Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020

Вернуться к номеру

Вплив реосорбілакту на систему кровообігу у хворих на сепсис

Авторы: Коновчук В.М., Андрущак А.В., Кушнір С.В.
ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Тяжкий перебіг сепсису характеризується виникненням поліорганного пошкодження з наступною трансформацією у взаємообтяжливий сценарій розвитку, маніфестацією ендотоксикозу та розладів у системі кровообігу: зменшенням артеріального тиску, мікроциркуляції, мікроперфузії. До базової терапії тяжкого сепсису належать рідинна ресусцитація й адренергічна підтримка. Останніми роками з метою рідинної ресусцитації розпочате застосування комплексних інфузійних засобів на основі шестиатомного спирту — сорбітолу. Проте низка питань, зокрема впливу реосорбілакту на систему кровообігу в хворих на дофамін-залежну сепсис-індуковану гіпотензію, залишаються невивченими.
Мета дослідження. За умови компенсованої сепсис-індукованої гіпотензії після створення гемодинамічного плато за показниками середнього артеріального тиску дослідити вплив дії реосорбілакту на показники кардіо- та гемодинаміки. 
Матеріали та методи. У програмі інтенсивної терапії сепсис-індукованої гіпотензії, корегованої дофамінергічною підтримкою (5–10 мкг/кг на 1 хв), досліджували вплив збільшення об’єму циркулюючої крові розчином реосорбілакту (7–8 мл/кг зі швидкістю 18–20 мл/кг) на показники кардіо- та гемодинаміки. Умовою реалізації проєкту було створення компенсаторного гемодинамічного плато за показниками середнього артеріального тиску. Контрольні дослідження — пацієнти із синдромом системної запальної відповіді (SIRS, ICD10: R-65.2).
Результати та висновки. Встановлено, що перебіг тяжкого сепсису характеризується депресією скоротливої активності міокарда та, за умови компенсованої дофамін-залежної сепсис-індукованої гіпотензії, зменшенням резервного потенціалу механізмів, що забезпечують сталість кровообігу. Ефективність реакцій демпфування об’ємного навантаження реосорбілактом з боку серцево-судинної системи у пацієнтів із тяжким сепсисом знижується. При цьому у створенні гіпердинамічного типу відповіді за показниками частоти серцевих скорочень, хвилинного об’єму кровообігу, хвилинної роботи лівого шлуночка у хворих з дофамін-залежною компенсованою сепсис-індукованою гіпотензією беруть участь фактори, що пригнічують демпфуючі реакції серцево-судинної системи, зокрема за ознаками предикторів, що формують збільшення показника корегованої тиском частоти.


Вернуться к номеру