Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вернуться к номеру

Застосування пропофолу для седації онкологічних хворих при мастектомії

Авторы: Тробюк К.В., Лісецький В.А.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Київський міський клінічний онкологічний центр, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Аналгоседація під час операцій при маст-ектомії — це необхідний компонент, що забезпечує фізичний і психологічний комфорт пацієнта, зменшує вираженість стресорних реакцій і дискомфорту. Для медикаментозної седації використовують різноманітні лікарські засоби і їх комбінації (тіопентал натрію, сибазон, пропофол, кетамін, нестероїдні протизапальні засоби). Анестезіологічне забезпечення включає внутрішньовенне введення препаратів, які мають анксіолітичні, аналгетичні, анамнестичні властивості окремо або в поєднанні з місцевою анестезією. Седативні й знеболюючі препарати призначаються в поєднанні, чим досягається ефект синергізму, що дозволяє шляхом введення малих доз і досягнення меншого накопичення забезпечити достатню аналгезію з меншим ризиком розвитку побічних реакцій. Мета роботи: проаналізувати ефективність застосування сибазон-фентаніл-пропофолової аналгоседаії для анестезіологічного забезпечення мастектомії на самостійному диханні в онкохворих на базі Київського міського онкоцентру. Матеріали та методи. Проаналізовано 100 хворих, у яких застосовувались для седації сибазон-фентаніл-тіопентал (50) і сибазон-фентаніл-пропофол (50). Результати. Встановлено, що в 1-й групі під час операції відзначалися порушення дихання в 7 (14 %) хворих, артеріальна гіпотонія (–20 % від вихідного) — у 10 (20 %), брадикардія — 1 %, після операції була нудота у 20 %, що значно відрізнялось від показників 2-ї групи, у якій артеріальна гіпотонія була в 6 (12 %) хворих, брадикардія — в 1 (2 %) хворого, не було пригнічення дихання й нудоти. Час відновлення свідомості після операції в 1-й групі становив від 20 хв до 1 год, у хворих відмічались загальмованість, малорухливість, сплутаність свідомості, пригнічення настрою, зниження орієнтації й мовного контакту. У 2-й групі пробудження відмічалось протягом 10–30 хв, швидко відновлювалась свідомість, пацієнти перебували в піднесеному настрої, були активні. Висновки. Отже, при застосуванні аналгоседації при мастектомії відмічена перевага методу використання сибазон-фентаніл-пропофолової седації, що дає можливість спокійно й швидко ввести в хірургічну стадію наркозу на самостійному диханні (під постійним контролем прохідності дихальних шляхів) при стабільній сатурації кисню й гемодинаміці, провести швидку післянаркозну реабілітацію. Відсутність когнітивних порушень, швидке відновлення свідомості, мовного контакту, координації рухів, хороший настрій, орієнтація в місці, часі — усе це дозволяло переводити пацієнтів з операційної прямо в палату хірургічного відділення, залишати пацієнтку через 15–20 хв на самообслуговування й нагляд медперсоналу. Застосування пропофолу дозволяє відмовитись від опіатів, які викликають порушення дихання, когнітивні порушення та стрес і стимулюють ріст пухлини, що важливо для онкохворих.



Вернуться к номеру