Журнал «Здоровье ребенка» Том 14, №2, 2019

Вступ

Проблема профілактики харчової алергії має глобальний характер, а ступінь приросту рівня захворюваності дозволяє розглядати його як глобальну епідемію алергічної патології [1]. Поширеність харчової алергії в США у дітей віком 0–17 років зросла з 3,4 % в 1997–1999 роках до 5,1 % в 2009–2011 роках [2]. В Україні на тлі зростання загальної поширеності та захворюваності на дитячі хвороби [3] відзначається високий рівень зустрічальності алергічної патології у дітей. Так, Р.Р. Драб та співавт. [4] продемонстрували, що у 68 % дітей віком 3–6 років і у 87 % дітей віком 6–10 років, які проживають у Рівненській області, спостерігається харчова IgE-опосередкована алергія. Прояви харчової алергії варіюються від легких форм кропив’янки до життєзагрожуючих анафілактичних реакцій. Показано, що на харчові реакції припадає від 20 до 50 % усіх випадків анафілаксії в Азії, Європі, Північній Америці та Австралії у госпіталізованих дітей [5]. У дітей раннього віку харчова алергія найчастіше асоційована з реакцією на білки коров’ячого молока та клінічно може характеризуватися різноманітними гастроінтестинальними ознаками й/або атопічним дерматитом [6]. Незважаючи на численні дослідження, причини бурхливого зростання алергічних захворювань, особливо у дітей, залишаються недостатньо вивченими [7, 8].

Однією з імовірних причин, що збільшують ризик розвитку алергічної реакції на харчові алергени, вважають хронічну Helicobacter pylori-асоційовану інфекцію у дітей [9, 10]. Цілком імовірно, запалення слизової оболонки шлунка, обумовлене особливостями реакції образ-розпізнавальних рецепторів при взаємодії з патоген-асоційованими патернами бактерії Helicobacter pylori, сприяє розвитку харчової алергії [11, 12]. Можливо, що в осіб із хронічною інфекцією шлунка, викликаною бактеріями Helicobacter pylori, відзначається дефіцит продукції антимікробних пептидів, зокрема дефензинів [13]. Порушення експресії дефензинів супроводжується збільшенням ризику розвитку не тільки інфекційних, але й алергічних захворювань [14, 15]. Можливо, що збільшення ризику розвитку алергії обумовлено впливом бактерій Helicobacter pylori на парацелюлярну проникність слизової оболонки травного тракту [16]. Згідно з даними інших дослідників, бактерії Helicobacter pylori роблять проектний вплив, запобігаючи розвитку анафілаксії, спричиненої овальбуміном і арахісом, сприяючи стабільному диференціюванню Treg-клітин [17]. У той же час Javier Molina-Infante і співавт. [18] продемонстрували, що Helicobacter pylori-асоційована інфекція не запобігає розвитку харчової алергії і бронхіальної астми. Однак визначення індивідуальних молекулярних причин виникнення алергічної реакції являє собою складний, дорогий і найчастіше недоступний для лікарів першої ланки діагностичний процес.

Незалежно від механізмів Helicobacter pylori-індукованої алергії, розуміння яких дозволить індивідуалізувати профілактичну медикаментозну терапію, для визначення ймовірності розвитку харчової алергії у практичній діяльності необхідно мати доступний клінічний інструмент. На нашу думку, одним із можливих способів вирішення цього завдання є створення простої математичної моделі прогнозу розвитку харчової алергії у дітей для немашинного застосування.

Метою нашого дослідження було виявлення інформативно значущих медико-біологічних і соціально-гігієнічних факторів ризику розвитку алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією, а також створення математичної моделі для прогнозування ймовірності наявності чи розвитку алергічної патології.

Матеріали та методи

Групу спостереження становили 76 дітей віком від 7 до 17 років із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією, які перебували на обстеженні та лікуванні в гастроентерологічному відділенні КЗ «Дніпропетровська МКЛ № 1» ДОР».

Для визначення факторів ризику розвитку харчової алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією було проведено послідовний аналіз Вальда. З використанням математичної програми оброблено 109 клініко-анамнестичних, імунологічних і молекулярно-генетичних параметрів, для кожного з них розраховано відносний ризик (ВР) та діагностичний коефіцієнт (ДК). Критерій відносного ризику визначався за формулою: ВР = fб(1 – fк)/fк(1 – fб), де fб — частота зустрічальності ознаки у дітей із харчовою алергією, fк — частота зустрічальності ознаки у дітей без харчової алергії. Аналіз отриманих даних і оцінка вірогідності їх відмінностей проводились за допомогою пара- та непараметричних методів статистики. Різниця між ознаками, що порівнювались, вважалась значущою при р < 0,05 [19, 20].

Результати та обговорення

Вивчення прогностичної значущості досліджуваних параметрів дозволило відокремити найбільш інформативні клініко-анамнестичні, імунологічні та молекулярно-генетичні фактори ризику розвитку харчової алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією.

Вік, маса тіла та зріст дитини. Найбільш високий ризик розвитку алергії виявлено у віковій групі 7–10 років (ВР = 4,43). Також у групі ризику знаходяться діти з великою масою тіла (понад 63 кг) та низьким зростом (119–142 см) (ВР = 2,66 та 2,21 відповідно).

Вік та освіта батьків. Нами виявлено певний зв’язок між можливістю розвитку алергії у дитини та віком батьків. Так, вік матері на момент народження дитини понад 25 років є фактором ризику розвитку алергічної патології у дитини (ВР = 4,17). Після 33 років відносний ризик трохи зменшується, однак залишається вагомим (ВР = 2,08). У той же час вік матері на момент народження дитини 17–25 років виступав у ролі протекторного фактора (ВР = 0,42).

Цікавим виявився вплив рівня освіти батьків на розвиток алергії у дитини. Діти, батько яких має вищу освіту, із значно більшою вірогідністю будуть мати алергічну патологію (ВР = 8,4).

Соціально-гігієнічні фактори. Істотну роль у формуванні алергічної патології у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією відіграє вживання додатково очищеної води (ВР = 2,66), у той час як відносний ризик при вживанні простої кип’яченої води становить 0,68. Також ми виявили, що проживання у приватному будинку зменшує ризик розвитку харчової алергії (ВР = 0,37).

Клініко-анамнестичні чинники. Вагомим фактором ризику розвитку харчової алергії у дітей є тривалість захворювання на хронічну Helicobacter pylori-асоційовану інфекцію. Ми встановили, що, у пацієнтів, які хворіють довше 2,5 року, відносний ризик становив 8,86. Наявність вираженого астеновегетативного синдрому збільшує вірогідність розвитку алергічної патології (ВР = 2,21), у той час як помірно виражений астенічно-вегетативний синдром знижує ризик формування алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією (ВР = 0,4). Також суттєву роль відіграють такі клінічні прояви: діарея (ВР = 13,29), тривалість больового синдрому понад 10 діб (ВР = 2,21), тривалість диспептичного синдрому більше ніж 5 діб (ВР = 2,21). За нашими даними, діти, які при народженні мали масу тіла понад 4 кг, більше схильні до розвитку харчової алергії (ВР = 2,07).

Ендоскопічні фактори. Ми виявили певний зв’язок між ендоскопічними проявами захворювання та ризиком розвитку алергічної патології у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією. Так, наявність ерозивного вогнищевого гастриту вагомо збільшує ризик розвитку харчової алергії (ВР = 5,00), що, на нашу думку, пояснюється збільшенням проникнення харчових алергенів через ушкоджену слизову оболонку шлунка. Також істотними виявилися такі ендоскопічні знахідки: вогнищевий ерозивний бульбіт (ВР = 5,00), вогнищевий поверхневий дуоденіт (ВР = 2,5) та виразка на передній стінці дванадцятипалої кишки (ВР = 2,5).

Отже, нами визначено високоінформативні клініко-анамнестичні, ендоскопічні, антропометричні, біологічні та соціально-гігієнічні фактори та створено прогностичну таблицю, що дає можливість розрахувати ймовірність розвитку харчової алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією (табл. 1).

Принцип роботи з математичною моделлю прогнозу розвитку харчової алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією полягає у складанні діагностичних коефіцієнтів, які відповідають виявленим ознакам у конкретної дитини. Імовірність формування харчової алергії становить 80 % при досягненні суми ДК 6 балів, 90 % — 9,5 бала, 95 % — 13 балів.

Показники ефективності математичної моделі прогнозу розвитку харчової алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією (n = 72), що були отримані при її використанні, становили: специфічність — 97 %, чутливість — 72 %, тест прогнозування позитивного результату — 80 %, тест прогнозування негативного результату — 95 %.

Висновки

1. Основними анамнестичними факторами високого ризику формування харчової алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією є наявність вищої освіти у батька дитини, вік матері на момент народження дитини 25–33 роки, вживання додатково очищеної води, маса тіла дитини при народженні понад 4 кг. Вагомими клінічними факторами ризику розвитку харчової алергії є тривалість основного захворювання більше ніж 32 місяці, наявність діареї у клінічних проявах захворювання. Наявність ерозивного вогнищевого гастриту, ерозивного вогнищевого бульбіту, виразки на передній стінці дванадцятипалої кишки та поверхневого вогнищевого дуоденіту є істотними ендоскопічними факторами ризику розвитку харчової алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією.

2. Чинниками, що запобігають розвитку харчової алергії, визначено: проживання дитини у приватному будинку, вік матері на момент народження дитини 17–25 років, жіночу стать дитини, вік дитини старше 10 років, наявність відрижки у клінічних проявах захворювання, наявність дуоденогастрального рефлюксу, тривалість захворювання менше 32 місяців.

3. Простота у використанні, а також високі показники валідності розробленої математичної моделі прогнозу розвитку алергічної патології у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією дозволяють рекомендувати її у практичній діяльності сімейних лікарів, педіатрів і дитячих гастроентерологів для виділення контингенту дітей, у яких існує загроза розвитку харчової алергії, та своєчасного призначення раціональної профілактики та терапії.

Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.