Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Международный эндокринологический журнал Том 14, №4, 2018
Вернуться к номеру
Структура психічних розладів при цукровому діабеті
Авторы: Юрценюк О.С.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Останніми роками відзначається патоморфоз психічних розладів при різних соматичних і ендокринних захворюваннях. Поряд з відомими фахівцям явищами астенії, депресії, дисфорії, нервової анорексії у структурі психічних порушень при цукровому діабеті (ЦД) усе частіше стали відзначатися тривожні розлади різного ступеня вираженості. В основі розвитку психічних розладів при ЦД лежить низка факторів соматогенного та психогенного характеру. Психічні розлади при ЦД залежно від контингенту обстежених хворих виникають у 1,3–100 % випадків. Поширеність даних розладів серед осіб похилого віку досягає практично 100 %.
Метою дослідження було вивчення структури психічних розладів при ЦД.
Матеріали та методи. Обстежені 22 хворі на ЦД 2-го типу віком від 43 до 78 років (середній вік — 60,5 року). У всіх хворих спостерігалися психічні розлади різного ступеня вираженості. Для терапії неврозоподібних розладів і деменції у хворих на ЦД застосовували комбінацію препаратів інстенон, актовегін і гліцисед. Середня тривалість комбінованого курсу лікування становила 4 тижні. Основними методами дослідження були клініко-психопатологічні, клініко-анамнестичні, експериментально-психологічні. Використовувалися: шкала депресії Гамільтона, шкали особистісної та реактивної тривожності Спілбергера — Ханіна, шкала GBS, шкала кількісної оцінки ступеня вираженості порушень психічних функцій І.Ф. Рощиної і Г.А. Жарікова, шкала загального клінічного враження.
Результати. У всіх обстежених хворих були виявлені ознаки астенічного синдрому, який проявлявся підвищеною фізичною та психічною втомлюваністю, виснажливістю, зниженням працездатності, загальною слабістю, млявістю, розладами сну. Астенія супроводжувалася також вегетативними порушеннями: тахікардією, гіпергідрозом, коливаннями артеріального тиску, відчуттям спраги, голоду. При коливаннях рівня глюкози в крові та декомпенсації ЦД у хворих зростали емоційна лабільність, плаксивість, дисфорії, підвищена подразливість і збудливість. При цьому відзначалися афективні розлади, що виникали пароксизмально, у вигляді відчуття страху, тривоги, побоювання за своє майбутнє, на тлі зниженого настрою, з явищами слабкодухості. Астенія у 7 хворих супроводжувалася різким зниженням настрою. У цих хворих діагностувалися астенодепресивні розлади легкого й помірного ступеня вираженості. Характерною особливістю даних розладів була відсутність добових коливань настрою, рухової та асоціативної загальмованості, ідей самозвинувачення й самоприниження, а також суїцидальних тенденцій. Поєднання депресії і ЦД часто призводило до зростання ступеня тяжкості обох захворювань — збільшення частоти загострень депресії й кількості ускладнень ЦД. При депресивних розладах у хворих на ЦД похилого віку поглиблювалися інтелектуально-мнестичні порушення. У 9 пацієнтів була виявлена надмірна фіксація на своєму хворобливому стані, перебільшена стурбованість своїм здоров’ям. Серед даної групи у 4 хворих відзначалися сенестопатії у вигляді відчуття поколювання, викручування, свербіння, оніміння у різних ділянках тіла. Ці хворобливі відчуття мали лабільний характер і не залежали від рівня цукру в крові. Виявлення на фоні астенії у 3 хворих нав’язливих думок і страхів дозволило діагностувати у них обсесивно-фобічні розлади. Пацієнти страждали від нав’язливих страхів гіпоглікемічних реакцій, страхів виникнення ускладнень ЦД — ампутації ніг, сліпоти, кардіофобії.
У процесі розвитку захворювання на ЦД також відбувалося формування або загострення преморбідних психопатичних або невротичних рис характеру. Типовим було збільшення рівня тривожності, наростання експлозивності з елементами дисфорії. В осіб старших вікових груп виявлялися риси психоорганічного синдрому з інертністю мислення, в’язкістю, докладністю, виснаженістю. Взагалі, за даними сучасних досліджень, майже у 89,0 % хворих виявляються пограничні психічні розлади у вигляді неврозоподібних порушень і патологічного розвитку особистості.
Позитивна динаміка клінічної симптоматики в процесі лікування препаратами інстенон, актовегін і гліцисед відзначена в усіх хворих. Значне покращення психічного стану спостерігалося у 16 хворих. При цьому відбувалася повна редукція астенічного та астенодепресивного синдрому, нормалізація лабораторних і гемодинамічних показників, редукція вегетативних розладів. У хворих покращувалися пам’ять, увага, знижувалася виснажливість, емоційна лабільність, покращувався настрій, значно зменшувалась кількість дисфорій, тривога. У 6 хворих відзначалося помірне покращення психічного стану. У пацієнтів цієї групи зберігалися психічні розлади невеликої інтенсивності — емоційна лабільність, субдепресивні розлади, вегетативна дисфункція. Експериментально-психологічні дослідження засвідчили покращення когнітивних функцій: поліпшення психомоторного темпу, здатності до концентрації уваги, зменшення втомлюваності при виконанні розумової роботи. У пацієнтів зменшилися виснажливість, важкість переключення, покращилися показники шкали з безпосереднього запам’ятовування п’яти слів.
Висновки. Запропонована методика спрямована на різні ланки патогенезу гіпоксії й ішемії, на компенсацію метаболічних порушень та редукцію астенічних, астенодепресивних і когнітивних розладів при цукровому діабеті.