Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?


UkrainePediatricGlobal
UkrainePediatricGlobal

Журнал «Здоровье ребенка» 8 (68) 2015

Вернуться к номеру

Гиперчувствительность к основным аллергенам у детей с аллергическими заболеваниями

Гиперчувствительность к основным аллергенам у детей с аллергическими заболеваниями

Авторы: Кузнецова Е.Д. - Запорожский государственный медицинский университет

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Поширеність алергічних захворювань збільшується з кожним десятиліттям, що зумовлено кліматичними змінами, глобальним потеплінням, збільшенням тривалості сезону палінації рослин, антропогенним навантаженням на атмосферне повітря.
Мета дослідження — вивчити гіперчутливість до основних алергенів у дітей з алергічними захворюваннями за результатами шкірного алерготестування, а також проаналізувати структуру захворювань. Матеріали та методи. Методом прик-тестування було обстежено 228 дітей; оцінку результатів проводили через 25–40 хвилин після постановки тесту. Взаємозв’язки між результатами прик-тестів з різними алергенами вивчалися за допомогою кореляційного аналізу в пакеті прикладної статистики Statistics 6.0. Результати. До пилкових алергенів чутливі 85,5 % дітей, побутових — 54 %, харчових — 21 %, до грибкових — 35 %. Серед пилкових переважає сенситизація до амброзії — 47,8 %, соняшника — 49,5 %, циклахени — 38,5 %; серед побутових — до кліщів роду D. pteronyssinus і D. farinae — 24 %, шерсті кішки 19,7 %, серед грибкових — до Alternaria (23 %). Найбільш часто гіперергічна реакція (діаметр папули ≥ 8 мм) була відзначена до циклахени (44 %), соняшника (46 %), амброзії (50 %), шерсті кішки (42 %), D. farinae (39 %). Встановлено переважно середньої сили вірогідні (р < 0,05) взаємозв’язки між позитивними прик-тестами у парах: амброзія — циклахена (r = +0,43), амброзія — соняшник (r = +0,43), кліщ D. рteronyssinus — D. farinae (r = +0,66), мікст «береза, вільха, дуб, ліщина» — райграс (r = +0,53), яловичина — жовток яйця (r = +0,42), свинина — м’ясо курки (r = +0,35), молоко (r = +0,36), шерсть вівці — свинина (r = +0,36). Висновок. Переважання сенситизації до пилкових алергенів відображає епідеміологічну ситуацію у південному регіоні України. Наявність кореляційних зв’язків між різними видами алергенів свідчить про перехресні реакції між ними. При множинних позитивних результатах шкірного алерготестування рекомендується обстеження методом молекулярної алергодіагностики з метою встановлення істинної або перехресної алергії.

Актуальность. Распространенность аллергических заболеваний увеличивается с каждым десятилетием, что обусловлено климатическими изменениями, глобальным потеплением, удлинением сезона цветения растений, антропогенной нагрузкой на атмосферный воздух. Цель исследования — изучить гиперчувствительность к основным аллергенам у детей с аллергическими заболеваниями по результатам кожного аллерготестирования, а также проанализировать структуру заболеваний. Материалы и методы. Методом прик-тестирования обследованы 228 детей; оценка результатов проведена через 25–40 минут после постановки теста. Взаимосвязи между результатами прик-тестов с разными аллергенами изучались с помощью корреляционного анализа в пакете прикладной статистики Statistics 6.0. Результаты. К пыльцевым аллергенам чувствительны 85,5 % детей, бытовым — 54 %, пищевым — 21 %, к грибковым — 35 %. Среди пыльцевых преобладает сенситизация к амброзии — 47,8 %, подсолнуху — 49,5 %, циклахене — 38,5 %; среди бытовых — к клещам рода D. рteronyssinus и D. farinae — 24 %, шерсти кошки 19,7 %, среди грибковых — к Alternaria (23 %). Наиболее часто гипер­ергическая реакция (диаметр папулы ≥ 8 мм) отмечена к циклахене (44 %), подсолнуху (46 %), амброзии (50, %), шерсти кошки (42 %), D. farinae (39 %). Установлены преимущественно средней силы достоверные (р < 0,05) взаимосвязи между позитивными прик-тестами в парах: амброзия — циклахена (r = +0,43), амброзия — подсолнух (r = +0,43), клещ D. рteronyssinus — D. farinae (r = +0,66), микст «береза, ольха, дуб, лещина» — райграс (r = +0,53), говядина — желток яйца (r = +0,42), свинина — мясо курицы (r = +0,35), молоко (r = +0,36); шерсть овцы — свинина (r = +0,36). Заключение. Преобладание сенсибилизации к пыльцевым аллергенам отображает эпидемиологическую ситуацию в южном регионе Украины. Наличие корреляционных связей между разными видами аллергенов свидетельствует о перекрестных реакциях между ними. При множественных положительных результатах кожного аллерготестирования рекомендуется обследование методом молекулярной аллергодиагностики с целью установления истинной или перекрестной аллергии.

Introduction. Prevalence of allergic diseases increases with every decade, which is determined by climatic changes, global warming, lengthening of season of pollination, anthropogenic loading on atmospheric air.
Objective of the research — to study hypersensitivity to the main allergens in children with allergic diseases based on the results of skin allergy testing, as well as to analyze the structure of diseases. Materials and methods. We have examined 228 children using skin prick testing, the estimation of results was conducted 25–40 minutes after performing the test. Associations between the results of skin prick test with various allergens were studied using cross-correlation analysis in the package of applied statistics Statistics 6.0. Results. 85.5 % of children were sensitized to the pollen allergens, domestic — 54 %, food — 21 %, fungal allergens — 35 %. Among pollen plants, there prevails sensitization to ambrosia — 47.8 %, sunflower — 49.5 %, cyclachaena — 38.5 %; among domestic allergens — to the tick species D.рteronyssinus and D.farinae — 24 %, cat hair — 19.7 %, among fungal — to Alternaria (23 %). Most often hyperergic reaction (papule diameter ≥ 8 mm) was observed to cyclachaena (44 %), sunflower (46 %), ambrosia (50 %), cat hair (42 %), D.farinae (39 %). We have established significant (р < 0.05) correlations of mainly middle strength between positive prick-tests in pairs: ambrosia — cyclachaena (r = +0.43), ambrosia — sunflower (r = +0.43), acarus D.рteronyssinus — D.farinae (r = +0.66), mixture «birch, alder, oak, hazel» — ryegrass (r = +0.53), beef meat — egg yolk (r = +0.42), pork meat — chicken meat (r = +0.35), milk (r = +0.36), wool of sheep — pork (r = +0.36). Conclusion. Predominance of sensitization to pollen allergens represents the epidemiological situation in the South region of Ukraine. The presence of correlations between the different types of allergens indicates the cross reactions between them. In case of multiple positive results of skin allergen tests, the study using molecular allergy diagnostic method is recommended to establish genuine or cross allergy.


Ключевые слова

діти, гіперчутливість, алергени, алергічні захворювання.

дети, гиперчувствительность, аллергены, аллергические заболевания.

children, hypersensitivity, allergens, allergic diseases.

Статтю опубліковано на с. 21-26

 

Поширеність алергічних захворювань збільшується з кожним десятиліттям. Глобально майже 300 млн людей страждають від бронхіальної астми (БА). За прогнозом Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2025 р. кількість хворих на неї збільшиться до 400 млн. Харчову алергію мають 200–500 млн людей, у 1/10 населення — медикаментозна алергія, близько 400 млн — алергічний риніт (АР) [12]. Крім того, спостерігається поєднання декількох алергічних хвороб в одного пацієнта, збільшується частота полівалентної алергії, що потребує інтегрованого підходу до діагностики та лікування, кооперації спеціалістів різного рівня. Витрати на лікування АР у Великобританії за 5 років подвоїлись до 11 млрд доларів. У розвинутих країнах фінансовий тягар астми становить 300–1300 доларів на пацієнта щороку, у В’єтнамі — 184 долари, в Індії сягає 1/3 середньомісячного прибутку сім’ї. Алергічні захворювання порушують якість життя хворих. Так, у США дитяча БА спричинює пропуск 14 млн днів школи щороку, що веде до втрати трудових днів для батьків. Окрім того, БА викликає 2 млн 500 тис. смертей щороку [1, 3, 9].

Поширеність алергії вища в індустріально розвинених містах, аніж у сільській місцевості. Частково таку «епідемію» алергопатології науковці пов’язують із «західним» способом життя. Зменшення контакту з бактеріальними антигенами (через зменшення кількості членів сім’ї, планові вакцинації, широке використання антибіотиків, поліпшення санітарних умов) перешкоджає перемиканню сформованої в антенатальному та неонатальному періодах Th2-поляризованої імунної відповіді на Th1-клітинну імунну відповідь, що сприяє формуванню та реалізації алергії [4, 13]. Цікавим, на наш погляд, є епідеміологічне дослідження, проведене нещодавно U. Langen та співавт. (2013), які порівняли поширеність хронічної алергопатології у молодих людей Західної та Східної Германії. Результати роботи свідчать про більшу захворюваність на БА, АР і атопічний дерматит (АД) у Західній Германії [7]. Отже, «гігієнічна» гіпотеза залишається актуальною та знаходить підтвердження в епідеміологічних дослідженнях.
Кліматичні зміни, зменшення різноманітності флори та фауни, глобальне потепління, збільшення тривалості сезону палінації рослин, антропогенне навантаження на атмосферне повітря (збільшення концентрації двоокису вуглеводню, сірки, полютантів, хімічних речовин) сприяють загостренню алергічних захворювань, обтяжують їх перебіг [14]. Набуває значення гіпотеза «біологічної різноманітності» та «концепція мікробіоти». Щорічна захворюваність на алергічні хвороби нижча у містах з поширеною рослинністю (10 % від усієї площі міста/селища). Проживання у засаджених зеленню місцевостях, включаючи ліси, парки, асоціюється з кращим станом здоров’я населення. Урбанізація та загальна втрата біологічної різноманітності у поєднанні з сидячим «домашнім» способом життя є факторами ризику втрати мікробного пейзажу, що сприяє реалізації вищеописаної «гігієнічної» гіпотези [5, 10].
За результатами першого етапу епідеміологічного дослідження у Вінницькій області, проведеного Д.О. Гацькою та колегами (2015), встановлено, що поширеність АР становить 19,3 %, БА  — 17,7 %, харчової алергії та/або АД — 12,3 %. При цьому в 1/3 випадків симптоми АД та АР превалювали у віковій групі 3–6 років [2]. 
Отже, дослідження поширеності та структури алергопатології і сенситизації до основних алергенів є досі актуальними, особливо у часовій динаміці. 
Метою нашої роботи було вивчення гіперчутливості до основних алергенів (харчових, пилкових, побутових, епідермальних, грибкових) у дітей з алергічними захворюваннями (БА, АР, АД) за результатами шкірного алерготестування методом прик-тесту, а також аналіз нозологічної структури в обстежених дітей.

Матеріали та методи

Нами було проаналізовано результати шкірного алерготестування 228 дітей, які перебували на лікуванні та обстеженні в алергологічному відділенні 5-ї міської багатопрофільної дитячої лікарні м. Запоріжжя у 2014–2015 рр. (середній вік — 10,4 ± 2,6 року), а також нозологічну структуру хворих дітей. Алерготестування проводилося прик-методом із використанням алергенів ТОВ «Імунолог» (м. Вінниця). Оцінку результатів шкірних проб проводили через 25–40 хвилин після постановки. 
Статистична обробка даних зроблена у програмі Statistics for Windows 6.0 із використанням кореляційного аналізу, а також описової статистики.

Результати та обговорення

Ми провели порівняння структури гіперчутливості за останні 2 роки з даними, отриманими колективом кафедри факультетської педіатрії у 2006–2008 роках.
На поданій діаграмі динаміки структури сенсибілізації до основних груп алергенів (рис. 1) спостерігається незначне зменшення відсотка дітей, сенсибілізованих до кожної групи алергенів. Це, можливо, пов’язане з тим, що у 2007–2008 рр. для проведення шкірних проб використовувався переважно скарифікаційний метод, що, напевно, викликало більший відсоток хибнопозитивних реакцій. У цілому поширеність і структура гіперчутливості майже збігається. 
У структурі сенсибілізації хворих дітей з алергічними захворюваннями (БА, АР, АД) превалює гіперчутливість до пилкових алергенів, що відповідає епідеміологічним обставинам у м. Запоріжжя, де за останні 10 років різко збільшилась кількість поленових БА та персистуючого АР переважно сезонної етіології. Це зумовлено значним зростанням кількості бур’янів (збільшення заростей амброзії, полину, маревих) та поширенням культурних рослин (насамперед соняшника). Тому закономірно у структурі сенситизації амброзія становить 47,8 %, соняшник — 49,5 %. Серед побутових алергенів основними залишаються кліщові (сенситизація до Dermatophagoides pteronyssinus та Dermatophagoides farinae становить близько 24 %), серед грибкових — Alternaria (23 %) (табл. 1).
Під час вивчення вираженості реакції шкіри при алерготестуванні з основними алергенами було встановлено, що найбільший відсоток гіперергічних реакцій (понад 8 мм) виявлено на мікроскопічний грибок Alternaria (67 %), пилкові алергени (циклахена, соняшник, амброзія — понад 40 %) та побутові (домашній пил, збагачений кліщами, — близько 40 %) та 42 % — до алергену шерсті кішки. Мінімальні діаметри папули та/або гіперемії спостерігалися при оцінюванні прик-тестів із харчовими алергенами (переважно 3 мм). Лише двоє дітей (20 %) із сенситизацією до білка коров’ячого молока мали діаметр папули 8 мм (рис. 2).
БА діагностована у 122 дітей (53,5 %) з переважанням (у 95 %) персистуючих симптомів. Згідно з класифікацією GINA перегляду 2014 р., у 33 (27 %) дітей БА мала контрольований перебіг, у 64 (52,5 %) — частково контрольований, у 25 (20,5 %) — неконтрольований (рис. 3). Відзначено, що майже половина пацієнтів, окрім сезонних, мали цілорічні прояви АР. Причому у переважної більшості дітей (166/85,56 %) за класифікацією ARIA АР мав персистуючий перебіг. У 28 (14,4 %) тривалість клінічних проявів не перевищувала 1 місяця, що відповідає інтермітуючому АР. Найчастіше він був асоційований із сенсибілізацією до побутових алергенів (кліщових, епідермальних; коефіцієнт кореляції Спірмена r = +0,51, p < 0,05) . 
На момент обстеження у 28 (9,7 %) дітей визначалися різні прояви АД, у 17,9 % пацієнтів спостерігалося висипання при вживанні певних харчових продуктів, у 12,3 % — алергія на медикаменти.
Відомо, що кожен вид алергену (амброзія, кліщ, пил, береза) — це комплекс білкових молекул, серед яких на молекулярному рівні виділяють мажорні та мінорні алергени. Мажорні алергокомпоненти — це такі алергенні молекули, антитіла до яких зустрічаються у більше ніж половини пацієнтів (Phl p 1 — тимофіївка, Amb a 1 — амброзія, Bet v 1 — береза, Art v 1 — полин, Ara a 1, 2 — арахіс, Der p 1, 2 — кліщ домашнього пилу D. рteronyssinus). Мінорні алергени — це дрібніші за розміром і менш імуногенні алергенні молекули, які зазвичай містяться в меншій кількості, але наявні у багатьох таксономічних видах алергенів, іноді не близькоспоріднених. Наприклад, пацієнти із сенсибілізацією до мінорних алергенів берези Bet v 2, 4 реагують з високим ступенем гомології до алергенів черешні, полину, соняшника, яблука, груші та ін. Потенційно пацієнти з наявністю специфічних IgE-антитіл до мінорного алергену кліща Der p 10 (тропоміозин) мають більш високий ризик розвитку алергічних реакцій до морепродуктів, креветок, равликів, паразитів і комах. Тобто лише сенситизація до мажорних алергенів є маркером первинної істинної сенситизації [8, 11].
Ми вивчили взаємозв’язки між результатами прик-тестів з різними алергенами згідно з кореляційним аналізом (розрахунок коефіцієнту кореляції Спірмана r) з метою встановлення можливої перехресної сенситизації.
Найбільш часто гіперчутливість до амброзії асоціюється з позитивними результатами прик-тесту до циклахени (r = +0,43) та соняшника (r = +0,48). Встановлений вірогідно позитивний середньої сили зв’язок між прик-тестами з циклахеною та соняшником (r = +0,43). За даними B.E. García (2011), досить часто зустрічається перехресна реакція між профілінами бур’янів — полину Art v 4 та амброзії Amb a 8, що свідчить про високу вірогідність косенситизації та спорідненість між цими видами рослин [6]. Найсильнішу кореляцію мають між собою кліщі домашнього пилу D. pteronyssinus та D. farinae (r = +0.66). Кореляційний зв’язок середньої сили встановлений між видами рослин сімейства злакових: вівсяниця, їжа збірна, пирій, райграс –(r = +0,2–0,26). Коефіцієнт кореляції Спірмена у парі «мікст № 1 (дерева) — райграс» становить +0,53. Спостерігається асоціація між сенситизацією до берези та дуба (r = +0,28), липи (r = +0,43), акації (r = +0,28), грецького горіха (r = +0,45), що вірогідно пов’язано з наявністю гіперчутливості до Bet v 2 та Bet v 1 гомологічних протеїнів (профілінів), які зумовлюють перехресну реактивність між видами весняних дерев (сімейства Fagaceae, Betulaceae а Corylaceae).
Цікавим являється взаємозв’язок між свининою, м’ясом курки та яловичиною (r = +0,32–0,36), свининою та молоком (r = +0,36), мінтаєм та жовтком курячого яйця (r = +0,5) та білком курячого яйця (r = +0,3).
Сенситизація до одного з епідермальних алергенів пов’язана з іншими видами епідермальної гіперчутливості. Наприклад, шерсть вівці — шерсть кролика (r = +0,26), шерсть кролика — шерсть собаки (r = +0,28). Також нами виявлена асоціація між позитивними результатами прик-тестів із шерстю вівці та свининою (r = +0,36), що підтверджує дані B.E. García та співавт. (2011).

Висновки

1. За останні 7 років поширеність сенситизації до основних алергенів у дітей з алергопатологією залишилась незмінною. У структурі шкірної сенситизації домінують пилкові алергени (85,5 %, з них до амброзії гіперчутливі 47,8 %, соняшника — 49,5 %, циклахени — 38,5 %), що відображає епідеміологічну ситуацію у Південному регіоні України. 
2. Наявність кореляційних зв’язків між різними видами алергенів (як споріднених, так і таксономічно віддалених) свідчить про можливі перехресні реакції між ними. Тому дітям із полісенситизацією за результатами шкірного алерготестування рекомендується обстеження методом молекулярної алергодіагностики з метою встановлення істинної або перехресної алергії.
3. У 72 % дітей із БА спостерігається недостатній контроль за перебігом БА, що потребує поглибленого обстеження, оптимізації нагляду за такими дітьми, удосконалення просвітньої роботи. 
 
Конфлікт інтересів
Автори не мають конфлікту інтересів.

Список литературы

1. Агафонова И.А. Эпидемиологическая характеристика аллергических заболеваний в Днепропетровском регионе / И.А. Агафонова, Г.В. Ленкова, Е.Т. Хлызина // Новости медицины и фармации. — 2010. — № 322. Аллергология, иммунология. — С. 5-7.

2. Гацкая Д.О. Динамика распространенности аллергических заболеваний среди детей и молодежи Винницкой области (результаты 1-го этапа эпидемиологического исследования) / Д.О. Гацкая, И.В. Корицкая // Астма та алергія. — 2015. — № 1. — С. 17-25.

3. Пухлик Б.М. Питання поширеності та економічної ефективності лікування алергійних захворювань органів дихання в Україні / Б.М. Пухлик, Є.М. Дитятківська, І.В. Гогунська // Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія. — 2012. — № 2. — С. 5-7.

4. Allergic diseases and asthma: a global public health concern and a call to action / Ruby Pawankar [et al.] // World Allergy Organization Journal. — 2014. — Vol. 7. — P. 12-26.

5. Rands M. et al. Biodiversity conservation: challenges beyond 2010 // Journal of Science. — 2010. — Vol. 329. — P. 1298-1303.

6. García B.E. Cross-reactivity Syndromes in Food Allergy / B.E. García, M.T. Lizaso // J. Investig Allergol Clin Immunol. — 2011. — Vol. 21(3). — P. 162-170.

7. Langen U.  Prevalence of allergic diseases in Germany / U.  Langen , R.  Schmitz, H.  Steppuhn // Bundesgesundheitsbl. — 2013. — Vol. 56. — P. 698-706.

8. Lueng О. Component resolved diagnosis: when should it be used? / Olga Lueng, Victòria Cardona // Clinical and Translational Allergy. — 2014. — Vol. 4. — P. 28-37.

9. Mellon M. Pediatric asthma: improving management to reduce cost of care / M. Mellon, B. Parasuraman // J. Manag. Care Pharm. 2004. — Vol. 10. — P. 130-141.

10. Maas J. et al. Morbidity is related to a green living environment // J. Epidemiol. Community Health. — 2009. — Vol. 63. — P. 967-973.

11. Hauser M. et al. Panallergens and their impact on the allergic patients // Allergy, Asthma and Clinical Immunology. — 2010. — Vol. 6. — P. 125-138.

12. Pawankar R. The WAO White Book on Allergy (Update. 2013). — 2013. — 248 р.

13. Penders J. New insights into the hygiene hypothesis in allergic diseases [Text] / J. Penders, K. Gerhold, C. Thijs // Gut. Microbes. — 2014. — Vol. 5(2). — P. 239-244.

14. Haahtela T. et al. WAO Special Committee on Climate Change and Biodiversity: The biodiversity hypothesis and allergic disease: world allergy organization position statement // World Allergy Organ. J. — 2013. — Vol. 6(1) — P. 3-10.

1       Agafonova I.A. Epidemiologic characteristics of allergic diseases in Dniepropetrovsk region / I.A. Agafonova, G.V. Lenkova, E.T. Hlyzina // Gazeta «Novosti mediciny i farmacii» Tematicheskij nomer. Allergologiya, immunologiya. ‒ 2010. ‒ № 322. – S. 5-7. Russian

2    D. O. Gackaya Dynamics of allergic disease prevalence among children and youth of Vinnitskaya region (results of 1st stage of epidemiologic research) / D. O. Gackaya, I. V. Korickaya // Astma ta alergіya. – 2015. - №1. – S. 17-25. Russian

3       Puhlik B.M. A question of prevalence and economic efficiency of treatment of алергійних diseases of breathing organs is in Ukraine / B.M. Puhlik, Є.M.Dityatkіvs'ka, І.V.Goguns'ka // Klіnіchna іmunologіya, alergologіya, іnfektologіya. – 2012. ‒ №2. ‒ S. 5-7. Ukrainian

4       Allergic diseases and asthma: a global public health concern and a call to action / Ruby Pawankar [et al.] // World Allergy Organization Journal. – 2014. – Vol. 7. – P. 12 – 26. 

5       Biodiversity conservation: challenges beyond 2010 / Rands M. [et al.] // Journal of Science. – 2010. – Vol. 329. – P. 1298-1303.

6       García B.E. Cross-reactivity Syndromes in Food Allergy / BE García, MT Lizaso // J Investig Allergol Clin Immunol 2011; Vol. 21(3): 162-170

7       Langen·U.Prevalence of allergic diseases in Germany / U.Langen, R.Schmitz, H.Steppuhn // Bundesgesundheitsbl. – 2013. – Vol. 56. – P. 698–706.

8       Lueng О. Component resolved diagnosis: when should it be used? / Olga Lueng, Victòria Cardona // Clinical and Translational Allergy. – 2014. – Vol. 4. – P. 28 – 37.

9       Mellon M. Pediatric asthma: improving management to reduce cost of care / M. Mellon, B. Parasuraman // J Manag Care Pharm 2004. – Vol. 10. – P. 130-141.

10  Morbidity is related to a green living environment / J. Maas [et al.] //J Epidemiol Community Health – 2009. – Vol. 63. – P. 967-973. 

11  Panallergens and their impact on the allergic patients / M. Hauser [et al.] // Allergy, Asthma and Clinical Immunology. – 2010. – Vol. 6. – P. 125-138.

12  Pawankar R. The WAO White Book on Allergy (Update. 2013). – 2013. – 248 р.OpenURL

13  Penders J. New insights into the hygiene hypothesis in allergic diseases [Text] / J. Penders, K. Gerhold, C. Thijs // Gut Microbes. – 2014. – Vol. 5(2). – P. 239–244.

14  WAO Special Committee on Climate Change and Biodiversity: The biodiversity hypothesis and allergic disease: world allergy organization position statement / Haahtela T.  [et al.] // World Allergy Organ J 2013. – Vol. 6 (1) – P. 3-10.


Вернуться к номеру