Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вернуться к номеру

Контраст-індукована нефропатія: реалії проти прогнозів

Авторы: Фесенко У.А.(1), Якимович Ю.С.(2), Сироїд М.В.(2), Родзоняк А.І.(2), Ступницький М.А.(2)
(1) — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
(2) — Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. За визначенням, контраст-індукована нефропатія (КІН) — це підвищення рівня сироваткового креатиніну на ≥ 25 % від вихідного рівня, або на ≥ 44,2 мкмоль/л, протягом 48 годин після втручання з використанням рентгенконтрастних засобів. На нашу думку, саме питанню прогнозування й профілактики КІН приділяється недостатньо уваги. Метою роботи було порівняння ризику виникнення контраст-індукованої нефропатії за шкалою Mehran із практичною її інцидентністю в пацієнтів, яким проводилися рентгенендоваскулярні втручання. Матеріали та методи. Нами було проаналізовано історії хвороб 46 пацієнтів, яким проводилися ендоваскулярні втручання (коронарографія, стентування коронарних артерій, аортографія, артеріографія судин нижніх кінцівок і балонна ангіопластика зі стентуванням артерій нижніх кінцівок) на предмет розвитку КІН. Для всіх пацієнтів було визначено ймовірний ризик розвитку КІН згідно зі шкалою Mehran, вивчено супутні захворювання, перебіг втручання, вирахувано об’єм інфузії під час і після втручання, об’єм контрасту, а потім визначено реальну інцидентність КІН. Результати. Згідно з дослідженням Mehran, ризик розвитку КІН становить 13,9 %. Згідно з прогностичною шкалою Mehran, пацієнти, які набрали 5 балів і менше, мають ризик розвитку КІН 7,5 %; від 6 до 10 балів — 14 %; від 11 до 15 балів — 26,1 %; 16 балів і більше — 57,3 %. Прогнозований ризик розвитку гострого ушкодження нирок (ГУН), що потребувало б замісної ниркової терапії, у даних групах становить 0,04; 0,12; 1,09 і 12,6 % відповідно. У нашому дослідженні загальна інцидентність КІН становила 19,5 % (9 пацієнтів із 46); інцидентність ГУН, що потребувало гемодіалізу, — 2,2 % (1 пацієнт із 46). Інцидентність становила 12,5 % у групі пацієнтів, які набрали 5 балів і менше; 22,2 % — у групі 6–10 балів; 33,3 % — у групі 11–15 балів, і 0 % — у групі 16 балів і більше. Інцидентність діалізу становила 3,7 % у групі 6–10 балів і 0 % — в інших групах пацієнтів. У 3 пацієнтів об’єм інфузії під час і після втручання був меншим від рекомендованого. У всіх пацієнтів відзначалося перевищення допустимого об’єму контрасту. У 5 пацієнтів було виявлено супутній цукровий діабет, у 5 пацієнтів — анемію. У всіх пацієнтів використовували низькоосмолярні рентгенконтрастні засоби. Висновки. Реальна інцидентність контраст-індукованої нефропатії в нашому дослідженні виявилася знач-но вищою, ніж ймовірний ризик її розвитку згідно зі шкалою Mehran. Недостатньо уваги приділялося розрахунку рекомендованого об’єму періопераційної інфузійної терапії й дотриманню вищих рекомендованих доз рентгенконтрастних засобів. Необхідно в подальшій клінічній практиці більш ретельно визначати фактори ризику розвитку КІН в кожному окремому випадку й уживати якомога більше заходів профілактики для запобігання її виникненню.



Вернуться к номеру