Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" 2 (49) 2013

Back to issue

Динаміка артеріального тиску у хворих на цукровий діабет 2-го типу з м’якою артеріальною гіпертензією на тлі лікування метформіном

Authors: Корсак Ю.В., Кишко М.М., Пічкар Й.І., Голубка Т.В., Стрижак В.В., ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Categories: Family medicine/Therapy, Medicine of emergency

Sections: Specialist manual

print version

Мета. Вивчити динаміку рівня артеріального тиску (АТ) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2­го типу з м’якою артеріальною гіпертензією (АГ) на тлі лікування метформіном.

Методи дослідження. Обстежено 65 хворих із уперше виявленим ЦД 2­го типу, у яких на момент діагнозу визначено м’яку АГ, віком від 41 до 62 років (середній вік 51,2 ± 2,45 року), серед них 35 жінок і 30 чоловіків. АТ вимірювали за аускультативним методом за допомогою анероїдного сфігмоманометра згідно з рекомендованою процедурою. Діагноз м’якої АГ встановлювали при рівні АТ 140/90 мм рт.ст. і вище, але менше 160/100 мм рт.ст. Діагноз ЦД 2­го типу встановлювали за наявності гіперглікемії натще 6,1 ммоль/л та вище, постпрандіальної гіперглікемії 11,1 ммоль/л і вище, при рівні глікозильованого гемоглобіну (HbA1C) ³ 6,0 % і значеннях індексу HOMA > 2,7. Хворим призначено корекцію харчування, способу життя, монотерапію метформіном у дозі 1500–2000 мг/добу (із титруванням дози протягом двох тижнів). Рівень АТ, глікемії натще та HbA1C визначали на початку та через три місяці після початку лікування метформіном.

Результати. Рівень глікемії натще статистично значуще зменшився від 7,4 ± 0,67 ммоль/л перед лікуванням до 6,4 ± 0,43 ммоль/л після трьох місяців лікування (р = 0,00001), рівень HbA1C — від 7,10 ± 0,49 % до 6,90 ± 0,41 % відповідно (р = 0,0009). Компенсація ЦД настала у 22 хворих (HbA1C £ 6,5 %) — 33,8 % (згідно з рекомендаціями Європейського товариства ендокринологів), або у 46 хворих (HbA1C £ 7 %) — 70,8 % (згідно з рекомендаціями Американської діабетичної асоціації). Середній рівень АТ статистично значуще зменшився від 111,70 ± 3,09 мм рт.ст перед лікуванням до 108,20 ± 2,74 мм рт.ст. після 3 місяців лікування (р = 0,0003), систолічний АТ — від 147,40 ± 4,95 мм рт.ст. до 145,30 ± 4,57 мм рт.ст. відповідно (р = 0,014), діастолічний АТ — від 93,90 ± 3,15 мм рт.ст. до 92,30 ± 3,04 мм рт.ст. відповідно (р = 0,0006). Водночас зниження АТ до нормальних показників відбулося всього у 3 пацієнтів (4,6 %), у жодного пацієнта АТ не досяг рекомендованого рівня (менше 130/80 мм рт.ст.).

Висновки

1. Лікування метформіном хворих із уперше виявленим ЦД 2­го типу протягом трьох місяців дозволяє досягти компенсації у двох третин пацієнтів.

2. Під впливом лікування метформіном у хворих на ЦД 2­го типу із м’якою АГ протягом трьох місяців відбувається статистично значуще зниження систолічного, діастолічного та середнього АТ, однак їх рівень зберігається вище рекомендованого рівня і, отже, вимагає додаткового призначення антигіпертензивної терапії.



Back to issue