Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Журнал «Медицина неотложных состояний» 6 (53) 2013

Вернуться к номеру

Ефективність нового методу лікування хворих з ушкодженням підшлункової залози при політравмі

Авторы: Бойко В.В., Горбенко К.В., Білецький А.В. - Харківський національний медичний університет

Рубрики: Травматология и ортопедия, Медицина неотложных состояний, Хирургия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Визначено ефективність нового способу хірургічного лікування із застосуванням у хворих удосконаленого методу блокади підшлункової залози, ушкодженої при політравмі. Встановлено, що використання запропонованого методу дозволяє зменшити виникнення післяопераційних панкреатогенних ускладнень, а саме посттравматичного панкреатиту, що є однією з головних причин інвалідизації та смертності хворих.

Определена эффективность нового метода хирургического лечения с применением у больных усовершенствованного метода блокады поджелудочной железы, поврежденной при политравме. Установлено, что использование предложенного метода позволяет уменьшить возникновение послеоперационных панкреатогенных осложнений, а именно посттравматического панкреатита, который является одной из главных причин инвалидизации и смертности больных.

We determined the efficiency of the new method of surgical treatment with the use in patients of improved method of the blockade of the pancreas, damaged in multiple trauma. It is found that the use of the proposed method can reduce the occurrence of postoperative pancreatogenic complications, namely post-traumatic pancreatitis, which is one of the main causes of disability and mortality of patients.


Ключевые слова

підшлункова залоза, травма, панкреатит, холецистостомія.

поджелудочная железа, травма, панкреатит, холецистостомия.

pancreas, trauma, pancreatitis, cholecystostomy.

Лікування травми підшлункової залози є актуальною проблемою хірургії ушкоджень, що обумовлено не тільки ростом травматизму, але й труднощами лікування потерпілих, великою кількістю ускладнень та високою летальністю. Якщо в 70­ті роки ушкодження підшлункової залози становили 1–2 % усіх травм органів черевної порожнини, то сьогодні їх частота збільшилась до 15–20 % [4, 5].

Анатомічні особливості підшлункової залози визначають складність діагностики ушкоджень і тяжкість перебігу патологічного процесу при її травмі [2]. Основним ускладненням ушкодження панкреатичної паренхіми є посттравматичний панкреатит, що найбільш часто виникає на тлі удару органа [6]. За наявними даними, при травмі підшлункової залози він розвивається в 28–100 % спостережень, має різні морфологічні форми й супроводжується ураженням заочеревинної клітковини різного ступеня вираженості [3, 5].

Основними причинами летальності при ушкодженні підшлункової залози, що досягає 50 %, залишаються арозивна кровотеча й поліорганна недостатність, пов’язані із залученням у запальний процес заочеревинного простору та сепсисом [7, 8].

Профілактика посттравматичного панкреатиту проводиться під час втручання і в післяопераційному періоді. Для запобігання його розвитку забезпечується стан функціонального спокою підшлункової залози шляхом виключення патологічного впливу парасимпатичної іннервації. З цією метою проводять обколювання підшлункової залози розчином місцевого анестетика з антибіотиком та антиферментом, внутрішньовенне введення інгібіторів протеаз контрикалу та гордоксу, цитостатика 5­фторурацила, спазмолитиків, постійну аспірацію шлункового вмісту через зонд у післяопераційному періоді, новокаїнові блокади [1, 6].

Незважаючи на існування в сучасній медицині багатьох методів блокади підшлункової залози, вони не завжди забезпечують достатнє знеболювання хворих та профілактику панкреатогенних ускладнень при політравмі.

Метою роботи було визначення ефективності нового способу хірургічного лікування із застосуванням у хворих удосконаленого методу блокади підшлункової залози, ушкодженої при політравмі.

Матеріали та методи дослідження

Дослідження виконано на базі відділення політравми та анестезіології на 12 ліжок інтенсивної терапії для хворих із поєднаною травмою Харківської міської клінічної лікарні швидкої і невідкладної медичної допомоги ім. А.І. Мєщанінова. Проаналізовано 100 випадків травм підшлункової залози за 2002–2012 рр. Основним критерієм включення в дослідження була наявність травми підшлункової залози, верифікована під час оперативного втручання. Умовою відбору пацієнтів для дослідження була відсутність в анамнезі хронічної патології панкреатодуоденобіліарної зони, хвороб крові, обтяженої спадковості, захворювань серцево­судинної системи у стадії декомпенсації, цукрового діабету, алкоголізму. Для визначення тяжкості травми використовували шкалу ISS (Injury Severity Score) [9], ступінь ушкодження підшлункової залози характеризували за класифікацією AIS [1]. Контрольну групу становили 59 хворих, у яких були застосовані стандартні методи лікування. До основної групи було включено 41 хворого, у яких було використано новий метод хірургічного лікування.

Для оцінки репрезентативності основної та контрольної груп зроблено їх порівняння за статтю та тяжкістю ушкодження підшлункової залози з використанням критерію 2, за віком та тяжкістю травм — за допомогою критерію Стьюдента. Як видно з даних, наведених у табл. 1, за основними характеристиками основна та контрольна групи не мали статистично значимих відмінностей.

Пацієнтам обох груп залежно від типу ушкодження органів черевної порожнини виконувалися спленектомія, ушивання розривів печінки, великого сальника, нирок, кишечника та його серози з подальшою інтубацією кишечника, холецистостомією, дренуванням сальникової сумки, черевної порожнини. У 6 хворих із повним розривом тіла підшлункової залози була виконана її дистальна резекція.

Постраждалим із травмою опорно­рухового апарату проводилася травматологічна корекція при тяжких ушкодженнях у скороченому обсязі малоінвазивним способом, в інших випадках — металоостеосинтез, накладення апарата Ілізарова, ампутація кінцівок. При наявності торакальної травми — пункція або дренування плевральної порожнини за Бюлау, торакотомія з ушиванням діафрагми та міжреберної артерії. При наявності черепно­мозкової травми — первинне хірургічне оброблення ран.

Запропонований нами спосіб лікування хворих із ушкодженнями підшлункової залози доповнював стандартний метод (виконання холецистектомії, дренування сальникової сумки та черевної порожнини), а також включав двоетапне введення місцевого анестетика, причому перший етап здійснюється інтраопераційно, шляхом інфільтрування парапанкреатичної клітковини розчином місцевого анестетика, а другий — у післяопераційному періоді. На першому етапі уводили 0,75% розчин наропіну 40–60 мл, на другому етапі — 0,75% розчин наропіну 5–10 мл крізь холецистостому протягом 10 діб кожні 12 годин.

Ефективність запропонованого методу оцінювали за його впливом на рівень ускладнень та летальність у хворих із травмами підшлункової залози.

Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням критерію відповідності 2.

Результати

Аналіз результатів хірургічного лікування хворих із травмою підшлункової залози показав (табл. 2), що панкреатогенні ускладнення виникли у 69 пацієнтів (69 %), серед яких найбільша кількість (60 %) була обумовлена розвитком посттравматичного панкреатиту, 4 % становили псевдокісти, 2 % — флегмона позаочеревинного простору, 3 % — абсцеси сальникової сумки та піддіафрагмального простору. Летальність, що становила 12 %, була наслідком гострої поліорганної недостатності й статистично не відрізнялася по групах: основна група — 9,7 % (4 пацієнта), контрольна група — 13,6 % (8 пацієнтів).

Застосування нового методу блокади підшлункової залози сприяло вірогідному зниженню рівня посттравматичних панкреатитів порівняно з конт­рольною групою (41,5 % проти 72,9 %). Порівняльний аналіз інших ускладнень (псевдокіста, флегмона, абсцеси) не встановив суттєвої різниці між контрольною та основною групами.

Висновок

Таким чином, застосування у хворих удосконаленого методу блокади підшлункової залози, ушкодженої при політравмі, дозволяє зменшити виникнення післяопераційних панкреатогенних ускладнень, а саме посттравматичного панкреатиту, що є однією з головних причин інвалідизації та смертності хворих.


Список литературы

1. Бойко В.В. Закрита травма живота / В.В. Бойко, М.Г. Кононенко. — Харків, 2008. — 528 с.

2. Волкова Ю.В. Причины возникновения посттравматического панкреатита у пострадавших с травмой поджелудочной железы при политравме [Текст] / Ю.В. Волкова // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. — 2006. — № 1(д). — С. 76­78.

3. Демидов В.А. Лечение травм поджелудочной железы [Текст] / В.А. Демидов, Д.Л. Челноков // Острые и неотложные состояния в практике врача. — 2009. — № 3. — С. 33­35

4. Замятин П.Н. Выбор хирургической тактики у пострадавших с политравмой при доминирующем повреждении полых органов живота, диафрагмы и поджелудочной железы [Текст] / П.Н. Замятин // Клінічна хірургія. — 2004. — № 8. — С. 26­28.

5. Молитвословов А.Б. Хирургия поджелудочной железы: острый панкреатит, травмы поджелудочной железы. Трансплантация поджелудочной железы. Травматические повреждения поджелудочной железы // Рус. мед. ж. — 1996. — Т. 4, № 3. — С. 54­59.

6. Хижняк А.А. Новый подход к интенсивной терапии травмы поджелудочной железы и посттравматического панкреатита при политравме [Текст] / А.А. Хижняк, Ю.В. Волкова, Е.Л. Борисова // Харківська хірургічна школа. — 2007. — № 1(24). — С. 77­81.

7. Degiannis E., Glapa M., Loukogeorgakis S.P., Smith M.D. // Management of pancreatic trauma. — Injury 2008. — 39. — 21­9.

8. Kao L.S. Predictors of morbidity after traumatic pancreatic injury / Kao L.S., Bulger E.M., Parks D.L., Byrd G.F. // J. Trauma. — 2003. — 55. — P. 898­905.

9. Velmahos G.C., Tabbara M., Gross R., Willette P., Hirsch E., Burke P. et al. Blunt pancreatoduodenal injury: a multicenter study of the Research Consortium of New England Centers for Trauma (ReCONECT) // Arch. Surg. — 2009. — 144. — 413­9.


Вернуться к номеру