Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineNeuroGlobal


UkraineNeuroGlobal

Международный неврологический журнал Том 16, №1, 2020

Вернуться к номеру

Юрій Іванович Головченко, Олексій Леонович Сіделковський

Наша розповідь сьогодні буде про двох лікарів — доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, завідуючого кафедрою неврології № 1 Ю.І. Головченка та його учня — директора клініки «Аксімед», к.м.н. О.Л. Сіделковського, яких я знаю упродовж багатьох років і чий життєвий і науковий шлях пов’язаний з найавторитетнішою галуззю медицини — неврологією.
Це, по суті, короткий меседж про вчителя і учня, чия фахова діяльність є прикладом співпраці у царині неврології Досвіду і Молодості.
Перефразуючи відому максиму про те, що вчитель має виховати учня, у якого можна було б потім вчитися, відповідально зазначу, що таким учнем професора Ю.І. Головченка є невролог вищої категорії, кандидат медичних наук О.Л. Сіделковський.
Юрій Іванович Головченко народився 12 жовтня 1943 року у м. Луганську, де й минули його шкільні роки. У 1966 році він закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту, працював ординатором неврологічного відділення Київської обласної лікарні.
Потім була аспірантура на кафедрі нервових хвороб, де під науковим керівництвом завідувача цієї кафедри, корифея теоретичної і практичної неврології професора Дмитра Івановича Панченка захистив у 1971 році кандидатську дисертацію.
Принагідно хочу навести маловідомий епізод: Юрій Іванович, працюючи над дисертацією, здійснив експеримент на собі — провів операційний перетин зовнішнього шкірного нерва та його пластику з метою визначення особливості нормалізації чутливості нервових волокон після цього травматичного ушкодження.
Після успішного захисту дисертації він залишається на кафедрі спочатку на посаді асистента, потім доцента, а після захисту докторської дисертації в 1980 році став засновником і завідувачем нової кафедри неврології № 3 Київського інституту удосконалення лікарів, яка згодом була перейменована в кафедру неврології № 1 НМАПО імені П.Л. Шупика.
І ось вже сорок років професор Ю.І. Головченко є незмінним керманичем цього колективу педагогів-новаторів, діяльність яких спрямовується на передачу курсантам академії його унікальних професійних знань, що базуються на сповідуванні гуманістичних принципів ставлення до хворої людини.
Величезна наукова ерудиція Юрія Івановича, багатющий клінічний досвід, педагогічна майстерність, мотивована вимогливість до себе та співробітників кафедри забезпечують йому авторитет, повагу і вдячність як колег і курсантів академії, так і тисяч пацієнтів, які за ці роки отримали лікування на клінічних базах і під час консультативного прийому на кафедрі.
Хочу підкреслити, що багатогранні характерологічні риси професора Ю.І. Головченка, його мудрість Вчителя і наставника молодих лікарів, доброзичливість і терпіння залишаються незмінними моральними імперативами повсякденної життєвої поведінки.
Поради і духовні уроки Вчителя учням ніколи не спираються на жорсткі канони субординації, а спонукають рухатись вперед до наміченої мети, незважаючи на негаразди й перепони на шляху її досягнення, дотримуючись етичних постулатів лікарської професії.
Олексій Леонович Сіделковський належить до нової генерації лікарів, фахове зростання яких відбувалося вже в нових соціально-економічних умовах, що склалися в Україні після здобуття державної незалежності.
Його медична освіта й практичний стаж роботи охоплюють навчання в Київському медичному коледжі та Національному медичному університеті, а також багаторічну наполегливу працю як медичної сестри (до речі, з 15 років) і невролога дитячої і дорослої неврології. 
Слід зазначити, що феномен професійного злету Олексія Леоновича, без сумніву, пов’язаний зі створенням приватної неврологічної клініки «Аксімед», коли він поряд із купою медичних справ підготував і видав декілька фундаментальних монографій, присвячених актуальним проблемам історії медицини, лікарських помилок і неврології зокрема.
Це біографічне есе — не тільки життєпис вчителя та учня. Це повідомлення про те, що в Україні створений новий напрямок — сучасна інтенсивна реабілітація (від гострого періоду виникнення неврологічної патології до повного відновлення функції). Це дійсно наші сучасники.
 
Головний редактор «Міжнародного
неврологічного журналу», лауреат Державної
премії України, заслужений діяч науки і техніки
України, член президії Європейської асоціації
неврологів, д.м.н., професор
Станіслав Євтушенко


Вернуться к номеру