Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №2, 2021
Вернуться к номеру
Особливості цитокінового статусу, клітинного та гуморального імунітету ВІЛ-інфікованих хворих
Авторы: Соколенко М.О., Соколенко А.А., Андрущак М.О.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Статистичні показники демонструють, що Україна сьогодні посідає одне з перших місць серед країн Європейського регіону за кількістю ВІЛ-позитивних осіб. За оцінними даними, кожен сотий громадянин України віком від 15 до 49 років інфікований ВІЛ, що є одним із найвищих показників серед країн регіону, проте за останні п’ять років спостерігається значний прогрес у лікуванні ВІЛ-позитивних осіб. Епідемія ВІЛ-інфекції в Україні на сучасному етапі характеризується переважним ураженням осіб працездатного віку, зі зростанням частки вікової групи старше 50 років серед нових випадків захворювання. Характерна ознака ВІЛ-інфекції — тяжкий імунодефіцит, обумовлений прогресуючим і тотальним ураженням усіх ланок імунної відповіді.
Мета дослідження: встановити особливості клітинного, гуморального імунітету та цитокінового статусу хворих на ВІЛ-інфекцію.
Матеріали та методи. Обстежено 35 хворих на ВІЛ-інфекцію, які перебували на амбулаторному спостереженні в обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІДом м. Чернівці. Серед пацієнтів було 18 (51,4 %) чоловіків і 17 (48,6 %) жінок віком від 19 до 49 років. Середній вік становив 31,9 ± 1,2 року. Серед зазначених осіб було 7 (20,0 %) хворих у І клінічній стадії, 15 (42,9 %) — у ІІ, 7 (20,0 %) — у ІІІ, 6 (17,1 %) — у IV клінічній стадії. Контрольну групу становили 30 практично здорових людей, цілком порівнянних за віковою категорією та статевим складом
Результати та обговорення. Виявили суттєві зміни показників клітинного імунітету, які залежали від стадії прогресування хвороби: лімфопенію, зниження кількості CD3- і CD4-клітин. А от уміст СD8-клітин вірогідно зростав при II, III і IV клінічних стадіях недуги. Відповідно імунорегуляторний індекс в усіх хворих на ВІЛ-інфекцію був значно зниженим порівняно з нормою.
Зафіксували дисбаланс співвідношення сироваткових концентрацій ІЛ-8, ІЛ-10, ІЛ-12 та ІЛ-17 у хворих з ВІЛ-інфекцією. Зокрема, значно зростав уміст прозапальних цитокінів ІЛ-8 та ІЛ-17, а також суттєво знижувався рівень прозапального ІЛ-12 у хворих із тяжким ступенем імуносупресії. Паралельно виявлене значне підвищення сироваткового рівня протизапального цитокіну ІЛ-10 на всіх стадіях ВІЛ-інфекції.
Виявили сильну зворотну кореляцію між рівнем ІЛ-8 і кількістю CD4-лімфоцитів, значенням ІЛ-10 і кількістю CD4-лімфоцитів, зворотну кореляцію середньої сили між вмістом ІЛ-17 і кількістю CD4-лімфоцитів, а також слабку пряму — між значеннями ІЛ-12 та кількістю CD4-лімфоцитів.
Констатували зростання вмісту IgA при II і III клінічній стадії ВІЛ-інфекції, а також вищий рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) при II–IV клінічних стадіях порівняно з нормою.
Аналізуючи рівень циркулюючих імунних комплексів, встановили, що цей показник у хворих у II, III і IV клінічній стадії ВІЛ-інфекції суттєво перевищує значення контрольної групи. Накопичення ЦІК в організмі ВІЛ-інфікованих свідчить про порушення функції всіх ланок імунної відповіді: недостатність фагоцитарної функції клітин, що беруть участь в їх поглинанні, надмірне попадання в кров вірусних антигенів, недостатню активність системи комплементу й інші фактори.
Висновки. Отже, встановлені виражені специфічні зміни показників клітинного, гуморального імунітету та цитокінового статусу ВІЛ-інфікованих хворих, які в подальшому можна використати як критерій оцінки ступеня тяжкості, перебігу і прогнозу захворювання, що дозволить вчасно призначити антиретровірусну терапію та розпочати профілактику чи лікування опортуністичних інфекцій.