Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» №3(98), 2019

Вернуться к номеру

Випадок системної дії бупівакаїну

Авторы: Скуратівський Ю.Є., Баранова Т.С., Фесенко У.А.
(1) — Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів, Україна
(2) — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Пацієнт, 22 роки, стать — чоловіча, діагноз: тромбоз зовнішнього гемороїдального вузла. АТ = 140/70 мм рт.ст., пульс — 85/хв. SpO2 = 98 %. Катетеризація кубітальної вени, преінфузія — 400 мл 0,9% NaCl. Виконана пункція епідурального простору каудальним доступом. Ідентифікація за допомогою повітря з аускультацією чітка. Введено 25 мл 0,5% бупівакаїну. Наприкінці введення бупівакаїну пацієнт відчув заніміння язика, ротової порожнини. Одразу після введення епідурально бупівакаїну втратив свідомість, з’явилися клоніко-тонічні генералізовані судоми, загальний ціаноз, АТ = 130/70 мм рт.ст., пульс — 110/хв. Розпочато ШВЛ крізь маску з чистим киснем, введено сибазон — 10 мг в/в. Судоми зникли протягом 2–3 хвилин, відновилась свідомість. На ЕКГ-моніторі: ритм синусовий, ЧСС — 105–110/хв. SpO2 = 96–98 %. Після відновлення свідомості пацієнт відчував деяке заніміння в промежині, але проявів адекватного каудального блоку не було. Операція проведена під загальною в/в анестезією на спонтанному диханні. Операція тривала 30 хв. Введено: пропофол — 400 мг, фентаніл — 100 мкг. Перебіг анестезії без подій, гемодинаміка стабільна, спонтанне дихання адекватне. При прокиданні від наркозу у пацієнта спостерігалась короткочасна фіксація погляду догори. Перебіг післяопераційного періоду без ускладнень. Миттєва поява судом із непритомністю може свідчити про випадкове інтравазальне введення місцевого анестетика. Але аспіраційна проба була негативною. Епідуральний простір був чітко ідентифікований. Розчин анестетика вводився без спротиву. З іншого боку, інтравазальне потрапляння такого великого об’єму бупівакаїну теоретично могло б проявитися з боку серцево-судинної системи. А у нашого пацієнта гемодинаміка була стабільною. Мали місце тільки прояви системної дії бупівакаїну з боку ЦНС, які швидко зникли. Ліпідну емульсію, що рекомендована в таких випадках, ми не вводили через її відсутність в операційній та коротку тривалість симптомів.



Вернуться к номеру