Мобильная версия

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 8, №2, 2018

Розробка комплексів фізичної реабілітації та оцінка їх ефективності в постменопаузальних жінок з остеопорозом залежно від віку та кількості вертебральних переломів

Авторы: Григор’єва Н.В., Поворознюк В.В., Рибіна О.С.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Київ, Україна

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Малорухливий спосіб життя, що характерний для більшості людей незалежно від віку, призводить до розвитку багатьох захворювань, зокрема до патології опорно-рухового апарату, передчасного старіння й смерті. Згідно з європейськими та американськими рекомендаціями, оптимальне лікування остеопорозу передбачає поєднання медикаментозних та немедикаментозних методів лікування, серед останніх важливу роль відводять і фізичній реабілітації. На сьогодні в літературних джерелах наведені численні комплекси лікувальної гімнастики, які розроблені для осіб з остеопорозом, у тому числі і для постменопаузальних жінок. Проте ці комплекси були розроблені для хворих із системним остеопорозом загалом й не були адаптовані для пацієнтів із вертебральними переломами зокрема. Мета — розробка комплексів фізичної реабілітації для жінок старших вікових груп із системним остеопорозом та вертебральними переломами в підгострому періоді та оцінка їх ефективності залежно від віку хворих та кількості вертебральних переломів. Матеріали та методи. Проведені аналіз й узагальнення даних літературних джерел для розробки програм фізичної реабілітації. Для оцінки ефективності розроблених нами комплексів фізичної реабілітації в Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу нами обстежені 53 постменопаузальні жінки віком 50–84 роки, які були розподілені на дві групи залежно від віку: І група — пацієнтки віком 50–69 років, ІІ група — 70–84 роки. Для аналізу використовували статичні й динамічні види функціонального тестування (ФТ). Обстежені жінки займалися розробленим комплексом фізичної реабілітації два тижні, щоденно — протягом 30 хвилин. Результати. При аналізі показників ФТ у жінок у двох вікових групах після закінчення занять із використанням розробленого комплексу фізичної реабілітації виявлено вірогідне покращання більшості показників динамічних і статичних видів ФТ. При аналізі показників ФТ у постменопаузальних жінок залежно від кількості вертебральних переломів (ВП) вірогідних відмінностей вищезазначених параметрів комплексного лікування з включенням нових комплексів лікувальної гімнастики і при його завершенні не виявлено. Нами підтверджено вірогідне покращання показників ФТ у хворих незалежно від кількості ВП. При аналізі показників ФТ залежно від кількості ВП (один або два і більше) вірогідних відмінностей у хворих із системним остеопорозом до і після комплексного лікування з включенням нових розроблених комплексів лікувальної гімнастики нами не виявлено. Висновки. Розроблені програми фізичної реабілітації покращують показники функціонального стану організму незалежно від віку, кількості ВП і є безпечними, що підтверджується стабільністю оцінки основних гемодинамічних показників у жінок із системним остеопорозом та ВП, що дозволяє рекомендувати їх до застосування в лікувально-профілактичних закладах.

Актуальность. Малоподвижный образ жизни, который характерен для большинства людей независимо от возраста, приводит к развитию многих заболеваний, в частности к патологии опорно-двигательного аппарата, преждевременному старению и смерти. Согласно европейским и американским рекомендациям, оптимальное лечение остеопороза предполагает сочетание медикаментозных и немедикаментозных методов лечения, среди последних важную роль отводят и физической реабилитации. На сегодняшний день в литературных источниках приведены многочисленные комплексы лечебной гимнастики, разработанные для лиц с остеопорозом, в том числе и для постменопаузальных женщин. Однако эти комплексы были разработаны для больных с системным остеопорозом в целом и не были адаптированы для пациентов с вертебральными переломами в частности. Цель — разработка комплексов физической реабилитации для женщин старших возрастных групп с системным остеопорозом и вертебральными переломами в подостром периоде и оценка их эффективности в зависимости от возраста больных и количества вертебральных переломов. Материалы и методы. Проведены анализ и обобщение данных литературных источников для разработки программ физической реабилитации. Для оценки эффективности разработанных нами комплексов физической реабилитации в Украинском научно-медицинском центре проблем остеопороза нами обследованы 53 постменопаузальные женщины в возрасте 50–84 года, которые были разделены на две группы в зависимости от возраста: I группа — пациентки в возрасте 50–69 лет, II группа — 70–84 года. Для анализа использовали статические и динамические виды функционального тестирования (ФТ). Обследованные женщины занимались разработанным комплексом физической реабилитации две недели, ежедневно — в течение 30 минут. Результаты. При анализе показателей ФТ у женщин в двух возрастных группах после окончания занятий с использованием разработанного комплекса физической реабилитации выявлено достоверное улучшение большинства показателей динамических и статических видов ФТ. При анализе показателей ФТ у постменопаузальных женщин в зависимости от количества вертебральных переломов (ВП) достоверных различий вышеупомянутых параметров комплексного лечения с включением новых комплексов лечебной гимнастики и при его завершении не обнаружено. Нами подтверждено достоверное улучшение показателей ФТ у больных независимо от количества ВП. При анализе показателей ФТ в зависимости от количества ВП (один или два и более) достоверных различий у больных с системным остеопорозом до и после комплексного лечения с включением новых разработанных комплексов лечебной гимнастики нами не обнаружено. Выводы. Разработанные программы физической реабилитации улучшают показатели функционального состояния организма независимо от возраста, количества ВП и являются безопасными, что подтверждается стабильностью оценки основных гемодинамических показателей у женщин с системным остеопорозом и ВП, что позволяет рекомендовать их к применению в лечебно-профилактических учреждениях.

Background. The sedentary lifestyle, which is typical for most people, regardless of age, leads to the development of many diseases, in particular to the pathology of the locomotor system, premature aging and death. According to European and American guidelines, optimal treatment of osteoporosis involves the combination of drug and non-drug treatment methods, among the latter, physical rehabilitation also plays an important role. Today, literary sources provide numerous systems of therapeutic exercises, which are developed for persons with osteoporosis, including postmenopausal women. However, these systems have been developed for patients with systemic osteoporosis in general, and have not been adapted for patients with vertebral fractures (VF) in particular. The objective is to develop programs of physical rehabilitation for women of older age groups with systemic osteoporosis and vertebral fractures in the subacute period and to assess their effectiveness depending on the age of the patients and the number of VF. Materials and methods. The analysis and generalization of literary data were conducted to develop programs of physical rehabilitation. To evaluate the effectiveness of our systems for physical rehabilitation in the Ukrainian Scientific Medical Center for Osteoporosis Problems, we examined 53 postmenopausal women aged 50–84 years, who were divided into two groups depending on age: group I — patients aged 50–69 years, group II — 70–84 years. For analysis, static and dynamic types of functional tests (FT) were used. The examined women tested the developed system of physical rehabilitation for two weeks, daily — within 30 minutes. Results. The analysis of FT indices in women of two age groups after the end of exercises with the use of developed system for physical rehabilitation has shown a significant improvement of most indicators of dynamic and static FT. When analysing FT indices in postmenopausal women depending on the number of VF, the probable differences were not revealed in the above mentioned parameters of comprehensive treatment with the inclusion of new systems of therapeutic exercises and by its completion. We have confirmed a significant improvement of the FT in patients, regardless of the number of VF. When analysing FT indicators depending on the number of VF (one or two and more), the probable differences were not found in patients with systemic osteoporosis before and after comprehensive treatment with the inclusion of new developed systems for therapeutic exercises. Conclusions. The developed programs of physical rehabilitation improved the indicators of the functional state of the organism regardless of age, the number of VF and are safe that is confirmed by the stability of the assessment of basic hemodynamic parameters in women with systemic osteoporosis and VF, which allows recommending them for the use in treatment and prevention institutions.

Ключевые слова

комплекс фізичної реабілітації; функціональне тестування; постменопаузальні жінки; остеопороз; вертебральні переломи

комплекс физической реабилитации; функциональное тестирование; постменопаузальные женщины; остеопороз; вертебральные переломы

system of physical rehabilitation; functional tests; postmenopausal women; osteoporosis; vertebral fractures

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-1507.8.2.2018.137190

Вступ

Малорухливий спосіб життя, що характерний для більшості людей незалежно від віку, призводить до розвитку багатьох захворювань, зокрема й до патології опорно-рухового апарату, передчасного старіння й смерті. З урахуванням глобального постаріння населення регулярна фізична активність стає одним із найбільш ефективних способів профілактики численних захворювань, дозволяючи зменшити негативні наслідки вікових змін [1–3].

На сьогодні, згідно з європейськими та американськими рекомендаціями, оптимальне лікування остео–порозу передбачає поєднання медикаментозних та немедикаментозних методів лікування, серед останніх важливу роль відводять і фізичній реабілітації [4, 5].

Фізична реабілітація — важливий компонент медичної реабілітації, що направлена на відновлення та збереження функціональних можливостей, якості життя й фізичної працездатності хворого. Засоби й методи фізичної реабілітації сприяють мобілізації резервних можливостей організму, стимулюють його захисні й адаптаційні процеси, запобігаючи розвитку ускладнень і скорочуючи час клінічного та функціонального відновлення організму [6].

Фізична реабілітація у хворих з остеопорозом включає такі методи відновлення: теренкур (оздоровча ходьба) [7, 8], аеробіку [9], аквааеробіку, спеціальні тренажери (тредміл [10, 11], еліптичний тренажер, степпер [12], дестабілізуючу платформу [13, 14], велоергометр [15, 16]), пілатес, йогу [17, 18], лікувальний масаж [19] й лікувальну гімнастику [20–22].

Адекватна фізична активність не тільки впливає на кісткову тканину, але й позитивно впливає на м’язову масу та її силу, що відіграє важливу роль у профілактиці падінь та переломів [2]. Достатній рівень фізичної активності в літньому віці залежить від безлічі факторів, розуміння яких сприяє успішній реалізації реабілітаційних програм. Пацієнтам необхідно пояснювати важливість регулярних занять лікувальною фізкультурою, переконувати їх у важливості відвідування різних груп здоров’я або спортивних секцій, призначених для даної категорії, проводити інформаційні програми та школи, які підвищують знання хворих з остеопорозом, ведуть до зміни повсякденного життя [23, 4]. Якщо вправи не відповідають потребам пацієнта, це може мати негативні наслідки [25]. Саме тому актуальною є розробка індивідуально підібраних програм фізичної реабілітації для хворих із порушенням структурно-функціонального стану кісткової тканини.

На сьогодні в літературних джерелах наведені численні комплекси лікувальної гімнастики, які розроблені для осіб з остеопорозом, зокрема й для постменопаузальних жінок [26]. В ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» на базі відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату [27] також були розроблені комплекси лікувальної гімнастики, які активно використовуються в програмах фізичної реабілітації хворих з остеопорозом. Проте ці комплекси були розроблені для хворих із системним остеопорозом загалом й не були адаптовані для пацієнтів із вертебральними переломами зокрема.

Метою нашої роботи були розробка комплексів фізичної реабілітації для жінок старших вікових груп із системним остеопорозом та вертебральними переломами в підгострому періоді та оцінка їх ефективності залежно від віку хворих та кількості вертебральних переломів.

Матеріали та методи

Після ретельного аналізу й узагальнення даних літературних джерел нами розроблені програми фізичної реабілітації, в які входять два нові комплекси лікувальної гімнастики, дихальні вправи, вправи на степері та лікувальний масаж, для жінок з остеопорозом та вертебральними деформаціями в підгострому періоді, які відрізнялись за віком: 50–69 років (табл. 1) та 70 років і старші (табл. 2). Комплекс лікувальної гімнастики (КЛГ) для жінок віком 50–69 років нараховує 29 вправ, які описані табл. 1. КЛГ для жінок віком 70–84 роки (табл. 2) нараховує 27 лікувальних вправ, із них 18 вправ повторяються з комплексу для жінок віком 50–69 років (табл. 1). У вихідному положенні (ВП) лежачи на спині, верхні кінцівки вздовж тулуба 9 вправ повторяються з КЛГ № 1 (вправа № 1–5, 8, 12, 13, 15) та 6 нових вправ. У ВП лежачи на животі, верхні кінцівки вздовж тулуба 4 — повторяються з КЛГ № 1 (вправа № 17, 19, 20, 22) та одна нова вправа. У ВП стоячи, спина рівна, нижні кінцівки на ширині плечей 5 — повторяються з КЛГ № 1 (вправа № 23, 24, 26, 28, 29) та дві нові вправи (табл. 2). Особливості другого комплексу в тому, що він більшою мірою адаптований для осіб літнього віку (більше щадних, ізометричних видів вправ, менше вправ із більшим ризиком травматизації, менша кількість повторів (до десяти разів)).

Вивчення вікових особливостей показників функціональної активності в осіб старших вікових груп із переломами тіл хребців під впливом комплексного лікування з використанням нових комплексів лікувальної гімнастики. Для оцінки ефективності розроблених нами комплексів фізичної реабілітації в Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу нами обстежені 53 постменопаузальні жінки віком 50–84 роки, які були розподілені на дві групи залежно від віку: І група — пацієнтки 50–69 років, ІІ група — 70–84 роки. Для аналізу використовували статичні й динамічні види функціонального тестування (ФТ), що характеризують, зокрема, рухливість хребта, ризик падінь та ін. Обстежені жінки займалися розробленим реабілітаційним комплексом два тижні, щоденно — протягом 30 хвилин.

Результати та обговорення

При аналізі показників ФТ у жінок віком 50–69 років після закінчення занять із використанням розробленого комплексу фізичної реабілітації виявлені вірогідне покращання більшості показників динамічних та статичних видів ФТ, а саме проби Шобера, Отта, бокових нахилів тулуба, динамометрії верхньої кінцівки, 3-, 4- та 15-метрових тестів, а також тесту «встати зі стільця».

Так, динаміка показника проби Шобера при нахилі тулуба становила 1,0 ± 1,6 см (t = 3,06; р = 0,005), проби Отта відповідно 0,7 ± 1,5 см (t = 2,28; р = 0,03), 3-метрового тесту — –0,8 ± 1,1 с (t = 3,61; р = 0,001), 15-метрового тесту відповідно — –1,0 ± 1,2 с (t = 4,44; р = 0,0002) та тесту «встати зі стільця» — –1,0 ± 1,5 с (t = 3,44; р = 0,002), що свідчить про покращання функціональних можливостей організму під впливом проведеного комплексного лікування (табл. 3). Проте при аналізі показників проби Томаєра, що характеризує рухливість грудного відділу хребта, екскурсії грудної клітки (на вдиху та видиху), тесту «затримати дихання» та частоти дихання вірогідних відмінностей нами не виявлено (табл. 3).

Також нами не встановлено будь-яких змін гемодинамічних показників (артеріальний тиск, частота серцевих скорочень) під впливом комплексного лікування системного остеопорозу з вертебральними переломами в групі осіб віком 50–59 років, що свідчить про його безпечність в осіб старших вікових груп.

При оцінці показників ФТ у віковій групі пацієнток 70–84 роки також встановлена вірогідна позитивна динаміка показників ФТ (зокрема, за даними проби Томаєра, Шобера, Отта, бокових нахилів тулуба, 3-, –4- та 15-метрових тестів) (табл. 4).

Так, динаміка показника проби Томаєра становила –0,9 ± 1,3 см (t = 3,52; р = 0,002), проби Шобера — 0,6 ± 1,2 см (t = 2,46; р = 0,02), 3-метрового тесту — –0,6 ± 0,8 с (t = 3,86; р = 0,0006), 4-метрового тесту — –0,3 ± 0,7 с (t = 2,54; р = 0,02), 15-метрового тесту відповідно — –0,7 ± 1,2 с (t = 3,04; р = 0,005) що свідчить про вірогідне покращання функціональних можливостей організму під впливом проведеного комплексного лікування. Проте вірогідної динаміки показників проб Шобера та Отта, динамометрії, а також екскурсії грудної клітки (на вдиху, видиху, затримавши дихання) та тесту затримки дихання нами не отримано (табл. 4).

На відміну від вікової групи 50–69 років у жінок віком 70–84 роки нами не отримано вірогідних відмінностей показника тесту «встати зі стільця» (динаміка показника — –0,7 ± 2,4 с (t = 1,55; р = 0,13), що може свідчити про істотний вплив на його результати як віку, так й інших супутніх захворювань та станів (табл. 4).

Як і в попередній віковій групі, нами не отримано вірогідних відмінностей показників гемодинаміки в групі жінок 70–84 роки, що свідчить про безпечність вищезазначеної комплексної терапії системного остеопорозу та його ускладнень. Порівняння динаміки ФТ у вікових групах 50–69 і 60–84 роки не виявив вірогідних відмінностей більшості ФТ, що свідчить про їх однакову ефективність.

Таким чином, аналіз ефективності комплексного лікування системного остеопорозу з вертебральними переломами із включенням розроблених комплексів фізичної реабілітації засвідчив вірогідне збільшення як динамічних (3-, 4-, 15 метрові тести), так і статичних показників ФТ (проби Шобера, Томаєра, Отта), що свідчить про його ефективність. Відсутність негативного впливу вищезазначених комплексів на показники гемодинаміки (артеріальний тиск, частота серцевих скорочень) свідчить про його безпечність, що дозволяє рекомендувати його для впровадження в практичну медицину для використання в жінок старших вікових груп із вертебральними переломами.

Визначення динаміки показників функціонального тестування під впливом комплексного лікування з використанням нових комплексів фізичної реабілітації в жінок старших вікових груп із вертебральними переломами залежно від їх кількості. У подальшому з метою оцінки ефективності розроблених нових комплексів фізичної реабілітації у хворих із системним остеопорозом та вертебральними переломами залежно від їх кількості обстежених розподілили відповідно на такі групи: І група — жінки з одним чи двома вертебральними переломами (n = 39); ІІ група — особи з трьома й більше переломами тіл хребців (n = 14). Подібний розподіл на групи був спричинений результатами літературних досліджень [28], в яких встановлено вірогідний взаємозв’язок між погіршенням ФА хворих та кількістю попередніх ВП (більше двох).

При аналізі показників ФТ у постменопаузальних жінок залежно від кількості вертебральних переломів вірогідних відмінностей вищезазначених параметрів комплексного лікування з включенням нових комплексів лікувальної гімнастики й при його завершенні не виявлено (табл. 5).

Нами підтверджено вірогідне покращання показників проб Томаєра, Шобера, Отта, бокових нахилів тулуба, екскурсії грудної клітки (на вдиху та на видиху), показників тесту «встати зі стільця», а також 3-, 4- та 15-метрових тестів у хворих незалежно від кількості вертебральних переломів (табл. 5).

При аналізі показників ФТ залежно від кількості вертебральних переломів (один чи два й більше) вірогідних показників у хворих із системним остеопорозом до й після комплексного лікування з включенням нових розроблених комплексів фізичної реабілітіції нами не отримано (дані не наведені).

Висновки

Таким чином, у результаті даного дослідження нами розроблені й апробовані програми фізичної реабілітації, в які входили два комплекси лікувальної гімнастики, дихальні вправи, вправи на степпері та лікувальний масаж, для жінок старших вікових груп із системним остеопорозом та його ускладненнями (вертебральними переломами), що покращують показники функціональної активності організму, збільшують обсяг рухів у грудному та поперековому відділах хребта, силу м’язів та, відповідно, їх витривалість, що підтверджується результатами тесту «встати зі стільця», 3-, 4- та 15-метрових тестів незалежно від віку, кількості вертебральних переломів. Розроблені програми фізичної реабілітації є безпечними, що підтверджується стабільністю оцінки основних гемодинамічних показників (артеріальний тиск та частота серцевих скорочень та дихання) у жінок із системним остеопорозом та супутніми переломами тіл хребців, що дозволяє рекомендувати їх до застосування в лікувально-профілактичних закладах.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Список литературы

Kachan EY, Terekhina RN, Wiener-Usmanova IA, Trofimova SV. Role of moderate physical activity at advanced age: medical and social aspects of occupations by the Finnish walking with sticks. Uchenye zapiski universiteta imeni PF Lesgafta. 2013;(95):68-71. (in Russian).
Bergmann P, Body JJ, Boonen S, et al. Loading and Skeletal Development and Maintenance. Journal of Osteoporosis. 2011;2011:786752. doi: 10.4061/2011/786752.
Tabor E, Zagórski P, Martela K, Glinkowski W, Kuźniewicz R, Pluskiewicz W. The role of physical activity in early adulthood and middle age on bone health after menopause in epidemiological population from Silesia Osteo Active Study. Int J Clin Pract. 2016 Oct;70(10):835-842. doi: 10.1111/ijcp.12874.
Kanis JA, McCloskey EV, Johansson H, Cooper C, Rizzoli R, Reginster JY. European guidance for the diagnosis and management of osteoporosis in postmenopausal women. Osteoporos Int. 2013 Jan;24(1):23-57. doi: 10.1007/s00198-012-2074-y.
Cosman F, de Beur SJ, LeBoff MS, et al. Clinician’s guide to prevention and treatment of osteoporosis. Osteoporos Int. 2014 Oct;25(10):2359-81. doi: 10.1007/s00198-014-2794-2.
Shakhlina L. Physical rehabilitation in complex treatment of sports injuries. Theory and Methods of Physical Education and Sports. 2015;2015(2):131-135. (in Russian).
Ratov IP. Dvigatel'nye vozmozhnosti cheloveka (netraditsionnye metody ikh razvitiia i vosstanovleniia [Human motor abilities (non-traditional methods of their development and recovery)]. Minsk: Minsktipproekt.1994. 116 p.
Ashmarin BA. Teoriia i metodika fizicheskogo vospitaniia: Uchebnoe posobie dlia studentov fakul'tetov fizicheskogo vospitaniia pedagogicheskikh institutov –[Theory and methods of physical education: A manual for students of faculties of physical education of pedagogical institutes]. Moskow: Fizkul'tura i sport; 2002. 360 p.
Bonaiuti D, Shea B, Iovine R, et al. Exercise for preventing and treating osteoporosis in postmenopausal wo–men. Cochrane Database Syst Rev. 2002;(3):CD000333. doi: 10.1002/14651858.CD000333.
Wee J, Sng BYJ, Shen L, Lim CT, Singh G, De SD. The relationship between body mass index and physical activity levels in relation to bone mineral density in premenopausal and postmenopausal women. Arch Osteoporos. 2013;8:162. doi: 10.1007/s11657-013-0162-z.
Vainionpää A, Korpelainen R, Vihriälä E, Rinta–Paavola A, Leppäluoto J, Jämsä T. Intensity of exercise is associated with bone density change in premenopausal women. Osteoporos Int. 2006;17(3):455-463. doi: 10.1007/s00198-005-0005-x.
What kind of sport to choose if you have health problems. Available from: https://www.depo.ua/ukr/life/kak-vybrat-vid-sporta-v-zavisimosti-ot-sushchestvuyushchih-zabolevaniy-15122014152900. Accessed: Dec 16, 2014.
Wang LY, Liaw MY, Huang YC, et al. Static and dynamic balance performance in patients with osteoporotic vertebral compression fracture. J Back Musculoskelet Rehabil. 2013;26(2):199-205. doi: 10.3233/BMR-130369.
Senderovich H, Tang H, Belmont S. The Role of Exercises in Osteoporotic Fracture Prevention and Current Care Gaps. Where Are We Now? Recent Updates. Rambam Maimonides Med J. 2017 Jul 1;8(3). doi: 10.5041/RMMJ.10308.
Aladwan RSQ. Role of modern health techniques in prophylaxis of deficiencies in mineralisation of the bone tissue in students. Fiziceskoe Vospitanie Studentov. 2010;(5):70-73. (in Russian).
Stattin K, Michaëlsson K, Larsson SC, Wolk A, Byberg L. Leisure-Time Physical Activity and Risk of Fracture: A Cohort Study of 66,940 Men and Women. J Bone Miner Res. 2017 Aug;32(8):1599-1606. doi: 10.1002/jbmr.3161.
Angın E, Erden Z, Can F. The effects of clinical pilates exercises on bone mineral density, physical performance and quality of life of women with postmenopausal osteoporosis. J Back Musculoskelet Rehabil. 2015;28(4):849-58. doi: 10.3233/BMR-150604.
Lu YH, Rosner B, Chang G, Fishman LM. Twelve-minute daily yoga regimen reverses osteoporotic bone loss. Top Geriatr Rehabil. 2016 Apr;32(2):81-87. doi: 10.1097/TGR.0000000000000085.
Vakulenko DV, Vakulenko LO. The way of optimization for the restoration of the bone tissue in the patient with osteoporosis. Medical Informatics and Engineering. 2010;(1):44-52. (in Ukrainian).
Olsen CF, Bergland A. The effect of exercise and edu–cation on fear of falling in elderly women with osteoporosis and a history of vertebral fracture: results of a rando–mized controlled trial. Osteoporos Int. 2014 Aug;25(8):2017-25. doi: 10.1007/s00198-014-2724-3.
Paolucci T, Morone G, Iosa M, et al. Efficacy of group-adapted physical exercises in reducing back pain in women with postmenopausal osteoporosis. Aging Clin Exp Res. 2014 Aug;26(4):395-402. doi: 10.1007/s40520-013-0183-x.
Caputo EL, Costa MZ. Influence of physical activity on quality of life in postmenopausal women with osteoporosis. Rev Bras Reumatol. 2014 Nov-Dec;54(6):467-73. doi: 10.1016/j.rbr.2014.02.008. (in Portuguese).
Agranovich NV, Anopchenko AS. Improving the quality of life of people of the "third age" by prolonging their physical activity. Evrazijskij souz ucenyh. 2014;7-3(7):8-11. (in Russian).
Evstigneeva LP, Lesniak OM, Kuznetsova NM, et al. Meaning of educational programs in changing the patients' knowledge about osteoporosis and their way of life (calcium diet and mobility). Lechaschi Vrach. 2013;(5):104.
Sinaki M. Exercise for patients with osteoporosis: management of vertebral compression fractures and trunk strengthening for fall prevention. PM R. 2012 Nov;4(11):882-8. doi: 10.1016/j.pmrj.2012.10.008.
National Osteoporosis Society. Exercise and osteoporosis. Available from: https://nos.org.uk/media/98591/exercise-osteo-october-2016.pdf Accessed: Oct, 2016.
Povoroznyuk VV, Orlik TV, Grygorieva NV, Sheremet OB, Sliusarenko OM. Complex of physical exercises for women of the postmenopausal period with osteoporosis». 2005. 92-95 p.
Arima K, Abe Y, Nishimura T, et al. Association of vertebral compression fractures with physical performance measures among community-dwelling Japanese women aged 40 years and older. BMC Musculoskelet Disord. 2017 Apr 28;18(1):176. doi: 10.1186/s12891-017-1531-3.