Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 15, №7, 2019

Вернуться к номеру

Вплив рівня пролактину сироватки крові на ішемію міокарда у хворих на стабільну стенокардію напруження та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу

Авторы: Хухліна О.С., Дрозд В.Ю., Антонів А.А., Гайдичук В.С., Рощук О.І.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Гіперпролактинемія може призводити до виникнення негативних серцево-судинних подій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та сповільнювати процес регенерації слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Мета дослідження: визначити можливий взаємозв’язок між рівнем пролактину та результатами холтерівського моніторування ЕКГ у хворих на стабільну стенокардію напруження (ССН) та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ). Матеріали та методи. У дослідження включені 118 хворих на стабільну стенокардію напруження І–ІІ функціонального класу віком від 48 до 79 років. Із них 30 хворих з ізольованою ССН сформували першу групу, 88 хворих на ССН із коморбідною ГЕРХ (А, В, С) увійшли до другої групи дослідження. Усім хворим, які були включені в дослідження, до початку лікування визначили сироватковий рівень пролактину та провели холтерівське моніторування ЕКГ. Результати. У хворих на ССН та ГЕРХ рівень пролактину перевищує показник норми та є вищим за рівень пролактину у групі з ізольованим перебігом ССН (р < 0,05), як і число епізодів больової, безбольової ішемії міокарда та їх тривалість (р < 0,05). Наявність коморбідної ГЕРХ провокує зростання сумарної тривалості епізодів ішемії на добу в пацієнтів, хворих на ССН, порівняно з результатами тих, у кого ГЕРХ відсутня. Висновки. Установлено сильний прямий лінійний зв’язок між рівнем пролактину сироватки крові та кількістю епізодів больової ішемії міокарда за добу у хворих на ССН та ГЕРХ і між сумарною тривалістю епізодів ішемії міо­карда та рівнем пролактину. Наявність коморбідної ГЕРХ у хворих на стабільну стенокардію напруження провокує зростання сумарної тривалості епізодів ішемії на добу в таких пацієнтів порівняно з хворими без ГЕРХ. Кореляційна залежність між сумарною тривалістю епізодів ішемії міокарда та рівнем пролактину сироватки крові є високою у хворих на ССН за умов коморбідної ГЕРХ.

Актуальность. Гиперпролактинемия может приводить к возникновению сердечно-сосудистых событий у пациентов с ишемической болезнью сердца и замедляет процесс регенерации слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта. Цель исследования: определить возможную взаимосвязь между уровнем пролактина и результатами холтеровского мониторирования ЭКГ у больных стабильной стенокардией напряжения (ССН) и гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ). Материалы и методы. В исследование включены 118 больных стабильной стенокардией напряжения I–II функционального класса в возрасте от 48 до 79 лет. Из них 30 больных изолированной ССН сформировали первую группу, 88 больных ССН с коморбидной ГЭРБ (А, В, С) вошли во вторую группу исследования. Всем больным, которые были включены в исследование, до начала лечения определили сывороточный уровень пролактина и провели холтеровское мониторирование ЭКГ. Результаты. У больных ССН и ГЭРБ уровень пролактина превышает показатель нормы и показатель уровня пролактина в группе с изолированным течением ССН (р < 0,05), как и число эпизодов болевой, безболевой ишемии миокарда и их продолжительность (р < 0,05). Наличие коморбидной ГЭРБ провоцирует рост суммарной продолжительности эпизодов ишемии в сутки у пациентов с ССН по сравнению с результатами пациентов без ГЭРБ. Выводы. Установлена сильная прямая линейная связь между уровнем пролактина сыворотки крови и количеством эпизодов болевой ишемии миокарда в сутки у больных ССН и ГЭРБ и между суммарной продолжительностью эпизодов ишемии миокарда и уровнем пролактина. Наличие коморбидной ГЭРБ у больных стабильной стенокардией напряжения провоцирует рост суммарной продолжительности эпизодов ишемии в сутки у пациентов с ССН по сравнению с результатами лиц без ГЭРБ. Корреляционная зависимость между суммарной продолжительностью эпизодов ишемии миокарда и уровнем пролактина сыворотки крови повышена у больных ССН в условиях коморбидной ГЭРБ.

Background. Hyperprolactinemia can lead to negative cardiovascular events in patients with coronary heart di­sease and slow down the regeneration of the gastrointestinal tract mucous membrane. The purpose of the study was to determine the possible relationship between prolactin levels and the results of Holter electrocardiography (ECG) monitoring in patients with stable angina and gastroesophageal reflux disease (GERD). Materials and methods. The study included 118 patients with angina pectoris of I–II functional class. Of these, 88 patients with stable angina and comorbid GERD (A, B, C) were included in the second group, and 30 patients with isolated stable angina formed the first group. All patients who were included in the study prior to treatment were evaluated for serum prolactin levels and Holter ECG monitoring. Results. In patients with stable angina and GERD, prolactin levels exceed the norm and were higher than that of the group with isolated stable angina (p < 0.05), as well as the number of episodes of painful and painless myocardial ischemia and their duration (p < 0.05). The presence of a comorbidity with GERD provokes an increase in the total duration of ischemic episodes per day in patients with stable angina compared to the results in patients without GERD. Conclusions. A strong direct linear relationship was found between prolactin serum levels and the number of episodes of painful myocardial ischemia per day in patients with stable angina and GERD, and between the total duration of episodes of myocardial ischemia and prolactin le­vels. The presence of comorbid GERD in patients with stable angina provokes an increase in the total duration of ischemic episodes per day in these persons compared to those without GERD. The correlation between the total duration of episodes of myocardial ischemia and prolactin level in the blood serum is high in patients with angina pectoris and comorbid GERD.


Ключевые слова

стабільна стенокардія напруження; гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; пролактин; холтерівське моніторування ЕКГ; стрес

стабильная стенокардия напряжения; гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь; пролактин; холтеровское мониторирование ЭКГ; стресс

stable angina pectoris; gastroesophageal reflux di­sease; prolactin; Holter ECG monitoring; stress

Вступ

Відомо, що стрес відіграє певну роль у патофізіо–логії хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, ендокринної системи. Психологічний стрес є одним із чинників виникнення та прогресування уражень міокарда [1–3]. Стрес — це критичний фактор, що призводить до розвитку депресивних розладів та гіперсенситизації. Установлено і вплив на розвиток патологічних процесів в організмі людини хронічного стресу. За даними проведеного метааналізу, хронічний стрес не лише є чинником ризику хронічної ішемії міокарда, а й провокує виникнення гострих серцево-судинних подій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця [4], викликає персистуючу ендотеліальну дисфункцію [5]. Одним з основних посередників та, відповідно, індикаторів як гострого, так і хронічного стресу є гормон пролактин (ПЛ) [6, 7]. Він виділяється разом з іншими гормонами гіпофіза у відповідь на вплив того чи іншого стрес-фактора та має протекторний ефект, змінюючи нейрональну кооперацію. Але довготривале підвищення рівня ПЛ у крові може призводити до розвитку патологічних змін, викликаних гіперпролактинемією. Так, повідомляється, що існує тісний взаємозв’язок між підвищеним рівнем пролактину та психологічними дериваціями у вигляді виникнення або посилення тривоги, дратівливості [8]. Рівень пролактину вище від норми сприяє розвитку депресивної поведінки [9]. На тлі підвищеного рівня пролактину у крові зростає рівень гормону вазоінгібіну, який є протео–літично розщепленим пролактином, що втрачає можливість взаємодіяти з пролактиновими рецепторами, але пригнічує ангіогенез, неоваскуляризацію, звужує просвіт та прохідність судин, сприяючи виникненню чи прогресуванню ендотеліальної дисфункції [10].

За умов хронічного стресу підвищені рівні пролактину стимулюють функціональну активність фібробластів у міокарді, на поверхні яких експресується рецептор до ПЛ [11], що призводить до виникнення кардіосклерозу та аритмій. При цьому проведення медикаментозної корекції гіперпролактинемії корелює із зниженням проліферації фібробластів [12]. Підвищений рівень пролактину інгібує NO-опосередковану вазодилатацію коронарних артерій унаслідок активації β2-адренорецепторів у них [13]. Установлено й інгібуючий вплив гіперпролактинемії на проліферацію та регенераторні властивості епітелію шлунково-кишкового тракту [14]. До того ж хронічний стрес провокує персистування гіпералгезії запалених ділянок ШКТ [15], що може посилювати прояви соматичного болю в міру стимуляції сприйняття та відчуття фізичного болю та дискомфорту за грудиною. За даними аналізу літератури, зростання рівня пролактину в межах 25–80 нг/мл є наслідком стрес-індукції [16]. Рівень пролактину зростає в організмі людини під впливом тих чи інших стресорів, тому він може вважатися індикатором хронічного стресу [17].

Мета дослідження: визначити можливий взаємо–зв’язок між рівнем пролактину та результатами холтерівського моніторування ЕКГ у хворих на ССН та ГЕРХ.

Матеріали та методи

У дослідження включені 118 хворих на стабільну стенокардію напруження (ССН) І–ІІ функціонального класу віком від 48 до 79 років. Із них 30 хворих з ізольованою ССН сформували першу групу, 88 хворих на ССН із коморбідною гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) (А, В, С) увійшли до другої групи дослідження.

Діагноз ССН встановлювали на підставі Наказу МОЗ України № 152 від 02.03.2016 «Стабільна ішемічна хвороба серця». Діагноз ГЕРХ — на підставі Наказу МОЗ України № 943 від 31 жовтня 2013 року. Усім хворим, які були включені в дослідження, до початку лікування визначили сироватковий рівень пролактину методом імуноферментного аналізу. Забір крові для визначення рівня пролактину здійснювали в ранкові години, відразу після сну, з ліктьової вени в мінімально стресових умовах. Верхньою межею норми рівня пролактину вважали середнє значення між верхньою межею норми чоловіків та жінок — 22,5 нг/мл. Усі жінки, які брали участь у дослідженні, перебували в постклімактеричному періоді.

За допомогою добового холтерівського моніторування ЕКГ (ХМ) отримували результати та аналізували сумарну тривалість ішемії міокарда (хв/добу), кількість епізодів больової та безбольової ішемії міокарда на добу (n), середню тривалість епізодів больової ішемії міокарда та безбольової ішемії міокарда (хв/добу). Для визначення епізодів ішемії міокарда користувалися критеріями Kodama. Інші показники, встановлені за допомогою ХМ ЕКГ, у даному повідомленні описані не будуть.

Протокол дослідження затверджений комісією з етики при Вищому державному навчальному закладі України «Буковинський державний медичний університет» (№ 2 від 17 квітня 2019 р.), а саме дослідження проводилося згідно з основними рекомендаціями Гельсінської декларації (1979 р.). До початку та перед проведенням будь-яких процедур мета й методологія дослідження були повністю роз’яснені учасникам, після чого всі пацієнти дали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel 2013. Розподіл вибірок перевіряли на нормальність за допомогою критерію Шапіро — Уїлка. Вибірки, що мали нормальний розподіл, перевіряли за допомогою параметричного методу, t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок.

Результати

Згідно з отриманими результатами дослідження, частота виявлення гіперпролактинемії в пацієнтів, які увійшли до другої групи дослідження, становила 70,4 %, тобто у 62 із 88 хворих на ССН із коморбідною ГЕРХ було виявлено сироватковий рівень пролактину, що перевищував показник норми. Щодо частоти гіперпролактинемії в пацієнтів, хворих на ізольовану ССН, то в 17 із 30 хворих було виявлено підвищений рівень пролактину сироватки крові, що становить 56 %.

Під час аналізу отриманих результатів дослідження сироваткового рівня пролактину пацієнтів обох груп дослідження було встановлено, що за умов як ізольованого перебігу ССН, так і коморбідного перебігу ССН із ГЕРХ середнє значення рівня пролактину в кожній із груп перевищувало норму. Але за умов поєднаного перебігу ССН та ГЕРХ спостерігали значно вищий рівень пролактину, ніж у першій групі, — більше від норми у 2,6 раза (р < 0,05) (табл. 1). У пацієнтів першої групи дослідження середнє значення рівня пролактину перевищувало граничний показник норми в 1,6 раза (р < 0,05) (табл. 1). При порівнянні середнього значення рівня пролактину обох груп виявлено, що за умов поєднаного перебігу ССН та ГЕРХ даний показник в 1,7 раза вищий, ніж при ізольованому перебігу ССН. Установлена вагома, статистично вірогідна різниця (р < 0,05) (табл. 1).

За результатами холтерівського моніторування ЕКГ у другій групі дослідження середнє значення кількості епізодів больової ішемії міокарда перевищувало аналогічний показник пацієнтів з ізольованою ССН в 1,5 раза (р < 0,05) (табл. 1, рис. 1), що може свідчити про провокуючий вплив запального процесу нижнього відділу стравоходу на міокард за умов коморбідного перебігу ССН та ГЕРХ.

При цьому середня тривалість больової ішемії міокарда була в 1,4 раза більшою порівняно з пацієнтами першої групи (табл. 1, рис. 2).

Схожа тенденція прослідковувалася й під час аналізу середньої кількості епізодів безбольової ішемії міокарда (табл. 1, рис. 1). Так, кількість епізодів у групі хворих на ССН та ГЕРХ перевищувала аналогічний показник у групі пацієнтів з ізольованою ССН в 1,3 раза (р < 0,05) (рис. 1), показник середньої тривалості безбольової ішемії міокарда — в 1,2 раза (р < 0,05) (табл. 1, рис. 2).

При поглибленому аналізі отриманих результатів дослідження пацієнтів другої групи нашу увагу привернув і факт залежності рівня пролактину сироватки крові та кількості епізодів больової ішемії міокарда. Було встановлено, що значення коефіцієнта кореляції Пірсона (r) для цих показників дорівнює 0,84, що свідчить про сильний (високий) прямий лінійний зв’язок між рівнем пролактину сироватки крові та кількістю епізодів больової ішемії міокарда (рис. 3). При цьому значущість отриманої кореляції можна вважати істотною, оскільки рівень значущості α = 0,01. Середньої сили кореляційний взаємозв’язок (r = 0,45) було встановлено при аналізі зв’язку між рівнем пролактину та кількістю епізодів безбольової ішемії міокарда.

Кореляція між тривалістю больової чи безбольової ішемії міокарда та рівнем пролактину в пацієнтів першої групи знаходилася в межах діапазону слабкої кореляції (r = 0,35 та r = 0,31; р < 0,05) на відміну від другої групи дослідження. Отже, у хворих на ІХС та ГЕРХ було встановлено, що чим вищий рівень пролактину сироватки крові було виявлено, тим більша кількість епізодів больової ішемії міокарда реєструвалася у хворих за допомогою ХМ.

Щодо сумарної тривалості епізодів ішемії на добу було виявлено, що даний показник пацієнтів 2-ї групи в 1,4 раза перевищував аналогічний показник групи хворих з ізольованою ССН (табл. 1). Це може свідчити про те, що наявність коморбідної ГЕРХ не лише може провокувати ангінозні напади [17], а і впливати на їх тривалість. Нами було встановлено високий кореляційний взаємозв’язок (r = 0,71, р < 0,05) між сумарною тривалістю епізодів ІМ на добу та рівнем пролактину сироватки крові (рис. 4).

Обговорення

Транзиторне зростання рівня пролактину є фізіологічною реакцією на стресовий чинник. Якщо чинник є постійним або повторювальним, рівень ПЛ може залишатися довгий час на високому рівні внаслідок виснаження гальмівних механізмів контролю рівня ПЛ [18]. Зростання його рівня у крові пацієнтів із ССН, на нашу думку, зумовлене постійним перебуванням хворих в умовах як психологічного (усвідомлення наявності захворювання, потреба в постійному прийомі медикаментів, регулярне відвідування дільничного терапевта та/або кардіолога, потреба в постійному контро–лі захворювання та страх наступного нападу загрудинного болю, страх смерті), генного стресу, так і фізичного стресу (біль за грудиною). За умов коморбідної ГЕРХ кількість як психологічних (усвідомлення наявності 2 патологій, тривожні та нав’язливі думки про можливу ятрогенну дію ліків, прийом великої кількості медикаментів), так і фізіологічних стресорів зростає за рахунок клінічних проявів захворювання (печія, регургітація кислим, дисфагія, одинофагія, біль за грудиною, який може імітувати напад стенокардії тощо). Власне, усе вище–викладене й призводить до виникнення хронічного стресу та гіперпролактинемії.

На нашу думку, прямо пропорційне зростання рівня пролактину до кількості епізодів больової ІМ за добу спричинене перебуванням хворих в умовах постійного стресу, зумовленого частими нападами загрудинного болю, що виникає внаслідок як епізодів ішемії міокарда, так і проявів симптоматики ГЕРХ. Адже біль за грудиною, зумовлений гастроезофагеальним рефлюксом, може імітувати клініку коронарогенного загрудинного болю, що призводить до постійного страху можливого виникнення нападу стенокардії, тривоги та очікування найгіршого.

Отже, наявність хронічного загрудинного болю, зумовленого ГЕРХ, у хворих на ССН призводить до зростання рівня сумарної ІМ за добу, яка знаходиться в тісному кореляційному взаємозв’язку з рівнем пролактину сироватки крові.

Висновки

1. У хворих на ССН та ГЕРХ у 70,4 % випадків виявляється рівень пролактину, що перевищує показник норми у 2,6 раза та є вищим за рівень пролактину у групі з ізольованим перебігом ССН. За коморбідності ССН та ГЕРХ число епізодів больової, безбольової ішемії міокарда та їх тривалість перевищують у рази аналогічні показники у групі пацієнтів із ССН без ГЕРХ (р < 0,05).

2. Установлено сильний прямий лінійний зв’я–зок між рівнем пролактину сироватки крові та кількістю епізодів больової ішемії міокарда за добу у хворих на ССН та ГЕРХ.

3. Наявність коморбідної ГЕРХ у хворих на стабільну стенокардію напруження провокує зростання сумарної тривалості епізодів ішемії на добу в пацієнтів, хворих на ССН, порівняно з результатами пацієнтів, у яких ГЕРХ відсутня.

4. Кореляційна залежність між сумарною тривалістю епізодів ішемії міокарда та рівнем пролактину сироватки крові є високою у хворих на ССН за умов коморбідної ГЕРХ.

У перспективах подальших досліджень знаходиться фармакологічна корекція гіперпролактинемії за умов встановлення її негативного впливу на прогресування ССН у хворих із коморбідною ГЕРХ.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.


Список литературы

1. Alevizos M., Karagkouni A., Panagiotidou S., Vasiadi M., Theoharides T.C. Stress triggers coronary mast cells leading to cardiac events. Ann. Allergy Asthma Immunol. 2014. 112. 309-16.
2. Gonzalez C., Rosas-Hernandez H., Jurado-Manzano B., Ramirez-Lee M.A., Salazar-Garcia S., Martinez-Cuevas P.P. et al. The prolactin fami-ly hormones regulate vascular tone through NO and prostacyclin production in isolated rat aortic rings. Acta Pharmacol. Sin. 2015. 36(5). 572-86. doi: 10.1038/aps.2014.159. 
3. Kodama Y. Evalution of myocardial ischemia using Holter monitoring. Fukuoka-Igaku-Zasshi. 1995. 86(7). 304-316. 
4. Ladwig K.H., Baumert J., Marten-Mittag B., Kolb C., Zrenner B., Schmitt C. Posttraumatic stress symptoms and predicted mortality in patients with implantable cardioverter-defibrillators: results from the prospective living with an implanted cardioverter-defibrillator study. Arch. Gen. Psychiatry. 2008. 65. 1324-30.
5. Lafuente A., Gonzalez-Carracedo A., Romero A. Cano P., Esquifino A.I. Effect of nitric oxide on prolactin secretion and hypothalamic biogenic amine contents. Life Sci. 2004. 74(13). 1681-90.
6. Molinari C., Grossini E., Mary D.A., Uberti F., Ghigo E., Ribichini F. et al. Prolactin induces regional vasoconstriction through the beta2-adrenergic and nitric oxide mechanisms. Endocrinology. 2007. 148. 4080-90.
7. Reavley A., Fisher A.D., Owen D., Creed F.H., Davis J.R. Psychological distress in patients with hyperprolactinaemia. Clin. Endocrinol. (Oxf.). 1997. 47(3). 343-8. doi: 10.1046/j.1365-2265.1997.2701073.x.
8. Song J., Wang M., Chen X., Liu L., Chen L., Song Z. Prolactin mediates effects of chronic psychological stress on induction of fibrofatty cells in the heart. Am. J. Transl. Res. 2016. 8(2). 644-52.
9. Sztainberg Y., Kuperman Y., Issler O., Gil S., Vaughan J., Rivier J., Vale W., Chen A. A novel corticotropin-releasing factor receptor splice vari-ant exhibits dominant negative activity: a putative link to stress-induced heart disease. FASEB J. 2009. 23. 2186-96.
10. Torner L. Actions of Prolactin in the Brain: From Physio–logical Adaptations to Stress and Neurogenesis to Psychopatholo–gy. Front. Endocrinol. (Lausanne). 2016. 7. 25. doi: 10.3389/fendo.2016.00025.
11. Tougas G., Spaziani R., Hollerbach S., Djuric V., Pang C., Upton A. et al. Cardiac autonomic function and oesophageal acid sensitivity in pa-tients with non-cardiac chest pain. Gut. 2001. 49(5). 706-712. doi: 10.1136/gut.49.5.706.
12. Zamorano M., Ledesma-Colunga M.G., Adán N., Vera-Massieu C., Lemini M., Méndez I. еt al. Prolactin-derived vasoinhibins increase anx-iety- and depression-related behaviors. Psychoneuroendocrinology. 2014. 44. 123-32. doi: 10.1016/j.psyneuen.2014.03.006.
13. Vicario M., Alonso C., Guilarte M. et al. Chronic psychosocial stress induces reversible mitochondrial damage and corticotropin-releasing factor receptor type-1 upregulation in the rat intestine and IBS-like gut dysfunction. Psychoneuroendocrinology. 2012. 37. 65-77. doi: https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2011.05.005/
14. Wei J., Rooks C., Ramadan R. et al. Metaanalysis of mental stress-induced myocardial ischemia and subsequent car–diac events in patients with coronary artery disease. Am. J. Cardiol. 2014. 114. 187-92.
15. Wu W., Sun M., Zhang H.P. et al. Prolactin mediates psychological stress-induced dysfunction of regulatory T cells to facilitate intestinal in-flammation. Gut. 2014. 63. 1883-92.
16. Wood S.K., McFadden K.V., Grigoriadis D. et al. Depressive and cardiovascular disease comorbidity in a rat model of social stress: a putative role for corticotropinreleasing factor. Psychopharmacology (Berl.). 2012. 222. 325-36.
17. Yang P.C., Jury J., Soderholm J.D. et al. Chronic psychological stress in rats induces intestinal sensitization to luminal antigens. Am. J. Pathol. 2006. 168. 104-14.
18. Zamorano M., Ledesma-Colunga M.G., Adán N., Vera-Massieu C., Lemini M., Méndez I. et al. Prolactin-derived vasoinhibins increase anx-iety- and depression-related behaviors. Psychoneuroendocrinology. 2014. 44. 123-32. doi: 10.1016/j.psyneuen.2014.03.006.

Вернуться к номеру