Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вернуться к номеру

Дві новинки для акушерських анестезіологів

Авторы: Настенко О.М.(1), Фесенко В.С.(2)
(1) — Міський клінічний пологовий будинок № 6, м. Харків, Україна
(2) — Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Спінальна анестезія (СА) для кесарева розтину є золотим еталоном, але має дві давні проблеми. Під час операції часто виникає глибока артеріальна гіпотензія. Після операції можливий післяпункційний головний біль (ППГБ), консервативне лікування якого не завжди надійне, а усунення епідуральним пломбуванням автокров’ю (ЕПАК) не позбавлене ризиків. Нещодавно два випадкові спостереження породили дві новинки. У 2016 році італійський анестезіолог Торроні помилково почав уводити окситоцин не після розродження, а одразу після виконання СА, вчасно це помітив і ввів лише 1/10 планованої дози, тобто 0,5 МО, але після того гіпотензія була меншою. Він навчив українських колег, які підтвердили ефективність методу Торроні для матерів [1, 2] і безпечність для плодів [2, 3]. У 2014 році в Єгипті через неефективність консервативного лікування ППГБ було заплановане ЕПАК, але спершу в/в введені прозерин (20 мкг/кг) з атропіном (10 мкг/кг) для стимуляції перистальтики. За годину після того ППГБ зник, ЕПАК не знадобилося. Подальші дослідження єгипетських анестезіологів [4] показали, що в жінок із ППГБ після СА для кесарева розтину, на тлі консервативного лікування парацетамолом і кофеїном (як і в контрольній групі), в/в повільне введення прозерину й атропіну з інтервалом 8 годин значно зменшувало ППГБ, ЕПАК нікому не знадобилося. Побічні ефекти: кольки в животі (20 %), посмикування м’язів (15 %), гіперактивність сечового міхура (12 %). У дітей побічних ефектів не було (їх не прикладали до грудей 24 години після останньої дози прозерину й атропіну). У контрольній групі 16 % потребували ЕПАК. Слід зазначити, що вказані дози для середньої дорослої людини становлять приблизно 1 ампулу атропіну та 3 ампули прозерину — такі дози давно вживалися в нашій хірургії для стимуляції перистальтики. Єгипетського методу ми ще не дослідили.


Список литературы

1. Fesenko V., Nastenko O., Torroni P. // Anestezjologia Intensywna Terapia (Poland). — 2017. — 49(Suppl. 2). — 23.
2. Фесенко В.С., Назаренко Л.Г., Козьмук Е.В., Настенко А.М. // Акушерство. Гінекологія. Генетика. — 2017. — Т. 3, № 4. — С. 5-9.
3. Fesenko V., Nazarenko L., Kozmuk O., Nastenko O., Torroni P. // Eur. J. Anaesthesiol. — 2018. — 35(Suppl. 56). — 96. 
4. Abdelaal Ahmed Mahmoud A., Mansour A.Z., Yassin H.M. et al. // Anesth. Analg. — 2018 Dec. — 127(6). — Р. 1434-1439.

Вернуться к номеру