Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вернуться к номеру

Вплив пероральних регідратаційних розчинів на відновлення перистальтики у післяопераційних пацієнтів

Авторы: Бігняк П.І., Креньов К.Ю., Гомон М.Л., Гончарук О.С.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
Старокостянтинівська районна лікарня, м. Старокостянтинів Хмельницької області, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Гострий дефіцит рідини та електролітів спричиняє дегідратацію, що створює несприятливий фон для перебігу післяопераційного періоду хірургічних хворих [1]. Корекція зазначених змін відновлює роботу клітинних насосів, зменшує внутрішньоклітинний ацидоз та забезпечує адекватне функціонування тканин, зокрема анаболізм і імунологічний захист. [3]. Саме тому дослідження та корекція водно-електролітного балансу є обов’язковим компонентом періопераційної інтенсивної терапії хірургічних хворих та входить до європейських протоколів ERAS (Enhanced Recovery After Surgery), де передопераційна волемічна підготовка та скорочення термінів голодування мають важливе значення [2, 3]. Відновлення перистальтики дозволяє запобігти стазу та бактеріальній транслокації, як наслідок — зменшення частоти поліорганної недостатності у хірургічних пацієнтів [4]. Мета роботи: визначення термінів відновлення перистальтики у пацієнтів, які вживають пероральні регідратаційні розчини. Матеріали та методи. Обстежено 72 планових пацієнта хірургічного відділення Старокостянтинівської центральної районної лікарні, із них 40 отримували традиційну передопераційну підготовку та 32 пацієнтам у передопераційну підготовку було включено ОРЗ «ІОНІКА». Стан порушення електролітного обміну (калію, натрію, хлору, рівня глюкози) оцінювали лабораторним шляхом на базі лабораторії INVIVO (ТОВ «Малікс МЕД»). Також оцінювались показники гемодинаміки, діурезу, об’єм і якість інфузійної терапії, термін відновлення перистальтики. Дослідження проводили за добу до оперативного втручання, перед операцією та після неї через 8 та 24 години. Результати. Із 72 пацієнтів різноманітні порушення водно-електролітного балансу спостерігались у 62,5 % досліджуваних, зокрема: гіпокаліємія — у 19 пацієнтів, гіпонатріємія — у 8; гіпернатріємія — в 11, гіпохлоремія — у 4 пацієнтів. Усім пацієнтам на другу добу виконане оперативне втручання. В післяопераційному періоді спостерігалось зростання показників калію та натрію до меж фізіологічної норми, стресової гіперглікемії не спостерігалось. Коливання гемодинаміки на другу добу мало тенденцію до нижніх границь норми, що корелювало із зниженням діурезу. Відновлення перистальтики відмічено на 2,3 ± 0,2 доби в пацієнтів групи ОРЗ на відміну від 2,6 ± 0,4 доби у пацієнтів контрольної групи. Висновки та перспективи подальших розробок. Відновлення перистальтики відмічено на 2,3 ± 0,2 доби в пацієнтів групи ОРЗ на відміну від 2,6 ± 0,4 доби у пацієнтів контрольної групи. У пацієнтів, які отримували в передопераційній підготовці ОРЗ «ІОНІКА», відзначались значно менші порушення водно-електролітного балансу, що в більшості випадків варіювалось в межах допустимої норми.


Список литературы

1. Петрушенко В.В., Рикало Н.А., Рауцкіс В.А. Порушення водно-електролітного обміну: регуляція та компенсаторні механізми // Клінічні та експериментальні дослідження. — 2013. — 1. — С. 299-301.
2. Michał Pędziwiatr, Judene Mavrikis, Jan Witowski, 
Alexandros Adamos, Piotr Major, Michał Nowakowski, Andrzej Budzyński. Current status of enhanced recovery after surgery (ERAS) protocol in gastrointestinal surgery // Med. Oncol. — 2018. — 35(6). — 95.
3. Бабак С.І., Дяченко С.П., Юрків В.В., Галушко О.А. Порушення водно-електролітного балансу та їх корекція // Гострі та невідкладні стани в практиці лікаря. — 2017. — 67. — С. 12-17.
4. Подопригора Г.И., Кафарская Л.И., Байнов Н.А., Шкопоров А.Н. Бактериальная транслокация из кишечника: микробиологические, иммунологические и патофизиологические аспекты // Вестник РАМН. — 2015. — 70(6). — С. 640-650.

Вернуться к номеру