Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря


UkraineNeuroGlobal

UkraineCardioGlobal

Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології

Актуальні інфекційні захворювання


Травма та її наслідки

UkraineOncoGlobal

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

UkrainePediatricGlobal

Національна школа терапевтів України
день перший
день другий
день третій

Жінка та війна: формули виживання

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Журнал "Здоров`я дитини" Том 15, №7, 2020

Повернутися до номеру

Показники регіонарного кровотоку в черевному стовбурі дітей, хворих на виразку дванадцятипалої кишки

Автори: Сорокман Т.В., Черней Н.Я.
ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Рубрики: Педіатрія/Неонатологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Проблема виразкової хвороби дванадцятипалої кишки (ВХДПК) в дітей має медико-соціальне значення, що визначається значним її поширенням у найбільш значущі періоди росту і розвитку дитини. Мета дослідження — оцінити показники регіонального кровотоку в черевному стовбурі дітей, хворих на ВХДПК. Матеріали та методи. Комплексно обстежено 45 дітей, хворих на ВХДПК, віком 7–18 років (основна група) та 50 дітей відповідного віку без патології травної системи (група порівняння). Дослідження проводилося за загальноприйнятими в клініці методиками. Ультразвукове дослідження регіонарного кровотоку (внутрішній діаметр судини, лінійні швидкості кровотоку, пікова систолічна швидкість кровотоку, кінцева діастолічна швидкість кровотоку, об’ємні швидкості кровотоку (Vоб), розраховувався індекс резистентності (ІР)) проводилося дітям із виразкою в гостру фазу, стадіях червоного та білого рубця, через 6 місяців після рубцювання виразки. Результати. Встановлено, що у здорових дітей після прийому їжі діаметр черевного стовбура змінюється незначно — ±8–14 % від вихідних значень. Зміни показників лінійної швидкості кровотоку після прийому їжі у здорових дітей відрізняються високою варіабельністю і різноспрямованою динамікою. Коливання IР не перевищують ±10 %, і у більшості (86,1 %) пацієнтів його значення знижуються. У постпрандіальний період Vоб зростає. Через 30 хв після стандартного сніданку у здорових дітей спостерігається збільшення діаметра черевного стовбура. У фазу білого рубця реєструвалося статистично вірогідне (t = 2,97, р < 0,01) зменшення діаметра черевного стовбура, зниження об’ємного кровотоку (t = 3,19, р < 0,05) на 20,6 %, одночасно реєструвалося збільшення ІР (t = 2,89, р < 0,01). Висновки. Зміни гемодинаміки в ділянці черевного стовбура можуть слугувати предикторами як розвитку виразки, так і можливого загострення захворювання, в зв’язку з чим у план обстеження пацієнтів, які страждають від ВХДПК, необхідно включати динамічне гемодинамічне дослідження судин черевної порожнини, які живлять гастродуоденальну зону.

Актуальность. Проблема язвенной болезни двенадцатиперстной кишки (ЯБДПК) у детей имеет медико-социальное значение, что определяется высоким ее распространением в наиболее значимые периоды роста и развития ребенка. Цель исследования — оценить показатели регионального кровотока в брюшном стволе детей с ЯБДПК. Материалы и методы. Комплексно обследовано 45 детей с ЯБДПК в возрасте 7–18 лет (основная группа) и 50 детей соответствующего возраста без патологии пищеварительной системы (группа сравнения). Исследование проводилось по общепринятым в клинике методикам. Ультразвуковое исследование регионарного кровотока (внутренний диаметр сосуда, линейные скорости кровотока, пиковая систолическая скорость кровотока, конечная диастолическая скорость кровотока, объемные скорости кровотока (Vоб), рассчитывался индекс резистентности (ИР)) проводилось детям с язвой в острую фазу, стадиях красного и белого рубца, через 6 месяцев после рубцевания язвы. Результаты. Установлено, что у здоровых детей после приема пищи диаметр брюшного ствола изменяется незначительно — ±8–14 % от исходных значений. Изменения показателей линейной скорости кровотока после приема пищи у здоровых детей отличаются высокой вариабельностью и разнонаправленной динамикой. Колебания ИР не превышают ±10 %, и у большинства (86,1 %) пациентов его значения снижаются. В постпрандиальный период Vоб повышается. Через 30 мин после стандартного завтрака у здоровых детей наблюдается увеличение диаметра брюшного ствола. В фазу белого рубца регистрировалось статистически достоверное (t = 2,97, р < 0,01) уменьшение диаметра брюшного ствола, снижение объемного кровотока (t = 3,19, р < 0,05) на 20,6 %, одновременно регистрировалось увеличение ИР (t = 2,89, р < 0,01). Выводы. Изменения гемодинамики в области брюшного ствола могут служить предикторами как развития язвы, так и возможного обострения заболевания, в связи с чем в план обследования пациентов, страдающих ЯБДПК, необходимо включать динамическое гемодинамическое исследование сосудов брюшной полости, которые питают гастродуоденальную зону.

Background. The problem of peptic ulcer disease (PUD) in children has a medical and social significance, which is determined by its considerable prevalence in the most important periods of growth and development of the child. The purpose of the study was to evaluate the rates of regional bleeding in the abdominal trunk of children with PUD. Materials and methods. The study enrolled 45 children with PUD aged 7–18 years (basic group) and 50 children of the relative age without gastrointestinal pathology (comparison group). The study was conducted according to gene­rally accepted methods in the clinic. Ultrasound of regional blee­ding (internal diameter of the vessel, linear blood flow velocities, peak systolic blood flow velocity, final diastolic blood flow velocity, volumetric bleeding velocities (Vbv), calculated resistance index (RI)) was performed in children with ulcers in the acute phase, red and white scars stages, and in 6 months after ulcer scarring. Results. It was found that in healthy children after eating the diameter of the abdominal trunk changes slightly — ±8–14 % from baseline. Changes in the linear velocity of blood flow after meals in healthy children are characterized by high variability and multidirec­tional dynamics. IR fluctuations do not exceed ±10 %, and in most (86.1 %) patients its values decrease. In the postprandial period Vbv increases. In 30 minutes after a standard breakfast, healthy children experienced an increase in the diameter of an abdominal trunk. In the white scar phase, a statistically significant (t = 2.97, p < 0.01) decrease in the diameter of the abdominal trunk, a decrease in volumetric blood flow (t = 3.19, p < 0.05) by 20.6 %, and a simultaneous increase in IR (t = 2.89, p < 0.01) were determined. Conclusions. The changes in the hemodynamics of the abdominal trunk can be a predictor of both ulcer development and possible exacerbation of the disease, and therefore the scheme of examination of patients with PUD should include a dynamic hemodynamic examination of the abdominal vessels that feed the gastroduodenal area.


Ключові слова

діти; виразка ДПК; кровотік у черевному стовбурі

дети; язва ДПК; кровоток в брюшном стволе

children; duodenal ulcer; blood flow in the abdominal trunk


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. Цуканов В.В., Тонких Ю.Л., Васютин А.В. Характеристика гастродуоденальной патологии у детей с отягощенным семейным анамнезом по язвенной болезни. Эффективная фармакотерапия. 2019. 15(28). 28-31. DOI: 10.33978/2307-3586-2019-15-28-28-31.
2. Асатуров А.В., Варзин С.А., Строев Ю.И. и др. Роль аутоиммунологической реактивности в патогенезе осложненных форм язвенной болезни у детей и взрослых. Педиатрия. 2018. 9(6). 93-99. doi: 10.17816/PED96. 
3. Rau W., Hohaus Ch., Jessen E. A Differential Approach to Form and Site of Peptic Ulcer. Sci. Rep. 2019. 9. 8683. doi: 10.1038/s41598-019-44893-x. 
4. Kim D.U., Moon J.H., Lee Y.H. et al. Analysis of Somatostatin-Secreting Gastric Delta Cells according to Upper Abdominal Symptoms and Helicobacter pylori Infection in Children. Pediatr. Gastroenterol. Hepatol. Nutr. 2020. 23(3). 243-250. doi: 10.5223/pghn.2020.23.3.243.
5. Khien V.V., Thang D.M., Hai T.M. et al. Management of Antibiotic-Resistant Helicobacter pylori Infection: Perspectives from Vietnam. Gut Liver. 2019. 13(5). 483-497. doi: 10.5009/gnl1813.
6. Mehrabani S. Helicobacter pylori Infection in Children: a Comprehensive Review. Maedica (Bucur). 2019. 14(3). 292-297. doi: 10.26574/maedica.2019.14.3.292.
7. Mbarushimana S., Stiff G.M., Thomas G. Atypical presentation of perforated peptic ulcer disease in a 12-year-old boy. BMJ. 2014. 204716. doi: 10.1136/bcr-2014-204716.
8. Rafailidis V., Partovi S., Dikkes A. et al. Volving clinical applications of contrast-enhanced ultrasound (CEUS) in the abdominal aorta. Cardiovasc. Diagn. Ther. 2018 Apr. 8(Suppl. 1). S118-S130. doi: 10.21037/cdt.2017.09.09.
9. Gupta P., Lyons S., Hedgire S. Ultrasound imaging of the arterial system. Cardiovasc. Diagn. Ther. 2019. 1. 2-13. doi: 10.21037/cdt.2019.02.05.
10. Федотов И.Г., Митьков В.В. Значение допплерографии сосудов чревного русла на фоне пищевой нагрузки в диагностике диффузных заболеваний печени. Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2001. 2. 19-24. 
11. Lee E.J., Lee Y.J., Hong J. Usefulness of Ultrasonography in the Diagnosis of Peptic Ulcer Disease in Children. Pediatr. Gastroenterol. Hepatol. Nutr. 2019. 22(1). 57-62.
12. Sakata Y., Yasudo H., Uchida M. et al. Diagnostic Utility of Ultrasonography for Duodenal Ulcers in Pediatric Cases in Japan. Front Pediatr. 2019. 7. 547. doi: 10.3389/fped.2019.00547.

Повернутися до номеру