Гіпоталамічний синдром: причини, симптоми та наслідки

Мобильная версия

Версия для печати

Гіпоталамічний синдром — комплекс розладів ендокринного, імунного та вегетативного характеру.

Найчастіше такі розлади відбуваються внаслідок порушень в гіпоталамусі, який регулює гомеостаз і нейроендокринну функцію організму.

Симптоми:

зміна ваги (частіше в бік збільшення);
перепади настрою;
головні болі;
гіпертензія;
порушення менструального циклу;
підвищення апетиту;
зниження лібідо;
сильна спрага.

Причини гіпоталамічного синдрому

Найчастіше зустрічається у підлітків, а також у дорослих у репродуктивному віці від 30 до 40 років. Основні причини:

травми головного мозку з пошкодженням гіпоталамуса;
тривале кисневе голодування;
пухлина мозку;
інтоксикація наркотиками, алкоголем;
судинна патологія мозку (наприклад, інсульт);
нейроінфекції;
вагітність;
хронічні захворювання, які проявляються вегетативними розладами (бронхіальна астма, ураження ШКТ).

Гіпоталамічна епілепсія — найстрашніший прояв синдрому

Діагностувати гіпоталамічний синдром дуже складно, оскільки він може проявлятися різними симптомами залежно від розладу вегетативної, нервової чи ендокринної системи. Найстрашніший прояв гіпоталамічного синдрому — епілепсія.

Діенцефальна епілепсія проявляється вегетативною симптоматикою з судомними (епілептичними) ознаками. Спостерігається:

підвищене відчуття голоду і спраги;
різка зміна настрою за добу до нападу;
безпричинний страх;
озноб, що змінюється підвищенням температури тіла;
пітливість;
зміна кольору шкіри (блідість, пунцовість);
втрата свідомості з судомами.

Діагностика епілепсії, пов'язаної з дисфункцією гіпоталамуса

Проведення ЕКГ;
термометрія в трьох місцях;
визначення цукрової кривої (гіпер-, гіпоглікемія, двогорба, торпідна);
триденна проба Земницького;
МРТ головного мозку, наднирників;
УЗД щитоподібної залози.

Необхідне комплексне лікування в ендокринолога, невролога і гінеколога.