Лікування артрозу колінного суглоба
Разделы: Школа Аксимед
Версия для печати
Початкове лікування у переважній більшості випадків консервативне: медикаменти, мазі, знеболювальні ін'єкції, фізіотерапія. Усе це супроводжується аналізом життєвого ритму, лікарськими консультаціями зі зміни фізичної активності пацієнта з метою зменшити навантаження на колінні суглоби.
Головна мета терапії — позбавлення пацієнта від болю. Основна причина болю — запалення внутрішньої (синовіальної) оболонки суглобової капсули.
Дієві схеми консервативної терапії:
- медикаментозне лікування — нестероїдні протизапальні засоби, в особливо складних випадках кортизон (локально);
- фізіотерапія — масаж, лікувальна гімнастика, тепло або холод на суглоби;
- електротерапія.
Особливе значення має лікувальна гімнастика. Украй корисні розвантажувальні (для ніг) види спорту: плавання і їзда на велосипеді.
Утім, чимало випадків, проти яких консервативна терапія безсила — наприклад, розрив меніска. За класичним уявленням, тут потрібне хірургічне лікування, але його все частіше замінюють малоінвазивною інтервенційною терапією.
Серед засобів інтервенційної терапії на першому місці — артроскопія колінного суглоба. У ході артроскопії (обстеження і лікування) може бути видалений розірваний меніск, проведена коректура пошкоджених зв'язок, кісткових фрагментів.
Регенеративне лікування артрозу колінних суглобів (пересадка хрящової тканини або хондроцитів, генетичне моделювання з метою індукувати більш активний розподіл хондроцитів і оновлення хрящової тканини) може бути показано в суворо визначених випадках:
- порівняно легкий ступінь ураження хрящових покриттів (суглоб не зруйнований, хоча вже не піддається консервативному лікуванню);
- порівняно молодий вік пацієнта.
При сильному ураженні суглобів, особливо у літніх пацієнтів, регенеративне лікування безрезультатне. У цьому випадку необхідна і єдино можлива міра — ендопротезування. Однак для підтвердження його необхідності слід провести попередню артроскопію.