Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020

Вернуться к номеру

Аналгоседація в офтальмології

Авторы: Конюх С.А., Стрепетова О.В., Печериця К.С., Шпачук А.О.
Британський офтальмологічний центр, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Мета анестезіологічного забезпечення — створити умови комфорту, спокою та адекватного знеболювання для пацієнта в умовах хірургії «одного дня». Використання найбільш поширених седативних засобів асоційоване з виникненням небажаних ефектів, а також подовжує час перебування пацієнта в клініці. Застосування дексмедетомідину є перспективним у зв’язку з його високою селективністю та низькою частотою небажаних ефектів [1, 2].
Мета роботи. Пошук найбільш адекватної аналгоседації в офтальмології з метою забезпечити комфортні умови для пацієнтів, адекватний рівень знеболювання з мінімальною частотою виникнення небажаних ефектів [1, 2]. 
Матеріали та методи. Схему аналгоседації запроваджено та успішно апробовано в ТОВ «Британський офтальмологічний центр». У дослідження включено 205 пацієнтів. Критеріями відбору стали: фізичний статус пацієнтів за класифікацією ASA I–IIІ та відсутність протипоказань до введення дексмедетомідину. Низка досліджень повідомляють, що використання дози декс–медетомідину, вищої за 1 мкг/кг/год, не посилювало седативний ефект, але зростала частка небажаних ефектів зі сторони серцево-судинної системи. При низькій швидкості інфузії переважають центральні ефекти, що призводить до зниження частоти серцевих скорочень (ЧСС) й артеріального тиску (АТ). При використанні вищих доз переважають периферичні судинозвужувальні ефекти. Оптимальною є швидкість введення препарату 0,5 мкг/кг/год протягом 15 хвилин з переходом на підтримуючу дозу 0,2 мкг/кг/год до кінця операції [3]. З метою знеболювання доцільно використати внутрішньовенно 20 мг нефопаму гідрохлориду або фентанілу шляхом постійної інфузії зі швидкістю 1–2 мкг/кг/год залежно від типу операції. Треба відмітити, що дексмедетомідин посилює знеболюючу дію препаратів [3]. Протягом аналгоседації проведено контроль ЧСС, сатурації, АТ моніторами Edan M80 та Drager Infinity Gamma XL. Контрольні вимірювання внутрішньоочного тиску проведено тонометром Nidek Tonoref II. Результати обробляли стандартними методами біометрії. Вірогідними вважали відмінності при p ≤ 0,001.
Результати. Цільовий рівень седації за Ramsay Sedation Score (RSS) — 3 — досягнуто в середньому за 11,00 ± 3,54 хвилини. Усі пацієнти відмічають, що рівень болю за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) становив менше 3. Зафіксовано зниження внутрішньоочного тиску на 1,35 ± 1,22 мм рт.ст. [4]. Через 15 хвилин після початку седації систолічний АТ в середньому знизився на 8 % (p ≤ 0,001), діастолічний АТ знизився на 6,3 % (p ≤ 0,001). Була зафіксована низка небажаних ефектів: зниження насичення крові киснем менше 95 % у 8 (3,9 %) пацієнтів при засинанні, мінімальний рівень сатурації при цьому — 93 %. Зниження систолічного АТ більше ніж на 25 % від стартового у 3 (1,4 %) пацієнтів, що потребувало корекції дози дексмедетомідину. Враховуючи, що середній АТ у всіх випадках був більше 70 мм рт.ст., необхідності застосування інфузійної терапії не було. Зафіксовано 7 (3,4 %) випадків брадикардії; у 5 (2,4 %) пацієнтів ЧСС була в межах від 40 до 60, у зв’язку з чим було проведено корекцію дози. У 2 (0,9 %) пацієнтів ЧСС становила менше 40, у зв’язку з чим внутрішньовенно введено атропіну сульфат 0,5 мг. 
Висновки. Схема аналгоседації з використанням дексмедетомідину та нефопаму гідрохлориду дозволяє створити комфортні умови для пацієнта і не потребує використання наркотичних препаратів або прекурсорів для проведення мікроінвазивного видалення кришталика та імплантації інтраокулярної лінзи, вітреоретинальної хірургії, лазерної корекції. Вищевказані дози дексмедетомідину забезпечують досягнення необхідного рівня седації за RSS протягом 8–14 хвилин. Небажані ефекти виникають у 8,7 % і нечасто (0,9 %) потребують медикаментозного втручання. Відсутність таких побічних реакцій, як нудота та блювання, виключає необхідність введення протиблювотних засобів. Використання комбінації дексмедетомідину та фентанілу дозволяє проводити хірургічні втручання з приводу косоокості, птозу, птеригіуму в умовах повного знеболювання та комфорту.

Список литературы

  1. Chen C., You M., Li Z., Nie L., Zhao Y., Chen G. Study of Feasibility and Safety of Higher-Dose Dexmedetomidine in Special Outpatient Examination of Pediatric Ophthalmology. J. Ophthalmol. 2019 Apr 8. 2019. 2560453. doi: 10.1155/2019/2560453.
  2. Gupta P., Joshi S., Jethava D., Kumar A. Dexmedetomidine ameliorates monitored anaesthesia care. Indian J. Anaesth. 2014 Mar. 58(2). 154-9. 
  3. Kim K.H. Safe Sedation and Hypnosis using Dexmedetomidine for Minimally Invasive Spine Surgery in a Prone Position. Korean J. Pain. 2014 Oct. 27(4). 313-20. 
  4. Joo J., Koh H., Lee K., Lee J. Effects of Systemic Administration of Dexmedetomidine on Intraocular Pressure and Ocular Perfusion Pressure during Laparoscopic Surgery in a Steep Trendelenburg Position: Prospective, Randomized, Double-Blinded Study. J. Korean Med. Sci. 2016 Jun. 31(6). 989-96.

Вернуться к номеру