Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 3(5) 2006

Вернуться к номеру

Застосування Тіогами в терапії еректильної дисфункції у хворих на цукровий діабет 2-го типу

Авторы: І.П. Потолочний, Клінічна вузлова лікарня №1, ст. Дарниця; М.Д. Потолочна, Клінічна лікарня «Феофанія», ДУС

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати

Незважаючи на успіхи, що досягнуті в лікуванні статевих порушень, фармакотерапія еректильної дисфункції у хворих на цукровий діабет (ЦД) на даний час залишається актуальною проблемою.

Еректильна дисфункія є одним із найчастіших статевих розладів чоловіків, які страждають на ЦД [1]. Вона є типовим ускладненням ЦД, що поряд з іншими призводить до значного погіршення якості життя пацієнта.

Серед пацієнтів на ЦД у структурі статевих порушень 45-90% займає еректильна дисфункція, що найчастіше є проявом діабетичної полінейропатії [2]. Збільшення за останні 10 років тривалості життя призвело до підвищення кількості чоловіків із порушеннями статевої функції, які звертаються за допомогою до лікаря [3]. Навіть думка про можливість розвитку еректильної дисфункції в пацієнта, який страждає на ЦД, впливає негативно на його психічний стан, що, в свою чергу, призводить до погіршення вуглеводного обміну. У хворих на ЦД трапляється змішана форма еректильної дисфункції, виникнення якої обумовлено наявністю соматичного захворювання та психологічними проблемами.

Ризик виникнення статевих порушень у хворих на ЦД втричі вищий, ніж в основній популяції [4], і залежить не тільки від віку пацієнта, але й від тривалості захворювання [5]. Особливо потрібно відзначити, що патогенез еректильної дисфункції носить чіткий поліфакторний характер. Психогенні фактори, гормональні зміни, метаболічні порушення, діабетична ангіопатія та нейропатія відіграють суттєву роль у розвитку еректильної дисфункції. Виходячи з цього, лікування таких пацієнтів повинно бути комплексним. Ефективність терапії залежить від компенсації метаболічних порушень, корекції андрогенодефіцитного стану і, особливо, лікування діабетичної полінейропатії.

Важливе значення у виникненні ерекції відводиться стану периферичної нервової системи, тому полінейропатія, що виникає у хворих на ЦД 2-го типу, неминуче призводить до розвитку еректильної дисфункції та є проявом сечостатевої форми діабетичної автономної нейропатії.

В останні роки як патогенетичну терапію діабетичної полінейропатії використовують альфа-ліпоєву (тіоктову) кислоту, що має виражену антиоксидантну дію. Було встановлено, що тіоктова кислота є фізіологічним антиоксидантом, яка впливає на надмірне утворення вільних радикалів, що обумовлено наявністю окислювального стресу. Висока ефективність і патогенетична дія тіоктової кислоти доведені багатьма експериментальними та клінічними дослідженнями (ALADIN, DECAN, ORPIL, SYDNEY). Було також встановлено, що тіоктова кислота має нейропротекторну, ендопротекторну, а також гепатопротекторну дію. Вона здатна знижувати інсулінорезистентність, підвищувати чутливість тканини до інсуліну, у зв'язку з чим підсилює цукрознижуючий ефект інсуліну й пероральних протидіабетичних засобів.

Терапевтична ефективність препаратів альфа-ліпоєвої кислоти при діабетичній полінейропатії обумовлена в першу чергу патогенетичним напрямком дії та здатністю активно нагромаджуватися в периферичній нервовій тканині. У медичній практиці використовуються препарати тіоктової кислоти, що представлені її трьома солями: етилендіаміновою, трометамоловою та меглюміновою. Аналіз даних літератури про властивості солей альфа-ліпоєвої кислоти дозволяє зробити висновок, що саме меглюмінова й трометамолова солі є найбільш безпечними для клінічного використання. А поєднання меглюміну та поліетиленгліколю (Макрогол), що забезпечує стабілізацію й пролонгацію дії препарату, є ідеальним вмістом для препаратів тіоктової кислоти, обумовлюючи максимальний лікувальний ефект і відсутність побічної дії [6]. В Україні на сьогодні компанією «Вьорваг Фарма ГмбХ і Ко., КГ» (Німеччина) представлено препарат альфа-ліпоєвої кислоти Тіогама, що містить меглюмінову сіль тіоктової кислоти та поліетиленгліколь у якості солюбілізатора, що відповідає вимогам ідеального вмісту для препаратів цієї групи. Тіогама представлена у вигляді таблеток, вкритих плівкою, по 600 мг, ампул 3% розчину 20 мл та унікальної, єдиної в Україні, форми випуску Тіогама Турбо у флаконах готового 1,2% розчину 50 мл для внутрішньовенного крапельного введення.

Саме тому метою нашого дослідження було вивчення клінічної ефективності та переносності курсу лікування препаратом Тіогама («Вьорваг ФармаГмбХ і ко. КГ», Німеччина) в додаток до стандартної терапії в порівнянні зі стандартним курсом лікування у хворих на ЦД 2-го типу з еректильною дисфункцією.

Матеріали та методи

У клінічне дослідження були включені 46 пацієнтів чоловічої статі віком від 34 до 65 років, які страждали на ЦД 2-го типу. Показанням для призначення препарату Тіогама була наявність еректильної дисфункції, що встановлювалась на основі шкали Міжнародного індексу еректильної дисфункції.

Обстеження включало:

1) фізикальне обстеження зовнішніх статевих органів;

2) визначення вібраційної й тактильної чутливості;

3) суму балів за шкалою ступеня проявів еректильної дисфункції (Міжнародний індекс еректильної дисфункції);

4) ступінь компенсації ЦД (глікемічний і глюкозуричний профіль, глікозильований гемоглобін);

5) оцінку ліпідного спектру (холестерин загальний, тригліцериди, ЛПНЩ, ЛПВЩ, коефіцієнт атерогенності);

6) консультацію окуліста для оцінки наявності діабетичної мікроангіопатії та стану очного дна;

7) реовазографію судин нижніх кінцівок — наявність макроангіопатії.

Обстеження проводилося перед початком лікування, через 2 тижні і через 2 місяці від початку лікування (пункти 1, 2, 3, 4, 5).

Ступінь прояву еректильної дисфункції встановлювався залежно від сумарного балу: 21-25 балів — відсутність статевих порушень, 16-20 балів — легкий, 11-15 балів — помірний, 5-10 балів — значний ступінь еректильної дисфункції.

Критеріями, що дозволяли брати участь в дослідженні, були:

— вік від 34 до 65 років;

— компенсація чи субкомпенсація ЦД;

— нормалізація показників ліпідограми (аторвастатин, симвастатин).

Групи обстежених:

1 група — 24 хворих на ЦД 2-го типу, які отримували стандартне лікування еректильної дисфункції (апоморфін сублінгвально за 20-40 хвилин до коїтусу + фентоламін у дозі 40 мг + папаверин 2,0 в/м двічі на добу);

2 група — 22 хворих на ЦД 2-го типу, які приймали, крім стандартного лікування, патогенетичну терапію автономної діабетичної полінейропатії — тіоктову кислоту (Тіогама по 1 таблетці, 600 мг) до прийому їжі тричі на добу протягом 2 тижнів. Потім по 600 мг перорально вранці за півгодини до сніданку протягом 2 місяців.

Обстежені групи були однорідними за віком: середній вік пацієнтів першої групи становив 47,7 ± 1,8, другої групи — 48,1 ± 2,4 роки. Еректильна дисфункція в пацієнтів обох груп була кваліфікована як змішана, з судинним і психогенним компонентами.

Ефективність проведеної терапії оцінювалася за допомогою Міжнародного індексу еректильної дисфункції, а безпечність препарату — згідно з відсутністю або зменшенням побічних явищ протягом курсу лікування.

Результати досліджень та їх обговорення

Дослідження закінчили всі пацієнти, і дані про їх стан були враховані під час аналізу результатів дослідження.

Серед скарг найчастіше спостерігалися послаблення адекватних ерекцій, порушення еякуляції, порушення оргазму, зменшення лібідо. Призначення в комплексне лікування тіоктової кислоти (Тіогами) призвело до вірогідного росту інтегративних параметрів, що характеризували сексуальну сферу пацієнтів (табл. 1). Через 2 місяці від початку лікування показник еректильної функції збільшився в обох групах, але в другій групі показники були значно вищі.

Оцінка ефективності терапії зі сторони лікаря оцінювалася як відмінна, коли показники «еректильної функції» зростали більше, ніж на 50%, добра — на 25-30%, задовільна — при покращанні показників до 10%, погана — при зниженні показників понад 10%. Так, унаслідок лікування через 2 місяці від початку терапії в пацієнтів групи 2 відмічався відмінний ефект терапії в 16 (72,7%) і в 13 (54,2%) хворих групи 1, добрий — відповідно, у 5 (22,7%) і в 6 (25%) хворих та задовільний — в 1 (4,6%) і в 5 (20,8%) хворих. Заключна оцінка ефективності комплексної терапії виявила відмінний і добрий результати у 95,4% пацієнтів 2-ї групи і в 79,2% пацієнтів 1-ої групи. Побічні явища протягом проведення курсу лікування не були виявлені в жодного пацієнта обох груп.

Отже, отримані дані свідчать про достовірно значний ефект від комплексного лікування з включенням у схему Тіогами в чоловіків з еректильною дисфункцією, які страждають на ЦД. Ефективність цієї схеми зумовлена вираженою нейропротекторною дією препарату Тіогама, оскільки роль нейропатії в ґенезі еректильної дисфункції в пацієнтів з ЦД займає одне з провідних місць. Тому при вираженій діабетичній нейропатії та недостатній ефективності лікування еректильної дисфункції можлива комбінація препаратів стандартного лікування з Тіогамою.

Висновки

1. Застосування Тіогами в доповнення до стандартної терапії у хворих на цукровий діабет 2-го типу з еректильною дисфункцією ефективно зменшує симптоми периферичної діабетичної нейропатії, одним з яких є еректильна дисфункція безпечно та добре переноситься хворими.

2. Для підвищення ефективності лікування хворого на цукровий діабет з еректильною дисфункцією рекомендується комбінація препаратів стандартної терапії з Тіогамою.

3. Враховуючи тяжкість стану хворих на цукровий діабет та необхідність в постійному прийомі ліків, перевагу слід віддавати препаратам, що забезпечують максимальний лікувальний ефект і не викликають побічної дії в цієї категорії пацієнтів. Відповідаючи вимогам ідеального вмісту для препаратів альфа-ліпоєвої кислоти, препарат Тіогама («Вьорваг Фарма ГмбХ і Ко., КГ», Німеччина) містить меглюмінову сіль тіоктової кислоти та поліетиленгліколь в якості солюбілізатора. Саме це забезпечує максимальний ефект та кращий профіль переносності при лікуванні препаратом Тіогама.


Список литературы

1. Д.А. Мериних. Майкл Т. МакДермотт. Секреты эндокринологии. — Москва: Бином, 1998. — С. 308.

2. Laumann E.O., Paik A., Rosen R.C. Sexual dysfunction in United States: prevalence and predictors // JAMA. — 1999. — Vol. 281. — P. 537-544.

3. Benet A.E., Melman A. The epidemiology of erectile dysfunction // Urol. Clin. Am. — 1995. — Vol. 22. — P. 699-709.

4. Hakim L.S., Goldstein I. // Endocrinol. Metabol. Lin. North Am. — 1996. — Vol. 25. — P. 379-400.

5. Jonler M., Moon T., Brannan W. et al. The effect of age, ethnicity and geographical location on impotence and quality of life // Br. J. Urol. — 1995. — Vol. 75. — P. 651-655.

6. В.В. Корпачев, М.И. Борщевская. Лекарственные формы тиоктовой кислоты // Фармакология. — 2005. — №6. — С. 16-23.


Вернуться к номеру