Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019
Вернуться к номеру
Порівняльне дослідження продуктивності серця у хірургічних хворих за допомогою електричної імпедансної реоплетизмографії з використанням різних частот зондуючого струму
Авторы: Курсов С.В., Білецький О.В., Белашко С.А., Воронцов В.Л., Калапуц В.І.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Відомо, що електрична провідність біологічних тканин є змінною і суттєво розрізняється при використанні різних частот перемінного струму. Наприклад, на частотах 10–20 КГц електрична провідність крові є більшою відносно інших тканин в 5–6 разів, а на частотах 80–100 КГц є більшою лише в 3–3,5 раза. Величина питомого електричного опору крові, яку зазвичай приймають за 150 Ом × см, насправді змінюється в межах 130–220 Ом × см залежно від частоти струму. Кров, що добре рухається, має менший електричний опір, ніж на ланках стазу. При проведенні досліджень продуктивності серця за допомогою електроімпедансної реоплетизмографії використовується апаратура, яка надає можливості застосовувати різні частоти зондуючого струму. Метою нашого дослідження було порівняння результатів визначення продуктивності серця при застосуванні різних частот електричного струму в одних і тих же хворих. Матеріали та методи. Ударний об’єм серця (УОС) визначали за допомогою реографа Р4-02 із застосуванням частот 40, 50, 70 і 100 КГц, а пізніше — за допомогою реографа «Реоком» (ХАИ-Медика, Україна) на частотах 16, 32 та 64 КГц із комп’ютерною реєстрацією та автоматизованою обробкою реограм за допомогою програми фірми-виробника. УОС визначався методом біполярної інтегральної реографії тіла за М. Тищенко, а також при використанні тетраполярного варіанта дослідження. У процесі визначення УОС в одного й того ж пацієнта записували інтегральну реограму тіла, послідовно застосовуючи різні частоти електричного струму. За час нашого тривалого спостереження накопичилися результати дослідження за зазначеною методикою понад 100 хворих. Результати. Ми не знайшли значимих розбіжностей в результатах визначення продуктивності серця при використанні зазначених частот електричного струму. Дуже часто результати визначення УОС при послідовній зміні частоти струму повторювалися «один в один». Висновки. Зміни частоти зондуючого електричного струму в діапазоні 16–100 КГц не впливають на результати дослідження центральної гемодинаміки за допомогою реографії.