Газета «Новости медицины и фармации» 12 (627) 2017
Вернуться к номеру
Корисне видання (схвалені нотатки)
Авторы: Трахтенберг І.М.
Версия для печати
У жовтні цього року в Києві на двох форумах медична спільнота згадувала про видатних українських учених, що відійшли в небуття — академіків Юрія Ілліча Кундієва, який очолював медицину праці, і Льва Васильовича Громашевського — корифея вітчизняної епідеміології. Учасники цих форумів мали нагоду ознайомитися з двома новими науковими виданнями, одне з яких — «Професійні інфекційні хвороби» (автори: Ю.І. Кундієв, М.А. Андрейчин, А.М. Нагорна, Д.В. Варивончик), друге — «Атлас інфекційних хвороб» за редакцією професора М.А. Андрейчина. Саме про останній йтиметься в цих нотатках. Слід зауважити, що перший український «Атлас інфекційних хвороб», підготовлений колективом авторів за редакцією тоді ще члена-кореспондента, а нині — дійсного члена НАМН України, заслуженого діяча науки і техніки України, професора М.А. Андрейчина, вийшов у світ у 2010 році. Без усякого сумніву, він здобув заслужену популярність і отримав схвальні відгуки фахівців. Однотисячний наклад швидко розійшовся, прикрасивши книжкові полиці не тільки інфекціоністів та практикуючих лікарів іншого фаху, а й учених-медиків. Та минуло сім років, і за ініціативи того ж Михайла Антоновича Андрейчина, який за цей час став дійсним членом Національної академії медичних наук, було підготоване нове видання атласу. З поваги до редактора і авторів дивлюсь на палітурку нового атласу з дуже привабливою репродукцією картини Д. Уотерхауса «Пандора, яка відкриває скриньку».
Згадую, що, згідно з давньогрецькою міфологією, Пандора (дружина Епіметея, молодшого брата Прометея) дізналася від свого чоловіка, що в їхній оселі є скринька, яку в жодному разі не можна відкривати. Якщо порушити заборону, то на увесь світ і його мешканців чекають незліченні біди. Непереборна цікавість спонукала її все ж таки зняти накривку скриньки — і на людей упали всілякі лиха. І коли Пандора її закрила, то на дні скриньки з волі Зевса залишилася лише надія. Щасливо жили раніше люди, не знаючи зла, тяжкої праці та згубних хвороб. А тепер безліч бід поширилися серед них. Незваними і вдень, і вночі стали приходити до людей різні хвороби й тяжкі страждання.
З інтересом і увагою знайомлюсь зі змістом атласу. Виявляється, Михайло Антонович мобілізував попередній колектив науковців, посилений декількома молодими авторами, суттєво доповнив і вдосконалив видання новою іконотекою.
На щастя, останніми роками не становить особливих труднощів роздобути нову монографію, підручник чи посібник. Але одна справа почути чи прочитати опис інфекційної недуги, і зовсім інша — побачити її клінічні прояви. Згадаймо промовисту народну мудрість: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Та й науковці стверджують, що до 90 % інформації ми отримуємо через очі. Саме атлас покликаний збагатити читача безальтернативною візуальною інформацією про ту чи іншу інфекційну або паразитарну хворобу.
І саме зараз вже не рідкість зарубіжні англомовні атласи, однак вони дуже дорогі й тому практично недоступні широкому колу лікарів. Крім того, вони містять обмежену інформацію, що пояснюється об’єктивними причинами, зокрема географією інфекційних хвороб. Тому досі єдине україномовне видання такого атласу, безумовно, на часі. Адже інфекційні хвороби все ще залишаються вельми актуальними. Незважаючи на поліпшення умов життя в економічно розвинених країнах, поширену практику щеплень і наявність ефективних антибіотиків, інфекційна патологія до цього часу посідає й, очевидно, посідатиме одне з провідних місць у структурі захворюваності та смертності людини. За даними ВООЗ, щороку на інфекційні хвороби занедужує 2 млрд людей, з яких 17 млн помирає. Їх частка у загальній захворюваності населення досягає 60–70 %.
Мені відомо, що колекцію ілюстрацій до атласу автори збирали багато років. Значна кількість пропонованих читачу знімків унікальна. Лише деякі фото клінічних симптомів тих інфекцій, що вкрай рідко трапляються або взагалі не реєструються в Україні, але можуть бути завезені з чужих континентів, запозичено з інших видань, на що є відповідні посилання. Зміст книжки і підписи до знімків дубльовано англійською мовою, що робить атлас доступнішим для англомовних студентів, викладачів та інших осіб, які будуть з ними знайомитися.
Важливо, що атлас відображає не тільки клінічні прояви найбільш актуальних інфекційних хвороб, але й містить найсучасніші основні відомості про них, згруповані в п’ять розділів: «Вірусні хвороби», «Бактеріози, рикетсіози, хламідіози», «Протозоози», «Гельмінтози» та «Інфестації».
Особливо підкреслю, що порівняно з попереднім виданням у атласі з’явилися назви нових, відносно маловідомих нозологій: некробацильоз, хвороба від котячих подряпин, дирофіляріоз тощо, а також новий розділ «Інфестації», що включає текстову й ілюстративну інформацію про коросту, педикульоз, укуси блощиць і цератофільоз.
Характеристика кожної нозології хоч і лаконічна, але повноцінна. Головне місце в текстовій частині атласу відведено клінічним проявам інфекцій, вказані збудники й зміни основних лабораторних показників. Абсолютна більшість ілюстративного матеріалу, а це 537 фотоілюстрацій, — авторська. Важливо зазначити, що іконотека відображає інфекційні хвороби, притаманні різним віковим групам, у тому числі дітям. Дуже відрадно, і це впадає в очі, що зображення відзначаються винятковою якістю. Навіть згадані зарубіжні видання часто поступаються цьому атласу за якістю й розмаїттям фотографій.
Цікаве дизайнерське рішення — кожен зі згаданих п’яти розділів атласу в змісті «підсвічено» певним кольором. Завдяки цьому, шукаючи потрібний розділ, не обов’язково орієнтуватися тільки на нумерацію сторінок. Адже поля верхнього колонтитула книжки помічено відповідними кольорами, що дозволяє розгорнути атлас відразу на шуканому розділі.
Закінчується атлас предметним покажчиком, орієнтованим не тільки на нозологічні форми, але й на назви збудників, симптоми, класифікацію та методи досліджень. Стосовно останнього пункту відзначу, що автори використали не тільки сучасні комп’ютерні й магніто-резонансні томограми, але й відносно маловідомі нашим лікарям термограми. Варто згадати, що кафедра Тернопільського медичного університету віддавна з успіхом використовує цей інформативний та неінвазивний метод діагностики інфекційних хвороб.
Список використаної літератури нечисленний (нараховує всього 11 джерел), що ще раз свідчить про домінування авторського матеріалу.
Укладаючи атлас, автори розраховували як на студентів старших курсів медичних університетів і лікарів-початківців, так і на досвідчених колег, перш за все інфекціоністів, епідеміологів, гігієністів, а також лікарів загальної практики і сімейної медицини, терапевтів, педіатрів, дерматологів, неврологів, профпатологів. У рамках одного атласу, звичайно, важко повністю охопити й проілюструвати всі симптоми інфекційних хвороб. Разом з цим видання такого атласу, безперечно, зможе суттєво допомогти лікарям запідозрити й розпізнати захворювання інфекційного походження в конкретних ситуаціях. Особливо слід зазначити, що зараз унаслідок послаблення в країні санітарно-епідеміологічного нагляду все частіше виникають серед населення спалахи складно діагностованих порушень здоров’я. При аналізі причин цих спалахів необхідне ретельне встановлення таких соціальнообумовлених порушень, як «хвороби цивілізації», професійні хвороби, отруєння токсичними речовинами, інфікування невідомими збудниками бактеріального й вірусного походження, екологічно й виробничо обумовлені хвороби. Отже, виданий атлас стоїть і в ряду посібників для діагностики подібного ряду порушень. Тому слід рекомендувати його не тільки для фахівців-клініцистів, а й для фахівців у галузі соціальної та профілактичної медицини.