Симптоми та ускладнення сирінгомієлії
Разделы: Школа Аксимед
Версия для печати
Найчастіше сирінгомієлія розвивається в шийному відділі спинного мозку, найхарактернішою ознакою є втрата чутливості рук і тулуба (так звані зони «куртки» і «полукуртки». Причому хворий відчуває тиск/дотик, проте температурна і больова чутливість серйозно порушена або повністю відсутня. Через це можливі серйозні травми і опіки, які становлять загрозу життю, тому що хворий може їх навіть не помітити і не звернутися вчасно за допомогою.
Також нерідко виникає атрофія кистей (рідше — нижніх кінцівок) з випадінням рефлексів. Можуть розвиватися різні артропатії і біль в суглобах, остеопороз, розлад функції сечового міхура.
Якщо процес захопив стовбур головного мозку, у хворого розвивається ністагм, розлади бульбарних функцій (ковтання, мовлення), втрата чутливості.
Справжня сирінгомієлія, яка зазвичай розвивається ще внутрішньоутробно, нерідко супроводжується деформацією грудної клітки, сколіозом та іншими патологіями опорно-рухового апарату, асиметрією черепа і скелета взагалі, роздвоєним язиком, неправильним прикусом, полімастією (додаткові соски), полідактилією (шестипалість) та іншими аномаліями розвитку.
Сирінгомієлія також небезпечна своїми ускладненнями:
- приєднання вторинної інфекції з розвитком бронхопневмонії, уретриту або пієлонефриту,
- інфікування ран, які постійно виникають у хворого, і їх подальше нагноєння і навіть сепсис,
- наслідки травм, ран, опіків, які вчасно не були виявлені хворим,
- бульбарний параліч, який нерідко веде до зупинки дихання (і, як наслідок, смерті).
