Журнал "Медицина невідкладних станів" 2 (49) 2013

Робота рятувальників часто пов’язана з небезпекою, що вимагає від них наявності високого рівня психологічної готовності.

Результат психологічної підготовки повинен сприяти готовності рятувальника до ефективних і безпомилкових дій в умовах професійного стресу та ризику з мінімальними витратами життєвих ресурсів. Готовність до професійної діяльності — запорука успішного виконання професійних функцій.

Мета. Визначення рівня психологічної готовності рятувальників у процесі професійної підготовки до екстремальних умов діяльності.

Матеріали та методи. Нами були досліджені представники ризиконебезпечних професій: 108 осіб — 61 рятувальник водолазної служби «Плесо» (контрольна група) та 47 рятувальників державного підприємства «Мобільний рятувальний центр МНС України» (експериментальна група) віком від 25 до 45 років. Обстеження проводилось у динаміці до початку навчання та після його завершення. Для визначення рівня психологічної готовності використовували методики: тест на самооцінку стресостійкості, особистий опитувальник Айзенка (ЕРI), опитувальник Спілбергера — Ханіна для оцінки реактивної та особистісної тривожності.

Результати. Наші дослідження показали, що низький рівень психологічної готовності у досліджуваних до початку навчань у контрольній групі становив 2,5 % порівняно з експериментальною групою, що мала 1,4 %. Середній рівень психологічної готовності виявився характерним для 87,1 % респондентів контрольної групи та 89,5 % — експериментальної. Високий рівень готовності показали 7,3 % рятувальників контрольної групи та 8,3 % — експериментальної. Обидві групи займалися належною професійною підготовкою згідно з затвердженим планом навчань, але представники експериментальної групи порівняно з контрольною були задіяні в практичних навчаннях, в яких використовували метод муляжування (відтворення травматичних пошкоджень та проявів гострих захворювань за допомогою косметичних засобів або використання готових штучних імітаторів). Подальші результати дослідження вказали на те, що низький рівень психологічної готовності був характерним для 2,6 % представників контрольної групи, а в експериментальній цього рівня виявлено не було. Середній рівень психологічної готовності виявився у 84,7 % учасників контрольної групи та у 49,3 % експериментальної, високий рівень виявився властивим для 9,7 % представників контрольної групи та значно підвищились показники у експериментальній — 21,5 %.

Висновки. Проведені дослідження свідчать про те, що розподіл рівнів психологічної готовності представників експериментальної групи, в підготовці яких застосовували метод муляжування, значно підвищився в процесі професійної підготовки із застосуванням методу муляжування порівняно з такими у контрольній, результати в яких змінилися несуттєво.