Мобильная версия

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 2 (74) 2016

Прогностическая характеристика распространенности гипотиреоза в Полтавской области и в Украине в целом в условиях йододефицита

Авторы: Городинская Е.Ю., Бобырева Л.Е. - ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава, Украина

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Підвищення інтересу до проблем тиреоїдної патології за останні роки спричинене її зростаючою поширеністю серед населення України, а гіпотиреоз належить до найчастішої патології ендокринної системи. Мета дослідження — проведення аналізу захворюваності та поширеності гіпотиреозу в Україні і Полтавській області в умовах йододефіциту.
Матеріали та методи. Проведена порівняльна характеристика тиреоїдної патології в Україні та Полтавській області за останні 30 років, проаналізовані поширеність гіпотиреозу за 2005–2013 роки з подальшою побудовою прогнозної моделі поширеності гіпотиреозу на Полтавщині та в Україні в цілому.
Результати. Полтавська область належить до зони помірного йодного дефіциту. З 1980 року не тільки виріс обсяг тиреоїдної патології загалом, але й змінилася її структура, питома вага гіпотиреозу в Полтавській області зросла в 4,9 раза, тоді як по Україні — в 5,3. Аналізуючи прогнозну модель поширеності гіпотиреозу в Полтавській області, констатуємо, що з імовірністю 95,6 % частота даної патології з 2013 до 2019 року може зрости майже вдвічі і коливатиметься (інтервальний прогноз) у межах від 5220 до 5853.
Висновки. Отримані дані свідчать, що постійне зростання поширеності цієї патології в різних регіонах України, зокрема в Полтавській області, обумовлює необхідність виявлення особливостей розвитку, клінічного перебігу, визначення схем лікування та профілактики залежно від регіональних особливостей.

Актуальность. Повышение интереса к проблемам тиреоидной патологии за последние годы вызвано ее растущей распространенностью среди населения Украины, а гипотиреоз относится к самой частой патологии эндокринной системы. Цель исследования — проведение анализа заболеваемости и распространенности гипотиреоза в Украине и Полтавской области в условиях йододефицита.
Материалы и методы. Проведена сравнительная характеристика тиреоидной патологии в Украине и в Полтавской области за последние 30 лет, проанализированы распространенность гипотиреоза за 2005–2013 годы с последующим построением прогнозной модели распространенности гипотиреоза на Полтавщине и в Украине в целом.
Результаты. Полтавская область относится к зоне умеренного йодного дефицита. С 1980 года не только вырос объем тиреоидной патологии в целом, но и изменилась ее структура, удельный вес гипотиреоза в Полтавской области вырос в 4,9 раза, в то время как по Украине — в 5,3. Анализируя прогнозную модель распространенности гипотиреоза в Полтавской области, констатируем, что с вероятностью 95,6 % частота данной патологии с 2013 по 2019 год может вырасти почти вдвое и будет колебаться (интервальный прогноз) в пределах от 5220 до 5853.
Выводы. Полученные данные свидетельствуют о том, что постоянный рост распространенности этой патологии в разных регионах Украины, в частности в Полтавской области, обусловливает необходимость выявления особенностей развития, клинического течения, определения схем лечения и профилактики в зависимости от региональных особенностей.

Introduction. The increasing interest in the problem of thyroid pathology in recent years is determined by its growing prevalence among the population of Ukraine, and hypothyroidism is one of the most common pathology of the endocrine system. Objective — to conduct an analysis of the incidence and prevalence of hypothyroidism in Ukraine and Poltava region in conditions of iodine deficiency.
Materials and methods. Comparative analysis of thyroid pathology in Ukraine and in the Poltava region for the past 30 years has been carried out, the prevalence of hypothyroidism in 2005–2013 has been studied with the construction of predictive model of hypothyroidism prevalence in the Poltava region and in Ukraine in general.
Results. Poltava region belongs to the areas of moderate iodine deficiency. Since 1980, there was not only increased number of thyroid disease in general, but also the changes in its structure, specific weight of hypothyroidism in the Poltava region increased by 4.9 times, while in Ukraine — by 5.3. Analyzing the predictive models of hypothyroidism prevalence in the Poltava region, we state that with a probability of 95.6 %, from 2013 to 2019 this pathology can increase twofold and will range (interval forecast) from 5,220 to 5,853.
Conclusion. These data suggest that the constant growth of this pathology in various regions of Ukraine, in particular in the Poltava region, leads to the need to identify the features of development, clinical course, regimens of treatment and prevention depending on regional characteristics.

Ключевые слова

щитоподібна залоза, гіпотиреоз, йод, фтор, йододефіцит.

щитовидная железа, гипотиреоз, йод, фтор, йододефицит.

thyroid gland, hypothyroidism, iodine, fluorine, iodine deficiency.

Статтю опубліковано на с. 44-48

Робота є фрагментом дослідної теми кафедри внутрішньої медицини № 1 ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» «Запальний ішемічний, больовий синдром у хворих ішемічною хворобою серця: тригери, роль супутньої патології, механізми, критерії діагностики, лікування» (№ держреєстрації 0112U003122). Автори гарантують відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при виконанні роботи та написанні статті.

Вступ

Захворювання щитоподібної залози, що пов’язані з дефіцитом йоду, є глобальною медико-соціальною проблемою. Населення України значною мірою зазнає патологічного впливу йодного дефіциту [1–5]. За картографічними даними ВООЗ, дефіцит йоду — від легкого до помірного — виявляється на всій території України [2].

Гіпотиреоз — одна з найчастіших патологій ендокринної системи, що викликана дефіцитом тиреоїдних гормонів або зниженням їх біологічного ефекту на тканинному рівні. Станом на 01.01.2014 року в Україні зареєстровано понад 103 тис. хворих на гіпотиреоз. Поширеність гіпотиреозу в загальній популяції досягає 3,7 % [6], залежить від віку, статі, рівня споживання йоду. Частота маніфестного гіпотиреозу в популяції становить 0,2–2,0 %, субклінічного — до 10 % у жінок і до 3 % — у чоловіків. Максимальної частоти гіпотиреоз досягає серед жінок старшої вікової групи, у якій показник поширеності збільшується до 12 % [7].

Проблема йодного дефіциту та зростаючої захворюваності на гіпотиреоз у Полтавській області та в Україні в цілому є досить актуальною, що потребує виявлення особливостей розвитку, клінічного перебігу даної патології, визначення схем лікування та профілактики залежно від регіональних особливостей.

Мета дослідження — проведення аналізу захворюваності та поширеності гіпотиреозу в Полтавській області і в Україні в цілому за умов йодного дефіциту.

Матеріали и методи

Порівняльну характеристику тиреоїдної патології з даними по Україні проводили за допомогою щорічного огляду МОЗ України й Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України «Основні показники діяльності ендокринологічної служби України» за останні 30 років. Вивчено показники поширеності гіпотиреозу в Полтавській області за 2005–2013 роки згідно з даними щорічного звіту «Про надання ендокринологічної допомоги дорослому населенню» ендокринологічної служби Полтавської області, що затверджений наказом МОЗ України № 609 від 01.10.2007 р. Статистична обробка даних проводилась із використанням кореляційно-регресійного аналізу для побудови прогнозної моделі поширеності гіпотиреозу за допомогою стандартного пакета статистичних розрахунків Microsoft Excel.

Результати дослідження

Під час загальнонаціонального репрезентативного дослідження забезпеченості населення мікронутрієнтами, проведеного ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», Інститутом медицини праці АМН України спільно з Дитячим фондом ООН, доведена актуальність проблеми йодного дефіциту для всієї території України [1]. Тому на сьогодні в Україні немає територій, благополучних за забезпеченістю йодом [1–4].

Вивчений стан зобної ендемії в Полтавській області і в Україні в цілому за період після Чорнобильської катастрофи з урахуванням екологічної ситуації в регіоні (радіоактивний фон, вміст йоду, фтору) (рис. 1) [8].

Аналіз захворюваності та поширеності патології щитоподібної залози в Україні та Полтавській області проводився за даними щорічного огляду МОЗ України та Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України «Основні показники діяльності ендокринологічної служби України» (табл. 1).

Проаналізовано показники поширеності гіпотиреозу в Полтавській області та в Україні в цілому за 2005–2013 роки (рис. 2). Виявлено, що зберігається тенденція зростання поширенності даної патології з роками серед населення України та Полтавщини.

Ураховуючи отримані показники, ми вирішили побудувати прогнозну модель поширеності гіпотиреозу серед населення Полтавщини на подальші 5 років (рис. 3). На основі використання кореляційно-регресійного аналізу отримали таку модель, що свідчить про поліноміальне зростання кількості хворих:

y = 26,893x2 – 107 964x + 108 359 454,9.

Коефіцієнт детермінації R = 0,9555 вказує, що 95,6 % вхідних даних відповідають заданій регресії, та свідчить про високий рівень адекватності оціненої моделі статистичним даним.

Також було побудовано прогнозну модель поширеності гіпотиреозу серед населення України на подальші 5 років (рис. 4). На основі використання кореляційно-регресійного аналізу отримали таку модель, що свідчить про лінійне зростання кількості хворих:

y = 4226,1x — 8 408 642.

Коефіцієнт детермінації R = 0,9097 вказує, що 90,1 % вхідних даних відповідають заданій регресії, та свідчить про високий рівень адекватності оціненої моделі статистичним даним.

Обговорення

Таким чином, оцінка екологічної ситуації в Полтавській області вказує на те, що дана область відноситься до зони помірного йодного дефіциту, оскільки спостерігається зниження вмісту йоду за всіма водоносними горизонтами Полтавської області [8].

Підсилює недостатність йоду і підвищений рівень фтору в Бучацькому водоносному горизонті, що забезпечує водою 42,3 % районів. Фтор, як більш активний галоген, надходячи в тканину щитоподібної залози (ЩЗ), блокує тиреоїдну пероксидазу й органіфікацію йодидів у ЩЗ, що призводить до зниження синтезу тиреоїдних гормонів [10]. Фтор є також могутнім індуктором вільнорадикального перекисного окислення (ВРПО) ліпідів [11]. Накопичення в тканині ЩЗ проміжних та кінцевих продуктів ВРПО ліпідів викликають її ушкодження вільними радикалами, що загалом знижує обсяг функціонально активних клітин. Під впливом тиреотропного гормона за принципом зворотного зв’язку розвиваються її гіперплазія та гіпертрофія [7, 10].

Йод, надходячи в тиреоцит, крім йодтиронінів, утворює сполуки з ліпідами — йодолактони, що інгібують місцеві тканинні фактори росту, такі як інсуліноподібний фактор росту, епідермальний фактор росту, основний фактор росту фібробластів та інші. Через відсутність цієї блокади (фтор призводить до зниження захвату йоду) фактори росту запускають проліферативні процеси. У гіперплазованій залозі наростає кількість соматичних мутацій, формуються вузли, кісти, аденоми та ін. Блокада тиреопероксидази, а також загибель тиреоцитів унаслідок вільнорадикального, імунного і радіаційного ушкодження призводять до зниження синтезу тиреоїдних гормонів, далі розвивається спочатку субклінічний, потім маніфестний гіпотиреоз із його негативним впливом на фізичний і інтелектуальний розвиток людини [9, 10, 12].

Оцінюючи поширеність патології ЩЗ у Полтавської області та по Україні в цілому, слід зазначити, що з 1980 по 2012 рік не тільки виріс обсяг тиреоїдної патології загалом, але й змінилася її структура [13]. Так, тільки з 1989 року почали регулярно фіксувати такі захворювання, як вузловий зоб, тиреоїдити, рак ЩЗ, а частка гіпотиреозу в Полтавській області зросла в 4,9 раза, тоді як по Україні — в 5,3 (табл. 1).

Аналізуючи побудовану прогнозну модель поширеності гіпотиреозу, констатуємо, що у 2019 р. з імовірністю 95,6 % кількість хворих на гіпотиреоз серед населення Полтавської області (точковий прогноз) дорівнюватиме 5536 особам або коливатиметься (інтервальний прогноз) у межах від 5220 до 5853. А серед населення України у 2019 р. з імовірністю 90,1 % кількість хворих на гіпотиреоз (точковий прогноз) дорівнюватиме 123 753 особам або коливатиметься (інтервальний прогноз) у межах від 111 471,6 до 136 034,6.

Висновки

1. Поступово не тільки виріс обсяг тиреоїдної патології загалом, але й змінилася її структура (певну роль відіграє і поліпшення діагностики цієї патології). За останні 30 років питома вага гіпотиреозу в Полтавській області зросла в 4,9 раза, тоді як по Україні — в 5,3.

2. Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновок, що екологічний стан Полтавської області можна віднести до йододефіцитних. Індуктором тиреоїдної патології, зокрема гіпотиреозу, є йододефіцит, як прямий, так і відносний, у розвитку якого велику роль відіграє техногенне забруднення навколишнього середовища (фтористі сполуки, радіонукліди тощо), тобто йододефіцит має регіональні відмінності, що пов’язані з екологічними умовами цього або іншого регіону.

3. Аналізуючи прогнозну модель поширеності гіпотиреозу в Полтавській області, констатуємо, що з імовірністю 95,6 % (R = 0,9555) дана патологія може зрости з 2013 і до 2019 року майже вдвічі і коливатиметься (інтервальний прогноз) у межах від 5220 до 5853, а в Україні даний показник коливатиметься (інтервальний прогноз) у межах від 111 471,6 до 136 034,6 з імовірністю 90,1 % (R = 0,9097). Виходячи із цього, розробка нових методів лікування, впровадження програм профілактики йодного дефіциту мають проводитися з урахуванням екологічних умов відповідного регіону.

Список литературы

1. Звіт «Про національне дослідження вживання населенням харчових мікронутрієнтів». — Київ: Прем’єр Медіа, 2004. — 64 с.

2. Pearce E.N. Глобальная ситуация с обеспечением йодом в 2013 году / E.N. Pearce, M. Andersson, M.B. Zimmermann // Здоров’я України. Тематичний номер «Ендокринологія». — Червень 2013. — С. 34-35.

3. Зелинская Н.Б. Йододефицитные заболевания в Украине: современное состояние проблемы и возможные пути ее решения / Н.Б. Зелинская, М.Е. Маменко // Здоровье Украины. — 2007. — № 1. — С. 37.

4. Де Бенуа Б. Устранение дефицита йода — одна из ключевых задач здравоохранения / Б. Де Бенуа, О.В. Швец // Международный эндокринологический журнал. — 2011. — № 6. — С. 38-39.

5. Коваленко А.Е. Хирургическое лечение заболеваний щитовидной железы у беременных / А.Е. Коваленко, А.В. Омельчук, Ю.В. Давыдова // Здоров’я України. Тематичний номер «Ендокринологія». — Жовтень 2009. — С. 40-42.

6. Aoki Y. Serum TSH and total T4 in the United States population and their association with participant characteristics: National Health and Nutrition Examination Survey (NHANES1999–2002) / Y. Aoki, R.M. Belin, R. Clickner et al. // Thyroid. — 2007. — № 17. — Р. 1211-1223.

7. Паньків В.І. Практична тиреоїдологія / В.І. Паньків. — Донецьк: Видавець Заславський О.Ю., 2011. — 224 с.

8. Муравлева О.В. Распространенность патологии щитовидной железы в Полтавской области в постчернобыльский период и пути ее профилактики / О.В. Муравлева, Н.Н. Рябушко, Л.Е. Бобырева // Одеський медичний журнал. — 2004. — № 5. — С. 96-98.

9. Бобирьова Л.Є. Регіональні особливості йоддефіцитних захворювань на Полтавщині та їх профілактика / Л.Є. Бобирьова, О.В. Муравлева // Йоддефіцитні захворювання на Полтавщині — 2005: Мат-ли обласної науково-практичної конференції 26 травня 2005 р. — Полтава, 2005. — С. 5-22.

10. Муравльова О.В. Особливості клінічного перебігу та комплексного лікування аутоімунного тиреоїдиту: Автореф. дис… канд. мед. наук / О.В. Муравльова; Ін-т проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України. — Х., 2006. — 20 с.

11. Рябушко М.М. Лікувально-профілактична ефективність природного сорбенту та антиоксидантів при тривалому надходженні в організм фторидів (експериментально-клінічне дослідження): Автореф. дис… канд. мед. наук / М.М. Рябушко — К., 2002. — 20 с.

12. Zimmermann M.B. Iodine deficiency in industrialised countries [Text] / M.B. Zimmermann // Proc. Nutr. Soc. — 2009. — № 8. — P. 1-11.

13. Бобирьова Л.Є. Епідеміологічні дослідження радіаційно-обумовленої патології щитоподібної залози по Полтавській, Житомирській областях і по Україні в цілому у післячорнобильський період / Л.Є. Бобирьова // Медико-генетичні та екологічні проблеми Чорнобильської катастрофи через 15 років: Мат-ли обласної науково-практичної конференції, 19 квітня 2001 року. — Полтава, 2001. — С. 4-14.

1. The report «On national study of the use population food micronutrients» // Kyyiv: «Prem"yer Media», 2004. — 64 s.

2. Pearce E.N. The global situation with the provision of iodine in 2013 / E.N. Pearce, M. Andersson, M.B. Zimmermann // Zdorov"ya Ukrayiny. Tematychnyy nomer «Endokrynolohiya». – cherven' 2013 r. — S. 34–35.

3. Zelinskaja N.B. Iodine deficiency disorders in Ukraine: modern state of the problem and possible solutions / N.B. Zelinskaja, M.E. Mamenko // Zdorov'e Ukrainy. – 2007. – № 1. – S. 37.

4. De Benua B. Elimination of iodine deficiency — one of the key objectives of health / B. De Benua, O.V. Shvec // Mezhdunarodnyj jendokrinologicheskij zhurnal. – 2011. – № 6. – S. 38-39.

5. Kovalenko A.E. Surgical treatment of thyroid diseases in pregnant women / A.E. Kovalenko, A.V. Omel'chuk, Ju.V. Davydova // Hazeta «Zdorov"ya Ukrayiny». Tematychnyy nomer «Endokrynolohiya», zhovten' 2009 r. — S. 40–42.

6. Aoki Y. Serum TSH and total T4 in the United States population and their association with participant characteristics: National Health and Nutrition Examination Survey (NHANES 1999–2002) / Y. Aoki, R.M. Belin, R. Clickner et al.// Thyroid. – 2007. – №17. – Р. 1211–1223.

7. Pan'kiv V.I. The practical thyroidology / V.I. Pan'kiv. – Donets'k: Vydavets' Zaslavs'kyy O.Yu., 2011. — 224 s

8. Muravleva O. V. The prevalence of the pathology of the thyroid gland in the Poltava region in the post-Chernobyl period and ways of its prevention / O. V. Muravleva, N. N. Rjabushko, L. E. Bobyreva //Odes'kij medichnij zhurnal. – 2004. – № 5. – S. 96-98.

9. Bobyr'ova L. Ye. Regional features of iodine deficiency disorders in Poltava region and their prevention / L. Ye. Bobyr'ova, O. V. Muravleva // Yoddefitsytni zakhvoryuvannya na Poltavshchyni – 2005: Oblasna naukovo-praktychna konferentsiya 26 travnya 2005 r.: mater. – Poltava, 2005.– S. 5–22.

10. Muravl'ova O. V. Features of clinical course and complex treatment of autoimmune thyroiditis: avtoreferat dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. med. nauk. / O. V. Muravl'ova; In-t problem endokrynnoyi patolohiyi im. V. Ya. Danylevs'koho AMN Ukrayiny. – Kh., 2006. – 20 s.

11. Ryabushko M. M. Treatment-and-prophylactic effectiveness of natural sorbent and antioxidants in long-term intake of fluoride (experimental clinical research): avtoreferat dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. med. nauk. / M. M. Ryabushko – K., 2002. – 20 s.

12. Zimmermann M. B. Iodine deficiency in industrialised countries [Text] / M. B. Zimmermann // Proc Nutr Soc. – 2009. – № 8. – P. 1–11.

13. Bobyr'ova L. Ye. Epidemiological studies of radiation-induced thyroid pathology in Poltava, Zhytomyr regions and Ukraine in general in the post-Chernobyl period / L. Ye. Bobyr'ova // «Medyko-henetychni ta ekolohichni problemy Chornobyl's'koyi katastrofy cherez 15 rokiv», mater. Oblasnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi, 19 kvitnya 2002 roku. – Poltava, 2001. – S. 4-14.