Мобильная версия

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 10, №2, 2020

Референтні рівні карбокситермінального телопептиду колагену I типу в сироватці крові в жителів України різного віку та статі

Авторы: Поворознюк В.В., Заверуха Н.В., Солоненко Т.Ю., Мусієнко А.С.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна
Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Київ, Україна

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Метою дослідження є визначення референтного рівня карбокситермінального телопептиду колагену I типу (β-CTX) в сироватці крові у практично здорових чоловіків і жінок різного віку, які проживають на території України. Матеріали та методи. У дослідження були включені 4754 особи віком 20–89 років (4123 жінки (середній вік — 59,6 ± 13,6 року) та 631 чоловік (середній вік — 49,5 ± 16,3 року)). Усіх учасників розподілили за віком на 7 груп за десятиріччями (від 20 до 89 років), та три вікові групи — 40–49, 50–59 та 60–69 років — додатково розподілили на підгрупи за п’ятиріччями. Також розподіл пацієнтів проводили за геронтологічною класифікацією віку на 4 групи: молодий вік — 20–44 роки, середній — 45–59 років, літній — 60–74 роки та старечий вік — 75–89 років. Концентрацію β-CTX визначали методом електрохемілюмінесцентного імуноаналізу ECLIA на аналізаторі Сobas e 411. Результати. Виявлено вірогідний вплив віку на варіабельність β-CTX у сироватці крові: вірогідне підвищення рівня β-CTX з віком у жінок (p < 0,00001) та зниження в чоловіків (p < 0,00001). Вірогідно нижчий рівень β-CTX виявили в жінок віком 20–29 (p < 0,00001) та 30–39 років (p < 0,00001) порівняно з чоловіками цього ж віку. Проте у жінок 65–69 років (p = 0,001) виявили вірогідно вищий рівень β-CTX у сироватці крові порівняно з чоловіками цієї ж вікової групи. Висновки. Виявили зв’язок рівня β-CTX у сироватці крові з віком: у чоловіків він вірогідно знижується з віком, у жінок — вірогідно підвищується. У молодих чоловіків віком 20–44 роки та жінок віком 65–69 років концентрація β-CTX була вірогідно вищою порівняно з особами протилежної статі цього ж віку. Отримані нами результати щодо рівня β-CTX у практично здорових осіб різного віку, які проживають на території нашої країни, можуть бути використані як референтні показники для населення України.

Целью исследования является определение референтного уровня карбокситерминального телопептида коллагена I типа (β-CTX) в сыворотке крови у практически здоровых мужчин и женщин разного возраста, проживающих на территории Украины. Материалы и методы. В исследование были включены 4754 лица в возрасте 20–89 лет (4123 женщины (средний возраст — 59,6 ± 13,6 года) и 631 мужчина (средний возраст — 49,5 ± 16,3 года)). Всех участников распределили по возрасту на 7 групп по десятилетиям (от 20 до 89 лет), и три возрастные группы — 40–49, 50–59 и 60–69 лет — дополнительно разделили на подгруппы по пятилетиям. Также распределение пациентов проводили по геронтологической классификации возраста на 4 группы: молодой возраст — 20–44 года, средний — 45–59 лет, пожилой — 60–74 года и старческий возраст — 75–89 лет. Концентрацию β-CTX определяли в сыворотке крови методом электрохемилюминесцентного иммуноанализа ECLIA на анализаторе Сobas e 411. Результаты. Определено достоверное влияние возраста на вариабельность β-CTX в сыворотке крови: достоверное повышение уровня β-CTX с возрастом у женщин (p < 0,00001) и снижение у мужчин (p < 0,00001). Достоверно более низкий уровень β-CTX обнаружили у женщин в возрасте 20–29 (p < 0,00001) и 30–39 лет (p < 0,00001) по сравнению с мужчинами данного возраста. Однако у женщин 65–69 лет (p = 0,001) выявили достоверно более высокий уровень β-CTX в сыворотке крови по сравнению с мужчинами этой же возрастной группы. Выводы. Обнаружили связь уровня β-CTX в сыворотке крови с возрастом: у мужчин он достоверно снижается с возрастом, у женщин — достоверно повышается. У молодых мужчин в возрасте 20–44 года и женщин в возрасте 65–69 лет концентрация β-CTX была достоверно выше по сравнению с лицами противоположного пола этого же возраста. Полученные нами результаты в отношении уровня β-CTX у практически здоровых лиц разного возраста, проживающих на территории нашей страны, могут быть использованы как референтные показатели для населения Украины.

Background. The purpose of the study is to determine the reference intervals of carboxy-terminal telopeptide of type I collagen (β-CTX) in the blood serum of healthy males and females of various ages, residents of Ukraine. Materials and methods. The study included 4754 individuals aged 20–89 years (4123 women (mean age 59.6 ± 13.6) and 631 men (mean age 49.5 ± 16.3)). All participants were divided into 7 groups by the age decades (from 20 to 89 years), and three groups of 40–49, 50–59 and 60–69 year-olds were additionally divided into the subgroups by five years. Furthermore, the patients were divided according to the gerontological classification of age into 4 groups: young — 20–44 years, middle-age — 45–59 years, elderly — 60–74 years, and old — 75–89 years. The blood serum β-CTX concentration was determined by ECLIA electrochemiluminescence immunoassay on the cobas e 411 analyzer. Results. We have detected significant effect of age on serum β-CTX variability: a significant increase in β-CTX levels in women (F = 15.48, p < 0.00001), and a decrease in men (F = 11.73, p < 0.00001) with age. The significantly lower levels of β-CTX were found in the women aged 20–29 (F = 35.68, p < 0.00001) and 30–39 years (F = 19.47, p = 0.00001) compared to the men of similar ages. However, the women of 65–69 years (F = 10.50, p = 0.001) had a significantly higher serum β-CTX levels compared to men of the same age group. Conclusions. The serum β-CTX levels have been associated with age: in men they are decreasing significantly with age, in women — significantly increasing. In the young men aged 20–44 years and women aged 65–69 years, the β-CTX concentration was significantly higher compared with that of the opposite sex subjects of a similar age. The findings on β-CTX serum levels in the practically healthy men and women of various ages, who are residing in this country, may be used as the reference intervals for the Ukrainian population.

Ключевые слова

маркери метаболізму кісткової тканини; карбокситермінальний телопептид колагену I типу; вік; стать

маркеры метаболизма костной ткани; карбокситерминальный телопептид коллагена I типа; возраст; пол

bone turnover markers; carboxy-terminal telopeptide of type I collagen; age; sex

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-1507.10.2.2020.206942

Вступ

Кісткова тканина — динамічна структура, що зазнає постійного ремоделювання шляхом реалізації двох високосинхронізованих процесів: формування та резорбції кісткової тканини (КТ). Щорічно близько 10 % КТ замінюється [1]. Карбокситермінальний телопептид колагену I типу (бета-CrossLaps, CTX, CTX-I або β-CTX) — маркер деградації зрілого колагену I типу, що є основною складовою частиною органічного матриксу КТ [2]. Колаген I типу синтезується остеобластами з проколагену, до складу якого входять три поліпептидних ланцюги: два α1- та один α2-, переплетених у вигляді спіралі. Молекула проколагену має два кінцевих пептиди: С- (карбокси-) і N- (аміно-) термінальні пептиди. При руйнуванні КТ у результаті протеолізу від колагену відокремлюються молекулярні фрагменти (вільні термінальні пропептиди), що з КТ потрапляють у кров, де їх концентрацію можна визначити методом імуноферментного аналізу [3]. До складу С-термінального телопептиду входить альфа-форма аспарагінової кислоти, що з часом перетворюється в бета-форму (β-CTX), рівень якої зростає в пацієнтів з підвищеною кістковою резорбцією [4].

Маркери метаболізму КТ є важливим діагностичним інструментом для оцінки динаміки ремоделювання КТ, що дає змогу запідозрити ймовірність виникнення переломів і проводити контроль ефективності антирезорбтивної терапії [1, 2, 4–6] Попри те, що золотим стандартом діагностики остеопорозу (ОП) є двохфотонна рентгенівська абсорбціометрія (ДРА) [2, 7], оцінка ефективності лікування ОП може бути досить тривалим процесом. Виявлення вірогідних змін мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у більшості випадків є можливим через 9–12 місяців з моменту застосування антирезорбтивної терапії [1, 7]. Водночас визначення маркерів ремоделювання КТ дає змогу виявити вірогідні зміни значно раніше, починаючи від трьох місяців з початку лікування [8], та може зменшити потребу в повторному проведенні ДРА [1], особливо в регіонах, де можливість визначення МЩКТ є обмеженою.

Позитивними аспектами використання маркерів метаболізму КТ є те, що забір зразків крові або сечі є легким і доступним процесом, а отримані значення є інформативним доповненням до результатів ДРА [6]. Проте при використанні маркерів у лікарській практиці слід враховувати певні обмеження, що можуть вплинути на їх результати та аналіз, зокрема вік, стать, циркадні ритми, прийом їжі, лікарських засобів, наявність супутніх захворювань і навіть сезонність проведення дослідження [6, 9, 10].

З метою зменшення преаналітичної, аналітичної та міжлабораторної мінливості показників маркерів резорбції та формування КТ Міжнародна фундація остеопорозу (International Osteoporosis Foundation — IOF) та Робоча група стандартів маркерів кісткової тканини Міжнародної федерації клінічної хімії (Іnternational Federation of Clinical Chemistry Bone Marker Standards Working Group — IOF-IFCC) запропонували стандартизацію підготовки пацієнтів до забору крові та обробки зразків під час визначення концентрації β-CTX та PINP (пропептиду проколагену I типу) в сироватці крові [10]. Вищезгадані маркери рекомендовані IOF як еталонні маркери метаболізму КТ [2].

Останні літературні дані свідчать про те, що рівень маркерів формування та резорбції КТ у сироватці крові в усіх вікових групах може широко варіювати між жителями різних країн і навіть регіонів у межах однієї країни, що підкреслює вплив генетичних, епігенетичних чинників і факторів навколишнього середовища на метаболізм КТ [1]. Необхідність правильної клінічної інтерпретації отриманих результатів потребує визначення референтних діапазонів для кожного маркера метаболізму КТ серед різних популяцій та етнічних груп [2]. В Україні відсутні референтні показники для маркерів резорбції КТ серед осіб різного віку та статі, зокрема для β-CTX, що обумовило проведення даного дослідження.

Метою нашого дослідження було визначення референтного рівня карбокситермінального телопептиду колагену I типу в сироватці крові практично здорових чоловіків і жінок різного віку, які проживають на території України.

Матеріали та методи

Дослідження проводилось на базі Державної установи «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» та Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу НАМН України, де було обстежено 4754 особи віком 20–89 років, серед яких 4123 жінки (середній вік — 59,6 ± 13,6 року) та 631 чоловік (середній вік — 49,5 ± 16,3 року). У дослідження були включені пацієнти, які звернулись за медичною допомогою у вищезазначені медичні установи вперше, за умови підписаної ними інформованої згоди на участь у дослідженні. Критерії виключення з дослідження базувалися на наявності супутніх захворювань, що мають вплив на метаболізм кісткової тканини, прийомі остеотропних препаратів в анамнезі (за виключенням кальцію та вітаміну D), переломів кісток будь-якої локалізації протягом останнього року. Крім того, з дослідження виключалися вагітні та жінки у періоді лактації.

Аналіз результатів зразків забору крові включених у дослідження осіб проводили після розподілу пацієнтів за десятиріччями на 7 груп (від 20 до 89 років). З метою більш точного аналізу варіабельності β-CTX у сироватці крові в чоловіків і жінок та виявлення відмінностей у жінок в періоді постменопаузи три вікових групи — 40–49, 50–59 та 60–69 років — додатково розподілили на підгрупи за п’ятиріччями (табл. 1). Також розподіл пацієнтів проводили за геронтологічною класифікацією віку на 4 групи: молодий вік — 20–44 роки (255 чоловіків та 591 жінка), середній — 45–59 років (187 чоловіків та 1248 жінок), літній — 60–74 роки (142 чоловіка та 1730 жінок) та старечий вік — 75–89 років (47 чоловіків та 554 жінки).

Концентрацію β-CTX визначали в сироватці крові методом електрохемілюмінесцентного імуноаналізу ECLIA на аналізаторі Сobas e 411. Дослідження сироватки крові проводили згідно з рекомендаціями IOF та IOF-IFCC 2017 року [10] щодо стандартизованої обробки зразків і підготовки пацієнтів до вимірювання β-CTX, забір проводили після нічного голодування, в проміжок часу між 7:30 та 10:00, за допомогою стандартних пробірок з розподільчим гелем для збору зразків. Впродовж 30 хвилин після забору кров центрифугували. Зразки крові аналізувались у день забору або в межах 3 діб після його проведення (зберігали центрифуговану сироватку за температури –20 °С). За добу до забору крові пацієнти повинні були уникати значних фізичних навантажень.

Статистичний аналіз результатів дослідження здійснювали за допомогою програми Statistica 6.0. Для перевірки на нормальність розподілу даних використовували критерії Колмогорова — Смирнова та Шапіро — Вілка. За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу ANOVA встановлювали вплив віку та статі на варіабельність показника β-CTX. За допомогою тесту Шеффе оцінювали міжгрупові відмінності. Зв’язок між статтю, віком і рівнем β-CTX у сироватці крові визначали з використанням методу лінійної регресії. Отримані результати подані у вигляді M ± SD, де M — середнє значення, SD — стандартне відхилення. Різницю показників вважали вірогідною за умови р < 0,05.

Результати

У результаті проведеного дослідження виявлено вірогідний вплив віку на варіабельність β-CTX у сироватці крові як у жінок (F = 15,48, р < 0,00001), так і в чоловіків (F = 11,73, р < 0,00001) (рис. 1, табл. 2).

При оцінюванні міжгрупових відмінностей у жінок за критерієм Шеффе (рис. 2А) виявили вірогідно нижчий рівень β-CTX у вікових групах 30–39 (0,42 ± 0,24, р < 0,00001), 40–44 (0,42 ± 0,22, р < 0,000001), 45–49 (0,47 ± 0,25, р = 0,0005), 50–54 (0,51 ± 0,26, р = 0,02), 55–59 (0,52 ± 0,27, р = 0,05) та 60–64 роки (0,51 ± 0,27, р = 0,01) порівняно з віковою групою 80–89 років (0,62 ± 0,34). Крім того, рівень β-CTX був вірогідно нижчим у осіб віком 30–39 (0,42 ± 0,24) та 40–44 роки (0,42 ± 0,22) порівняно з особами віком 50–54 (0,51 ± 0,26, р = 0,05), 55–59 (0,52 ± 0,27, р = 0,001) та 60–64 роки (0,51 ± 0,27, р = 0,01), 65–69 (0,53 ± 0,28, р = 0,0003), 70–79 (0,54 ± 0,28, р = 0,000002) та 80–89 років (0,62 ± 0,34, р < 0,000001).

У осіб чоловічої статі (рис. 2Б) віком 20–29 років (0,72 ± 0,27) виявили вірогідно вищий рівень β-CTX порівняно з віковими групами 30–39 (0,54 ± 0,26, р = 0,004), 40–44 (0,49 ± 0,18, р = 0,001), 45–49 (0,46 ± 0,19, р = 0,00001), 50–54 (0,50 ± 0,23, р = 0,0003), 55–59 (0,51 ± 0,24, р = 0,04), 60–64 (0,49 ± 0,30, р = 0,001) та 65–69 років (0,39 ± 0,17, р < 0,000001). У осіб віком 65–69 років (0,39 ± 0,17) рівень β-CTX був вірогідно нижчим порівняно з особами 70–79 років (0,58 ± 0,27, р = 0,049).

При вивченні впливу статі на рівень β-CTX серед осіб різних вікових груп виявили вірогідно нижчий рівень β-CTX у жінок віком 20–29 (p < 0,000001) та 30–39 років (p = 0,00001) порівняно з чоловіками цього ж віку (рис. 3). Проте жінки віком 65–99 років (p = 0,001) мали вірогідно вищий рівень β-CTX у сироватці крові порівняно з чоловіками цієї ж вікової групи.

Результати обстежених осіб згідно з геронтологічною класифікацією віку подані в табл. 3.

Відповідно до розподілу обстежених осіб за геронтологічною класифікацією віку (рис. 4) рівень β-CTX у сироватці крові був вірогідно вищим у чоловіків віком 20–44 роки (р = 0,00002) порівняно з жінками цього ж віку на 25 %.

За результатами регресійного аналізу виявлено вірогідне підвищення рівня β-CTX з віком у жінок (р < 0,00001). Водночас у чоловіків спостерігали вірогідний негативний зв’язок, що свідчив про зниження рівня β-CTX з віком (р = 0,0004) (рис. 5).

Обговорення

За оптимальних фізіологічних умов процес резорбції кісткової тканини становить близько 10 днів, а формування — приблизно 3 місяці [2]. У літературі є велика кількість даних, що підтверджують суттєвий вплив модифікованих і немодифікованих факторів ризику на рівень β-CTX у сироватці крові.

Концентрація β-CTX у крові має високу циркадну варіабельність, що зберігається в осіб різних етнічних груп і національностей. Амплітуда коливання його рівня впродовж доби становить від 40 до 66 %, досягаючи свого піку в ранкові години — між 2:00 та 5:00 та найнижчого значення в період між 11:00 та 14:00 [10].

Підвищення концентрації β-CTX спостерігається впродовж 2 тижнів після перелому, а зниження відбувається протягом наступних 2–3 місяців. Через 6 місяців вона повертається до стабільного, близького до нормального, референтного рівня, хоча незначне підвищення залишається протягом першого року спостереження [11, 12].

При інтерпретації результатів β-CTX слід враховувати вплив пори року на його концентрацію. Найвищі значення спостерігались навесні, а найнижчі — взимку [13], що пояснюють впливом рівня вітаміну D, концентрація якого в організмі безпосередньо залежить від сезону, на метаболізм КТ [14]. За результатами наших попередніх досліджень, найвищий рівень 25(ОН)D у жителів України спостерігався в серпні (28,6 ± 11,4 нг/мл) та вересні (28,6 ± 11,6 нг/мл), а найнижчий — у лютому (23,1 ± 11,6 нг/мл) [15]. У Центральній Європі концентрація 25(OH)D взимку коливається від 11 нг/мл у Польщі до 18 нг/мл в Естонії, а у літній час — від 18 нг/мл в Україні до 35 нг/мл в Угорщині [16]. У 81,8 % населення України спостерігається дефіцит вітаміну D [17], в той час як серед жителів країн Західної Європи дефіцит вітаміну D виявили в 40,4 % обстежених осіб [18]. Разом із цим середній рівень β-CTX у сироватці крові є вищим в осіб, які курять (приблизно на 8,3 %), порівняно з особами, які не курять, того ж віку [19].

Зниженню рівня сироваткового β-CTX у межах 40 % сприяє споживання їжі напередодні забору крові. Даний ефект їжі, ймовірно, спричинений роботою гормону із сімейства інкретинів (GLP-2 — глюкагоноподібного пептиду-2), концентрація якого підвищується після прийому їжі в 5–10 разів [9]. Як відомо, резорбція КТ посилюється вночі та знижується вдень після споживання їжі, що пояснюється наявними в літературі даними про взаємозв’язок між гомеостазом КТ і роботою шлунково-кишкового тракту, опосередкованою гормонами, що секретуються в кишечнику, у відповідь на вживання їжі [20].

На 15–25 % знижує концентрацію β-CTX прийом оральних контрацептивів та на 8 % — заняття спортом [10, 19]. У жінок, які на момент забору крові перебувають в овуляторній фазі менструального циклу (МЦ) (6–18-й день МЦ), концентрація β-CTX є нижчою порівняно з тими, що були на початку або наприкінці менструального циклу (0–5-й та 19–28-й дні МЦ) [19].

Рівень маркерів метаболізму КТ у молодих чоловіків обернено пов’язаний із віком і є значно вищим порівняно з описаними в літературі референтними нормами для жінок репродуктивного віку [21]. Протягом життя концентрація β-CTX у сироватці крові знижується на 31–58 % — від 0,12 до 0,83 нг/мл у віці 25–29 років до 0,05–0,58 нг/мл у віці 75–79 років [22]. За результатами нашого дослідження, у чоловіків спостерігали вірогідний негативний регресійний зв’язок між віком і рівнем β-CTX, що свідчить про зниження його рівня з віком (р = 0,0004). Рівень β-CTX серед чоловіків 20–29 (0,72 ± 0,27) та 30–39 років (0,54 ± 0,26) є вірогідно вищим порівняно з жінками цього ж віку (0,51 ± 0,24, p < 0,000001, та 0,42 ± 0,24, p < 0,000001 відповідно). У чоловіків метаболізм КТ залишається високим після досягнення пікової кісткової маси та сягає найнижчого рівня лише у п’ятому-шостому десятиліттях [21]. У популяції українських чоловіків найнижча концентрація сироваткового β-CTX виявлена в осіб віком 65–69 років (0,39 ± 0,17).

У популяції чоловіків молодого віку виявлено відносно сильну родинну схожість метаболізму КТ незалежно від віку [21]. Спостерігається вірогідна кореляція між маркерами метаболізму КТ (за винятком кісткової лужної фосфатази) серед братів, на противагу групі чоловіків, не пов’язаних між собою родинними зв’язками. Рівень маркерів метаболізму КТ корелює між собою серед близнюків обох статей, що свідчить про значний вплив спадковості на швидкість метаболізму КТ у близнюків. Сильна кореляція була також виявлена в дорослих близнюків, які проживають на різних територіях [23].

В літературі наведені дані про те, що концентрація β-CTX у сироватці крові суттєво варіює між країнами. Серед жінок віком 30–39 років, які проживають в різних країнах Європи, найвищий рівень β-CTX був зафіксований у жительок Франції — 0,34 нг/мл, а найнижчий — у мешканок Великобританії — 0,29 нг/мл (р = 0,01). Такі результати можна пояснити тим, що у Франції жінки мали значно нижчий середній показник індексу маси тіла, а рівень курців серед них був найвищим порівняно з жінками інших країн Європи [19]. Серед країн Азії середнє значення сироваткового β-CTX у жінок в пременопаузальному періоді було найнижчим в Японії — до 0,099 нг/мл та найвищим у Таїланді — 0,26 нг/мл [1].

У жінок цього ж віку, які проживають на території України, середній рівень β-CTX у сироватці крові є вищим (0,42 ± 0,24) порівняно з найвищими середньоєвропейськими показниками (у Франції), що, на нашу думку, може бути пов’язане з більш пізнім настанням менопаузи у країнах Європи. Адже середній вік менопаузи серед жінок, які проживають у Європі, становить 54 роки [22], що є вищим порівняно з середнім віком в Україні — 48,7 року [24]. Референтні інтервали для жінок віком 30–54 роки, які перебувають у перименопаузальному періоді, становлять від 0,05 до 0,67 нг/мл [22].

У здорових жінок з настанням менопаузи концентрація маркерів метаболізму КТ у сироватці крові зростає порівняно з жінками репродуктивного віку [9, 22] і вірогідно збільшується з віком у подальшому [14]. У жінок літнього та старечого віку (понад 70 років) спостерігаються значно вищі концентрації β-СТХ порівняно з жінками 60–69 років [25]. Проте є дослідження, в яких рівень β-CTX знижувався в жінок віком понад 70 років [22, 26]. За результатами нашого дослідження, концентрація β-CTX підвищувалася в жінок 50–54 років (0,51 ± 0,26) порівняно з молодшими віковими групами з подальшим підвищенням у віці 65–69 (0,53 ± 0,28), 70–79 (0,54 ± 0,28) та 80–89 років (0,62 ± 0,34).

Дефіцит естрогенів, що є причиною менопаузи, призводить до генералізованого дисбалансу між формуванням і резорбцією КТ у вигляді збільшення інтенсивності ремоделювання. Воно зберігається протягом певного часу після настання менопаузи та пов’язане з прискореною втратою КТ [6]. Серед жінок постменопаузального періоду (50–79 років), які проживають у Німеччині, рівень β-CTX у сироватці крові перебуває в межах 0,09–1,05 нг/мл [22]. У жінок Китаю концентрація β-CTX варіює між містами держави в межах 37 % — від 0,25 до 0,395 нг/мл [1]. На нашу думку, така варіація в межах однієї держави вказує на необхідність подальшого вивчення регіональних особливостей концентрації маркерів метаболізму в межах нашої країни та створення відповідних референтних норм.

Висновки

Виявили зв’язок рівня β-CTX у сироватці крові з віком: у чоловіків він вірогідно знижується з віком, у жінок — вірогідно підвищується. У молодих чоловіків віком 20–44 роки та жінок віком 65–69 років концентрація β-CTX була вірогідно вищою порівняно з особами протилежної статі цього ж віку. Отримані нами результати щодо рівня β-CTX у практично здорових осіб різного віку, які проживають на території нашої країни, можуть бути використані як референтні показники для населення України.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Список литературы

1. Rathnayake H., Lekamwasam S., Wickramatilake C., Lenora J. Variation of urinary and serum bone turnover marker reference values among pre and postmenopausal women in Asia: a systematic review. Arch. Osteoporos. 2020. 15. 57. https://doi.org/10.1007/s11657-020-00722-7.

2. Shetty S., Kapoor N., Bondu J. et al. Bone turnover markers: Emerging tool in the management of osteoporosis. Indian J. Endocrinol. Metab. 2016. 20. 846-852. https://doi.org/10.4103/2230-8210.192914.

3. Ryabenko T.V. Modern Aspects of Bone Tissue Reparative Regeneration and Analysis of Bone Metabolism Indices. Ukr. J. Med. Biol. Sport. 2020. 5. 89-97. https://doi.org/10.26693/jmbs05.03.089.

4. Seibel M.J. Biochemical Markers of Bone Turnover. Part I: Biochemistry and Variability. Clin. Biochem. Rev. 2005. 26. 97-122.

5. Johansson H., Odén A., Kanis J.A. et al. A meta-analysis of reference markers of bone turnover for prediction of fracture. Calcif. Tissue Int. 2014. 94. 560-567. https://doi.org/10.1007/s00223-014-9842-y.

6. Vasikaran S., Eastell R., Bruyère O. et al. Markers of bone turnover for the prediction of fracture risk and monitoring of osteoporosis treatment: A need for international reference standards. Osteoporos. Int. 2011. 22. 391-420. https://doi.org/10.1007/s00198-010-1501-1.

7. Povoroznyuk V., Grigorieva N., Povoroznyuk V. Ultrasonic densitometry in the estimation of structural and functional state of bone tissue. Pain, Joints, Spine. 2013. 12. 5-12.

8. Hochberg M.C., Silverman S.L., Barr C.E., Miller P.D. The Utility of Changes in Serum Levels of C-Terminal Telopeptide of Type I Collagen in Predicting Patient Response to Oral Monthly Ibandronate Therapy. J. Clin. Densitom. 2010. 13. 181-189. https://doi.org/10.1016/j.jocd.2010.01.007.

9. Eastell R., Szulc P. Use of bone turnover markers in postmenopausal osteoporosis. Lancet Diabetes Endocrinol. 2017. 5. 908-923. https://doi.org/10.1016/S2213-8587(17)30184-5.

10. Szulc P., Naylor K., Hoyle N.R. et al. Use of CTX-I and PINP as bone turnover markers: National Bone Health Alliance recommendations to standardize sample handling and patient preparation to reduce pre-analytical variability. Osteoporos. Int. 2017. 28. 2541-2556. https://doi.org/10.1007/s00198-017-4082-4.

11. Ivaska K.K., Gerdhem P., Åkesson K. et al. Effect of fracture on bone turnover markers: A longitudinal study comparing marker levels before and after injury in 113 elderly women. J. Bone Miner. Res. 2007. 22. 1155-1164. https://doi.org/10.1359/jbmr.070505.

12. Yan J., Liu H.J., Li H. et al. Circulating periostin levels increase in association with bone density loss and healing progression during the early phase of hip fracture in Chinese older women. Osteoporos. Int. 2017. 28. 2335-2341. https://doi.org/10.1007/s00198-017-4034-z.

13. Chubb S.A.P., Byrnes E., Manning L. et al. Reference Intervals for Bone Turnover Markers and Their Association With Incident Hip Fractures in Older Men: The Health In Men Study. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2015. 100. 90-99. https://doi.org/10.1210/jc.2014-2646.

14. Gossiel F., Finigan J., Jacques R. et al. Establishing reference intervals for bone turnover markers in healthy postmenopausal women in a nonfasting state. Bonekey Rep. 2014. 3. 1-7. https://doi.org/10.1038/bonekey.2014.68.

15. Povoroznyuk V.V., Pludowski P., Holick M. et al. 25-hydroxy vitamin D levels, vitamin D deficiency and insufficiency in patients with bone and musculoskeletal disorders. Pain Joints Spine. 2017. 7. 80-88. https://doi.org/10.22141/2224-1507.7.3.2017.116858.

16. Pludowski P., Grant W.B., Bhattoa H.P. et al. Vitamin D status in central Europe. Int. J. Endocrinol. 2014. https://doi.org/10.1155/2014/589587.

17. Povoroznyuk V., Balatska N. Deficiency of vitamin D among Ukrainian population: risk-factors of development. Reprod. Endocrinol. 2013. 5. 7-13.

18. Cashman K.D., Dowling K.G., Škrabáková Z. et al. Vitamin D deficiency in Europe: Pandemic? Am. J. Clin. Nutr. 2016. 103. 1033-1044. https://doi.org/10.3945/ajcn.115.120873.

19. Glover S.J., Gall M., Schoenborn-Kellenberger O. et al. Establishing a reference interval for bone turnover markers in 637 healthy, young, premenopausal women from the United Kingdom, France, Belgium, and the United States. J. Bone Miner. Res. 2009. 24. 389-397. https://doi.org/10.1359/jbmr.080703.

20. Schiellerup S.P., Skov-Jeppesen K., Windeløv J.A. et al. Gut hormones and their effect on bone metabolism. Potential drug therapies in future osteoporosis treatment. Front. Endocrinol. (Lausanne). 2019. 10. 1-13. https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00075.

21. Verroken C., Zmierczak H.G., Goemaere S. et al. Bone Turnover in Young Adult Men: Cross-Sectional Determinants and Associations With Prospectively Assessed Bone Loss. J. Bone Miner. Res. 2018. 33. 261-268. https://doi.org/10.1002/jbmr.3303.

22. Michelsen J., Wallaschofski H., Friedrich N. et al. Reference intervals for serum concentrations of three bone turnover markers for men and women. Bone. 2013. 57. 399-404. https://doi.org/10.1016/j.bone.2013.09.010.

23. Nagy H., Feyt C., Chapurlat R., Szulc P. Familial resemblance of bone turnover rate in men aged 40 and over —the minos study. J. Bone Miner. Metab. 2013. 31. 222-230. https://doi.org/10.1007/s00774-012-0408-7.

24. Povoroznyuk V., Grigorieva N. Menopause and osteoporosis. Mystetstvo likuvannya. 2005. 26. 1-4. (In Ukrainian).

25. Jenkins N., Black M., Paul E. et al. Age-related reference intervals for bone turnover markers from an Australian reference population. Bone. 2013. 55. 271-276. https://doi.org/10.1016/j.bone.2013.04.003.

26. Li M., Li Y., Deng W. et al. Chinese Bone Turnover Marker Study: Reference ranges for C-terminal telopeptide of type i collagen and procollagen I N-terminal peptide by age and gender. PLoS One. 2014. 9. 5-11. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0103841.