезпечними властивостями.
На сьогодні в Україні гострі отруєння НПР є вкрай актуальною медико-соціальною проблемою, далекою від вирішення, тому, вочевидь, є потреба у поглибленому вивченні причин збільшення смертельних випадків отруєнь з метою їх своєчасного попередження.
Метою даного дослідження є аналіз випадків смертельних отруєнь НПР із залученням епідемічних, клінічних, судово-медичних і лабораторних методів дослідження, спрямований на пошук заходів з підвищення ефективності системи охорони здоров’я з надання медичної допомоги при гострих побутових отруєннях.

Матеріали та методи 

За період 2015–2019 рр. досліджено медичні дані пацієнтів, пролікованих з діагнозом «гостре наркотичне отруєння» (Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду (МКХ-10): Т40.0–Т40.3) у токсикологічному центрі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (далі — КМКЛШМД); статистичні дані Державної служби статистики України (далі — Держкомстату) за показником «смерті, пов’язані зі вживанням наркотиків, та смертність серед споживачів наркотиків» (2018 р.) [8]; статистичні дані та аналітичні звіти Європейського моніторингового центру з наркотиків та наркотичної залежності (European Monitoring Centre for Drugs and Drug Addiction, EMCDDA) [9]; статистичні дані Центру медичної статистики Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України [10]; дані звітів бюро судово-медичних експертиз. Лабораторні дослідження наркотичних і психотропних речовин у біологічному середовищі здійснено за допомогою імунохроматографічного аналізу і хромато-мас-спектрометрії (прилад — Aligent 6850/5973N, колонка — HP-5MS). Статистичний аналіз проведено за допомогою програми Statistica 12.6 (Windows 10/7): оцінка вірогідності різниці показників у групах дослідження проводилася за допомогою t-критерію Стьюдента з рівнем значущості р < 0,05.
Дане дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи «Наукове обґрунтування безпечності для здоров’я людини пестицидів та агрохімікатів, нових технологій, речовин, матеріалів, виробів, об’єктів довкілля, харчових продуктів та продовольчої сировини; розробка відповідних медичних критеріїв і показників (санітарних та епідеміологічних); санітарно-хімічна, токсиколого-гігієнічна оцінка, регламентація, нормування» (державний реєстраційний номер 0112U001133), на тему «Встановити причинно-наслідкові зв’язки при формуванні сучасних побутових токсикозів та обґрунтувати модифікацію технологій штучної детоксикації організму при соціально значущих отруєннях хімічними речовинами та їх мікстами».
Дослідження виконані відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини у якості об’єкта дослідження» (1964 p.) та схвалено місцевим комітетом з етики.

Результати 

За результатами 35-річного моніторингу морфологічної структури ксенобіотиків, досліджених у токсикологічній лабораторії Київського токсикологічного центру (далі — КТЦ), встановлено, що з середини 1980-х років до наших часів наркотики з поодиноких та «екзотичних» отруєнь перетворилися в домінуючу групу отруйних речовин, частка якої в загальній структурі отруєнь досягла 42 %.
У середньому за рік у КТЦ надається медична допомога 2500 дорослим пацієнтам з гострими отруєннями хімічної етіології в стаціонарі, 1500 пацієнтам — амбулаторно, здійснюються цілодобові телефонні консультації та виїзд лікарів-консультантів в інші лікарні м. Києва. Токсикологічна лабораторія у складі КТЦ є спеціалізованою хіміко-аналітичною лабораторією, що працює цілодобово і щороку здійснює близько 25–30 тис. досліджень біологічного матеріалу (крові, сечі, шлункового вмісту) на наявність токсичних речовин. 
Останні 5 років особливу увагу токсикологів привертають синтетичні та полусинтетичні опіоїди, психостимулятори, курильні суміші, седативні або снодійні речовини, різноманіття яких за хімічним складом та специфічними ефектами не можна зрівняти з традиційними наркотиками. Паралельно з появою нових НПР зростає чисельність отруєнь, що пов’язані з одночасним (комбінованим) прийомом НПР різних груп, фармацевтичних препаратів та етанолу. 
Досліджуючи хімічний склад сечі пацієнтів, що потрапили до КТЦ у період 2015–2019 рр., було виявлено більше 40 груп речовин, що призвели до гострих отруєнь. У різних комбінаціях були присутні наркотики різних груп, психотропні речовини, що вживалися переважно для посилення або пролонгації наркотичного ефекту, та лікарські засоби переважно протизапальної дії та знеболюючі (рис. 1, 2). Кількість позитивних тестів зростала протягом періоду дослідження в 2,3 раза. Лідерами в структурі наркотиків опіоїдної групи є метадон, героїн і морфін.
У структурі психотропних речовин відмічено прогресивне зростання числа зразків, що підтверджують наявність бензодіазепінів, барбітуратів, амфетаміну, марихуани, фенотіазинів.
Паралельно зі змінами структури НПР відмічена зміна в показниках госпітальної летальності (відношення числа померлих від отруєння до числа виписаних протягом року у відсотках). Якщо середні показники госпітальної летальності при гострих отруєннях хімічної етіології за період дослідження знаходилися в межах 3,85 ± 0,65 %, то летальність від отруєнь НПР збільшилася за 5 років з 25,83 % (16 смертельних випадків за рік) до 43,75 % (21 смертельний випадок за рік), тобто в 1,8 раза.
Усі померлі були особами чоловічої статі віком від 18 до 45 років. За результатами клінічних та судово-медичних досліджень, основними причинами летальних наслідків були: висока доза отрути, розвиток ускладнень (постреанімаційна хвороба, пневмонія, рабдоміоліз, гостра ниркова недостатність та ін.), фонова супутня патологія.
Однак кількість летальних випадків поза стаціонаром значно перевищує число померлих в умовах лікарні. За даними Державної служби статистики України за 2014–108 рр., зареєстровано 1365 смертей внаслідок отруєнь НПР. У 2018 році всього по Україні було зафіксовано 399 випадків смертей, пов’язаних із вживанням НПР та отруєнням ними. Із них 64 (16,04 %) випадки відносилися до розладів психіки й поведінки внаслідок вживання наркотичних та психотропних речовин і 335 (98,82 %) випадків відносилося до зовнішніх причин смерті, пов’язаних із вживанням, а саме з отруєннями або передозуваннями (рис. 4).
Структура смертей за статтю у 2018 році демонструє, що 90,5 % становили чоловіки (361 випадок) та 9,5 % — жінки (38 випадків). За віковими групами найбільша кількість смертей у 2018 році, а саме 340 випадків (85,2 %), припадала до вікової групи від 25 до 44 років, 13 випадків — до вікової групи 15–24 років та 46 випадків — від 45 років і старше. 
Випадки смертей, пов’язаних з розладами психіки та поведінки внаслідок вживання НПР (64 випадки), розподілилися за двома причинами смертей (за кодами МКХ-10): 43 випадки відносилися до зловживання опіо-їдами та 21 випадок — до зловживання кількома лікарськими засобами та іншими психотропними речовинами.
Досліджено 355 випадків смертей від отруєнь психотропними речовинами: отруєння опіоїдами становили 153 випадки (кодеїн та морфін — 54 випадки (43,1 %), метадон — 76 випадків (21,4 %), опій — 15 випадків (4,2 %), синтетичні опіоїди — 8 випадків (2,3 %)). 
Досліджено 144 випадки смертей від отруєнь іншими наркотиками, серед яких 31 (21,5 %) — отруєння психодислептиками (галюциногенами), 2 (1,4 %) — отруєння кокаїном та 5 (3,5 %) — отруєння психостимуляторами.
За даними державної статистики, кількість випадків смертей від отруєнь у 2018 році порівняно з 2017 роком зросла в 1,5 раза. Зокрема, число отруєнь метадоном збільшилося у 2,5 раза, а число отруєнь неідентифікованими наркотиками зросло майже у 3 рази. 
За наміром дії випадки смертей розподілилися таким чином: 268 випадків смертей — випадкові отруєння; 66 випадків смертей — отруєння з невизначеним наміром; 1 випадок смерті — самоотруєння. 
За даними бюро судово-медичних експертиз (далі — БСМЕ), кількість померлих осіб, щодо яких встановлено факт наявності в біологічному матеріалі психотропних речовин, становила 427 випадків. З них 119 випадків припадало до встановлених фактів наявності в організмі людини опіоїдів, 104 випадки — лікарські засоби, що містять НПР або прекурсори, 64 випадки — не ідентифіковані, 56 випадків віднесено до одночасного прийому кількох НПР, 49 — до седативних або снодійних речовин, 20 — до стимуляторів, 11 — до галюциногенів та по 2 випадки віднесено до груп канабіноїдів і кокаїну.
Аналізуючи діапазони вікових груп, щодо яких у БСМЕ встановлено факт наявності в біологічному матеріалі психоактивних речовин, слід зазначити, що майже 76,1 % (325 випадків) припадало до групи від 25 до 44 років від загальної кількості випадків (427 випадків). Щодо структури випадків за статтю, то 84,8 % (362 випадки) припадало до чоловічої статті, а 15,2 % (65 випадків) — до жіночої.
Частка опіоїдів становила 28 % від усіх встановлених фактів наявності в біологічному матеріалі психотропних речовин, 24,4 % припадає на лікарські засоби, що містять НПР або прекурсори, 15 % — на речовини, що не були ідентифіковані, решта складалася з інших психоактивних речовин.
Якщо порівнювати дані випадків смертей, щодо яких встановлено факт наявності в біологічному матеріалі психотропних речовин, до випадків смертей, пов’язаних із їх вживанням, та отруєнь ними, можна зазначити, що діапазони вікових груп співпадають (р ≤ 0,05), тобто в обох вибірках даних до вікової групи 25–44 років належало більше 75 % від усіх випадків.
Порівнюючи дані Державного комітету статистики України з даними, наданими БСМЕ, за статтю, констатуємо, що особи чоловічої статі в обох вибірках становили більше 80 %. І лише у розрізі спектра речовин проаналізовані дані мають певні розбіжності (р > 0,1), але в обох вибірках даних до найбільш поширеної групи серед НПР належать опіоїди.
В Україні у 2018 році частота смертей, пов’язаних зі вживанням наркотичних та психотропних речовин та отруєнням ними, серед населення віком від 15 до 64 років становила 10 осіб на кожен 1 000 000 населення.

Обговорення 

У минулому році в Україні підводилися підсумки реалізації Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року (далі — Стратегія), якою було визначено напрями і механізми скорочення незаконного обігу наркотиків і забезпечення їх доступності в медичних цілях. Так, з метою підвищення доступності надання домедичної допомоги наркозалежним особам та запобігання їх смертності при передозуванні опіоїдами наказом МОЗ України від 15.01.2018 № 65, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.02.2010 за № 150/31602, лікарський засіб налоксон (МНН — налоксону гідрохлорид) було дозволено відпускати з аптечних закладів в кількості 2 мг без рецепта [11].
З метою удосконалення надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах наказом МОЗ від 08.10.2018 № 1833, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2018 за № 1500/32952, затверджено порядок надання домедичної допомоги особам при підозрі на передозування опіоїдами, відповідно до якого представникам аварійно-рятувальних служб, працівникам державної пожежної охорони, поліцейським, фармацевтичним працівникам, провідникам пасажирських вагонів, бортпровідникам та іншим особам, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги, дозволено застосування антидоту опіоїдів (налоксону) особам з підозрою на отруєння опіоїдами [12]. 
За 2 останні роки за результатами моніторингу ситуації з обігом наркотиків МОЗ України привело Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у відповідність до міжнародних договорів України, до Переліку було включено понад 150 нових речовин. Разом з тим продовжуються дискусії щодо перспектив легалізації медичного канабісу в Україні для застосування в медичних цілях. МОЗ України вважає за доцільне забезпечити доступ до засобів знеболювальної терапії, зокрема на основі канабісу, паліативним хворим. Також МОЗ України планує низку заходів, що найближчим часом спростить доступ пацієнтів до лікувальних засобів в рамках хоспісної паліативної допомоги (це включено в затверджену урядом програму діяльності МОЗ України на 2021 рік). Зокрема, планується включити лікувальні засоби для знеболювання в урядову програму реімбурсації та дозволити отримання ліків за електронним рецептом. Також МОЗ України планує адаптувати ліцензійні умови до вимог ЄС в частині, що стосується отримання ліцензії для участі в програмі реімбурсації. Водночас контроль зі сторони держави планується посилити. Найближчим часом МОЗ України разом з Держлікслужбою планує затвердити форму заявки та інструкцію для подання заявок на отримання квоти на виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення та вивезення з території України наркотичних засобів, психотропних речовин для наукових і медичних цілей.
На жаль, регуляторні заходи, що плануються до реалізації МОЗ України найближчим часом, не в змозі попередити поширення НПР в Україні та попит на них серед молоді. Вищезазначені наміри профільного міністерства не враховують потреби спеціалізованих відділень та центрів, що надають екстрену медичну допомогу при отруєннях НПР, та потреби токсикологічних лабораторій, що мають обслуговувати лікарні та БСМЕ.

Висновки

Результати епідемічних, клінічних, судово-медичних і лабораторних досліджень, здійснених різними державними установами в період 2014–2019 рр., свідчать про загрозливу динаміку збільшення як числа випадків отруєнь НПР, так і їх різноманіття, наслідком чого є прогресивне зростання показників летальності і смертності, переважно серед населення чоловічої статі віком 25–44 роки. 
Особливістю застосування НПР в Україні продовжує бути ін’єкційне введення опіоїдів (метадону, героїну, бупренорфіну та ін.) та стимуляторів амфетамінового ряду. Відмічене збільшення числа смертей, пов’язаних з одночасним прийомом НПР (метадон, амфетамін, марихуана, бензодіазепіни, етанол тощо) у різних комбінаціях.
Усе це характеризує отруєння наркотичними та психотропними речовинами як гостру медико-соціальну проблему, що потребує невідкладного поглибленого вивчення з метою мінімізації негативного впливу на здоров’я населення та попередження смертельних наслідків.
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
 
Отримано/Received 15.01.2021
Рецензовано/Revised 26.01.2021
Прийнято до друку/Accepted 05.02.2021

Список литературы

1. Ma J., Bao Y.P., Wang R.J., Su M.F., Liu M.X., Li J.Q., Degenhardt L., Farrell M., Blow F.C., Ilgen M., Shi J., Lu L. Effects of medication-assisted treatment on mortality among opioids users: a systematic review and meta-analysis. Mol. Psychiatry. 2019 Dec. 24(12). 1868-1883. doi: 10.1038/s41380-018-0094-5.
2. Kelty E., Hulse G., Joyce D., Preen D.B. Impact of Pharmacological Treatments for Opioid Use Disorder on Mortality. CNS Drugs. 2020 Jun. 34(6). 629-642. doi: 10.1007/s40263-020-00719-3.
3. Wilson N., Kariisa M., Seth P., Smith H. 4th, Davis N.L. Drug and Opioid-Involved Overdose Deaths — United States, 2017–2018. MMWR Morb. Mortal. Wkly. Rep. 2020 Mar 20. 69(11). 290-297. doi: 10.15585/mmwr.mm6911a4. 
4. Babakhanian M., Zarghami M., Alipour A., Khosravi A., Hashemi-Nazari S.S., Saberi M., Ghadirzadeh M.R. An Estimation of Drug-Related Deaths in Iran, Using the Capture-Recapture Method (2014–2016). Addict. Health. 2020 Apr. 12(2). 87-97. doi: 10.22122/ahj.v12i2.266.
5. Fountain J.S., Reith D.M., Tomlin A.M., Smith A.J., Tilyard M.W. Deaths by poisoning in New Zealand, 2008–2013. Clin. Toxicol. (Phila.). 2019 Nov. 57(11). 1087-1094. doi: 10.1080/15563650.2019.1582777. 
6. Андрющенко В.В., Курділь Н.В., Калиш М.М., Струк В.Ф., Падалка В.М. Обґрунтування заходів інтенсивної терапії та екстракорпоральної детоксикації при комбінованих отруєннях метадоном. Медицина невідкладних станів. 2020. Т. 16. № 6. 60-68. doi: https://doi.org/10.22141/2224-0586.16.6.2020.216510.
7. Курділь Н.В. Особливості комбінованих отруєнь «вуличним» метадоном. Медицина неотложных состояний. 2018. 1(88). 136-141. doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.1.88.2018.124981.
8. Державна служба статистики України. Офіційний сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
9. Європейський моніторинговий центр з наркотиків та наркотичної залежності (European Monitoring Centre for Drugs and Drug Addiction). Офіційний сайт. URL: https://www.emcdda.europa.eu/.
10. Центр медичної статистики МОЗ України. Офіційний сайт. URL: https://moz.gov.ua/article/statistic/centr-medichnoi-statistiki-moz-ukraini.
11. Наказ МОЗ України «Про внесення зміни до Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів» від 15.01.2018 № 65. Електрон-ний ресурс. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0150-18#Text.
12. Наказ МОЗ України «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 16 червня 2014 року № 398» від 08.10.2018 № 1833. Електронний ресурс. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-18#Text.

Вернуться к номеру